Рішення

від 17.01.2023 по справі 903/15/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 січня 2023 року Справа № 903/15/21 (903/887/22)

за позовом Антимонопольного комітету України

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ Рітейл», м.Луцьк

про стягнення 108 072 664 грн. 00 коп. та зобов`язання вчинити дії

в межах справи №903/15/21

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ САД», с.Братковичі, Городоцький район, Львівська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ РІТЕЙЛ», м.Луцьк

про банкрутство

Суддя Шум М. С.

Секретар судового засідання Харкевич О.О.

Представники сторін:

від позивача: Луговий С. А., довіреність від 21.12.2021 №300-122/02-140

від відповідача: н/з

Встановив: 14.11.2022 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ Рітейл» про стягнення штрафу у розмірі 54 036 332 грн. 00 коп., пені у розмірі 54 036 332 грн. 00 коп. та зобов`язання виконати рішення Комітету від 28.10.2016 №480-р.

Ухвалою суду від 17.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду в межах справи №903/15/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ РІТЕЙЛ» та відкрито провадження у справі, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.12.2022, запропоновано відповідачу (ліквідатору банкрута Пурію Р. П.) не пізніше ніж у 15-ти денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду обґрунтований письмовий відзив на позовну заяву.

На підставі ст.ст. 182, 185 195, 234 ГПК України, господарський суд протокольною ухвалою від 06.12.2022 закрив підготовче провадження, розгляд справи по суті призначив на 17.01.2023 на 11:45 год.

Ухвалою суду від 06.12.2022 сторони повідомлені про розгляд справи по суті 17.01.2023.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, позов просив задоволити.

Ліквідатор банкрута в клопотанні від 16.01.2023 просить суд розгляд справи здійснювати без його участі. В поясненнях від 16.01.2023 ліквідатор ТзОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» зазначає про відсутність у нього заперечувати заявлені АМКУ вимоги про стягнення штрафу у розмірі 54036332 грн. 00 коп. а пені у розмірі 54036332 грн. 00 коп. Щодо зобов`язання товариства-банкрута виконати п.3 резолютивної частини рішення АКУ від 28.10.2016 №480р ліквідатор звертає увагу на завершення господарської діяльності банкрута з дня ухвалення господарським судом постанови про визнання ТзОВ «ВОГРІТЕЙЛ» банкрутом. Відтак, виконати вимоги позивача в частині виконання приписів рішення АМКУ не є можливим.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до таких висновків:

Антимонопольний комітет України розглянувши матеріали справи №128-26.13/112-16 про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «ВОГ Рітейл» законодавства про захист економічної конкуренції, прийняв рішення від 28.10.2016 року № 480-р, яким зокрема визнано, що ТзОВ «ВОГ Рітейл» вчинило порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 1 частиною третьою статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентно узгоджених дій шляхом вчинення схожих дій на ринках роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами, які призвели до обмеження цінової конкуренції (а. с. 8-25).

За результатами розгляду справи №128-26.13/112-16 на ТзОВ «ВОГ Рітейл» накладено штраф у розмірі 54 036 332 грн. 00 коп., а також відповідача у двомісячний строк з дня одержання Рішення зобов`язано припинити порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини Рішення, зокрема, шляхом впровадження зрозумілих, відкритих та прозорих критеріїв надання споживачам знижок до роздрібних цін на світлі нафтопродукти, зазначених на інформаційних табло та впровадження механізму інформування споживачів щодо фактичних роздрібних цін кожної з марок бензинів і дизельного палива, що реалізуються на стаціонарних АЗС, у тому числі з урахуванням програм лояльності, проведених акцій та наданих знижок, про що повідомити Комітет протягом п`яти днів з дня його виконання.

Відповідно до частини третьої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Комітету, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Копія Рішення була надіслана Комітетом відповідачу разом із супровідним листом Комітету від 17.11.2016 № 128-26.13/06-12275 та отримана ним 21.11.2016, що підтверджується підписом уповноваженої особи на рекомендованому повідомленні про вручення відправлення від 18.11.2016 № 0303509346375 (а. с. 26-27).

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Комітету повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Відповідно до частини 8 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» протягом п`яти днів з дня сплати штрафу, суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати до Комітету документи, що підтверджують сплату штрафу.

Відповідач оскаржив Рішення АМКУ до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.03.2017 у справі № 910/702/17 задоволено позовні вимоги ТОВ «ВОГ Рітейл» повністю та визнано недійсним Рішення № 480-р в частині, що стосується ТзОВ «ВОГ Рітейл».

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2017 у справі №910/702/17 апеляційну скаргу Комітету залишено без задоволення, а зазначене рішення суду першої інстанції без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.11.2017 у справі №910/702/17 касаційну скаргу Комітету задоволено частково, зазначені рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасовано, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.05.2018 у справі № 910/702/17 ТзОВ «ВОГ Рітейл» в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2020 у справі №910/702/17 апеляційну скаргу ТзОВ «ВОГ Рітейл» залишено без задоволення, а зазначене рішення суду першої інстанції - без змін.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 27.05.2021 у справі №910/702/17 касаційну скаргу ТзОВ «ВОГ Рітейл» задоволено частково, зазначені рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасовано, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.09.2021 у справі №910/702/17 ТзОВ «ВОГ Рітейл» в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2022 у справі № 910/702/17 апеляційну скаргу ТзОВ «ВОГ Рітейл» залишено без задоволення, а зазначене рішення суду першої інстанції - без змін.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 28.07.2022 у справі №910/702/17 касаційну скаргу ТзОВ «ВОГ Рітейл» залишено без задоволення, а зазначені рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Відтак, Рішення АМКУ від 28.10.2016 року № 480-р є законним та відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та статті 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» є обов`язковим до виконання.

Станом на день подання позовної заяви Комітет не отримував від відповідача документів, що підтверджують сплату штрафу а також виконання зобов`язання відповідно до резолютивної частини Рішення АМКУ від 28.10.2016 року № 480-р.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»:

- за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу;

- нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Комітету про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

У пункті 20.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» роз`яснено, що абз. З - 5 ч. 5 ст. 56 Закону передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Комітету про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи в суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснюються.

Пунктом 22 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» зазначено, що нарахування та стягнення пені, передбаченої ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» має обов`язковий характер, не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування.

Розрахунок пені за прострочення Відповідачем сплати штрафу, накладеного Рішенням № 480-р, обчислюється:

Кількість днів прострочення сплати штрафу становить 298 днів (судом перевірено наведені позивачем розрахунки щодо періоду протягом якого зупинялося нарахування пені у зв`язку із судовим процесом про оскарження Рішення).

Розмір пені за один день прострочення сплати штрафу становить:

54 036 332 х 1,5 % = 810 544, 98 гривень

За 298 днів прострочення сплати штрафу сума пені становить:

810 544,98 х 298 = 241 542 404,04 гривень.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Комітету.

Отже, розмір пені становить 54 036 332 гривень.

Відтак загальна сума заборгованості становить: 54 036 332 штрафу + 54 036 332 пені = 108 072 664 грн. 00 коп.

Відповідно до частини сьомої та дев`ятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Комітету стягують штраф та пеню у судовому порядку; суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Комітет, територіальні відділення Комітету у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Відповідно до статті 49 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції підлягає закриттю без прийняття рішення по суті, якщо, зокрема, відповідача - юридичну особу ліквідовано.

Статтею 104 ЦК України передбачено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Станом на сьогодні відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Відповідач перебуває в стані припинення.

Виходячи з наведеного, на момент прийняття Рішення у Комітету були відсутні правові підстави для закриття розгляду справи про порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції без прийняття рішення по суті.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 09.10.2018 у справі № 922/4378/17 встановлено, що: «Закон України «Про захист економічної конкуренції», на підставі приписів якого нараховано штраф та пеню, визначає правові засади підтримки й захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму у господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин. Цей Закон встановлює види, склад правопорушень законодавства про захист економічної конкуренції, заходи відповідальності, що застосовуються за їх вчинення, і процесуальні норми, що визначають порядок притягнення до відповідальності.

Названий закон не регулює цивільно-правові відносини або відносини у сфері оподаткування.

Накладений на відповідача штраф є видом відповідальності за вчинення правопорушення, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу.

Нарахування, застосовані на підставі Закону України «Про захист економічної конкуренції», не пов`язані з невиконанням чи неналежним виконанням грошових зобов`язань або зобов`язань зі сплати податків і зборів та не є заходами, спрямованими на забезпечення виконання цих зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 24.12.2013 у справі № 9223-36гс13.

Додатково позивач наголошує, що у постанові Верховний Суд від 06.08.2019 у справі № 911/254/16, зокрема, зазначив правову позицію щодо застосування до спірних правовідносин положень законодавства про захист економічної конкуренції та законодавства про банкрутство, а саме: отже, суди попередніх інстанцій неправильно застосували до спірних правовідносин (порушення законодавства про захист економічної конкуренції) положення законодавства про банкрутство, відтак неправомірно відмовили у задоволенні позову у справі про стягнення штрафу та пені у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Виходячи з наведеного, нарахування, застосовані на підставі Закону, не пов`язані з невиконанням чи неналежним виконанням грошового зобов`язання або зобов`язання щодо сплати податків і зборів та не є заходами, спрямованими на забезпечення виконання цих зобов`язань, відповідно до положень статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства.

Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлена позивачем вимога про стягнення з ТзОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» штрафу та пені підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорюється та підлягає до задоволення повністю в сумі 108 072 664 грн. 00 коп. в т. ч. 54 036 332 штрафу та 54 036 332 пені.

Щодо позовної вимоги Антимонопольного Комітету України в частині зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ Рітейл» (ідентифікаційний код юридичної особи 37821544) виконати пункт 3 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 28.10.2016 № 480-р, а саме: припинити порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 28.10.2016 № 480-р, зокрема, шляхом впровадження зрозумілих, відкритих та прозорих критеріїв надання споживачам знижок до роздрібних цін на світлі нафтопродукти, зазначених на інформаційних табло, а також впровадження механізму інформування споживачів щодо фактичних роздрібних цін кожної з марок бензинів і дизельного палива, що реалізуються на стаціонарних АЗС, у тому числі з урахуванням програм лояльності, проведених акцій та наданих знижок суд зазначає таке:

Постановою Господарського суду Волинської області від 08.06.2021 у справі №903/15/21 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ РІТЕЙЛ та повноваження розпорядника майном боржника арбітражного керуючого Пурія Руслана Петровича, визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОГ РІТЕЙЛ», відкрито ліквідаційну процедуру Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ РІТЕЙЛ», ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ РІТЕЙЛ», призначено арбітражного керуючого Пурія Руслана Петровича.

Відповідно до п.1 ст. 59 КУзПБ з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, серед іншого, господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо.

Ліквідатор банкрута в поясненнях зазначив про завершення господарської діяльності банкрутом ТзОВ «ВОГ Рітейл».

Враховуючи нездійснення банкрутом будь-якої господарської діяльності, виконання пункту 3 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 28.10.2016 № 480-р є неможливим. Відтак, відповідна позовна вимога в конкретно зазначеній справі з врахуванням відповідних обставин не є ефективним способом захисту, оскільки її задоволення не призведе до реального поновлення порушених Товариством з обмеженою відповідальністю «ВОГ Рітейл» приписів ЗУ «Про захист економічної конкуренції».

На підставі викладеного суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання банкрута виконати п. 3 резолютивної частини Рішення АМКУ.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 868 350 грн. 00 коп. (максимальний розмір судового збору, що встановлений ЗУ «Про судовий збір» за майнову вимогу, яка задоволена судом повністю) слід віднести на нього.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 256 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ РІТЕЙЛ» (вул.Кременецька, 38, м.Луцьк, код ЄДРПОУ 37821544) в дохід загального фонду Державного бюджету України (отримувач: УК у Солом.р-ні/Соломян.р-н/21081100, код ЄДРПОУ: 38050812, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA278999980313090106000026010, код класифікації доходів: 21081100 (символ звітності 106) штраф у розмірі 54 036 332 грн. 00 коп. та пеню у розмірі 54 036 332 грн. 00 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ РІТЕЙЛ» (вул. Кременецька, 38, м.Луцьк, код ЄДРПОУ 37821544) на користь Антимонопольного комітету України (вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м. Київ, 03035, код ЄДРПОУ 00032767) 868 350 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. В задоволенні позову в частині зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ Рітейл» (ідентифікаційний код юридичної особи 37821544) виконати пункт 3 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 28.10.2016 № 480-р, а саме: припинити порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 28.10.2016 № 480-р, зокрема, шляхом впровадження зрозумілих, відкритих та прозорих критеріїв надання споживачам знижок до роздрібних цін на світлі нафтопродукти, зазначених на інформаційних табло, а також впровадження механізму інформування споживачів щодо фактичних роздрібних цін кожної з марок бензинів і дизельного палива, що реалізуються на стаціонарних АЗС, у тому числі з урахуванням програм лояльності, проведених акцій та наданих знижок відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складено 19.01.2023

СуддяМ. С. Шум