Ухвала

від 19.01.2023 по справі 905/2199/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

У Х В А Л А

у справі про банкрутство

19.01.2023 Справа № 905/2199/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., при помічнику (за дорученням) Лабуня С.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні

клопотання арбітражного керуючого Конового О.С. вих.№02-15/бн від 27.11.2022

щодо затвердження звіту про нарахування грошової винагороди та понесені витрати у справі

про банкрутство Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу", м.Краматорськ, Донецька область

Представники учасників судового процесу не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Донецької області на стадії процедури розпорядження майном боржника знаходиться справа про банкрутство Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу", повноваження розпорядника майна виконує арбітражний керуючий Глеваський В.В.

05.12.2022 до канцелярії суду надійшло клопотання арбітражного керуючого Конового О.С. вих.№02-15/бн від 27.11.2022 (з додатками) щодо затвердження звіту про нарахування грошової винагороди та понесені витрати, в якому просить суд:

- затвердити звіт арбітражного керуючого Конового О.С. про нарахування грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна в цій справі в загальній сумі 284249,99грн.,

- затвердити звіт арбітражного керуючого Конового О.С. про понесені ним та не відшкодовані витрати в загальній сумі 61421,24грн. за період виконання повноважень розпорядника майна в цій справі.

Ухвалою від 12.12.2022 вказане клопотання призначено до розгляду в судовому засіданні 19.01.2023. Учасників судового процесу повідомлено, що участь у судовому засіданні можлива для учасників справи виключно в режимі відеоконференції та відбудеться лише за умови наявності об`єктивних обставин, які забезпечать можливість та безпеку проведення судового засідання у приміщенні Господарського суду Донецької області. Копія ухвали від 12.12.2022 направлена на електронні поштові адреси учасників справи та арбітражного керуючого Конового О.С.

27.12.2022 через систему «Електронний суд» від представника кредитора Іванова А.В. надійшли письмові заперечення на клопотання арбітражного керуючого Конового О.С. щодо затвердження звіту про нарахування грошової винагороди та понесені витрати.

Заперечуючи проти поданого арбітражним керуючим Коновим О.С. клопотання в частині виплати йому основної винагороди, кредитор зазначає про помилковість посилання арбітражного керуючого Конового О.С. на положення статті 43 Конституції України, як на гарантію виплати йому винагороди, оскільки він не є працівником, а його винагорода не є заробітною платою. На переконання кредитора арбітражний керуючий Коновий О.С. не має права на виплату йому винагороди з огляду на те, що останній був відсторонений від виконання повноважень розпорядника майна у цій справі й таке відсторонення обумовлене неналежним виконанням заявником своїх обов`язків розпорядника майна, про що постановлено ухвалу суду від 15.09.2022.

Клопотання арбітражного керуючого Конового О.С. в частині відшкодування понесених витрат, за час виконання повноважень розпорядника майна у цій справі, на думку кредитора підлягає задоволенню частково оскільки певні витрати не відповідають вказаним цілям. Обґрунтовуючи свої заперечення кредитор зазначає про недоведеність необхідності придбання палива враховуючи можливість використовувати транспорт загального користування, що значно б зменшило вартість пересування. Крім того, не доведена необхідність та доцільність певних поїздок. Не обґрунтованими є витрати грошових коштів: - зі сплати судового збору в сумі 29552,60грн. за подання позову, які станом на теперішній час на рахунок боржника не повернуті, з огляду на невірне здійснення арбітражним керуючим аналізу ситуації та платоспроможності відповідача до якого подано позов; - а також в сумі 1100,00грн. на нотаріальне посвідчення копії постанови суду апеляційної інстанції, оскільки копію постанови можна було отримати безпосередньо в суді, сплативши судовий збір за виготовлення копії процесуального документу в розмірі, що є значно нижчим ніж за нотаріальне посвідчення копії документа. За підрахунком кредитора загальна сума необґрунтованих витрат складає 44383,93грн., а витрати, які підлягають відшкодуванню арбітражному керуючому Коновому О.С., із розрахунку 61421,24грн. 44383,93грн., складають 17037,31грн.

18.01.2023 на електронну адресу суду з накладанням кваліфікованого цифрового підпису від арбітражного керуючого Конового О.С. надійшли: - додаткові пояснення до клопотання щодо затвердження звіту про нарахування грошової винагороди та понесених витрат; - клопотання про розгляд справи без його участі. Клопотання щодо затвердження звіту про нарахування грошової винагороди та понесені витрати арбітражний керуючий Коновий О.С. підтримує у повному обсязі та просить його задовольнити.

Заяв, клопотань від учасників справи щодо неможливості ними реалізувати свої процесуальні права станом на час проведення судового засідання в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні не надходило. Про дату, час та місце розгляду клопотання учасники справи були повідомлені належним чином шляхом надіслання копії ухвали від 12.12.2022 на їх електронні адреси згідно з матеріалами справи.

Враховуючи, що судом постановлено ухвалу про участь у судовому засіданні розпорядника майна Глеваського В.В. в режимі відеоконференції, помічником судді (за дорученням) було надіслано розпоряднику майна надіслані запрошення на приєднання до участі у засіданні суду. Однак розпорядник майна на зв`язок не вийшов, до відеоконференції не приєднався.

Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Участь інших представників учасників справи в судовому засіданні, призначеному ухвалою від 19.01.2022 з розгляду клопотання арбітражного керуючого Конового О.С. щодо затвердження звіту про нарахування грошової винагороди та понесених витрат обов`язковою не визнавалась.

З огляду на зазначене підстав для відкладення розгляду вказаного клопотання чи оголошення в судовому засіданні перерви відсутні.

Дослідивши клопотання арбітражного керуючого Конового О.С. щодо затвердження звіту про нарахування грошової винагороди та понесені витрати, додаткові пояснення до вказаного клопотання, письмові заперечення представника кредитора Іванова А.В., перевіривши наявні матеріали справи, та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вказаного клопотання з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 30.03.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Конового О.С., встановлено розмір оплати послуг арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна боржника Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень. Ухвала суду від 30.03.2021 в тому числі в частині встановлення основної грошової винагороди у розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати, визначеної законодавством України, в апеляційному/касаційному порядку не скасована та є чинною.

Ухвалою суду від 15.09.2022 арбітражного керуючого Конового О.С. усунуто від виконання повноважень розпорядника майна.

Арбітражний керуючий Коновий О.С. звернувся до суду із клопотанням про - затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна в цій справі в загальній сумі 284249,99грн., - затвердження звіту про понесені ним та не відшкодовані витрати в загальній сумі 61421,24грн. за період виконання повноважень розпорядника майна в цій справі.

Арбітражний керуючий Коновий О.С. у поданому клопотанні зазначив, що в період з 30.03.2021 та до 15.09.2022 виконував обов`язки розпорядника майна; ухвалою суду від 30.03.2021 основну грошову винагороду за кожен місяць здійснення ним повноважень розпорядника майна встановлено у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень; питання про затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди, відшкодування витрат, комітетом кредиторів не розглядалося та відповідно рішення з цього питання не приймалося, у зв`язку із відсутністю сформованого складу комітету кредиторів; нарахована грошова винагорода арбітражного керуючого Конового О.С. за виконання ним повноважень розпорядника майна за період з 30.03.2021 по 30.06.2021 в розмірі 9000,00грн. та з 30.06.2021 по 15.09.2022 в розмірі 275249,99грн., а також витрати в сумі 61421,24грн. не були затверджені судом та не були сплачені; на день подання клопотання до суду заборгованість з грошової винагороди арбітражному керуючому Коновому О.С. становить 284249,99грн. та оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється за весь час виконання ним своїх обов`язків до моменту його звільнення, а виконання ним своїх обов`язків безоплатно законом не передбачено.

Відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Кредитор Іванов А.В. заперечує проти затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди, відшкодування витрат арбітражного керуючого Конового О.С. з огляду на постановлення ухвали суду від 15.09.2022 про усунення його від виконання повноважень розпорядника майна внаслідок неналежного виконання обов`язків; виконання обов`язків останнім за звітний період було неналежним, про що свідчить фактична відсутність дій; частина понесених витрат є необґрунтованою та безпідставно заявленою.

Арбітражний керуючий Коновий О.С. у додаткових поясненнях зазначив, що доводи кредитора Іванова А.В. не містять будь-яких заперечень про відсутність правових підстав нарахування грошової винагороди розпорядника майна та не спростовують правомірність вимог і правильність розрахунків.

Як вбачається з матеріалів справи 08.09.2021 арбітражний керуючий Коновий О.С. звертався до суду з клопотанням вих.02-15/91 від 08.09.2021 про виплату основної грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна за період з 30.03.2021 по 30.06.2021. Грошова винагорода арбітражного керуючого Конового О.С. за виконання ним повноважень розпорядника майна боржника була нарахована із розрахунку трьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання повноважень і становить 54000,00грн.

Станом на теперішній час арбітражному керуючому Коновому О.С., згідно з ухвалою суду від 18.01.2022, було сплачено основну грошову винагороду за виконання повноважень розпорядника майна за період з 30.03.2021 по 30.06.2021 у загальному розмірі 45000,00грн. з депозитного рахунку Господарського суду Донецької області за рахунок коштів, авансованих ініціюючим кредитором станом на час подання (грудень 2020 рік) заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство в сумі 45000,00грн.

Отже, сума невиплаченої основної грошової винагороди за період з 30.03.2021 по 30.06.2021 складає 9000,00грн.

Таким чином, наведені арбітражним керуючим Коновим О.С. у поданому клопотанні обставини нарахування та несплати частини грошової винагороди в сумі 9000,00грн. за період з 30.03.2021 по 30.06.2021 відповідають фактичним обставинам справи.

Згідно з клопотанням вих.№02-15/бн від 27.11.2022 грошова винагорода арбітражного керуючого Конового О.С. за виконання ним повноважень розпорядника майна боржника згідно із розрахунком наведеним у тексті клопотання за період з 01.07.2021 по 15.09.2022 нарахована із розрахунку трьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання повноважень, що узгоджується з положеннями частини 2 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства та ухвалою суду від 30.03.2021, і становить 275249,99грн.

Загальний розмір заборгованості з грошової винагороди арбітражному керуючому Коновому О.С. становить 284249,99грн. із розрахунку:

- 6000,00грн. (розмір мінімальної заробітні плати у липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді 2021 року) х 3 х 5 (кількість місяців виконання повноважень) = 90000,00грн.;

- 6500,00грн. (розмір мінімальної заробітні плати у грудні 2021 року, січні, лютому, березні, квітні, травні, червні, липні, серпні 2022 року) х 3 х 9 (кількість місяців виконання повноважень) = 175500,00грн.;

- 6500,00грн. (розмір мінімальної заробітні плати у вересні 2022 року) х 3/22 (робочі дні) х 11 (фактична кількість відпрацьованих робочих днів) = 9749,99грн.

Поданий на затвердження розпорядником майна звіт складено за період, що охоплює процедуру розпорядження майном та визначає розмір грошової винагороди затверджений ухвалою господарського суду від 30.03.2021 відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

Перевіривши розрахунок арбітражного керуючого Конового О.С. щодо правильності обчислення суми заборгованості з виплати винагороди, судом встановлено його відповідність вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, а відтак проведений арбітражним керуючим розрахунок є вірним.

Також арбітражним керуючим Коновим О.С. в процедурі розпорядження майном боржника за період з 30.03.2021 по 15.09.2022 понесено витрати в сумі 61421,24грн., що підтверджується доданими до клопотання доказами. Проте вказані витрати не відшкодовані.

Відсутність відповідного рішення комітету кредиторів не позбавляє права арбітражного керуючого на отримання грошової винагороди (як і права на відшкодування понесених витрат), оскільки розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначений Кодексом України з процедур банкрутства.

Враховуючи, що арбітражний керуючий Коновий О.С. виконував повноваження розпорядника майна у період з 30.03.2021 по 15.09.2022, ухвалою суду від 30.03.2021 встановлено основну грошову винагороду за кожен місяць здійснення повноважень розпорядника майна у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень, вказані арбітражним керуючим Коновим О.С. у клопотанні та звітах відомості про нарахування грошової винагороди за період з 30.03.2021 по 15.09.2022 в розмірі 284249,99грн. та понесені витрати за період з 30.03.2021 по 15.09.2022 в сумі 61421,24грн., є обгрунтованими і підтверджуються належними розрахунком та доказами.

Таким чином з огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги а також факт виконання арбітражним керуючим Коновим О.С. повноважень розпорядника майна у період 30.03.2021-15.09.2022 та існування права згідно статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства на отримання винагороди в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом (як і права на відшкодування понесених витрат), суд дійшов висновку, про задоволення клопотання арбітражного керуючого Конового О.С. вих.№02-15/бн від 27.11.2022 щодо затвердження звіту про нарахування грошової винагороди та понесені витрати.

Доводи кредитора Іванова А.В. про те, що оскільки судом установлено обставини неналежного виконання своїх обов`язків арбітражним керуючим Коновим О.С., з підстав його усунення від їх виконання ухвалою суду, оскільки результати роботи виявились незадовільними, тому він не має права на грошову винагороду, суд відхиляє, з огляду на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України (частина 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства).

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Згідно з частиною 2 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі. У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Частиною 5 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Згідно з частинами 1, 4, 7 статті 43 Кодексу України з процедур банкрутства, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

При цьому, як вбачається із приписів статей 12, 30 КУзПБ надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення арбітражним керуючим своїх повноважень безоплатно. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.07.2020 по справі №918/454/18.

Кредитори за умови непогодження з роботою арбітражного керуючого, з належним виконанням покладених на нього функцій, з розміром оплати праці арбітражного керуючого вправі були подавати скарги на дії арбітражного керуючого, ставити питання про відсторонення його від виконання повноважень, оскаржувати ухвали суду про затвердження звітів про нарахування і виплату грошової винагороди.

Кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий в свою чергу правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, оплата грошової винагороди у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

За відсутності у боржника будь-яких майнових активів, покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та його витрат у справі на кредиторів боржника є правильним, як у разі створення ними фонду для авансування таких витрат відповідно до частини 5 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства, так і за ухвалою суду пропорційно сумам визнаних вимог, адже залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого у відповідності до приписів статті 43 Конституції України та статті 30 Кодексу України з процедур банкрутство. Правова позиція аналогічного змісту викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №5002-17/1718-2011.

Згідно із Кодексом України з процедур банкрутства арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду, тобто оплатність виконання функцій ліквідатора боржника установлена процесуальним законом. Оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється за весь час виконання ним своїх обов`язків до моменту його звільнення чи усунення. Суд звертає увагу, що передбаченими Кодексом засобами припинення нарахування грошової винагороди арбітражного керуючого є лише ухвала суду про припинення його повноважень (усунення чи звільнення) або про відсторонення від виконання повноважень (стаття 28 Кодексу). Ухвалою суду від 15.09.2022 арбітражного керуючого Конового О.С. усунуто від виконання повноважень розпорядника майна не за невиконання своїх обов`язків як розпорядника майна, а за їх неналежне виконання. Тобто арбітражний керуючий Коновий О.С. виконував свої обов`язки у заявлений ним період до його усунення, хоча і неналежним чином. Виходячи з вказаних обставин справи, в даному випадку не може бути порушено право арбітражного керуючого Конового О.С. на оплатність виконання ним функцій розпорядника майна у даній справі відповідно до вищевказаних норм Кодексу.

При цьому, жодною нормою Кодексу про банкрутство та інших нормативно-правових актів не передбачено право комітету кредиторів чи окремого кредитора на власний розсуд обмежувати (зменшувати) розмір оплати послуг арбітражного керуючого, встановлений законом. Разом цим Кодекс не наділяє таким правом комітет кредиторів та не визначає залежність нарахування і виплати основної грошової винагороди від обсягу чи доведення фактів вчинення певних дій арбітражним керуючим у конкретному місяці/періоді.

Як зазначено вище відповідно до аналізу норм чинного законодавства, судом звернуто увагу, що порядок визначення та сплати грошової винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого передбачено нормами Кодексу України з процедур банкрутства. При цьому, Кодекс з процедур банкрутства не містить заборони винесення на затвердження господарського суду звіту про нарахування грошової винагороди та відшкодування витрат у разі його не схвалення комітетом кредиторів.

Суд зазначає, що з урахуванням приписів Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий безумовно має право як на оплату послуг, наданих в межах даної справи, так і на відшкодування фактично понесених витрат. Витрати арбітражного керуючого повинні бути пов`язані саме зі справою та здійснені арбітражним керуючим за власні кошти. Затвердженню підлягають фактично понесені арбітражним керуючим витрати, які підтверджені належними доказами.

Дослідивши надані докази на підтвердження понесених витрат та здійснивши їх перерахунок, суд встановив, що витрати, які були понесені арбітражним керуючим у процедурі розпорядження майном за період з 30.03.2021 по 15.09.2022 становлять 61421,24грн. та складаються з витрат, пов`язані з оплатою послуг поштового зв`язку, витрат на оплату пального, нотаріального засвідчення процесуальних документів та витрат по сплаті судового збору. Факт понесення таких витрат, які пов`язані з провадженням у справі про банкрутство, документально підтверджено доданими до клопотання доказами в т.ч. квитанціями про сплату, поштовими накладними та фіскальними чеками, тощо які містяться в матеріалах справи. В поданих доказах не вбачається не відповідність сум понесених витрат сумам зазначеним у клопотанні. Відшкодування понесених арбітражним керуючим витрат не проводилось.

Заперечення кредитора Іванова А.В. на клопотання арбітражного керуючого Конового О.С. про затвердження звіту про здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого, з посиланнями на ті обставини, що арбітражним керуючим не доведено, що витрати, пов`язані з використанням власного транспортного засобу (пальне) замість транспорту загального користування, а також які складаються з оплати судового збору за подання позовної заяви та нотаріального засвідчення копії постанови суду апеляційної інстанції, є обґрунтованими та необхідними витрати, судом до уваги не приймаються та відхиляються як юридично не спроможні.

Слід зазначити, що витрати з оплати судового збору за подання позовної заяви та нотаріального засвідчення копії постанови суду апеляційної інстанції, стосувались безпосередньо виконання його обов`язків як учасника провадження у справі про банкрутство. Надані докази є беззаперечними та підтверджують спрямованість заходів на реалізацію виконання арбітражним керуючим повноважень розпорядника майна боржника у заявлений період.

Разом з тим, заперечення кредитора ОСОБА_1 щодо відсутності підстав для затвердження витрат з оплати судового збору за подання позову через їх необґрунтованість внаслідок неналежного виконання відповідних дій арбітражного керуючого Конового О.С. судом відхиляються, оскільки маючи сумнів у добросовісній та розумній реалізації арбітражним керуючим своїх прав та обов`язків, всупереч меті, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), кредитор не був позбавлений права оскаржити дії (бездіяльність) арбітражного керуючого Конового О.С. як розпорядника майна, однак в ході розгляду клопотання не було встановлено обставин, які б свідчили про заперечення або оскарження дій (бездіяльності) арбітражного керуючого Конового О.С. як розпорядника майна в цій частині.

Поряд з цим суд зазначає, що посилання на доцільність використання арбітражним керуючим транспорту загального користування, не може бути прийнято судом до уваги, оскільки відповідно до п. 1 р. І Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджену Наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 №59, службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів (далі - підприємство), на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв`язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства). Однак, арбітражний керуючий являється самозайнятою особою, а не найманим працівником, тому вимоги даної Інструкції щодо відшкодування витрат на проїзд лише транспортом загального користування не розповсюджуються на нього.

У відповідності до частини 1 статті 73, частини 1 статті 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доводи, наведені кредитором у запереченнях, судом відхиляються, оскільки не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом під час розгляду поданого арбітражним керуючим Коновим О.С. клопотання вих.№02-15/бн від 27.11.2022 (з додатками) щодо затвердження звіту про нарахування грошової винагороди та понесені витрати.

Керуючись статтями 2, 9, 30 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 12, 73, 74, 77, 86, 232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити клопотання арбітражного керуючого Конового О.С. вих.№02-15/бн від 27.11.2022 щодо затвердження звіту про нарахування грошової винагороди та понесені витрати.

Затвердити звіт арбітражного керуючого Конового О.С. про нарахування грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна в цій справі в загальній сумі 284 249,99грн.

Затвердити звіт арбітражного керуючого Конового О.С. про понесені ним та не відшкодовані витрати в загальній сумі 61 421,24грн. за період виконання повноважень розпорядника майна в цій справі.

Ухвала набрала законної сили 19.01.2023 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені ГПК України.

Направлення даної ухвали здійснювати шляхом електронного листування на електронні поштові адреси учасників справи.

Суддя М.О. Лейба