Рішення

від 18.01.2023 по справі 910/4202/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.01.2023Справа № 910/4202/22Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Регно Італія УА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виноград і Ко"

про стягнення 24519,46 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Регно Італія УА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виноград і Ко" про стягнення 24519,46 грн. заборгованості за поставлений товар за договором поставки від 19.04.2015 № 1904/3. Також, у позовній заяві висловлено прохання здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2022 вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

20.06.2022 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Вказана ухвала суду направлена, зокрема, відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01133, м. Київ, вул. Коновальця Євгена, 29.

Проте конверт із копією вищенаведеної ухвали повернуто на адресу суду підприємством поштового зв`язку без вручення відповідачу за закінченням терміну зберігання.

Згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Таким чином, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялася за адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відсутності заяви про зміну його місцезнаходження.

За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Таким чином, відповідач мав право та можливість ознайомитися з ухвалою суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

19.04.2015 між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір поставки № 1904/3, за умовами якого постачальник зобов`язується поставляти товари відповідно до наданих покупцем та погоджених постачальником замовлень, а покупець зобов`язується приймати такі товари та своєчасно сплачувати їх вартість. Постачальник зобов`язується поставляти покупцю товари відповідно до отриманого від нього замовлення за цінами й в асортименті, зазначеними в специфікації (накладній), що є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до пункту 4.8 договору зобов`язання постачальника з поставки кожної окремої партії товару вважається виконаним з моменту передачі покупцю товару, підписання сторонами оформленої належним чином накладної.

Згідно з пунктами 6.1, 6.2 договору покупець здійснює розрахунок за поставлений товар у розмірі 100 % по факту прийняття товару від постачальника. Покупець здійснює оплату в безготівковій формі шляхом перерахування суми вартості партії товару в гривнях на поточний банківський рахунок постачальника.

У пунктах 8.1, 8.3 договору встановлено, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2016, але в будь-якому випадку після виконання сторонами своїх зобов`язань за ним. Договір вважається пролонгованим на один календарний, якщо жодна зі сторін не попередить письмово іншу сторону про припинення його дії не пізніше ніж за 15 календарних днів до закінчення строку, вказаного в пункті 8.1 договору.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 33083,40 грн., що підтверджується підписаними обома сторонами видатковими накладними: від 06.08.2020 № Н00806х0004 на суму 16296,72 грн., від 25.08.2020 № Н00825х0011 на суму 2671,74 грн., від 28.08.2020 № Н00825х0012 на суму 598,68 грн., від 10.11.2020 № Н01110х0010 на суму 1990,20 грн., від 27.11.2020 № Н01127х0017 на суму 11526,06 грн.

Водночас, відповідач оплату поставленого товару здійснив частково, у зв`язку з чим за останнім утворився борг у розмірі 24519,46 грн.

У зв`язку з цим, позивач звертався до відповідача з вимогою від 01.02.2022 про сплату заборгованості в розмірі 24519,46 грн., однак відповіді або грошових коштів не отримав.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що позивач поставив відповідачу товар за договором поставки від 19.04.2015 № 1904/3 на загальну суму 33083,40 грн. згідно з підписаними обома сторонами видатковими накладними: від 06.08.2020 № Н00806х0004 на суму 16296,72 грн., від 25.08.2020 № Н00825х0011 на суму 2671,74 грн., від 28.08.2020 № Н00825х0012 на суму 598,68 грн., від 10.11.2020 № Н01110х0010 на суму 1990,20 грн., від 27.11.2020 № Н01127х0017 на суму 11526,06 грн.

Водночас, відповідач оплату поставленого товару здійснив частково, у зв`язку з чим за останнім утворився борг у розмірі 24519,46 грн.

Ураховуючи викладене, оскільки сума заборгованості відповідача у розмірі 24519,46 грн. підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача даної суми боргу, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Щодо відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката, то за відсутності передбачених частиною 2 статті 126, частиною 8 статті 129 ГПК України доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, суд наразі розподіл даних витрат не здійснює.

У той же час, суд зауважує, що за положеннями частини 8 статті 129 ГПК України докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості подаються протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (у разі розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження).

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Регно Італія УА" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виноград і Ко" (01133, м. Київ, вул. Коновальця Євгена, 29; ідентифікаційний код 37876420) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Регно Італія УА" (79057, м.Львів, вул. Княгині Ольги,8; ідентифікаційний код 39200881) 24519 (двадцять чотири тисячі п`ятсот дев`ятнадцять) грн. 46 коп. заборгованості, 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Полякова