Постанова

від 18.01.2023 по справі 693/105/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2023 року

м. Черкаси

Справа № 693/105/22Провадження № 22-ц/821/64/23Категорія: на ухвалу

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Василенко Л.І.,

суддів: Бородійчука В. Г., Карпенко О. В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Шелудько Валентина Петрівна,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Полежаки Володимира Федоровича на ухвалу Жашківського районного суду Черкаської області від 14 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування свідоцтва про право на спадщину за заповітом та внесення змін до свідоцтва про права на спадщину за законом на спадкове майно земельну ділянку, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Шелудько Валентина Петрівна, у складі: головуючого судді Шимчика Р. В., повний текст рішення складено 18 листопада 2022 року,

в с т а н о в и в :

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про скасування свідоцтва про право на спадщину за заповітом та внесення змін до свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно земельну ділянку, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Шелудько В. П.

13.04.2022 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

20.06.2022 та 19.09.2022 від представника ОСОБА_2 адвоката Овчаренка В. Ю. до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки ОСОБА_2 подано до Жашківського районного суду Черкаської області позов до ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, третя особа: приватний нотаріус Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Шелудько В. П.

Клопотання мотивовано тим, що на даний час існує об`єктивна неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої справи № 693/418/22, яка також перебуває у провадженні Жашківського районного суду Черкаської області, де підставою позовних вимог ОСОБА_2 є неприйняття ОСОБА_1 спадщини. Рішення суду у справі № 693/418/22, у випадку задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , буде встановлено неприйняття спадщини ОСОБА_1 , а також визнання недійсним протиправно виданого їй свідоцтва про право на спадщину.

Ухвалою Жашківськогорайонного судуЧеркаської областівід 14листопада 2022року зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування свідоцтва про право на спадщину за заповітом та внесення змін до свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно земельну ділянку, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Шелудько Валентина Петрівна.

Не погоджуючись із ухвалою суду, представник ОСОБА_1 адвокат Полежака В. Ф. подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати ухвалу Жашківського районного суду Черкаської області від 14 листопада 2022 року про зупинення провадження та направити справу для продовження розгляду до Жашківського районного суду Черкаської області.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що позовні вимоги за даним позовом та вимоги за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, третя особа: приватний нотаріус Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Шелудько В. П., пов`язані між собою підставами виникнення та доказами, що підтверджують ці вимоги та стосується питання успадкування одного і того ж спадкового майна, що залишилось після смерті спадкодавця ОСОБА_3 земельної ділянки, яка належала покійному.

Вказані позови є однорідними, а спір існує між тими самими сторонами, тому доцільніше було б їх об`єднати, а не зупиняти одну з них.

Зазначає, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, не вмотивував належним чином підстави для зупинення провадження, визначені п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, та дійшов необґрунтованого висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі.

Також судом не зазначено, яким чином може вплинути цивільна справа № 693/418/22 на розгляд даної справи.

Вказує, що необґрунтоване зупинення провадження може призвести до затягування строків розгляду справи і перебування її учасників у стані невизначеності, що свідчить про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої ЗУ від 17.07.1997.

18 січня 2023 року від представника ОСОБА_2 - адвоката Овчаренка В. Ю. надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Зазначає, що доводи апеляційної скарги щодо бажаного обєднання справ в одне провадження до уваги братися не можуть, так як не грунтуються на положеннях діючих процесуальних норм.

ОСОБА_2 окремо оскаржив свідоцтво про право на спадщину, видане ОСОБА_4 , з підстав відсутності у неї права на спадкове майно в цілому, а не тільки на якусь його окрему частину.

ОСОБА_2 не може довести відсутність у ОСОБА_4 прав на спадкове майно в нинішній справі, так як ці обставини виходять за межі предмета спору.

Водночас, задоволення позовних вимог ОСОБА_5 судом в зазначеній іншій цивільній справі матиме наслідком відсутність предмета спору з відповідними правовими наслідками у вигляді закриття провадження по справі.

Тому вважає, що від наслідків вирішення спору за позовом ОСОБА_2 прямо залежитимуть і наслідки вирішення позову ОСОБА_4 у даній справі.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Пунктом 14 ч. 1 ст. 353 ЦПК України визначено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо, зокрема, щодо зупинення провадження у справі.

Частиною 2 ст. 369 ЦПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах, зокрема 14 частини першої ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Перевіривши матеріали справи, ознайомившись із апеляційною скаргою, колегія суддів приходить до переконання про необхідність задоволення апеляційної скарги.

Задовольняючи клопотання про зупинення провадження, суд першої інстанції виходив із того, що розгляд цивільної справи № 693/418/22, стосується підстав, обставин та умов, від яких залежить розгляд даної цивільної справи.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Положеннями ч. 1 ст. 251 ЦПК України передбачено ряд підстав для зупинення провадження, який є вичерпним.

Так, зупинення провадження у справі це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського, чи кримінального судочинства до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, доведення об`єктивної неможливості її розгляду до вирішення іншої справи, яка має значення для цивільної справи, що розглядається і за умови, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Передбачена законом необхідність у зупиненні розгляду однієї справи до вирішення іншої полягає в тому, що в іншій справі можуть бути встановлені або спростовані факти, що матимуть значення для вирішення цієї справи та які можуть вплинути на наявність підстав для задоволення позову повністю або частково, або відмови у ньому, або якщо ці справи є взаємовиключними.

Згідно з роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України, що відображено в п. 33 постанови «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 № 2, визначаючи наявність передбачених ст. 201 ЦПК України підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у п. 4 ч. 1 цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Відповідно до висновків, зазначених у постанові Верховного Суду України № 6-1957цс16 від 01.02.2017, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд повинен враховувати, що зупинення провадження у цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і з`ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду зазначеної цивільної справи залежить прийняття рішення у цій цивільній справі.

Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що предметом позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, третя особа: приватний нотаріус Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Шелудько В. П., є встановлення незаконності видачі ОСОБА_1 . Свідоцтва про право на спадщину після ОСОБА_3 , оскільки вважає її такою, що не прийняла спадщину після спадкодавця ОСОБА_3 у визначені законом строки.

Предметом спору у даній цивільній справі є визнання недійсним виданого ОСОБА_2 . Свідоцтва про право на спадщину після ОСОБА_3 , посилаючись на порушення у зв`язку з видачею даного Свідоцтва прав інших осіб, а саме ОСОБА_1 .

Крім того, у даній справі також міститься вимога щодо виданого ОСОБА_1 . Свідоцтва про право на спадщину після ОСОБА_3 , а саме внесення до нього змін, шляхом визначення ОСОБА_1 1/2 частки права власності на спадкове майно по закону, замість 1/4 частки та внесення відповідних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Отже, як в даній справі, так і у справі № 693/418/22 вимоги є пов`язаними, зокрема, підлягають дослідженню питання щодо кола спадкоємців, вступу спадкоємців у спадщину, підстави та законність видачі свідоцтв про право на спадщину, розмір частки спадкового майна ОСОБА_2 та ОСОБА_1 після спадкодавця ОСОБА_3 .

Проте доказів того, що саме дану справу неможливо розглянути до вирішення справи № 693/418/22, а не навпаки, матеріали справи, зокрема клопотання про зупинення та оскаржувана ухвала, не містять.

При цьому, в процесі розгляду даної справи, ОСОБА_2 ні відзиву на позов, ні будь-яких доказів, клопотань (крім клопотання про зупинення провадження) не подавав.

На ряду з цим, апеляційним судом встановлено, що провадження у справі 693/418/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, третя особа: приватний нотаріус Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Шелудько В. П., відкрито 17.06.2022.

Провадження у даній справі відкрито 13 квітня 2022 року. 18 травня 2022 року Жашківським районним судом Черкаської області закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Заява про зупинення провадження з підстав п. 6 ст. 251 ЦПК України подана 20 червня 2022 року.

Частиною 3 ст. 210 ЦПК України передбачено, що провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється лише з підстав, встановлених п. п. 1-3 ч. 1 ст. 251 та п. п. 1-3 ч. 1 ст. 252 цього Кодексу.

Тобто, наведеною нормою передбачений вичерпний перелік підстав для зупинення провадження у справі на стадії розгляду справи по суті, і підстава, визначена у п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, у вказаному переліку відсутня. Провадження у цивільній справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України може бути зупинено лише до початку розгляду справи по суті.

Крім того, розумність строків розгляду справи згідно ст. 2 ЦПК України належить до основних засад (принципів) цивільного судочинства і є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, та про що неодноразово вказував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини.

Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування у стані невизначеності учасників процесу, а нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27 квітня 2000 року у справі «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30 листопада 2006 року у справі «Красношапка проти України»).

Тобто, зупинення провадження по даній справі призведе до порушення строків розгляду справи по суті, передбачених ч. 2 ст. 210 ЦПК України.

Діючим цивільним процесуальним законодавством визначені вичерпні підстави зупинення провадження по справі, розгляд якої призначено по суті, а саме у випадках, передбачених п. 1-3 ч. 1 ст. 251 та н. 1-3 ч. 1 ст. 252 ЦПК України.

Оскаржувана ухвала не містить посилання на зазначені вимоги Цивільного процесуального законодавства, а тому підстави для зупинення провадження по справі № 693/105/22 відсутні.

Отже, суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу про зупинення провадження у справі, на зазначені обставини уваги не звернув, своїх висновків щодо наявності встановлених процесуальним законом підстав для зупинення провадження у даній справі належним чином не вмотивував, зупинив провадження у справі з порушенням положень процесуального закону та всупереч засадам розумності строків розгляду і ефективності судового процесу.

За таких обставин ухвала суду першої інстанції не може залишатися в силі і підлягає до скасування із направленням справи для продовження розгляду.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, що ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження перешкоджає подальшому провадженню у справі, колегія суддів вважає обґрунтованими.

Відповідно до ч. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України порушення норм процесуального права, яке призвело до помилковості ухвали є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Полежаки Володимира Федоровича задовольнити.

Ухвалу Жашківського районного суду Черкаської області від 14 листопада 2022 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Текст постанови складено 18 січня 2023 року.

Головуючий Л. І. Василенко

Судді: В. Г. Бородійчук

О. В. Карпенко