Рішення

від 18.01.2023 по справі 907/400/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2023 р. м. Ужгород Справа № 907/400/22

Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,

за участю секретаря судового засідання Піпар А.Ю.

Розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Лоджистікс Сервісіс", м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Карго Сервіс", м. Ужгород

про стягнення 412128,00 грн

За участю представників учасників справи:

від позивача - Мкртичева М.І., адвокат, ордер серії АА № 1242445 від 07.10.2022 (в режимі відеоконференції);

від відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарт Лоджистікс Сервісіс" звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Карго Сервіс", про стягнення 300000,00 грн попередньої оплати, 88950,00 грн інфляційних витрат та 23178,00 грн - 3% річних, посилаючись на неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами договору поставки в частині своєчасної поставки товару - насіння кукурудзи.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/400/22 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2022.

Ухвалою суду від 04 липня 2022 року відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи, встановлено учасникам справи процесуальні строки для подання заяв по суті спору, заяв із обґрунтуванням заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Надалі, зважаючи на відсутність у матеріалах справи належних доказів повідомлення відповідача про розгляд цієї справи, наявність невідповідностей в документах, копії яких долучені до позовної, суд ухвалою від 30 серпня 2022 року, призначив справу №907/400/22 до розгляду у судовому засіданні та повідомив учасників справи, що воно відбудеться 16 вересня 2022 року.

Судове засідання по розгляду даної справи неодноразово відкладалося, востаннє на 05.12.2023 у зв`язку з відсутністю доказів належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи в суді, беручи до уваги подане позивачем клопотанням та з огляду на наявність технічних проблем, що унеможливлювали участь представника позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Судове засідання 05.12.2022 у даній справі не відбулося у зв`язку з повітряною тривогою на території Закарпатської області (акт керівника апарату Господарського суду Закарпатської області № 27 від 05.12.2022) та ухвалою від 05.12.2022 суд повідомив сторін, що наступне судове засідання у даній справі відбудеться 18.01.2023 о 10:30 год.

Присутня в судовому засіданні 18.01.2023 в режимі відеоконференції представник позивача позовні вимоги підтримує з визначених в позовній заяві підстав.

Відповідач не скористався наданим йому правом заперечити проти позовних вимог та надати суду відзив на позов, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку.

Ухвали суду про відкриття провадження у справі від 04.07.2022, про призначення справи до розгляду в судовому засіданні від 30.08.2022, про відкладення судового засідання від 16.09.2022, від 12.10.2022, від 04.11.2022 та ухвала від 05.12.2022 про призначення на 18.01.2023 судового засідання у даній справі, які надсилалися судом на встановлену юридичну адресу відповідача - 88000, м. Ужгород, пл. Жупанатська, 12 повернуті до суду відділенням поштового зв`язку без вручення ТОВ «Захід Карго Сервіс» із зазначенням причини невручення - «За закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Порядок вручення судових рішень визначено у ст. 242 ГПК України, за змістом ч. 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Частиною 11 статті 242 ГПК України визначено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з п. п. 3, 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 (надалі - Правила), і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (п. п. 11, 17 Правил).

Пунктом 99 Правил визначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 99-1 Правил).

Відповідно до п. п. 116, 117 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Системний аналіз ст. ст. 120, 242 ГПК України, п. п. 11, 17, 99, 116, 117 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

З урахуванням викладеного, суд висновує, що неявка в судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 2 ст. 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки наявних в матеріалах справи доказів.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з поставки Товару - насіння кукурудзи за погодженими сторонами в усному порядку умовами, у зв`язку з чим в останнього виникло право вимагати повернення суми попередньої оплати в розмірі 300 000,00 грн, на яку Товариством з обмеженою відповідальністю "Смарт Лоджистікс Сервісіс" нараховано за період з 19.12.2019 року по 15.06.2022 року 23 178,00 грн - 3% річних та 88 950,00 грн втрат від інфляції.

Заперечення (відзив) відповідача.

Відзив на позов відповідачем не подано.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

Між сторонами у справі досягнуто домовленості щодо поставки ТОВ «Захід Карго Сервіс» (попередня назва - ТОВ «Дніпротрейд 2017», що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) позивачу у справі 300 мішків насіння кукурудзи ДКС3795 на загальну суму 540 000,00 грн (з ПДВ).

На виконання даних домовленостей відповідачем надано позивачу рахунок №1712-2 від 17.12.2019 на оплату вартості 300 мішків насіння кукурудзи ДКС3795 на загальну суму 540 000,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення №128 від 18.12.2019 ТОВ «Смарт Лоджистікс Сервісіс» здійснено попередню оплату за кукурудзу згідно рахунку ТОВ «Захід Карго Сервіс» №1712-2 від 17.12.2019.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язання з поставки передоплаченого позивачем товару (насіння кукурудзи), позивач 22.01.2022 року звернувся до ТОВ "Захід Карго Сервіс" з претензією №01/22-1 від 21.01.2022, в якій просив в семиденний строк повернути грошові кошти, сплачені в якості попередньої оплати вартості товару в сумі 300 000,00 грн або в цей же строк здійснити поставку насіння кукурудзи ДКС3795 кількістю 300 мішків за адресою місцезнаходження покупця - м. Київ, пров. Балтійський, 23.

Факт надіслання означеної претензії №01/22-1 від 21.01.2022 підтверджується наявними в матеріалах справи оригіналами фіскального чеку від 22.01.2022, поштової накладної від 22.01.2022 (трек-номер 0505057350720), опису вкладення в цінний лист від 22.01.2022 про надіслання ТОВ «Захід Карго Сервіс» претензії №01/22-1 від 21.01.2022.

За твердженням Позивача, добровільно Відповідачем не здійснено повернення суми попередньої оплати в розмірі 300 000,00 грн, як і не здійснено поставку узгодженої сторонами кількості насіння кукурудзи, у зв`язку з чим у ТОВ «Смарт Лоджистікс Сервісіс» виникло право вимагати в судовому порядку стягнення даної суми заборгованості разом із нарахованими втратами від інфляції та відсотками річних.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

За положеннями ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з частиною 1 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Згідно з частинами 1-3 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, при цьому зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Судом встановлено, що сторонами у справі відповідно до рахунку №1712-2 від 17.12.2019, платіжного доручення №128 від 18.12.2019 вчинено правочин, який за своєю суттю є договором поставки, правове регулювання якого визначено у Главі 54 ЦК України.

Так, відповідно до ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 691, ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 ГК України).

Відповідно до приписів статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, статтею 693 ЦК України передбачено право покупця вимагати повернення передоплати від продавця за умови прострочення виконання зобов`язання з постачання Товару.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріали справи не містять доказів належного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань з поставки позивачу 300 мішків насіння кукурудзи ДКС3795 на загальну суму 540 000,00 грн за рахунком №1712-2 від 17.12.2019, у зв`язку з чим ТОВ «Смарт Лоджистікс Сервісіс» в порядку ч. 2 ст. 693 ЦК України відповідно до претензії №01/22-1 від 21.01.2022 вимагало у ТОВ "Захід Карго Сервіс" повернути попередню оплату в розмірі 300 000,00 грн, яка була сплачена позивачем згідно з платіжним дорученням №128 від 18.12.2019.

Доказів виконання даної вимоги та повернення суми попередньої оплати або поставки узгодженого сторонами товару відповідачем не подано.

З урахуванням викладеного та відповідно до приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України, судом встановлено, що відповідач не дотримався встановленого в претензії №01/22-1 від 21.01.2022 строку поставки насіння кукурудзи, а тому він внаслідок порушення договірного зобов`язання і вимог статей 525, 526, 530, 629, 693 ЦК України та статті 193 ГК України, повинен повернути позивачеві попередню оплату у сумі 300 000,00 грн.

За таких обставин, вказана сума неповернутої Відповідачем попередньої оплати становить 300 000,00 грн, яка відповідачем не спростована, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.

Щодо 3 % річних та втрат від інфляції.

Згідно з ч. 3 ст. 693 ЦК України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Приписами ст. 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду України встановлених у Постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 918/631/19 (провадження № 12-42гс20) за змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Тобто правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 нього Кодексу (пункти 73, 74, 83 Постанови).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно поданого Позивачем розрахунку, за неналежне виконання договірних умов позивачем нараховано за період з 19.12.2019 року по 15.06.2022 року 23 178,00 грн - 3% річних та 88 950,00 грн втрат від інфляції.

В той же час, як встановлено судом, між сторонами у справі не було узгоджено строку поставки товару відповідачем, а відтак, до застосування в спірних правовідносинах полягають норми ч. 2 ст. 530 ЦК України, за якими якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З урахуванням наведеного, здійснивши перевірку розрахунку інфляційних втрат та 3% річних, суд з огляду на встановлений ч. 2 ст. 530 ЦК України семиденний строк виконання зобов`язання відповідачем з дня пред`явлення йому претензії №01/22-1 від 21.01.2022, беручи до уваги відсутність в суду доказів на підтвердження календарної дати отримання відповідачем претензії №01/22-1 від 21.01.2022 та керуючись при цьому затвердженими Міністерством інфраструктури України Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень (наказ від 28.11.2013 № 958, надалі - Нормативи), зокрема п.п. 2 п. 1, п. 2 Розділу ІІ Нормативів, вважає правомірним та обґрунтованим нарахування відповідачу 3304,11 грн - 3% річних та 37 256,53 грн втрат від інфляції за період з 02.02.2022 року по 15.06.2022 року, а позов в цій частині таким, що підлягає задоволенню. Відповідні розрахунки суду долучені до матеріалів справи.

В частині стягнення з відповідача 19 873,89 грн - 3% річних та 51 693,47 грн втрат від інфляції, суд відмовляє, позаяк вимоги в цій частині невірно розраховані позивачем.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 73 ГПК Украни доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, зважаючи на зазначене вище, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, підтверджені належними та допустимими доказами підлягають до часткового задоволення.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити учасникам справи, що відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 126, 129, 221, 236, 238, 240, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Карго Сервіс" (88000, м. Ужгород, пл. Жупанатська, 12, код ЄДРПОУ 41548142) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Лоджистікс Сервісіс" (04073, м. Київ, пров. Балтійський, 23, код ЄДРПОУ 39681931) 300 000,00 грн (триста тисяч гривень 00 копійок) попередньої оплати, 3304,11 грн (три тисячі триста чотири гривні 11 копійок) - 3% річних, 37 256,53 грн (тридцять сім тисяч двісті п`ятдесят шість гривень 53 копійки) втрат від інфляції та 5667,26 грн (п`ять тисяч шістсот шістдесят сім гривень 26 копійок) в повернення сплаченого судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного Господарського суду.

Повне судове рішення складено та підписано 19 січня 2023 року.

Суддя Лучко Р.М.