Рішення

від 18.01.2023 по справі 918/716/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2023 р. м. РівнеСправа № 918/716/22

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., при секретарі судового засідання Мельник В.Я., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Холдер Агро" (48522, Тернопільська обл., Чортківський район, с. Васильків, код ЄДРПОУ 37938319)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Органікс-Агро" (34652, Рівненська область, Березнівський район, смт. Соснове, вул. Шевченка, 13А, кв.7, код ЄДРПОУ 44091040)

про розірвання договору

В судовому засіданні приймали участь:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Холдер Агро" звернулось в Господарський суд Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Органікс-Агро" в якому просить розірвати Договір про зміну кредитора у зобов`язанні №9/11/21 (відступлення права вимоги) від 09.11.2021 року.

Даний позов обгрунтовує наступним. 09 листопада 2021 року між Приватним підприємством "Холдер Агро" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Органікс-Агро" (новий кредитор) укладено Договір про зміну кредитора у зобов`язанні №9/11/21 (відступлення права вимоги), у відповідності до пункту 1 якого цим Договором регулюються відносини, пов`язані із заміною зобов`язаної сторони (Первісного кредитора) у зобов`язанні, що виникає із Договору підряду №1004 від 10.04.2020 року (надалі іменується - Основний договір), укладеного між Первісним кредитором та Боржником.

Позивач зазначає, що у відповідності до п. 11 Договору зміна сторони у зобов`язанні здійснюється оплатно. Сума даного Договору, за погодженням Сторін, становить 300 000 грн. 00 коп., яку Новий кредитор зобов`язується сплатити на користь Первісного кредитора до 31 грудня 2021 року. Однак, Відповідачем не були виконані зобов`язання згідно Договору, щодо розрахунку в сумі 300 000 грн. до 31 грудня 2021 року.

Позивач вважає, що Відповідач порушив істотні умови договору, чим завдав збитки Позивачу та позбавив можливості Позивача на те, на що останній розраховував укладаючи зазначений Договір відступлення права вимоги.

Ухвалою суду від 22.09.2022 року позовну заяву Приватного підприємства Холдер Агро" залишено без руху. Зобов`язано Приватне підприємство Холдер Агро" у 10-денний строк з дня отримання даної ухвали через відділ канцелярії та документального забезпечення Господарського суду Рівненської області подати докази сплати судового збору в розмірі 2481,00 грн. та належної якості копії документів, доданих до позовної заяви, докази направлення Відповідачу копії позовної заяви та додатків, доданих до неї листом з описом вкладення.

04.10.2022 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від Приватного підприємства Холдер Агро" надійшли докази сплати судового збору в розмірі 2481,00 грн., докази направлення Відповідачу копії позовної заяви та додатків, доданих до неї листом з описом вкладення.

Ухвалою суду від 05.10.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено розгляд справи у підготовчому засіданні.

Розгляд справи у підготовчому засіданні неодноразово відкладався у зв`язку з неявкою представника відповідача.

Ухвалою суду від 27 грудня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на "17" січня 2023 року.

Відповідач відзиву на позов не надав, поважності причин неподання суду не надав. В судове засідання 17.12.2022 року не з`явився представник ТОВ "Органікс-Агро". До господарського суду повернулася ухвала суду від 27.12.2022 р. про, яка направлялась на адресу Відповідача, вказану в позовній заяві - 34652, Рівненська область, Березнівський район, смт. Соснове, вул. Шевченка, 13А, кв.7, з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема Позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відтак, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника Відповідача та відзиву від останнього.

Крім того суд зазначає, що 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Президентом України підписаний Указ № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який підтримано Верховною Радою. Воєнний стан в Україні введено з 5:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 2212-IX від 21.04.2022 року Верховна Рада України затвердила Указ Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 2738-IX від 16.11.2022 року Верховна Рада України затвердила Указ Президента України від 07 листопада 2022 року №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 2263-IX від 22.05.2022 року Верховна Рада України затвердила Указ Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" встановлено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

За приписами ст. 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" встановлено, що у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.

При цьому, статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами У країни може бути, змінено територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місце знаходження судів.

Отже, навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану конституційні права на судовий захист не можуть бути обмежені.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.

09 листопада 202 і року між Приватним підприємством "Холдер Агро", як первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Органікс-Агро", як Новим кредитором укладено Договір про заміну кредитора у зобов`язанні №9/11/21 (відступлення права вимоги). У відповідності до пункту 1 цим Договором регулюються відносини, пов`язані із заміною зобов`язаної сторони (Первісного кредитора) у зобов`язанні, що виникає із Договору підряду №1004 від 10.04.2020 року (далі по тексту Основний договір), укладеного між Первісним кредитором та Боржником. Згідно пункту 2 Договору боржник за договором - Державне підприємство "Дослідне господарство "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України".

За умовами Договору Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором за Основним договором. З моменту укладення цього Договору Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов`язань за Основним договором (пункти 3, 4 договору).

Первісний Кредитор підтверджує, що зобов`язання Боржника за Основним договором не виконані, і на момент укладення цього Договору розмір заборгованості Боржника перед Первісним Кредитором становить 26 421 426 (двадцять шість мільйонів чотириста двадцять одна тисяча чотириста двадцять шість) грн. 38 коп. (пункт 5 договору).

Борг підтверджується документами первинного бухгалтерського обліку та рішенням Господарського суду Рівненської області від 13.06.21р. та наказом про примусове виконання рішення суду від 25.08.21р. по справі №918/215/21 (пункт 6 договору).

У відповідності до пункту 11 договору заміна сторони у зобов`язанні здійснюється оплатно. Сума даного договору, за погодженням Сторін, становить 300 000 грн 00 коп., яку Новий кредитор зобов`язується сплатити на користь Первісного кредитора до 31 грудня 2021 року. Розрахунки за договором здійснюються в грошовій формі. Грошові зобов`язання визнаються виконаними з моменту надходження грошових коштів на поточний рахунок відповідної сторони.

Разом з тим, після укладення договору, відповідачем не було виконано покладені згідно договору зобов`язання, щодо розрахунку в сумі 300 000 грн. до 31 грудня 2021 року.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Норми ст.ст. 626 і 627 ЦК України визначають, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.ст. 526, 527, 530, 611 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

У відповідності до п.І ч.І ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Норми ч. 2 ст. 651 ЦК України вказують про можливість зміни чи розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною умов договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди; її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи с дійсно істотною різниця між тим. на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Згідно із частинами першою та другою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Загальні підстави припинення зобов`язань визначено у статті 598 Цивільного кодексу України, згідно з якою зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Загальні умови припинення господарських зобов`язань визначено також статтею 202 Господарського кодексу України, за змістом якої господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Статтею 654 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

З урахуванням зазначених вище норм права, вбачається, що договір розривається на вимогу однієї із сторін або за судовим рішенням, у разі порушення істотних умов договору.

Позивачем виконано зазначені умови чинного законодавства, зокрема останній звернувся до відповідача із повідомленням про розірвання договору та про зміну кредитора у зобов`язанні №9\11\21 від 09.11.2021 року, в якому ПП Холдер Агро повідомило ТОВ "Органікс-Агро" про розірвання вказаного договору та долучило до листа два примірники угоди про розірвання договору підписані та скріплені відтисками печаток зі сторони позивача.

Вказаний лист із додатками щодо розірвання договору був надісланий позивачем на юридичну адресу ТОВ "Органікс-Агро" (Рівненська обл., Березнівський р-н., с. Соснове, вул. Шевченка 13а, к.7), однак повернувся відправнику із зазначенням причини невручення: адресат відсутній за вказаною адресою.

Отже, з урахування зазначеного, позивач виконав усі необхідні вимоги щодо повідомлення відповідача про зміну умов договору, зокрема щодо його розірвання.

У відповідності до статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про де другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Судом встановлено, що позивачем виконані вимоги законодавства, щодо узгодження між сторонами та досягнення волевиявлення сторін шляхом добровільного внесення змін в спірний договір, однак відповідач в добровільному порядку відмовився вносити зміни в договір, і у визначений законодавством строк не надав відповіді на пропозицію щодо розірвання договору, не подав заперечень, тощо.

Відтак, ПП Холдер Агро правомірно звернулося з даним позовом до відповідача ТОВ "Органікс-Агро", щодо розірвання договору в судовому порядку, оскільки в добровільному порядку свої права позивач захистити не зміг.

З фактичних обставин справи вбачається, що позивачем передано для відповідача право вимоги на загальну суму понад 26 млн. грн. за ціною 300 000 грн..

Свої зобов`язання позивач виконав у повному обсязі та був готовий передати обсяг своїх прав (право вимоги) для відповідача після сплати згідно договору, в той же час відповідач свого обов`язку не виконав та вчасних розрахунків не провів у визначені в договорі строки, а саме до 31.12.2021 року.

Відповідно позивач не отримав те на що розраховував, оскільки саме в той час, на момент укладання договору відступлення права вимоги у ПП Холдер Агро було тяжке матеріальне становище, і гроші які мали бути отримані від вказаного договору відступлення права вимоги, повинні були бути сплачені перед третіми особами, контрагентами за договорами поставки та купівлі-продажу, для уникнення нарахування штрафних санкцій та подальших судових розглядів.

Однак, як зазначалося вище , ТОВ "Органікс-Агро" не виконало свого зобов`язання та розрахунків за вказаним договором не здійснило.

Відповідно, ПП Холдер Агро не отримало те на що розраховувало, саме в момент вчинення договору, зокрема грошові кошти.

Отже, істотними умовами договору для позивача була передача (відступлення права вимоги), а для відповідача істотними умовами договору було вчинення розрахунку за договором у визначені строки.

Однак ТОВ "Органікс-Агро" порушило істотні умови договору, чим завдало збитки для позивача та позбавило можливості ПП Холдер Агро отримати те, на що останнє розраховувало укладаючи зазначений договір відступлення права вимоги.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Згідно зі статтею 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищезазначене, та те, що Приватне підприємство "Холдер Агро" належними та допустимими доказами довело факт істотного порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Органікс-Агро" Договору про заміну кредитора у зобов`язанні №9/11/21 (відступлення права вимоги) від 09.11.2021 року, позов ПП "Холдер Агро" підлягає задоволенню.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача.

Статтею 240 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до цієї ж статті датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Відтак датою ухвалення даного рішення є дата складення його повного тексту.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Розірвати Договір про заміну кредитора у зобов`язанні №9/11/21 (відступлення права вимоги) від 09.11.2021 року, укладений між Приватним підприємством Холдер Агро" (48522, Тернопільська обл., Чортківський район, с. Васильків, код ЄДРПОУ 37938319) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Органікс-Агро" (34652, Рівненська область, Березнівський район, смт. Соснове, вул. Шевченка, 13А, кв.7, код ЄДРПОУ 44091040).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Органікс-Агро" (34652, Рівненська область, Березнівський район, смт. Соснове, вул. Шевченка, 13А, кв.7, код ЄДРПОУ 44091040) на користь Приватного підприємства Холдер Агро" (48522, Тернопільська обл., Чортківський район, с. Васильків, код ЄДРПОУ 37938319) 2481 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Марач В.В.