Рішення

від 19.01.2023 по справі 910/10326/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.01.2023Справа №910/10326/22

Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістика-ТДК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайбуд Груп"

про стягнення 40 483,16 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Логістика-ТДК" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайбуд Груп" про стягнення 40 483,16 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Логістика-ТДК" у січні 2022 року було надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Скайбуд Груп" згідно договору транспортного експедирування №831-Л від 01.12.2021 транспортні експедиторські послуги загальною вартістю 38 632,00 грн., в той час як відповідач свого обов`язку з оплати наданих послуг не виконав, у зв`язку з чим у нього виник борг перед позивачем у вказаній сумі.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором транспортного експедирування №831-Л від 01.12.2021 позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайбуд Груп" пені у розмірі 1 746,38 грн. та 3% річних у розмірі 104,78 грн., нарахованих за період з 01.09.2022 по 03.10.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/10326/22; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено учасникам справи строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Вказана ухвала суду від 06.10.2022 була надіслана відповідачу 07.10.2022 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 30.

Однак поштове відправлення №010549232040 не було вручене відповідачу та було повернуте до суду 18.11.2022 у зв`язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою, що підтверджується довідкою відділення поштового зв`язку від 14.11.2022 на відповідному конверті.

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 06.10.2022 є 14.11.2022 (дата проставлення на довідці відділення поштового зв`язку відмітки щодо причини повернення поштового відправлення).

Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

За приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 18.11.2022 у справі №910/10326/22 встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Скайбуд Груп" строк на подання відзиву з долученими до нього доказами та з доказами його направлення позивачу - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Скайбуд Груп" повинне було подати відзив на позов у строк до 29.11.2022 включно.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

01.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Логістика-ТДК", як експедитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Скайбуд Груп", як клієнтом, було укладено Договір транспортного експедирування №831-Л (надалі - Договір), в п. 1 якого визначено, що за цим Договором експедитор зобов`язується за дорученням клієнта та за його рахунок виконати або організувати виконання послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу, що визначенні у п. 1.2. цього Договору, а клієнт зобов`язується приймати належним чином надані послуги та здійснювати їх оплату у порядку, передбаченому цим Договором.

Відповідно до п. 2.4. Договору по завершенню надання послуг експедитор надсилає клієнту в спосіб, визначений у цьому Договорі, Акт приймання-передачі послуг, що в розумінні ст. 638 ЦК України є офертою. Підписання клієнтом Акту приймання-передачі послуг слугує підтвердженням прийняття клієнтом істотних умов господарського правових взаємовідносин між сторонами цього Договору за відповідним дорученням та прийняття наданих послуг без зауважень, що в розумінні ст. 638 ЦК України є акцептом.

Пунктом 2.7 Договору сторони погодили, що укладенням цього Договору сторони підтверджують можливість використання системи електронного документообігу M.E.Doc. Сторони фіксують факти здійснення господарських операцій за Договором шляхом ведення первинних документів в електронному вигляді. В зв`язку з чим, сторони визнають всі первинні бухгалтерські документи за Договором в електронному вигляді (які були виконані, опрацьовані, відправлені, передані отримані для зберігання, використання, знищення електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності з підтвердженням факту отримання таких документів в процесі здійснення господарської діяльності сторін через систему електронного документообігу, поданих в електронному вигляді з використанням кваліфікованого електронного підпису, засобами телекомунікаційного зв`язку та/або на електронних носіях), як оригінал. Передача сторонами документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку та/або на електронних носіях здійснюється з дотриманням та у чіткій відповідності до вимог Податкового кодексу України, Закону України "бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг", Закону України "Про електронні довірчі послуги" та інших нормативних актів. У випадку якщо клієнт не має технічної можливості приймати документи в електронному вигляді клієнт повинен письмово повідомити про це експедитора.

Згідно з п. 2.8 Договору за фактом організації та надання послуг, сторони складають та підписують Акт приймання-передачі послуг, який одночасно є звітом експедитора. Акт ініціюється експедитором та надається клієнту. Клієнт протягом 3 робочих днів з моменту отримання підписує та повертає експедитору акт або надає вмотивовану відмову від прийняття наданих послуг. У випадку ненадання клієнтом вказаних документів, послуги вважаються прийнятими без застережень, а акт - підписаним та пропечатаним сторонами.

Пунктом 3.2.7 Договору передбачено, що ціна цього Договору становить загальна вартість послуг, що будуть надані експедитором за відповідними дорученнями та оплачені клієнтом на підставі виставлених експедитором рахунків-фактур. Вартість послуг погоджується сторонами у Актах приймання-передачі послуг з урахуванням тарифів експедитора, вказаних у додатку №1 до цього Договору. Експедитор має право в односторонньому порядку внести зміни у Додаток №1 до цього Договору, надіславши клієнту нову редакцію Додатка №1 факсимільним зв`язком або у сканованому вигляді електронною поштою не пізніше ніж за 10 календарних днів до набуття чинності додатка.

Пунктом 4.2 Договору визначено, що клієнт повинен здійснити оплату вартості послуг у розмірі, що буде погоджений сторонами у відповідному акті приймання-передачі послуг у випадку надання послуг на умовах відстрочки платежу, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок експедитора протягом 2 банківських днів з моменту підписання клієнтом акту згідно п. 2.7 цього Договору та отримання від експедитора рахунку-фактури. Експедитор має право направити клієнту рахунок-фактуру та/або акт з використанням засобів факсимільного та/або електронного зв`язку. Направлені в такий спосіб рахунок-фактура та/або акт мають силу оригіналу. В окремих випадках сторони за взаємною згодою можуть змінити порядок оплати послуг експедитора, визначивши його у відповідній додатковій угоді.

Відповідно до п. 5.2.11 Договору у випадку прострочення оплати клієнтом рахунку експедитора, клієнт сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період за який сплачується пеня. Пеня сплачується за весь період прострочення.

Цей Договір набуває чинності з дня підписання сторонами та діє до 01.12.2022 включно, але до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по Договору. Якщо жодна зі сторін за 30 календарних днів до закінчення строку дії Договору письмово не попередить іншу сторону про розірвання Договору, дія Договору автоматично пролонгується на кожний наступний рік.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов`язання по оплаті наданих послуг за Договором, у зв`язку з чим у останнього наявна заборгованість у розмірі 38 632,00 грн. Крім того, позивач вказує на наявність підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайбуд Груп" пені у розмірі 1 746,38 грн. та 3% річних у розмірі 104,78 грн.

Договір є договором транспортного експедирування, а відтак між сторонами виникли відносини, які підпадають під правове регулювання Глави 32 Господарського кодексу України та Глав 64, 65 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно із ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

У відповідності до ст. 316 Господарського кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Плата за договором транспортного експедирування здійснюється за цінами, що визначаються відповідно до глави 21 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Як вбачається з матеріалів справи Товариством з обмеженою відповідальністю "Логістика-ТДК" було надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Скайбуд Груп" послуги на загальну суму 38 632,00 грн., що підтверджується Актами здачі-приймання робіт (надання послуг):

- №126 від 20.01.2022 на загальну суму 12 101,00 грн.;

- №127 від 21.01.2022 на загальну суму 13 721,00 грн.;

- №128 від 21.01.2022 на загальну суму 12 810,00 грн.

Вказані Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) підписано сторонами шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису (позивачем - 01.02.2022, а відповідачем - 29.08.2022).

Таким чином матеріалами справи підтверджується надання Товариством з обмеженою відповідальністю "Логістика-ТДК" послуг Товариству з обмеженою відповідальністю "Скайбуд Груп" загальною вартістю 38 632,00 грн.

В той же час, матеріали справи не містять доказів пред`явлення відповідачем будь-яких претензій відносно обсягу та якості наданих позивачем послуг, а тому суд приходить до висновку, що позивач належним чином та в повному обсязі виконав свої зобов`язання за договором.

Так, з використанням системи електронного документообігу M.E.Doc. Товариство з обмеженою відповідальністю "Логістика-ТДК" направило Товариству з обмеженою відповідальністю "Скайбуд Груп" рахунки на оплату:

- №7846 від 20.01.2022 на загальну суму 12 101,00 грн.;

- №7847 від 21.01.2022 на загальну суму 13 721,00 грн.;

- №7848 від 21.01.2022 на загальну суму 12 810,00 грн.

Прийняття вказаних рахунків Товариством з обмеженою відповідальністю "Скайбуд Груп" підтверджується накладенням відповідачем кваліфікованого електронного підпису - 29.08.2022.

Статтею 916 Цивільного кодексу України визначено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.2 Договору визначено, що клієнт повинен здійснити оплату вартості послуг у розмірі, що буде погоджений сторонами у відповідному акті приймання-передачі послуг у випадку надання послуг на умовах відстрочки платежу, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок експедитора протягом 2 банківських днів з моменту підписання клієнтом акту згідно п. 2.7 цього Договору та отримання від експедитора рахунку-фактури. Експедитор має право направити клієнту рахунок-фактуру та/або акт з використанням засобів факсимільного та/або електронного зв`язку. Направлені такий спосіб рахунок-фактура та/або акт мають силу оригіналу. В окремих випадках сторони за взаємною згодою можуть змінити порядок оплати послуг експедитора, визначивши його у відповідній додатковій угоді.

В свою чергу, пред`явлення позивачем рахунку не є подією, з якою пов`язано початок перебігу строку виникнення зобов`язання, оскільки подія є об`єктивним явищем, що не залежить від волі учасників правовідносин, тоді як пред`явлення рахунку є саме дією, яка є вираженням суб`єктивної волі учасників правовідносин.

Крім того, рахунок є документом, який містить платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти та ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України; а отже, враховуючи, що банківські реквізити Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістика-ТДК" вказані у Договорі та актах, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов`язку сплатити надані йому послуги пов`язані з перевезенням вантажу.

Наведені висновки суду кореспондуються із аналогічною правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.05.2019 у справі №910/13527/17.

За таких обставин, враховуючи приписи ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 4.2 Договору, з урахуванням підписання відповідачем актів 29.08.2022, суд приходить до висновку, що заборгованість відповідача за Договором становить 38 632,00 грн., а строк виконання грошового зобов`язання настав 31.08.2022.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідачем доказів виконання свого грошового зобов`язання не надано, а також не наведено обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідачем не було реалізовано надані йому процесуальним законодавством права та не спростовано визначених судом обставин належного виконання позивачем взятих на себе обов`язків за Договором щодо надання послуг з виконання заявок, у зв`язку з чим виникла заборгованість по їх оплаті у загальному розмірі 38 632,00 грн.

За таких обставин, позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістика-ТДК" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайбуд Груп" заборгованості у розмірі 38 632,00 грн. є правомірною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню судом.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 746,38 грн. та 3% річних у розмірі 104,78 грн., нарахованих за період з 01.09.2022 по 03.10.2022.

Судом встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті грошових коштів у визначений Договором строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з п. 5.2.11 Договору у випадку прострочення оплати клієнтом рахунку експедитора, клієнт сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період за який сплачується пеня. Пеня сплачується за весь період прострочення.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З пункту 5.2.11 Договору вбачається, що сторонами було визначено розмір (подвійна облікова ставка НБУ, що діє в період за який сплачується пеня), в той час як порядок нарахування пені визначений ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, згідно якого пеня нараховується за кожен день прострочення виконання.

Дослідивши умови Договору, суд дійшов висновку, що п. 5.2.11 не містить ні іншого строку, відмінного від встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, який є меншим або більшим шести місяців, ні вказівки на подію, що має неминуче настати, ні зазначенням "до дати фактичного виконання", тощо.

Відтак, умову, передбачену у п. 5.2.11 Договору, неможливо визнати такою, що встановлює інший строк нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України викладений у постановах Верховного Суду від 15.11.2019 у справі №904/1148/19, від 12.12.2019 у справі №911/634/19, від 20.08.2021 у справі №910/13575/20.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені (з врахуванням визначеного позивачем періоду нарахування пені), суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайбуд Груп" пені у розмірі 1 746,38 грн. є правомірними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних (з врахуванням визначеного позивачем періоду нарахування 3% річних), суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайбуд Груп" 3% річних у розмірі 104,78 грн. є правомірними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістика-ТДК" підлягають задоволенню у повному обсязі із стягненням з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайбуд Груп" боргу у розмірі 38 632,00 грн., пені у розмірі 1 746,38 грн. та 3% річних у розмірі 104,78 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позову покладається на відповідача з огляду на задоволення позову повністю.

Щодо розподілу судових витрат позивача на оплату професійної правничої допомоги.

Згідно з ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У змісті позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Логістика-ТДК" зазначає, що воно понесло судові витрати на оплату професійної правової допомоги у розмірі 7 800,00 грн.

При цьому, частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Позивачем у порядку, передбаченому ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, подано копію Договору про надання правової допомоги №22/22 від 23.09.2022 (надалі - Договір про надання правової допомоги), укладеного між адвокатом Глущенко Ангеліною Миколаївною та Товариством з обмеженою відповідальністю "Логістика-ТДК", як клієнтом, відповідно до п. 1 якого адвокат зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги клієнту щодо стягнення заборгованості з ТОВ "Скайбуд Груп", код ЄДРПОУ 39861149, за надані послуги.

Пунктом 2 Договору про надання правової допомоги визначено, що відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" сторони погодили, що гонорар адвоката визначається у фіксованому розмірі - 7 800,00 грн. в межах розгляду справи в суді першої інстанції незалежно від обсягу затраченого адвокатом часу та обсягу наданої правової допомоги.

На підтвердження виконання зобов`язань за Договором про правову допомогу позивачем надано копію Акту здачі-прийняття послуг №1 від 27.09.2022 та копію платіжного доручення №1465 від 03.10.2022 на суму 7 800,00 грн.

Відповідно до Акту здачі-прийняття послуг №1 від 27.09.2022 адвокатом у період з 23.09.2022 по 27.09.2022 були надані позивачу послуги загальною вартість 7 800,00 грн., а саме:

- первинна консультація щодо порядку стягнення заборгованості та ознайомлення з первинною документацією, збір доказів (1 год.);

- підготовка позовної заяви про стягнення боргу з ТОВ "Скайбуд Груп" з формуванням доказів до вимог процесуального законодавства (4 год.).

Частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, здійснюючи розподіл понесених позивачем судових витрат на оплату професійної правничої допомоги, приймаючи до уваги наслідки вирішення даної справи - задоволення позовних вимог повністю, відсутність клопотання відповідача поданого в порядку ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку про необхідність покладення на відповідача витрат позивача на оплату послуг адвоката у загальному розмірі 7 800,00 грн.

Крім того, позивач просить суд у рішенні зазначити про нарахування органом (особою), що буде здійснювати примусове виконання рішення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБ за період з 04.10.2022 і до моменту повного виконання рішення суду з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Згідно приписів ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Тобто, вимога про зазначення в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення не є самостійною позовною вимогою немайнового характеру, яка повинна оплачуватись судовим збором в розумінні норм Господарського процесуального кодексу України, оскільки вказана вимога заявляється безпосередньо не до відповідача у справі, а є за своєю правовою природою клопотанням позивача заявленими до суду про використання останнім передбаченого ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України відповідного права.

Таким чином, зазначаючи в тексті судового рішення про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення, суд лише використовує своє право на вчинення дій встановлене ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України.

Остаточна сума пені у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Суд дійшов висновку, що застосування ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України сприятиме швидшому виконанню відповідачем судового рішення в частині сплати основного боргу, а позивач позбавиться необхідності ще раз звертатися до суду з позовом про стягнення з відповідача додатково нарахованих процентів, за допущене ним прострочення після ухвалення судом рішення.

Отже, з метою позбавлення позивача необхідності повторного звернення до суду з позовом про стягнення пені, суд приходить до висновку, що правомірним є нарахування пені з наступного дня після закінчення визначеного позивачем періоду нарахування пені, тобто з 04.10.2022 до повної сплати суми основного боргу, але не довше ніж до 31.01.2023 з огляду на положення частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, якими визначено, що нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ч.ч. 11, 12 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

З урахуванням викладеного, на підставі ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за необхідне зазначити в рішенні суду про нарахування пені з 04.10.2022 (наступний день після закінчення визначеного позивачем періоду нарахуванням пені) до моменту сплати суми основного боргу, але не довше ніж до 31.01.2023 з урахуванням вимог законодавства України, що регулюють таке нарахування (ст. 549 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України).

При цьому суд вважає за необхідне роз`яснити органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати відповідачем боргу, пеня нараховуються на залишок боргу, що залишився.

На підставі викладеного та керуючись статтями 13, 74, 76-79, 126, 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістика-ТДК" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайбуд Груп" (03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 30; ідентифікаційний код 39861149) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістика-ТДК" (14000, Чернігівська обл., місто Чернігів, вул. Пушкіна, буд. 16, офіс 606; ідентифікаційний код 42565200) борг у розмірі 38 632 (тридцять вісім тисяч шістсот тридцять дві) грн. 00 коп., пеню у розмірі 1 746 (одна тисяча сімсот сорок шість) грн. 38 коп., 3% річних у розмірі 104 (сто чотири) грн. 78 коп., судовий збір у розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 7 800 (сім тисяч вісімсот) грн. 00 коп.

Органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2023 у справі №910/10326/22, здійснювати нарахування пені на фактичну (не сплачену) суму основного боргу, починаючи з 04.10.2022 до повної сплати суми основного боргу, але не довше ніж до 31.01.2023. Розрахунок пені здійснювати за формулою: С х 2 х Н : 100 : 365 х Д (С - несплачена сума основного боргу (станом на час ухвалення рішення суду - 38 632,00 грн.), Н - облікова ставка НБУ, Д - кількість днів прострочення).

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п. 17.5 ч. 1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Р.В. Бойко