Рішення

від 18.01.2023 по справі 580/4384/22

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2023 року справа № 580/4384/22

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 580/4384/22 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради (бул. Шевченка, 307, м. Черкаси, 18005, ЄДРПОУ 37853109) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, постановив ухвалу.

23.09.2022 вх. №28665/22 ОСОБА_2 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, просить:

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради щодо не нарахування та не перерахунку на спеціальні рахунки ІНФОРМАЦІЯ_1 разової грошової допомоги в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком станом на 01.01.2022 до 05 травня у сумі 9, 670 грн для виплати ОСОБА_1 - учаснику бойових дій;

- зобов`язати Департамент соціальної політики Черкаської міської ради нарахувати та перерахувати на спеціальні рахунки ІНФОРМАЦІЯ_1 разову грошову допомогу до 05 травня в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, станом на 01.01.2022, з урахуванням виплаченої частини разової грошової допомоги - в сумі 8 179 грн, для виплати ОСОБА_1 - учаснику бойових дій.

19.12.2022 судом відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що має статус учасника бойових дій та право на пільги, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII (далі - Закон №3551). Департамент соціальної політики Черкаської міської міської ради перерахував на спеціальні рахунки ЧЗВ ВСП на користь Позивача щорічну разову грошову допомогу за 2022 рік у сумі 1491,00 грн, що 19.08.2022 отримані замість належної (на думку позивача) суми 9670,00 грн з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020. Позивачем подано колективну заяву від 07.06.2022 до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про здійснення перерахунку та виплати недоплаченої грошової допомоги за 2022 рік як учаснику бойових дій у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, проте як стверджує позивач у позовній заяві відповіді від відповідача не отримав. Відповідач протиправно не нарахував і не виплатив позивачеві очікувану грошову допомогу повністю, тому позивач вважає виплату допомоги у меншій сумі такою, що порушує майнові права (в частині законних очікувань).

Відповідач позов не визнав, 18.01.2023 надав до суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що позивачу було здійснено нарахування та виплата разової грошової допомоги до 05 травня відповідно до умов та розмірі (1491,00 грн), що встановлені у межах повноважень КМУ згідно з Постановою №540, що прийнята відповідно до частини 7 статті 20 та абзацу 3 підпункту 2 пункту 22 розділу 6 «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі - БК), де передбачено, що в умовах воєнного стану КМУ може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного соціального і пенсійного страхування. У відзиві зазначає, що головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики, що розподіляє бюджетні кошти у межах бюджетних призначень і спрямовуються зокрема: структурним підрозділам з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України у розмірах визначених Постановою №540, положення якої не визнані неконституційними.

Згідно із частиною 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі під час розгляду справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем і відповідачем доводи/аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позовна заява не належить до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до статті 57 Конституції України кожному гарантується право знати свої права і обов`язки. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту визначаються виключно законами України. Згідно з Основним Законом України Державний бюджет України і бюджетна система України встановлюються виключно законами України (пункт 1 частини другої статті 92). Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 № 2017-III визначені правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій. Державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, встановлені законами пільги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, що забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму (стаття 1). Прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (стаття 1). Прожитковий мінімум застосовується, зокрема: для визначення права на призначення соціальної допомоги; формування Державного бюджету України та місцевих бюджетів (стаття 2 Закону України «Про прожитковий мінімум»).

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 64 Конституції України). Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Конституцією України передбачено (частина 2 статті 19), що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кабінет Міністрів України відповідно до розділу VI Конституції України, зокрема: 1) забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України; 1-1) забезпечує реалізацію стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору; 2) вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина; 3) забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; 4) розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України (стаття 116).

Згідно з частинами першою, другою статті 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України у рішенні від 26.12.2011 № 20-рп/2011 зазначено: передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.

Держава зобов`язана створити ефективну систему соціального захисту різних категорій осіб, що сприяла б узгодженню рівня їхнього життя з реалізацією права на достатній життєвий рівень для них та їхніх сімей шляхом надання відповідного соціального забезпечення; заходи соціального захисту мають втілювати ідеї соціальної солідарності та справедливості, бути спрямовані на охорону і захист особи при настанні можливих соціальних ризиків (абзац четвертий підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2018 № 5-р/2018).

Зміна механізму нарахування/перерахування певних видів соціальних виплат не є звуженням змісту та обсягу гарантованого права на соціальний захист (КСУ 13.09.2018 № 280-1(І)/2018); законодавчі зміни щодо механізму обчислення та нарахування пенсії не можуть розглядатися у контексті звуження сутнісного змісту права на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, визначеного статтею 48 Конституції України (КСУ 25.09.2018 № 303-1(ІІ)/2018).

Верховний Суд 22.06.2022 у справі № 488/2098/16-а зазначає: зміна механізму нарахування соціальних виплат та допомоги повинна відбуватися відповідно до критеріїв пропорційності та справедливості і є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист.

Судом встановлено, що позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення від 30.09.2015 серії НОМЕР_2 . Позивач звернувся до відповідача із колективною заявою від 07.06.2022 про перерахунок та виплату у 2022 році разової грошової допомоги у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, проте відповіді на заяву не отримав. Вважаючи бездіяльність відповідача з нарахування та виплати позивачеві щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2022 року у розмірі меншому, ніж передбачено ст. 12 Закону № 3551 протиправною, позивач звернувся до суду за захистом майнового права.

Закон № 3551 визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню у суспільстві шанобливого ставлення до них. Згідно із ст. 4 Закону №3551 ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни. Відповідно до статті 12 Закону № 3551 (у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 № 367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема положення підпункту ‹б» підпункту 1 пункту 20 розділу II «внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007№ 107-VI. Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, згідно якої норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМУ, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що втрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. З 27.02.2020 пункт 26 розділу VI Бюджетного кодексу України у частині дії статті 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551, статті 12, 13 Закону №3551 у редакції п. 20 Розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» об`єктивно не можуть запроваджувати правил призначення та виплати грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій у контексті повноважень щодо розмірів допомоги, встановлених КМУ, проте з особливостями під час дії режиму воєнного стану.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 15.03.2022 № 2119-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 26.03.2022 строком на 30 діб. Указом Президента України від 18.04.2022 № 2593/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 25.04.2022 строком на 30 діб. Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 22.05.2022 № 2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 25.05.2022 строком на 90 діб. Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 15.08.2022 № 2500-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 23.08.2022 строком на 90 діб, Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 16.11.2022 № 2738-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VІІІ воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Згідно із ч. 2 статті 20 Закону № 389 визначено, що в умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені ч. 2 статті 64 Конституції України. Правовідносини щодо соціального захисту громадян регулюються статтею 46 Конституції України, що не міститься у частині другій статті 64 Конституції України.

Згідно з абз. третім підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК установлено, що в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації КМУ може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування.

Соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII).

Відповідно до частини сьомої статті 20 та абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України КМУ прийняв постанову від 07.05.2022 № 540 (далі - Постанова № 540) «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законом №3551, якою затвердив Порядок використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань (далі Порядок). Згідно з підпунктом 2 пункту 2 Постанови № 540 КМУ установив нормативне регулювання, що виплата грошової допомоги у 2022 році здійснюється, зокрема, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад - особам, які не перебувають на обліку в територіальних органах ПФУ як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 року, шляхом перерахування коштів на спеціальні рахунки військових частин, установ і організацій за місцем їх служби, а особам, які не є військовослужбовцями, поліцейськими, особами начальницького та рядового складу, - на поточні рахунки таких осіб в уповноважених банках. Виплата грошової допомоги здійснюється у розмірах згідно з додатком: разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році виплачується в таких розмірах: учасникам бойових дій - 1491 гривня.

Судом встановлено, що відповідачем виплачено позивачеві щорічну разову грошову допомогу до 5-го травня у сумі 1491,00 грн, що відповідає розміру такої допомоги, визначеному в додатку до Порядку. Отримання позивачем такої суми допомоги 1491 грн визнається сторонами.

Суд не встановив протиправного втручання у майнові права позивача у контексті очікування виплати допомоги у більшому розмірі ніж 1491,00 грн, враховуючи приписи ст.46, 64 Конституції України, частини 2 ст. 20 Закону № 389, частини сьомої статті 20 та абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України, перевіривши за усіма критеріями аргументи сторін відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з урахуванням усіх обставин справи, збалансовано стосовно інтересів позивача та суспільних інтересів з огляду на регулювання статті 17 Конституції України під час дії режиму воєнного стану.

Соціальний захист включає в себе надані суспільством заходи, спрямовані не тільки на ліквідацію або мінімізацію соціально несприятливих наслідків, але на запобігання їх настання, тобто носить превентивний характер. Соціальна забезпеченість спрямована на компенсацію і мінімізацію наслідків несприятливих соціальних явищ, що настали, становить забезпечувальний компонент соціальної роботи [ ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Соціальне забезпечення і соціальний захист: взаємозв`язок зазначених категорій / http://repository.hneu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/18927/1/Стаття_АХФ_ІОВ_ЛОС.pdf].

Покликання позивача на рішення Верховного Суду від 29.09.2020 у зразковій справі № 440/2722/20 та рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 як підстави для задоволення позовних вимог є нерелевантним (помилковим), позаяк механізм правового регулювання бюджетних правовідносин в умовах дії режиму воєнного стану має особливості змін правового регулювання спірних правовідносин у контексті реалізації повноважень КМУ (ст.116 Конституції України) щодо забезпечення публічної фінансової політики, політики у сфері соціального захисту.

Верховний Суд у рішенні від 29.09.2020 у зразковій справі №440/2722/20 дійшов висновку, що з 27.02.2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році належить нарахуванню і виплаті органом, уповноваженим здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат).

У 2022 році порядок виплати разової грошової допомоги до 5 травня врегульований Постановою №540. Суд бере до відома інформацію з ЄДРСР 107513576 щодо розгляду справи, наразі відсутні докази про набрання судовим рішенням законної сили, позаяк згідно інформації із сайта судової влади (https://court.gov.ua/fair/) 29.12.2022 подана апеляційна скарга до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Суд бере до уваги, що допомога не є основним/єдиним джерелом доходів позивача, який у позовній заяві зазначає, що є військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд за обставинами цієї справи не встановив порушення суті конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту позивача ОСОБА_1 , «зважаючи на соціальну солідарність та справедливість у системі соціального захисту, до складу якої входить система пенсійного забезпечення, держава нормативно встановлює передумови щодо визначення пропорційної взаємозалежності між особистою участю особи в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та рівнем її подальшого пенсійного забезпечення за рахунок системи фінансування пенсій та інших соціальних виплат» (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 814/779/17).

Відповідно до статті 15 Конвенції з прав людини та основоположних свобод (ратифіковано Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997) «відступ від зобов`язань під час надзвичайної ситуації» під час війни або іншої суспільної небезпеки, що загрожує життю нації, будь-яка Висока Договірна Сторона може вживати заходів, що відступають від її зобов`язань за цією Конвенцією, виключно у тих межах, що вимагає гострота становища, і за умови, що такі заходи не суперечать іншим її зобов`язанням згідно з міжнародним правом.

У постанові від 01.12.2022 № 580/2869/22 Верховний Суд зазначив, що в адміністративних справах, спір у яких стосується соціального захисту під час війни вразливих груп населення, необхідно віднайти баланс між конституційною цінністю оборони, що є суспільним (публічним) інтересом, де акумулюються індивідуальні права кожного, з одного боку, та метою законодавчого впорядкування отримання певного виду соціальної допомоги, з іншого боку. Верховний Суд висновує, з огляду на запровадження в Україні воєнного стану та для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації, виходячи з наявних/обмежених фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування, прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо тимчасового порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, що стосується разової (несистематичної, додаткової до пенсії та інших видів соціальних виплат) грошової допомоги від держави, ніяким чином не може розцінюватися, як звуження права на соціальний захист, таке рішення покликане, передусім, фінансово забезпечити заходи правового режиму воєнного стану в Україні та заходи загальної мобілізації.

Оцінюючи вимоги щодо бездіяльності відповідача щодо не організації нарахування та виплати позивачеві щорічної до 5 травня разової грошової допомоги у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком за 2022 рік за критеріями частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України, з дотримання принципів належного врядування у реалізації головного завдання функціонування Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради під час надання соціальної допомоги громадянам, які потребують підтримки з боку держави, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з урахуванням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) в умовах витрачання публічних фінансів під час дії режиму воєнного стану і забезпечення мінімальних гарантій соціального захисту особи. Викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, у задоволенні яких належить відмовити, керуючись законом, совістю, переконаннями.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає про таке. Згідно з частиною 5 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», а відповідач не надав доказів понесених відповідних судових витрат, відтак відсутні підстави для розподілу.

Керуючись статтями 2, 5-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-246, 255, 258, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати не розподіляються.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».

Копію рішення направити сторонам.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_2 [ АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ];

відповідач: Департамент соціальної політики Черкаської міської ради [бул. Шевченка 307, м. Черкаси, 18005, ЄДРПОУ 37853109].

Судове рішення складене 18.01.2023.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА