Рішення

від 17.01.2023 по справі 917/992/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2023 Справа № 917/992/22

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., за участю секретаря судового засідання Сілаєвої О. Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерідон Тех"

до Селянського (фермерського) господарства "Ромашка"

про стягнення 3 179 817,03 грн

представники сторін не з`явилися

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ерідон Тех" звернулося з позовом до Селянського (фермерського) господарства "Ромашка" про стягнення 3 179 817,03 грн, у тому числі: 2 369 606,40 грн основного боргу за договором поставки сільськогосподарської техніки № 12/10-21КТ-103 від 12.10.2021, 342 781,42 грн пені, 467 429,21 грн 48 % річних.

Відповідач у відзиві (вхід. №8594 від 10.11.2022) позовні вимоги заперечує з тих підстав, що відповідач не зміг своєчасно виплатити 80% вартості техніки у зв`язку із настанням форс-мажорних обставин у вигляді воєнного стану в Україні; про це він повідомляв позивача у відповіді на претензію; отриманий товар не використовувався, оскільки мав приховані недоліки, відповідач мав бажання повернути вказаний товар позивачу; у діях відповідача відсутня вина, що виключає стягнення боргу та штрафу.

Відповідач з відзивом подав заяву від 10.11.2022, в якій прохав поновити строк для подання відзиву на позов.

Ухвалою від 10.11.2022 суд поновив відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Позивач у відповіді на відзив (від 21.11.2022 вих. № 326; вхід. № 9200 від 28.11.2022) вказав, що відповідач не довів належними доказами виникнення форс-мажорних обставин особисто для відповідача та для конкретного випадку виконання договору № 12/10-21КТ-103 від 12.10.2021, за адресою місцезнаходження відповідача бойові дії не відбувалися.

Відповідач у запереченні на відповідь (вхід. № 9394 від 01.12.2022) зазначив, що Торгово-промисловою палатою України оприлюднено лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року про те, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили). Зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності по договору щодо зобов`язань строк (термін) виконання яких настав згідно з умовами такого договору, і виконання яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Крім того, відповідач вказує, що утруднення експорту зерна призводить до складнощів реалізації сільськогосподарської продукції, відсутності прибутку у відповідача. Вказані обставини не залежать від волі відповідача.

У цій справі були вчинені такі процесуальні дії.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2022 цей позов був переданий на розгляд судді Безрук Т. М. (а.с.46-47).

Ухвалою від 29.08.2022 суд залишив позовну заяву без руху та встановив строк для усунення недоліків (а.с.51). Позивач у встановлений судом строк виправив вказані недоліки (а.с.54-63).

Ухвалою від 12.09.2022 суд відкрив провадження у справі № 917/992/22 за цим позовом, призначив справу до розгляду у порядку загального позовного провадження у підготовче засідання та встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи (а.с.64-65).

Оскільки ухвали від 12.09.2022, від 27.09.2022 не були відіслані судом сторонам в зв`язку з тимчасове припинення відправки поштової кореспонденції судом, про що на сайті Господарського суду Полтавської області було розміщене оголошення, суд ухвалою від 06.10.2022 відклав підготовче засідання та продовжив строк підготовчого провадження (а.с.82).

Ухвали від 12.09.2022, від 27.09.2022, від 06.10.2022 були надіслані сторонам 12.10.2022.

Ухвалою від 01.12.2022 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті (а.с.160-161).

Про час і місце розгляду справи по суті сторони повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями від 05.12.2022 та інформацією з сайту АТ «Укрпошта» про вручення відправлення 17.12.2022.

Також ухвала від 01.12.2022 надсилалася на електронну пошту сторін та їх представників, вказану ними у позові, відзиві та запереченні.

Ухвала від 01.12.2022 оприлюдена 05.12.2022 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (за посиланням: https://reestr.court.gov.ua/Review/107630849).

На офіційному сайті Судової влади України 07.12.2022 суд розмістив відповідне оголошення про розгляд цієї справи.

Позивач подавав до суду заяви від 10.11.2022, від 15.11.2022, від 17.01.2023 про розгляд справи за відсутності позивача (а.с.94, 113, 147, 167). Ці заяви суд задовольнив.

Під час розгляду справи по суті суд дослідив усі письмові пояснення та докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 17.01.2023 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення згідно з ч. 6 ст. 233, ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі наявні у справі докази та письмові пояснення, суд встановив таке.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ерідон Тех" (позивачем, постачальником) та Селянським (фермерським) господарством "Ромашка" (відповідачем, покупцем) укладено договір поставки сільськогосподарської техніки № 12/10-21КТ-103 від 12.10.2021 (далі - Договір; а.с.12-15), згідно з умовами якого сторони узгодили наступне:

- п.1 - постачальник зобов`язується поставити та передати, а покупець зобов`язується оплатити і прийняти сільськогосподарську техніку (надалі - «товар») у такій кількості, по такій ціні та на таких умовах, що є зазначеними у додатку № 1, який є невід`ємною частиною цього Договору;

- п. 2.1 - покупець купує товар в кількості і по цінах згідно додатку № 1 до договору та п. 2.2 цього договору;

- п. 2.2 - вартість (ціна) товару, що поставляється за цим договором, складає 2 139 210 грн 00 коп., у т.ч. ПДВ 356 535,00 грн., що є еквівалентом 81 000,00 доларів США згідно з курсом продажу доларів США до гривні по даним ПАТ «Креді Агріколь Банк» станом на 11 жовтня 2021 р., що дорівнює 26,41 грн;

- п. 2.3 - сторони погоджуються відповідно до ст. 533 Цивільного кодексу України застосовувати при проведенні розрахунків за товар курс продажу євро до гривні, що встановлений ПАТ «Креді Агріколь Банк» на час закриття торгів (надалі - «курс Банку») на дату здійснення розрахунків (перерахування коштів) покупцем постачальнику;

- п. 2.4 - сторони погоджуються, що вартість (ціна) товару остаточно визначається та сплачується купцем в наступному порядку:

п. 2.4.1 - для остаточного розрахунку за товар приймається вартість товару, зазначена в Договорі у гривнях на дату підписання Договору, або вартість, зазначена у видатковій накладній. У випадку, коли Договором передбачено відстрочка платежів і якщо на день здійснення покупцем оплати курс Банку є вищим від зазначеного в п. 2.2 Договору, то покупець сплачує постачальнику за товар згідно курсу Банку на день оплати;

- п.2.7 - покупець здійснює платежі по цьому Договору на таких умовах:

п. 2.7.1 - покупець оплачує 20 % від загальної вартості товару, що складає 427842,00 грн, що є еквівалентом 16 200,00 Доларів США в строк до 19 жовтня 2021 року шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі виставленого рахунку-фактури, направленого з використання факсимільного зв`язку (електронної пошти);

п. 2.7.3 - покупець оплачує 80 % від загальної вартості товару, що складає 1 711 368,00 грн, що є еквівалентом 64 800,00 доларів США в строк до 20 березня 2022 року шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі виставленого рахунку-фактури, направленого з використання факсимільного зв`язку (електронної пошти);

- п. 3.5 - товар вважається прийнятий покупцем з дати підписання сторонами Акту доставки товару та акту введення товару в експлуатацію. В результаті здійснення повного розрахунку за товар сторони підписують видаткову накладну та акт приймання-передачі товару;

- п. 4.2 - якщо покупець вважає, що товар не відповідає за якістю технічній документації виробника (заводу), покупець має повідомити про це постачальника у п`ятиденний строк з дати введення товару у експлуатацію;

- п. 5.1 - сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання своїх зобов`язань за цим Договором, якщо це невиконання є результатом непереборних обставин (включаючи стихійне лихо: пожежа, вибух, повінь);

- п. 5.2 - про всі випадки обставин «форс-мажор» сторони у триденний термін інформують одна одну;

- п. 5.3 - якщо будь-яка з таких обставин безпосередньо вплинула на виконання зобов`язань в термін, встановлений у Договорі, цей термін відсувається на час дії відповідних обставин;

- п. 5.4- сторона, що заявила про обставини «форс-мажору» має надати іншій стороні висновок торгово-промислової палати протягом 14 днів після заявлення таких обставин;

- п. 6.3 - покупець у випадку прострочення платежів зазначених у п.2.7. цього Договору оплачує пеню в розмірі подвійної облікової/ставки НБУ за кожен прострочений день;

-п. 6.4- відповідно до умов ч. 6 ст. 232 ГК України та ст. 259 ЦК України, сторони домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань та строк позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки, пені за цим Договором здійснюється протягом трьох років;

-п. 8.4. - у випадку порушення грошових зобов`язань покупець, у відповідності до вимог ст. 625 ЦК України, сплачує суму боргу з врахуванням індексу інфляції та 48 % річних від суми невиконаного ротового зобов`язання за вись період прострочення;

- п.8.2 - договір набуває чинності з дня його підписання представниками обох сторін і діє до моменту повного його виконання.

Сторони підписали Додаток № 1 до договору (а.с.17), в якому погодили вид обладнання: агрегат для вертикальної обробки ґрунту GREAT PLAINS Turbo Max 2400 ТМ, ціна за одиницю 2 139 210,00 грн, загальна сума 2 139 210,00 грн (у тому числі 356 535,00 грн ПДВ), що є еквівалентом 81 000,00 доларів США, згідно з курсом продажу доларів США до гривні по даним ПАТ «Креді Агріколь Банк» станом на 11 жовтня 2021 р.

У додатку № 2 до договору (а.с.16) сторони домовилися про гарантію та сервісну підтримку.

Відповідно до Акту доставки товару від 23 жовтня 2021 року позивач та відповідач підтвердили, що на виконання договору № 12/10-21КТ-103 поставки сільськогосподарської техніки від 12 жовтня 2021року постачальник доставив, а покупець прийняв агрегат для вертикальної обробки ґрунту GREAT PLAINS Turbo Max 2400TM № GP-C8998H у кількості 1 штука (а.с.18).

30.10.2021 року позивач та відповідач підписали Акт введення в експлуатацію від 30.10.2021, в якому вказано, що предствники ТОВ «Ерідон Тех» ввели в експлуатацію та ознайомили представників СФГ «Ромашка» з керівництвом по експлуатації агрегата для вертикальної обробки ґрунту GREAT PLAINS Turbo Max 2400TM № GP-C8998H, провели навчання з експлуатації відповідно до технічних вимог та з урахуванням техніки безпеки (а.с.19).

13 жовтня 2021 року відповідач на виконання п. 2.7. Договору сплатив за товар на рахунок позивача кошти у розмірі 50 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 3003 від 13 жовтня 2022 року (а.с.20).

21 жовтня 2021 року відповідач сплатив за товар на рахунок позивача кошти у розмірі 377842,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 3011 від 21 жовтня 2022 року (а.с.21).

Отже, відповідач за отриманий товар сплатив загальну суму коштів у розмірі 427 842,00 грн, що еквівалентно дорівнюють 16 200,00 дол США.

Як зазначає позивач, СФГ «Ромашка» не виконало своє грошове зобов`язання відповідно до п. 2.7.2. Договору та не сплатило в строк до 20 березня 2022 року грошову суму, що становить 80% від загальної вартості товару.

Позивач вказує, що заборгованість СФГ «Ромашка» перед ТОВ «Ерідон Тех» за Договором поставки еквівалентно дорівнює 64 800,00 Дол. США, тому станом на 17 серпня 2022 року розмір заборгованості становить 2 369 606,40 грн, в тому числі ПДВ (згідно курсу продажу дол. США до гривні по даним ПАТ «Креді Агріколь Банк» станом на 17.08.2022 року, що дорівнює 36,568 грн (а.с.22).

15 липня 2022 року ТОВ «Ерідон Тех» надіслав на адресу СФГ «Ромашка» претензію з вимогою сплатити заборгованість за Договором та рахунок на оплату № 1459 від 14.07.2022, що підтверджується поштовою квитанцією від 22.07.2022 (а.с.35-38).

28 липня 2022 року ТОВ «Ерідон Тех» повторно надіслав на адресу СФГ «Ромашка» претензію з вимогою сплати заборгованість за Договором та рахунок на оплату № 1561 від 27.07.2022, що підтверджується поштовою квитанцією від 01.08.2022 (а.с.39-43).

Позивач вказує, що відповідач заборгованість так і не погасив. Вказане стало причиною звернення позивача з цим позовом.

При вирішенні спору суд зазначає наступне.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу України (далі ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 692 ЦК України передбачено обов`язок покупця сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно із статтею 189 Господарського кодексу України ціна (тариф) є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб`єкти господарювання. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається (стаття 632 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 190 Господарського кодексу України вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни. Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах також за рішенням суб`єкта господарювання.

Згідно зі статтею 524 Господарського кодексу України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Згідно з положеннями статті 533 Цивільного кодексу України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Сторони при укладенні договору поставки сільськогосподарської техніки № 12/10-21КТ-103 від 12.10.2021 погодили можливість коригування ціни договору з урахуванням зміни курсу гривні до іноземної валюти (долар США) станом на дату фактичної оплати покупцем ціни товару (п.2.3, 2.7.1, 2.7.2 Договору ).

Як свідчать матеріали справи, на виконання п. 2.7. Договору за платіжними дорученнями № 3003 від 13.10.2022 та № 3011 від 21.10.2022 відповідач сплатив позивачу за товар загальну суму 427 842,00 грн, що еквівалентно дорівнювало 16 200,00 Дол. США.

СФГ «Ромашка» не виконало своє грошове зобов`язання відповідно до п. 2.7.2. Договору та не сплатило в строк до 20 березня 2022 року грошову суму, що становить 80% від загальної вартості товару у еквіваленті 64 800,00 дол. США.

Згідно курсу продажу дол. США до гривні по даним ПАТ «Креді Агріколь Банк» станом на 17.08.2022 року (на дату підготовки позову) дорівнює 36,568 грн. (а.с.22).

З огляду на те, що заборгованість СФГ «Ромашка» перед ТОВ «Ерідон Тех» за Договором поставки еквівалентно дорівнює 64 800,00 Дол. США, то станом на 17 серпня 2022 року розмір заборгованості становить 2 369 606,40 грн.

Відповідач доказів сплати цього боргу суду не надав.

Відповідач у відзиві заперечує проти позову з тих підстав, що придбаний у ТОВ «Ерідон Тех» товар не використовувався СФГ «Ромашка», так як товар мав приховані несправності, які не можливо було перевірити при отриманні, що підтверджується актом заміни (списання) запчастин від 17.08.2022.

Ці заперечення суд відхиляє з таких мотивів.

Згідно з ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред`явлені до продавця або виготовлювача товару.

В п.11 Додатку № 2 до Договору зазначено, що всі претензії покупця повинні бути направлені постачальнику в письмовій формі та містити технічне обґрунтування вимоги.

В п.12 Додатку № 2 до Договору зазначено, що при виявленні виробничих дефектів у товарі при його прийманні, монтажі та експлуатації в період гарантійного терміну виклик представника постачальника є обов`язковим. Товар або його окремі частини, до роботи яких покупець висуває претензії, має залишатись у покупця до моменту перевірки й підтвердження обґрунтованості претензій представником постачальника.

Відповідно до Акту доставки товару від 23 жовтня 2021 року, підписаного представниками сторін та скріпленого печатками, у покупця відсутні претензії щодо комплектності та технічного стану товару.

Відповідач не надав доказів того, що він пред`являв відповідачу претензії щодо якості товару згідно з умовами п.11 та п. 12 Додатку № 2 до Договору або направляв вимоги у порядку ст. 678 ЦК України.

Наданий акт заміни (списання) запчастин від 17.08.2022 (а.с.101) не підтверджує, що товар є непридатним для використання, а складений щодо ремонту та заміни запчастин.

Таким чином твердження відповідача про те, що товар не придатний не підтверджені належними доказами.

Відповідач у відзиві зазначає, що внаслідок воєнного стану в Україні він не зміг своєчасно виконати договірне зобов`язання з оплати боргу за отриманий товар.

Статтею 617 Цивільного кодексу України, а також статтею 218 Господарського кодексу України передбачено можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо сторона договору доведе, то таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (форс-мажору).

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сиди) с надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, зокрема, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, тощо.

Торгово-промислова палата України (далі - ТПП) оприлюднила лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким на підставі ст. 14, 14№ Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Суд зазначає, що вказаний лист ТПП України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 підтверджує невідворотність, непередбачуваність, об`єктивність обставин, тобто, наявність форс-мажору.

Проте, ще одним обов`язковим критерієм звільнення винної сторони від відповідальності є причинно-наслідковий зв`язок між неможливістю виконання зобов`язання і обставинами непереборної сили, який на практиці визначається завжди щодо кожного спірного зобов`язання окремо.

Зазначене твердження випливає зі змісту ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», відповідно до якої форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо).

Суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 01.06.2021 у справі № 910/9258/20, про те, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона повинна довести, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного випадку виконання зобов`язання».

Суд враховує правовий висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду викладений у постанові від 21 вересня 2022 року у cправі № 911/589/21, про те, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу (п.5.21 постанови).

Суд враховує правовий висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладений у постанові від 31 серпня 2022 року у cправі № 910/15264/21, де вказано:

-відповідно до ч.1 ст.617 ЦК, ч.2 ст.218 ГК та ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об`єктивно унеможливлюють виконання особою зобов`язань за умовами договору, обов`язків, передбачених законодавством.

- надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

- невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

- між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

-Верховний Суд неодноразово зазначав, що одне лише передбачене законом віднесення введеного карантину до форс-мажорних обставин не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін, де така обставина може стати форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе, що конкретний обмежувальний захід, запроваджений в рамках карантину (надзвичайного стану, надзвичайної ситуації тощо), унеможливлює виконання конкретного договору (постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20 (п.40), від 03.08.2022 у справі №914/374/21 (п.99).

- для застосування форс-мажору (обставин непереборної сили) як умови звільнення від відповідальності судам необхідно встановити, які саме зобов`язання за Договором були порушені / невиконані та причину такого невиконання.

У постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17, наведено висновок щодо застосування ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні", відповідно до якого:

- форс-мажорні обставини не мають преюдиціального характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов`язання;

- доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання; саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

У п. 5.3 Договору вказано, якщо будь-яка з таких обставин безпосередньо вплинула на виконання зобов`язань в термін, встановлений у Договорі, цей термін відсувається на час дії відповідних обставин;

Суд враховує правовий висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладений у постанові від 30 травня 2022 року у cправі № 922/2475/21, де Верховний Суд констатує, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановлений) характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Відповідно до ст.13, 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмовими, речовими, електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків

Відповідач не надав до суду жодного доказу в підтвердження того, яким чином вказані форс-мажорні обставини перешкодили йому перерахувати на рахунок позивача суму боргу.

Отже, відповідач не довів причинно-наслідковий зв`язок між наявними форс- мажорними обставинами та неможливістю виконання зобов`язань саме за спірним договором.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 2369606,40 грн основного боргу є правомірними та підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п. 6.3. Договору покупець у випадку прострочення платежів зазначених у п.2.7. цього Договору оплачує пеню в розмірі подвійної облікової/ставки НБУ за кожен прострочений день.

Згідно п. 6.4. Договору відповідно до умов ч. 6 ст. 232 ГК України та ст. 259 ЦК України, сторони домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань та строк позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки, пені за цим Договором здійснюється протягом трьох років

На підставі вказаних положень позивач правомірно заявив вимоги про стягнення 342781,42 грн пені, нарахованої за період 21.03.2022 - 17.08.2022. Правильність розрахунку перевірена судом.

Таким чином позовні вимоги про стягнення пені суд задовольняє.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 8.4 Договору у випадку порушення грошових зобов`язань покупець, у відповідності до вимог ст. 625 ЦК України, сплачує суму боргу з врахуванням індексу інфляції та 48% річних від суми невиконаного грошового зобов`язання за весь період прострочення.

Таким чином, позивач правомірно заявив вимоги про стягнення 48% річних від суми невиконаного грошового зобов`язання за період прострочення 21.03.2022 - 17.08.2022, що становить 467 429,21 грн. Правильність розрахунку перевірена судом.

Отже, суд задовольняє вимоги про стягнення 467 429,21 грн - 48% річних.

Посилання відповідача на те, що суми пені та річних є несправедливими та надмірними є необґрунтованими, оскільки вказані суми не перевищують розмір боргу та нараховані згідно з умовами підписаного відповідачем договору.

Відповідач у запереченні прохає відстрочити виконання обов`язку зі сплати до закінчення воєнного стану, проте жодних доказів в підтвердження наявності обставин, які є підставою для відстрочення виконання рішення згідно з вимогами законодавства відповідач суду не надав.

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач має право звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Керуючись статтями 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Ромашка" (вул. Полтавська, буд. 18, смт. Градизьк, Глобинський район, Полтавська область, 39071; ідентифікаційний код 23810138) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерідон Тех" (вул. Кришталева, буд. 5, с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08130; ідентифікаційний код 33870417) 2 369 606 грн 40 коп. основного боргу, 342 781 грн 42 коп. пені, 467 429 грн 21 коп. - 3% річних 47 697 грн 26 коп. - відшкодування витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Дата складення повного судового рішення: 18.01.2023р.

Суддя Т. М. Безрук