Рішення

від 18.01.2023 по справі 904/4010/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2023м. ДніпроСправа № 904/4010/22

за позовом Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ", м. Кривий Ріг

до Житлово-будівельного кооперативу "РАССВЕТ-42", м. Кривий Ріг

про стягнення заборгованості

Суддя Ярошенко В.І.

Без участі (виклику) представників сторін

ПРОЦЕДУРА

Акціонерне товариство "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Житлово - будівельного кооперативу "РАССВЕТ-42" про стягнення суми заборгованості у розмірі 660 302, 91 грн, з яких: сума основного боргу - 366 826, інфляційні втрати - 105 881, 56 грн, 3% річних - 17 213, 24 грн, пеня - 144 703, 75 грн, 7% штрафу - 25 677, 86 грн.

Ухвалою суду від 14.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/4010/22. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання до суду відзиву на позовну заяву.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку з неможливістю поштового відправлення через відсутність фінансування у Господарському суді Дніпропетровської області, ухвалу суду від 14.11.2022 фактично було направлено відповідачу 23.11.2022.

Оскільки на дату спливу встановленого законом шістдесятиденного строку для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження у суду були відсутніми відомості стосовно належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи та можливість подання до суду заяв по суті справи, судом застосовано принцип розумного строку тривалості провадження для надання можливості обом учасникам справи скористатись своїми процесуальними правами, що є необхідним заходом дотримання таких засад господарського судочинства як змагальність сторін та рівність учасників процесу під час розгляду даної справи. Наведене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини, які згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами при розгляді справ як джерело права.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 14.11.2022 була отримана уповноваженим представником Житлово - будівельного кооперативу "РАССВЕТ-42" 06.12.2022.

Отже, відповідач повинен був подати відзив на позов не пізніше 21.12.2022, останнім днем надходження якого до суду, з урахуванням нормативних строків пересилання місцевої рекомендованої поштової кореспонденції, є 27.12.2022.

Відповідач, належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та можливість подання до суду заяв по суті справи, відзиву на позов у встановлений судом строк не надав.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідач не скористався своїми процесуальними правами. Разом з тим, стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача, викладена у позовній заяві

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором купівлі - продажу теплової енергії № 603 від 04.10.2013 в частині оплати одержаної теплової енергії у терміни передбачені договором.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

04.10.2013 між Державним підприємством "Криворізька теплоцентраль" (далі - позивач, продавець) та Житлово - будівельного кооперативу "РАССВЕТ-42" (далі - відповідач, покупець) було укладено договір № 603 купівлі-продажу теплової енергії (далі - договір).

За цим договором теплопостачальна організація-продавець бере на себе зобов`язання постачати споживачеві-покупцю теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач-покупець зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими згідно чинного законодавства тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (пункт 1.1 договору).

Відповідно до пункту 2.1 договору теплова енергія постачається Споживачу-Покупцю в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального періоду; гаряче водопостачання - протягом року.

Відповідно до п. 4.2.1 Договору, Теплопостачальна організація-Продавець зобов`язана забезпечувати протягом зазначеного в договорі часу безперервне (за винятком нормативно встановлених перерв), або за затвердженим уповноваженим органом місцевого самоврядування режимом (графіком) постачання теплової енергії для потреб опалення, гарячого водопостачання, вентиляції, кондиціювання та інші технологічні потреби.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що облік споживання теплової енергії проводиться за правилами обліку, у разі їх відсутності - розрахунковим способом.

Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі за розрахунковий період, відповідно до встановлених тарифів (пункт 6.1 договору).

Розрахунковим періодом є календарний місяць (пункт 6.2 договору).

Відповідно до пункту 6.3 договору, оплата за теплову енергію здійснюється споживачем виключно грошовими коштами та в національній валюті відповідно до тарифів встановлених згідно чинного законодавства України, шляхом 30 відсотків попередньої оплати вартості планових обсягів споживання теплової енергії за 5 днів до початку здійснення споживання. Решта 70 відсотків вартості планових обсягів споживання теплової енергії сплачується споживачем протягом місяця споживання теплової енергії. Кошти, які надійшли при цьому від споживача нараховуються як передплата за умови відсутності заборгованості споживача за цим договором. Остаточний розрахунок за фактично спожиту споживачем теплову енергію здійснюється до 20-го числа місяця, наступного за місяцем споживання теплової енергії.

За умовами п. 7.2.7 договору, за порушення строків сплати за отриману теплову енергію стягується пеня у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, за які допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцяти) днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної суми. Період, за який нараховуються штрафні санкції, становить три роки. Строк позовної давності, щодо стягнення штрафних санкцій, встановлено сторонами у три роки.

Цей договір набуває чинності з моменту фактичного надання послуг з теплопостачання та діє до 31.12.2014 року, з урахуванням частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України.

Додатком 1 до Договору встановлено обсяги та порядок постачання теплової енергії Споживачеві-Покупцю.

За змістом пункту 1 Додатку, приєднане теплове навантаження становить Qо = 0, 9451 Гкал/годину, в тому числі на опалення Qо = 0, 5288 Гкал/годину.

Матеріали справи не містять доказів дострокового припинення цього договору або визнання його недійсним у визначеному законом порядку. Отже, даний договір був дійсним та обов`язковим для виконання сторонами протягом спірного періоду.

Факт поставки теплової енергії відповідачу (житловий будинок № 10, мкрн. Гірницький, м. Кривий Ріг) протягом опалювального сезону 2020-2021 років підтверджується наступними підписаними в двосторонньому порядку актами:

- акт № 58 від 03.11.2020 про подачу теплоносія;

- акт № 32 від 14.04.2021 про припинення подачі теплоносія.

Також, факт поставки теплової енергії відповідачу протягом періоду січень 2021 року - квітень 2021 року підтверджується двосторонніми актами:

- № 164 від 31.01.2021, згідно якого у січні 2021 року поставлено 72, 5 Гкал теплової енергії на суму 143 540, 44 грн;

- № 1306 від 28.02.2021 згідно якого у лютому 2021 року поставлено 67, 96 Гкал теплової енергії на суму 134 551, 82 грн;

- № 2480 від 31.03.2021, згідно якого у березні 2021 року поставлено 41, 97 Гкал теплової енергії на суму 83 095, 06 грн;

- № 3737 від 30.04.2021, згідно якого у квітні 2021 року поставлено 23, 83 Гкал теплової енергії на суму 47 180, 26 грн.

Вищезазначені акти передачі-прийняття теплової енергії підписані відповідачем без заперечень та зауважень.

Так, відповідач порушив свої зобов`язання за договором та не здійснив оплату в повному обсязі за спожиту теплову енергію, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 366 826, 50 грн.

Зазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду з даними позовом, яким позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу за постачання теплової енергії у розмірі 660 302, 91 грн, з яких: 366 826, 50 грн основний борг, 105 881, 56 грн інфляційні втрати, 17 213, 24 грн 3% річних, 144 703, 75 грн пеня та 25 677, 86 грн 7% штрафу.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

За матеріалами справи судом встановлено, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 Цивільного кодексу України та § 3 глави 30 Господарського кодексу України, а саме - договором постачання теплової енергії.

Правовідносини у сфері теплопостачання регулюються Законами України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VIII від 09.11.2017, "Про теплопостачання", Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005, та іншими нормативно-правовими актами.

Щодо суми основного боргу

Послуги з постачання теплової енергії (централізованого опалення) належать до комунальних послуг.

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VІІІ від 09.11.2017 передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Відповідач не заперечив та не спростував факту надання йому позивачем послуг з постачання теплової енергії у період з січня 2021 по квітень 2021 року.

Тож, за наявними у справі доказами суд дійшов висновку, що позивач належним чином виконав своє зобов`язання за договором із поставки відповідачу теплової енергії у період з січня 2021 по квітень 2021 року, у зв`язку з чим у відповідача виникло зустрічне зобов`язання по оплаті вартості отриманої ним теплової енергії.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Положення аналогічного змісту закріплені в частині першій статті 526 Цивільного кодексу України.

За приписами статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на положення укладеного сторонами договору, відповідач повинен був оплатити вартість теплової енергії, в строк до 20 числа місяця, наступного за місяцем споживання теплової енергії (пункт 6.3 договору).

Отже, строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати вартості спожитої ним теплової енергії є таким, що настав.

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач у порушення умов договору не здійснив повних та своєчасних розрахунків із позивачем, у зв`язку з чим зі сторони відповідача має місце неналежне виконання взятих на себе зобов`язань за договором.

Згідно з розрахунком позивача сума заборгованості відповідача за відпущену йому теплову енергію становить 366 826, 50 грн.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості у вказаній сумі відповідачем суду не надано.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 366 826, 50 грн є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо нарахування пені та штрафу

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нормою частини 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За приписом частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

За умовами п. 7.2.7 договору, за порушення строків сплати за отриману теплову енергію стягується пеня у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, за які допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцяти) днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної суми. Період, за який нараховуються штрафні санкції, становить три роки. Строк позовної давності, щодо стягнення штрафних санкцій, встановлено сторонами у три роки.

У зв`язку з несвоєчасною оплатою відповідачем вартості поставленої теплової енергії позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі 144 703, 75 грн: за період 21.02.2021 по 19.10.2022 у сумі 41 517, 93 грн, за період з 21.03.2021 по 19.10.2022 у сумі 53 470, 52 грн, за період з 21.04.2021 по 19.10.2022 у сумі 32 081, 52 грн, за період з 21.05.2021 по 19.10.2022 у сумі 17 633, 78 грн

Господарським судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку пені та встановлено, що позивачем при проведенні розрахунку не вірно визначено період прострочки виконання зобов`язання, не враховані положення ч.5 ст. 254 ЦК України.

Після здійсненого судом перерахунку пені за період:

- з 23.02.2021 по 19.10.2022 (оскільки останнім днем строку оплати є субота (20.02.2021) вихідний день) сума пені становить 41 450, 86 грн;

- з 23.03.2021 по 19.10.2022 (оскільки останнім днем строку оплати є субота (20.03.2021) вихідний день) сума пені становить 53 374, 68 грн.

Нарахування за інші періоди є вірними.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині позову підлягають частковому задоволенню в розмірі 144 540, 84 грн. У позовних вимогах про стягнення 3% річних у розмірі 162, 91 грн слід відмовити.

Також у зв`язку із порушенням відповідачем строку оплати вартості поставленої теплової енергії позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 7% штрафу в розмірі 25 677, 86 грн за загальний період січень - квітень 2021 рік.

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що він є вірним. А тому, вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 25 677, 86 грн також підлягає задоволенню.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати поставленої тепловодої енергії позивачем нараховано 3% річних у розмірі 17 213, 24 грн за період з 21.02.2021 по 19.10.2022 у сумі 5 080, 41 грн, за період з 21.03.2021 по 19.10.2022 у сумі 6 392, 13 грн, за період з 21.04.2021 по 19.10.2022 у сумі 3 735, 86 грн, за період з 21.05.2021 по 19.10.2022 у сумі 2 004, 84 грн та інфляційні втрати в розмірі 105 881, 56 грн за той самий період.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат, суд встановив, що заявлені до стягнення суми вказаних нарахувань є вірними.

На підставі викладеного, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 105 881, 56 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Здійсненням перевірки розрахунку 3% річних судом встановлено, що він виконаний неправильно, а саме при розрахунку позивачем використано неправильні початкові дати періодів нарахування на заборгованість за надані послуги.

За приписом частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Позивачем при здійсненні розрахунку 3% річних не враховано наведених вище положень Цивільного кодексу України щодо порядку перебігу строків, у зв`язку з чим помилково визначено кінцеві дати виконання відповідачем грошових зобов`язань та початкові дати періодів нарахування 3% річних на заборгованість за необліковану електричну енергію.

Після здійсненого судом перерахунку 3% річних за період з 23.02.2021 по 19.10.2022 складають 5 063, 64 грн, з 23.03.2021 по 19.10.2022 складають 6 370, 01 грн. Таким чином, позовні вимоги в цій частині позову підлягають частковому задоволенню в розмірі 17 174, 35 грн. У позовних вимогах про стягнення 3% річних у розмірі 38, 89 грн слід відмовити.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 9 901, 51 грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Житлово - будівельного кооперативу "РАССВЕТ-42" (50057, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, мкрн. Гірницький, буд. 10; ідентифікаційний код 21928930) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1; ідентифікаційний код 00130850) суму основного боргу в розмірі 9 491, 36 грн, інфляційні втрати у розмірі 289, 85 грн, 3% річних у розмірі 170, 13 грн, пеню у розмірі 717, 86 грн, 7% штрафу у розмірі 790, 95 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 270 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.І. Ярошенко