Ухвала

від 17.01.2023 по справі 420/7930/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 січня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/7930/19Головуючий в 1 інстанції: Радчук А.А.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Осіпова Ю.В.,

суддів: Косцової І.П., Скрипченка В.О.,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної інспекції архітектури та містобудування України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Заклад дошкільної освіти-заклад початкової освіти «Смарт» до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2022 року позов ТОВ Заклад дошкільної освіти-заклад початкової освіти «Смарт» - задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ у Одеській області Рiдоша Р.В. від 11.12.2019р. за №56/1015-05/1-10869 про визнання позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення в сфері містобудівної діяльності» та накладення штрафу у сумі 742590 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної інспекції архітектури та містобудування України на користь ТОВ Заклад дошкільної освіти-заклад початкової освіти «Смарт» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 11138,85 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, Державна інспекція архітектури та містобудування України 20.12.2022р. подала апеляційну скаргу зі значним пропуском строку, передбаченого ст.295 КАС України. Разом із апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення від 25.08.2022р.

Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.01.2023р. наведені апелянтом обставини для поновлення пропущеного строку було визнано неповажними, у зв`язку із чим апеляційну скаргу - залишено без руху.

При цьому, апелянту надано 10-денний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних вище недоліків поданої ним апеляційної скарги.

Вказану ухвалу направлено на електронну адресу відповідача та отримано ним 09.01.2023р., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

11.01.2023р. до апеляційного суду надійшло клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування доводів поданого клопотання відповідач посилається на положення ст.251 КАС України, згідно з ч.ч.10,11 якої, судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень. У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення згідно з принципом гласності судового процесу.

Водночас, як зазначає відповідач, на його адресу оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції не надходило.

Дослідивши вищезазначені доводи відповідача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

За загальним правилом строк на апеляційне оскарження встановлений у ст.295 КАС України, відповідно до якої, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

За приписами ч.ч.2 та 3 ст.295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч.2 ст.299 цього Кодексу.

У відповідності до ч.ч.1,4 ст.18 КАС України, у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, яка відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), що передбачено у ч.5 ст.18 КАС України.

Приписами ч.ч.6 і 7 вказаної статті обумовлено, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Так, Рішенням ВРП від 17.08.2021р. №1845/0/15-21 затверджене «Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи», яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

Згідно з п.п.8,9 Положення, підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - це підсистема ЄСІТС, захищений веб-сервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.

Процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, серед іншого, адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або ж виклику.

У пп.5.8 п.5 Положення визначено, що офіційна електронна адреса - це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.

Пунктом 17 Положення передбачено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

У відповідності до п.24 Положення, підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) є підсистемою ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених (п.37 Положення).

Вказаний вище порядок надсилання учасникам справи процесуальних документів у справі за допомогою засобів ЄСІТС узгоджується з положеннями ч.ч.5 і 6 ст.251 КАС України, згідно з якими учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або ж якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Як передбачено у пп.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Оголошення Вищої ради правосуддя про створення та забезпечення функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку опубліковано в газеті «Голос України» 04.09.2021р. (№168 (7668)).

Таким чином, з 05.10.2021р. почали функціонувати окремі підсистеми ЄСІТС («Електронний кабінет», «Електронний суд», відеоконференцзв`язок), що дозволяє суду вчиняти процесуальні дії з використанням цих підсистем, зокрема, вручати судове рішення в електронній формі шляхом його направлення на офіційну електронну адресу учасника справи, і лише в разі відсутності у особи такої адреси або за її заявою - в паперовій формі шляхом видачі безпосередньо в суді або направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2022р. було надіслана в Електронний кабінет апелянта - 26.08.2022р., що підтверджується довідкою відповідального працівника суду про доставлення електронного листа.

Про цю обставину, що підтверджує дату вручення судового рішення відповідачу, зазначено в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, щодо якої апелянт фактично не заперечує.

А відтак, як уже зазначалося раніше, строк на апеляційне оскарження вказаного рішення суду першої інстанції, у даному випадку, спливає - 26.09.2022р. (із урахування вихідних днів). Втім, апеляційна скарга подана відповідачем до суду апеляційної інстанції - 12.12.2022р., тобто зі значним пропуском визначеного ст.295 КАС України строку на апеляційне оскарження.

Зазначений висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеній у його постановах від 10.01.2023р. у справі №320/6801/21 та від 20.12.2022р. у справі №460/14850/21.

У той же час, вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, слід надавати оцінку тим причинам, що зумовили пропуск такого строку. Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звернулась до суду, пов`язані з дійсно істотними перешкодами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Такі обставини мають бути підтверджені належними і допустимими доказами.

Наведене дає підстави для висновку про те, що обставини пропуску строку звернення до суду є оціночними, комплексними і такими, що потребують дослідження в кожному окремому випадку. Питання наявності або ж відсутності підстав для визнання причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою поважними вирішується судом апеляційної інстанції на підставі фактичних обставин справи, із урахуванням наведених обґрунтувань та наданих доказів.

При цьому, доведення поважності причин пропуску строку звернення до суду покладається лише на особу, яка звертається із апеляційною скаргою, та клопотанням щодо поновлення такого строку.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.02.2019р. у справі №826/17879/17.

З урахуванням вищевказаного, можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого відповідача (мала суб`єктивний характер), а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку, у даному випадку, судова колегія не вбачає та відмовляє у задоволенні заяви з наведених у ній підстав.

Що ж стосується посилання апелянта на некоректну роботу інформаційно-комунікаційних систем установи під час запровадження на всій території країни режиму воєнного стану, про що було зазначено відповідачем при поданні апеляційної скарги, то вказане не підтверджено жодними доказами.

Окрім того, слід також звернути увагу на те, що сам лише факт запровадження на території України воєнного стану може бути поважною причиною пропущення процесуального строку, однак якщо це пов`язано не з загальними, а з конкретними причинами, що практично, а не теоретично, заважали вчасно виконати процесуальну дію.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх ухвалах від 23.06.2022р. у справі №380/7251/21, у справі №520/8674/2020 та у справі №440/2822/20.

Втім, таких конкретних причин відповідач не наводить, як і не надає доказів, які б вказували на поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

Колегія суддів наголошує на тому, що звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою це право сторони, а не її обов`язок, а тому, якщо учасник справи вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження судового рішення, то реалізація цього права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України.

Зловживання процесуальними правами не допускається.

Всі учасники справи є рівними перед законом і судом, зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, у зв`язку з чим, будь-які необґрунтовані зволікання останніх не свідчать про неухильне виконання покладених на них обов`язків як учасника справи і намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи.

Згідно зі сталою практикою Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип «res judicata», особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008р.).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.10.2011р. у справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04) підкреслив важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Серед іншого, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, а також мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

У п.46 рішення Європейського суду з прав людини «Устименко проти України» зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу «res judicata», т.б. принципу «остаточності рішення», згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Частиною 2 ст.6 КАС України визначено, що суд застосовує принцип верховенства права із урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У той же час, приписи п.4 ч.1 ст.299 КАС України є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Отже, беручи до уваги значний пропуск відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відсутність належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись п.4 ч.1 ст.299 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Державної інспекції архітектури та містобудування України про поновлення строку апеляційного оскарження - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної інспекції архітектури та містобудування України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2022 року - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Осіпов Ю.В. Судді Косцова І.П. Скрипченко В.О.