ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
16 січня 2023 року м. Дніпросправа № 280/72/22
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Ясенова Т.І.
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 травня 2022 року в адміністративній справі №280/72/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНКРЕТ СЕРВІС» до Державної служби України з безпеки на транспорті, Придніпровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови,-
ВСТАНОВИВ:
Державною службою України з безпеки на транспорті до суду подано апеляційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 травня 2022.
Вирішуючи питання щодо відкриття апеляційного провадження, суд встановив, що скаргу подано з порушенням вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
Частинами 1, 2 статті 295 КАС України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заявник вказує, що в умовах воєнного стану дотримання процесуальних строків не можливо та вважають, що введення воєнного стану на території країни є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
Матеріали справи містять Довідку Запорізького окружного адміністративного суду про доставку електронного листа, згідно якого документ (рішення суду від 10.05.2022) в електронному вигляді було надіслано одержувачу - Державній службі України з безпеки на транспорті в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету 14.05.2022.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що згідно із частиною першою статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина восьма статті 18 КАС України).
Відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Кримінального процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу України з процедур банкрутства, законів України «Про судоустрій і статус суддів», «;Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи», «;Про електронні документи та електронний документообіг», «;Про електронні довірчі послуги», «;Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та інших нормативно-правових актів було розроблено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджене рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» (далі - Положення), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
Так, згідно із підпунктом 5.6 пункту 5 Положення користувач ЄСІТС (користувач) - це особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень;.
Офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України (підпункт 5.8 пункту 5 Положення).
Згідно із пунктом 8 підрозділу 1 Підсистема «Електронний кабінет» розділу ІII «Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС» підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - це підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.
Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами.
Пунктом 9 цього ж підрозділу передбачено, що процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Користувачі зобов`язані вносити повну та актуальну інформацію в Електронний кабінет в обсязі, визначеному функціональними можливостями ЄСІТС, невідкладно після створення, отримання або зміни такої інформації.
Пунктом 17 цього ж підрозділу визначено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно із пунктом 24 підрозділу 2 «Підсистема «Електронний суд» розділу ІII «Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС» підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що функціонування Електронного кабінету та надсилання до нього документів в електронній формі у справах, в яких особи, що беруть в них участь пройшли процедуру реєстрації в ЄСІТС пов`язується саме з проходженням такими особами процедури реєстрації Електронного кабінету з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
При цьому, наведеними вище нормами Положення передбачене надсилання відповідних документів саме до Електронного кабінету незалежно від прив`язки до електронної адреси користувача такого кабінету, визначеної ним своїм внутрішнім документом як офіційна, оскільки для функціонування ЄСІТС офіційною електронною адресою в розумінні Положення визначається адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 30 серпня 2022 року у справі №459/3660/21.
Згідно матеріалів справи рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 травня 2022 року у цій справі скаржник отримав 14.05.2022, воно було надіслано до електронного кабінету користувача підсистеми «Електронний суд».
З урахуванням наведеного та наявної в матеріалах справи довідки про доставку документа (рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 травня 2022 року) в електронному вигляді управлінню 14.05.2022, суд дійшов висновку, що вказані обставини є достовірним доказом отримання заявником зазначеного судового рішення суду першої інстанції.
Апеляційна скарга надіслана засобами поштового зв`язку 10.11.2022, тобто поза межами строку, передбаченого ч. 2 ст. 295 КАС України.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 07 вересня 2022 року у справі №460/9523/21.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Щодо впровадження воєнного стану, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились.
На день прийняття Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 та на теперішній час Третій апеляційний адміністративний суд працює в штатному режимі, буд-яких обмежень щодо розгляду справ або прийому документів від учасників справи не запроваджено.
Водночас відповідач не обґрунтовує, яким чином введення воєнного стану в Україні вплинуло на його роботу та виконання повноважень, що в свою чергу обумовило значний (майже три місяці) пропуск строку на подання апеляційної скарги у цій справі.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можна вважати поважними.
Інших вмотивованих підстав пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції скаржником не наведені.
Частиною 3 статті 298 КАС України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків встановлених цим Кодексом, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші поважні підстави для поновлення строку.
З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням десятиденного строку з моменту отримання заявником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення до суду апеляційної скарги, уточнивши її вимоги та заяви із зазначенням поважних підстав для поновлення строку встановленого для апеляційного оскарження.
Керуючись ст. 169, 241-245, 298 КАС України, суд,-.
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 травня 2022 року в адміністративній справі №280/72/22 залишити без руху та надати строк десять днів з моменту отримання заявником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення до суду апеляційної інстанції:
- заяви із зазначенням поважних підстав для поновлення строку встановленого для апеляційного оскарження та доказів на підтвердження обставин викладених у такій заяві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяТ.І. Ясенова
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.01.2023 |
Оприлюднено | 20.01.2023 |
Номер документу | 108460926 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них транспорту та перевезення пасажирів |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Ясенова Т.І.
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Богатинський Богдан Вікторович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Богатинський Богдан Вікторович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні