Рішення

від 18.01.2023 по справі 480/7613/22

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2023 року Справа № 480/7613/22

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Осіпової О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/7613/22 за позовом Керівника Сумської окружної прокуратури в інтересах держави Служби у справах дітей Миколаївської сільської ради до Відділу освіти, молоді та спорту Миколаївської сільської ради Миколаївської територіальної громади про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Керівник Сумської окружної прокуратури в інтересах державив особі Служби у справах дітей Миколаївської сільської ради звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу освіти, молоді та спорту Миколаївської сільської ради Миколаївської територіальної громади, в якій просить:

1) Визнати протиправною бездіяльність відділу освіти, молоді та спорту Миколаївської сільської ради Миколаївської територіальної громади щодо не нарахування та не виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку наступним особам: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

2) Зобов`язати відділ освіти, молоді та спорту Миколаївської сільської ради Миколаївської територіальної громади нарахувати і виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Позовні вимоги обґрунтовано протиправною бездіяльністю Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Миколаївської сільської ради Миколаївської територіальної громади, що полягає у не нарахуванні та не виплаті випускникам навчального закладу з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, одноразової грошової допомоги, відповідно до вимог ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування".

Ухвалою від 21.11.2022 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач правом надання відзиву не скористався, що з урахуванням вимог ст.ст. 159, 162 КАС України є підставою для вирішення даної справи за наявними матеріалами справи та в межах заявлених позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд встановив, наступне.

Згiдно з iнформацiєю Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області, у 2021-2022 роках закінчили лікарський навчально-виховний комплекс "ЗОШ I-III ступенів - дошкільний навчальний заклад" Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а Северинівську ЗОШ I-III ступенів Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області закінчили: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Крім того, на запит Сумсьської окружної прокуратури Миколаївською сільською радою Сумського району Сумської області надані розпорядження голови районної державної адміністрації на підтвердження наявності статусу дитини, позбавленої батьківського піклування у вищезазначених осіб.

Згідно, з листом від 26.09.2022 №2091/02-40 року, вищевказані діти, які позбавленні батьківського піклування, продовжили своє навчання шляхом вступу до професійно-технічних та вищих навчальних закладів (а.с. 35).

На питання Сумської окружної прокуратури про виплату випускникам навчальних закладів із числа дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, впродовж 2020 - 2022 років одноразової грошової допомоги в розмірі не менше 6 прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку (лист Сумської окружної прокуратури від 15.06.2022 №54-1639 вих-22), Миколаївська сільська рада листом від 17.06.2022 №1220/02-35 повідомила, що на підвідомчій території відсутні навчальні заклади, які здійснюють повне державне забезпечення дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та осіб з їх числа. Для захисту особистих, житлових і майнових прав та інтересів дітей та осіб із числа дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, ВОМС Миколаївської сільської ради у 2020 - 2022 роках виділялись кошти для придбання шкільного одягу та шкільного взуття дітям - сиротам та дітям, позбавлених батьківського піклування шкільного віку та здійснюється виплата одноразової допомоги після досягнення 18 - річного віку відповідно до Порядку надання одноразової допомоги дітям - сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, після досягнення 18 - річного віку, затвердженого постановою КМУ від 25.08.2005 №823 (лист Миколаївської сільської ради від 03.06.2022 №1117/02-35).

Таким чином, одноразова грошова допомога (відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про організаційно-правових умов соціального захисту дітей- сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування») дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування - випускникам навчальних закладів Миколаївської територіальної громади, не виплачувалася.

Відтак, предметом розгляду у даній справі є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати випускникам одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" та зобов`язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу, у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді.

Відповідно до вимог ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави.

Обираючи форму представництва, прокурор визначає, у чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту.

Згідно із ч. 4 ст. 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

В даному випадку, охоронюваний законом інтерес полягає в реалізації державних гарантій захисту прав і свобод дітей, у тому числі соціально вразливих категорій (дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування).

Зокрема, органом, який уповноважений здійснювати заходи щодо реалізації державної політики з питань соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не здійснюється належним чином захист вказаної категорії дітей.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративним чи законодавчими органами, першочергова увага має приділятись якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа визначено Законом України від 13.01.2005 № 2342-IV Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (далі - Закон № 2342), який є складовою частиною законодавства про охорону дитинства.

Згідно з визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону № 2342:

діти, позбавлені батьківського піклування, - діти, які залишилися без піклування батьків у зв`язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов`язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов`язки, а також діти, розлучені із сім`єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов`язків з причин, які неможливо з`ясувати у зв`язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та безпритульні діти;

статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування;

випускники закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, - особи, які перебували на повному державному забезпеченні у закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, і закінчили своє перебування у зазначеному закладі у зв`язку із закінченням навчання.

З аналізу вищенаведеного вбачається, що статус дитини-сироти, надає таким особам право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг.

Як встановлено ст. 3 Закону № 2342 одним із основних принципів державної політики в частині соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є захист прав і інтересів таких дітей, а також забезпечення соціально-правових гарантій.

Відповідно до ст. 4 Закону № 2342 заходи соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа гарантуються, забезпечуються та охороняються державою.

Стаття 8 Закону № 2342 передбачає, що держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа. Випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

Таким чином, вказаною нормою Закону № 2342 встановлено обов`язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії - тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався і інші. Отже, сам факт випуску з навчального закладу є підставою для виплати одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів, встановленої законом.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 18.09.2018 у справі № 493/407/16-а, висновки якого, в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

У свою чергу, витрати на фінансування заходів щодо соціального забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа передбачаються в Державному бюджеті України окремим рядком (ч. 2 ст. 9 Закону № 2342).

Відповідно до ст. 25 Закону № 2342 порядок відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, у тому числі на харчування, одяг, взуття, м`який інвентар на одну фізичну особу, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, а також інших виплат, передбачених цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до державних соціальних стандартів.

Статтею 39-9 Закону № 2342 встановлено, що порядок відшкодування витрат на виплату допомоги випускникам закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, повне державне забезпечення відповідно до ст. 8 цього Закону при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу відповідно до норм забезпечення випускників закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Зі змісту ст. 25, 39-9 Закону № 2342 вбачається, що вони регулюють правовідносини щодо відшкодування навчальним закладам або відповідним установам, в яких виховуються та навчаються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, понесених ними витрат на харчування, одяг, взуття, м`який інвентар, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, та не розповсюджуються на правовідносини навчальних закладів з їх випускниками, що є предметом спору у даній справі.

Отже, одноразова грошова допомога є соціальною гарантією державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Повноваження щодо виплати зазначеної допомоги державою делеговані навчальним закладам, у яких навчаються діти-сироти чи діти, позбавлені батьківського піклування.

Враховуючи зазначені норми законодавства та встановлені обставини справи, суд зазначає, що обов`язок із виплати, у тому числі дитям-сиротам, одноразової грошової допомоги покладено в даному випадку на Відділ освіти, молоді та спорту Миколаївської сільської ради Миколаївської територіальної громади, який є розпорядником бюджетних коштів на забезпечення діяльності тих навчальних закладів, де проходили навчання діти, що вищенаведенні.

У той же час, після закінчення навчального закладу дітям - сиротам та дітям позбавлених батьківського піклування не виплачено допомогу, передбачену вимогами ст. 8 Закону № 2342.

Згідно ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2395 гривень

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», прожитковий мінімум на дитину віком від 6 до 18 років у 2022 році з 01січня становив 2618 грн.

Отже, виходячи з аналізу вищенаведених норм, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 при випуску ізнавчального закладу повинні були отримати одноразову грошову допомогу не менше чим 14 370 грн, а ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 при випуску із навчального закладу повинні були отримати одноразову грошову допомогу не менше чим 15 708 грн.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати дітям, позбавлених батьківського піклування, одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 8 Закону №2342-IV та зобов`язати нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу, передбачену ст. 8 Закону №2342-IV, у розмірі, не меншому шести прожиткових мінімумів, встановлених Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідні роки.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведення експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача, який є суб`єктом владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Керівника Сумської окружної прокуратури в інтересах держави Служби у справах дітей Миколаївської сільської ради до Відділу освіти, молоді та спорту Миколаївської сільської ради Миколаївської територіальної громади про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність відділу освіти, молоді та спорту Миколаївської сільської ради Миколаївської територіальної громади щодо не нарахування та не виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку наступним особам: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Зобов`язати відділ освіти, молоді та спорту Миколаївської сільської ради Миколаївської територіальної громади (вул. Шевченка, 1, с. Миколаївка, Сумський район, Сумська область,42322, код ЄДРПОУ 41076631) нарахувати і виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Осіпова