П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 січня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/16030/22
Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С. Дата і місце ухвалення: 14.12.2022р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого Ступакової І.Г.
суддів Бітова А.І.
Лук`янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СІНЕРГІЯ+» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01.12.2022р. задоволено позов ТОВ «СІНЕРГІЯ+» до Головного управління ДПС в Одеській області, ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС в Одеській області №7039181/42336904 від 12.07.2022р. про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов`язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «СІНЕРГІЯ+» №1 вiд 10.02.2022р. днем її надходження.
Стягнуто на користь ТОВ «СІНЕРГІЯ+» за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України судовий збір у розмірі 2481,00 грн.
08.12.2022р. товариство з обмеженою відповідальністю «СІНЕРГІЯ+» звернулося до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, яким стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області на користь позивача понесені останнім витрати на правничу допомогу в розмірі 16 000,00 грн.
Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.12.2022р. заяву ТОВ «СІНЕРГІЯ+» задоволено частково. Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області на користь ТОВ «СІНЕРГІЯ+» витрати на правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.
Не погоджуючись з вказаним додатковим рішенням Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій зазначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) суд першої інстанції припустився порушень як норм процесуального, так і норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення питання про розподіл судових витрат.
Зокрема, апелянт стверджує, що розмір гонорару адвоката, з урахуванням категорії справи та витраченого часу адвокатом, є завищеним і не відповідає ринковим цінам на адвокатські послуги. Зазначена справа є справою незначної складності, розглядалася судом першої інстанції в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, а тому при визначенні сум відшкодування суд мав би виходити з критеріїв розумності та реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності). Підготовка позовної заяви в цій справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи.
У зв`язку з цим, в апеляційній скарзі Головного управління ДПС в Одеській області ставиться питання про скасування додаткового рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.12.2022р. та про відмову ТОВ «СІНЕРГІЯ+» в задоволенні клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
У постанові Верховного Суду від 02.06.2022р. по справі №160/6899/20 викладено правову позицію, згідно якої визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
У постанові Верховного Суду від 04.06.2021р. по справі №380/887/20 зазначено, що судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу ТОВ «СІНЕРГІЯ+» надало суду:
копію договору про надання юридичних послуг №31-10/22 від 31.10.2022р., укладеного позивачем з адвокатським об`єднанням «ЛОЯЛТІ»;
копію звіту щодо обсягу та вартості витраченого ефективного часу від 02.12.2022р., за яким вартість здійснених представникам робіт визначено у розмірі 16000,00 грн.;
копію акту приймання-передачі наданих послуг від 02.12.2022р.;
копію платіжного доручення №58 вiд 02.12.2022р. на суму 16000,00 грн.
Задовольняючи частково подану позивачем заяву та стягуючи на його користь 4000,00 грн. витрат на правову допомогу суд першої інстанції враховував надані докази здійснення відповідних витрат за укладеним договором про надання правової допомоги, а також застосував критерій обґрунтованості та співмірності понесених позивачем витрат, зважаючи на складність справи та виконаної адвокатом роботи, розмір гонорару, сплачений позивачем на користь адвоката.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення на користь ТОВ «СІНЕРГІЯ+» понесених останнім витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн., оскільки, на думку суду, таке відшкодування є справедливим і обґрунтованим, а також співмірним зі складністю справи та витраченим адвокатом часом.
До того ж, стягнення витрат у заявленому розмірі не становить надмірний тягар для відповідача.
Варто зазначити, що відповідач, заявляючи про те, що розмір гонорару адвоката з урахуванням категорії справи та витраченого часу адвокатом є завищеним і не відповідає ринковим цінам на адвокатські послуги, не надав жодного доказу у підтвердження вказаної позиції та взагалі жодним чином її не обґрунтував.
Колегія суддів наголошує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб`єкта владних повноважень своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2019р. по справі №826/841/17.
Фактично доводи апеляційної скарги Головного управління ДПС в Одеській області зводяться лише до того, що позивачем не доведено співмірність понесених витрат з критеріями, визначеними частиною п`ятою статті 134 КАС України.
Однак, частиною 6 статті 134 КАС України, передбачено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Таким чином, за наявності підстав, якими апелянт у даній справі обґрунтовує свої вимоги, суд тільки може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, що має місце у спірних правовідносинах, а не відмовляти у їх стягненні.
На підставі викладеного у сукупності колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при вирішенні питання про розподіл судових витрат правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги Головного управління ДПС в Одеській області і скасування додаткового рішення суду першої інстанції від 14.12.2022р. немає.
А відтак, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на додаткове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 18 січня 2023 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук`янчук
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.01.2023 |
Оприлюднено | 20.01.2023 |
Номер документу | 108461139 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Ступакова І.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні