Постанова

від 18.01.2023 по справі 300/703/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2023 року

м. Київ

справа №300/703/20

адміністративне провадження № К/990/16777/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Стрелець Т.Г., розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційному порядку справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Долинської міської ради Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування припису, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у складі судді Могили А.Б. від 31.01.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М., Святецького В.В. від 31.05.2022,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2020 року Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (далі також ПАТ «Укрнафта», Товариство, позивач) звернулося з позовом до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Долинської міської ради Івано-Франківської області (далі також Відділ ДАБК, відповідач), у якому просило визнати протиправним та скасувати припис від 03.03.2020 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (далі також спірний, оскаржуваний припис).

2. У позовній заяві Товариство наголошувало, що спірний припис прийнятий відповідачем незаконно, безпідставно, упереджено та не об`єктивно, за відсутності події і складу порушення у сфері містобудівної діяльності та в порушення порядку його прийняття.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Справа розглядалась судами неодноразово.

4. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.01.2022, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2022, у задоволенні позову відмовлено.

5. Ухвалюючи таке судове рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що починаючи з 12.11.2017 й станом на час оформлення відповідачем спірного припису та розгляду і вирішення цієї справи у суді позивачем не отримано право користування земельною ділянкою, а тому, за позицією судів попередніх інстанцій, у ПАТ «Укрнафта» відсутнє право на забудову земельної ділянки у розумінні пункту 4 статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки останній не виступає ані власником земельної ділянки, ані її користувачем.

6. Суди попередніх інстанцій взяли до уваги й те, що на об`єкті будівництва відбулися зміни елементів несучих і огороджувальних конструкцій та зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, а тому для такого будівництва необхідним є документ, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою.

7. Аналізуючи норми чинного законодавства, якими врегульовані спірні у цій справі правовідносини, та обставини справи, колегія суддів апеляційного суду погодилась з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем, при здійсненні робіт на об`єкті, у період з грудня 2017 року по січень 2019 року було допущено порушення абзацу першого пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.2015 року №747), та пункту 7.2 ДБН А.3.1-5:2016, а отже суди попередніх інстанцій констатували, що оскаржуваний Товариством припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 03.03.2020 складений у порядку та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, у зв`язку з чим суди визнали позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, такими, що задоволенню не підлягають.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Не погоджуючись із вищевказаними судовими рішеннями, ПАТ «Укрнафта» подала касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та задовольнити позов повністю.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03.03.2020 провідним спеціалістом відділу державного архітектурно-будівельного контролю Долинської міської ради Івано-Франківської області, згідно наказу відділу державного архітектурно-будівельного контролю Долинської міської ради за №133/05/20 від 10.02.2020 та направлення №125/06/20 від 10.02.2020, на підставі абзацу восьмого пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 №553 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті: Реконструкція ГЗНіГ №2. Коригування»; 77500, Івано-Франківська область, Долинський район, м. Долина, вул. Технічна, б/н, про що складено Акт за №127/9/2020.

10. Згідно вищезазначеного Акта перевірки, встановлено порушення абзацу першого пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, і пункту 7.2 ДБН А.3.1-5 2016 «Організація будівельного виробництва», зокрема: в період з грудня 2017 до січня 2019 виконувалися будівельні роботи без набуття права власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію.

11. Позапланова перевірка на об`єкті будівництва проводилась у присутності уповноваженої особи НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» Гнипа Ігоря Васильовича.

12. Посадовою особою відповідача 19.02.2020 вручено Гнип І.В. копію направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 10.02.2020 №125/06/20 та копію звернення юридичної особи, що стало підставою для проведення державного архітектурно-будівельного заходу. Даний факт засвідчується підписом уповноваженої особи на копії направлення.

13. 12.03.2020 позивачем на адресу Долинської міської ради подано заперечення до акту від 03.03.2020 №127/9/2020 за вих. №01/01/11/07/01/01-02/02/121, а також 17.03.2020 подано пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 03.03.2020 за вих. №01/01/11/07/01/01-02/02/123.

14. Відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 03.03.2020 про те, що суб`єктом містобудування здійснено порушення абзацу першого пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, і пункту 7.2 ДБН А.3.1-5 2016 «Організація будівельного виробництва».

15. 17.03.2020 позивачем на адресу Долинської міської ради подано клопотання про закриття провадження у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності за вих. №01/01/11/07/01/01-02/02/124.

16. У зв`язку з виявленими порушеннями провідним спеціалістом відділу державного архітектурно-будівельного контролю Долинської міської ради, винесено оскаржуваний припис від 03.03.2020, яким позивача зобов`язано усунути виявлені порушення в термін 1 місяць шляхом отримання права власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію відповідно до пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, або привести земельну ділянку до попереднього стану. На час завершення перевірки уповноважена особа суб`єкта містобудування відмовилась від отримання документів, що складені за результатами проведення останньої: акт перевірки, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

17. Зазначені документи направлені на адресу позивача рекомендованим листом від 03.03.2020 за штриховим ідентифікатором №7750306288509.

18. Крім того, 17.03.2020 начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю Долинської міської ради Івано-Франківської області винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за №01/2020Ф/232/05-13/18в, якою визнано ПАТ «Укрнафта» НГВУ Долинанафтогаз» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини третьої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та застосовано стягнення у вигляді штрафу в розмірі 94590,00 грн.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

19. Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої та підпункти «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

20. Вказані підстави мотивує тим, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також дана справа має виняткове значення для позивача. Зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19.09.2018 у справі №804/1510/16 та від 17.09.2021 у справі №815/2916/18.

21. Зокрема, Товариство наголошує, що мало право завершити розпочату реконструкцію на об`єкті будівництва навіть при завершенні строку дії Договору оренди земельної ділянки й при відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування нею, оскільки подала у встановленому законом порядку Декларацію про початок виконання будівельних робіт, яка була зареєстрована органом державного архітектурно - будівельного контролю, є актом одноразового застосування, який потягнув за собою настання певних правових наслідків, а саме - вчинення замовником дій щодо реалізації наданого йому цією декларацією права на проведення будівельних робіт.

22. Позивач вважає помилковим викладений в оскаржуваній постанові висновок апеляційного суду про те, що внаслідок проведеної Товариством реконструкції відбулись зміни елементів несучих і огороджувальних конструкцій та зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, оскільки такі обставини встановлені на підставі недопустимих, на думку скаржника, доказів.

23. У касаційній скарзі також стверджується, що встановивши факт проведення відповідачем позапланової перевірки на об`єкті «Реконструкція ГЗНЇГ № 2. Коригування» щодо виконаних будівельних робіт з грудня 2017 року до січня 2019 року, яка завершена 03.03.2020, суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» й не врахували висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 17.09.2021 у справі №815/2916/18, оскільки така перевірка проведена не під час здійснення будівельних робіт з реконструкції, а за межами процесу будівництва (реконструкції) об`єкта, після її завершення.

24. У відзиві на касаційну скаргу відповідач наводить аргументи про те, що висновки судів попередніх інстанцій стосовно виконання Товариством будівельних робіт після грудня 2017 року на об`єкті будівництва «Реконструкція ГЗНіГ № 2. Коригування» із змінами елементів несучих і огороджувальних конструкцій та зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані - є обґрунтованими і підтверджуються матеріалами справи, скаржником не спростовані.

25. Тому, на думку відповідача, для даного будівництва необхідним є документ, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою.

26. Відділ ДАБК наполягає на тому, що по своїй правовій природі, дозвільний документ на виконання будівельних робіт є констатацією факту, що замовником будівництва дотримано всіх вимог законодавства, якими визначається порядок спорудження об`єктів будівництва.

27. Проте, за доводами відповідача, виконання будівельних робіт на самовільно зайнятій земельній ділянці (оскільки земельна ділянка, на якій розміщується об`єкт будівництва, не перебуває у користуванні чи на праві власності у позивача) - є порушенням норм законодавства.

28. Відповідач вважає безпідставними посилання скаржника на постанови Верховного Суду у справах №804/1510/16 та №815/2916/18, оскільки висновки суду стосувались об`єкта будівництва, який уже прийнятий в експлуатацію та оформлено право власності, тобто будівельні роботи вже завершені.

29. Водночас, Відділ ДАБК підкреслює, що позивачем не подано жодного документа на підтвердження прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва «Реконструкція ГЗНіГ№2. Коригування» та реєстрацію на нього права власності. При цьому, за твердженнями відповідача, виконання будівельних робіт є тривалим процесом, який не завершується на стадії отримання права на виконання будівельних робіт, а всі вихідні дані, на підставі яких видається дозвільний документ, повинні бути чинним як упродовж усього процесу виконання будівельних робіт, так і на момент здачі об`єкту в експлуатацію включно.

30. У зв`язку з вищевикладеним, відповідач просить залишити подану Товариством касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

31. Так, правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлюються Законом України від 17.02.2011 №3038-VІ «Про регулювання містобудівної діяльності», який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

32. Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, пунктом 17 якого визначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

33. У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

34. Відповідно до частини четвертої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

35. Пунктом 3.2 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації» визначено, що до будівництва належать наступні види робіт: нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва.

36. У пункті 3.21 цих же ДБН визначено, що реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).

37. Згідно з пунктом 2 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту. Пунктом 5 вказаного Порядку передбачено, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію.

38. Відповідно до абзацу другого пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

39. Пунктом 7 цього ж Порядку передбачено, що реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

40. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

41. Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази

42. Перевіряючи у межах повноважень, встановлених процесуальним законом, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.

43. Передусім колегія суддів відзначає, що ця справа вже розглядалась судами, зокрема, й у касаційному порядку.

44. За результатом розгляду цієї справи Верховним Судом прийнята постанова від 30.09.2021, якою рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

45. У вищевказаній постанові Верховний Суд відзначав, що основним правовим питанням у цій справі є з`ясування того, чи має позивач право завершити розпочату реконструкцію на об`єкті будівництва при відсутності у нього документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

46. Колегія суддів Верховного Суду в постанові від 30.09.2021, проаналізувавши правові норми, якими врегульовані спірні у цій справі правовідносини, дійшла висновку про те, що право здійснення реконструкції об`єктів будівництва за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, виникає за умови залишення без змін елементів несучих і огороджувальних конструкцій та зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані.

47. Такі висновки щодо застосування правових норм узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 06.11.2019 у справі №818/119/16.

48. Здійснюючи розгляд цієї справи у касаційному порядку, колегія суддів не вбачає підстав для відступу від таких висновків Верховного Суду щодо застосування норм права й вважає за необхідне акцентувати увагу на приписах абзацу другого пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, буквальне тлумачення яких дозволяє стверджувати, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником за наявності двох умов одночасно (у сукупності), а саме: після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію; та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

49. Винятком із такого правила є, зокрема, випадки реконструкції об`єктів без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані.

50. Розглядаючи цю справу в касаційному порядку й направляючи її на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд зауважив, що суди не з`ясовували питання, чи передбачало відповідне будівництво зміну елементів несучих і огороджувальних конструкцій та зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, однак, від встановлення цих обставин залежить правильне вирішення спору.

51. Беручи до уваги наведені Верховним Судом підстави для направлення цієї справи на новий судовий розгляд, суди попередніх інстанцій, при повторному розгляді справи, встановили, що відповідно до Журналу ведення робіт на об`єкті будівництва «Реконструкція ГЗНіГ№2.Коригування», у жовтні 2018 року позивачем проводилися будівельні роботи з риття котловану.

52. Судовим розглядом цієї справи також встановлено, що згідно з додатком до експертного звіту №09-0800-14, який є невід`ємною частиною експертного звіту щодо робочого проекту НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта», Реконструкція ГЗНіГ№2.Коригування включала в себе наступні об`єкти: - установка інгібітору солеутворення (проект); - вузли обліку рідини та паливного газу (проект); технологічні та електричні мережі (проект); - резервуар підземний промдощових стоків (проект); - операторна (реконструкція); - трансформаторна підстанція 6/0, 4 кВ (реконструкція). Виконання робіт після грудня 2017 року підтверджується актами на закриття прихованих робіт від 04.09.2018, актом огляду прихованих робіт від 14.09.2018, серед яких роботи по монтажу фундаментів.

53. Відповідно до наведених у оскаржуваній постанові апеляційного суду мотивів, матеріалами справи підтверджено й те, що в ході проведення перевірки було встановлено виконання позивачем як суб`єктом містобудування будівельних робіт у період з грудня 2017 року до січня 2019 року без належно оформленого права користування земельною ділянкою.

54. У зв`язку з цим, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що Товариством у вказаний в акті перевірки період виконувалися роботи не в межах геометричних розмірів об`єкта будівництва, зокрема, здійснювався монтаж залізобетонних колодязів та інше.

55. Це дає підстави вважати обґрунтованими вказані у оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції твердження про те, що на об`єкті будівництва Реконструкція ГЗНіГ№2.Коригування відбулися зміни елементів несучих і огороджувальних конструкцій та зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, тому для даного будівництва необхідним є документ, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою.

56. Зазначені ж скаржником доводи касаційної скарги стосовно незгоди з встановленими у цій справі обставинами потребують оцінки наявних у справі доказів на предмет їх належності, повторного дослідження доказів та встановлення нових обставин у справі, що, однак, виходить за межі повноважень касаційного суду, закріплених у статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

57. Що ж стосується посилання Товариства на висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, викладені у постанові від 17.09.2021 у справі №815/2916/18, які, на думку позивача не враховані судом апеляційної інстанції під час здійснення апеляційного перегляду справи та прийняття оскаржуваної постанови, то колегія суддів відзначає, що відповідно до обставин, встановлених у вищевказаній справі, будівництво об`єкта станом на момент проведення уповноваженим органом заходу державного контролю, було фактично завершено з отриманням замовником передбаченого законом документа, який підтверджує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, і на новостворений об`єкт було зареєстровано право власності. При цьому, за встановленими у справі №815/2916/18 обставинами, суб`єкт господарювання не забезпечив доступ посадових осіб уповноваженого органу до об`єкта будівництва і заперечував правомірність такого заходу державного контролю у зв`язку з фактичним завершенням будівельних робіт, оформленням на цей об`єкт відповідних речових прав, втратою ним статусу об`єкта будівництва і набуття статусу нерухомого майна, втратою позивачем статусу замовника.

58. Окрім цього, згідно з обставинами справи №815/2916/18, підставою для проведення первісної перевірки слугували звернення осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства й у подальшому уповноваженим органом здійснювалися спроби перевірки виконання раніше оформлених розпорядчих документів за результатом попередніх перевірок щодо вимог про допуск перевіряючих на об`єкт будівництва.

59. Верховний суд у постанові від 17.09.2021 у справі №815/2916/18, беручи до уваги те, що згідно з обставинами вказаної справи подана до органу державного архітектурно - будівельного контролю скарга стосувалась як порушень вимог будівельного законодавства щодо вже виконаних будівельних робіт, так і продовження будівельних робіт, тобто будівельних робіт, які здійснюються, що може бути перевірено тільки під час здійснення заходу органами архітектурно-будівельного контролю, дійшла висновку про правомірність призначення і проведення такого контрольного заходу.

60. У справі ж яка розглядається, не встановлено обставин про те, що будівництво об`єкта було завершене, зокрема, з отриманням передбаченого законом документа, який підтверджує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, та реєстрації на нього права власності, а допуск до перевірки фактично відбувся і така проводилась за участю суб`єкта містобудування (його уповноваженої особи), який такого статусу не втратив і заперечень щодо цього ним не висловлювалось, такі аргументи не виступали у якості підстав позову.

61. У зв`язку з вищевикладеним, колегія суддів констатує, що обставини у справі, яка розглядається, а також умови застосування правових норм, є різними у порівнянні зі справою №815/2916/18, на яку посилається скаржник як на приклад неоднакового правозастосування, а отже прийняту у вказаній справі постанову Верховного Суду від 17.09.2021 не можна вважати релевантною до спірних у справі №300/703/20 правовідносин, які за таких умов не є подібними.

62. Колегія суддів вважає за необхідне підкреслити, що прийняття спорудженого об`єкта в експлуатацію є останнім етапом комплексу робіт, пов`язаних із створенням об`єкта архітектури, у розумінні приписів статті 4 Закону України від 20.05.1999 № 687-XIV «Про архітектурну діяльність», а прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів та реєстрація права власності на об`єкт містобудування є останніми стадіями будівництва об`єктів відповідно до приписів пунктів 5, 6 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

63. Аналіз вищевказаних приписів засвідчує, що до будівництво не може вважатись завершеним до прийняття в експлуатацію в установленому законом порядку закінченого будівництвом об`єкта.

64. Окрім цього, колегія суддів звертає увагу на висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду від 01.11.2022 у справі №280/5025/18, згідно з яким заходи контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватися не лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт, а й після закінчення будівництва, але стосуватися дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил вчинених відповідними суб`єктами у період проведення підготовчих та будівельних робіт.

65. Оскільки як встановили суди попередніх інстанцій у справі, що розглядається, проведена відповідачем перевірка здійснювалась на об`єкті, будівництво якого не завершене, й стосувалась періоду, у який Товариством здійснювались будівельні роботи, то колегія суддів вважає безпідставними аргументи касаційної скарги про незаконність такого контрольного заходу і неможливість його проведення.

66. Необґрунтованими колегія суддів вважає й посилання касаційної скарги на неврахування апеляційним судом у оскаржуваній постанові висновків Верховного Суду щодо застосування норм права, викладених у постанові від 19.09.2018 у справі №804/1510/16, оскільки у вказаному судовому рішення касаційного суду взагалі не аналізувалось питання можливості здійснення будівельних робіт з реконструкції об`єкта за відсутності у замовника правовстановлюючого документа на земельну ділянку, на якій цей об`єкт розташований.

67. Спірним у справі №804/1510/16 було питання підстав для скасування реєстрації відповідної декларації з огляду на наявність у ній недостовірних даних й саме у цьому ракурсі здійснювався судовий розгляд вказаної справи, висновки у якій Верховним Судом викладено у питанні правомірності скасування реєстрації декларації, яка вже вичерпала свою дію.

68. Правовідносини ж у справі, яка розглядається, стосуються питань можливості продовження виконання будівельних робіт з реконструкції зі зміною зовнішніх параметрів уже введеного в експлуатацію об`єкта за відсутності правовстановлюючих документів на відповідну земельну ділянку. Питання чинності документа, який дає право на виконання будівельних робіт, у цьому випадку не поставало і не є спірним.

69. За наведеного, колегія суддів вважає, що правовідносини у справі, яка розглядається, та у справі №804/1510/16, на яку посилається скаржник як на невраховану судом апеляційної інстанції під час прийняття оскаржуваної постанови, не є подібними, що вказує на необґрунтований характер цих аргументів касаційної скарги.

70. Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що наведені у касаційній скарзі доводи не зумовлюють скасування оскаржуваних Товариством судових рішень і не ставить під сумнів їх законність та обґрунтованість, а тому не вказує на наявність підстав для задоволення вимог касаційної скарги.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

71. За правилами частин першої, другої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

72. Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах доводів та вимог касаційної скарги, повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, не виявив неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та/або порушень норм процесуального права, а тому не вбачає підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, які ухвалені відповідно до закону.

73. Керуючись статтями 340, 341, 343, 349, 350, 355, 356, Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2022 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді: Я.О. Берназюк

Т.Г. Стрелець