Рішення

від 19.01.2023 по справі 911/2161/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2161/22

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Лівандовському О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», м. Київ,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Техмашинкомплект», с. Петропавлівська Борщагівка Київської області

про стягнення 52 553,20 грн.,

без виклику представників сторін;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - Державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», м. Київ (далі за текстом - Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»), 27.10.2022 звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 05.10.2022 №14/469 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Техмашинкомплект», с. Петропавлівська Борщагівка Київської області (далі за текстом - ТОВ «Техмашинкомплект»), в якому просить суд стягнути заборгованість у загальному розмірі 52 553,20 грн., з яких:

- 45 000,00 грн. основного боргу - авансу, сплаченого за Договором про закупівлю (поставка) №21-180СтВ/356 від 26.10.2021;

- 3 513,69 грн. штраф (проценти відповідно до пункту 7.2.3 Договору та ст.ст. 536, 693 ЦК України за період 05.07.2022 - 30.08.2022);

- 315,00 грн. індекс інфляції (за липень 2022);

- 210,82 грн. 3% річних (за період 05.07.2022 - 30.08.2022;

- 3 513,69 грн. пені згідно п.7.2.4 договору (за період 05.07.2022 - 30.08.2022),

яка виникла у зв`язку із порушенням відповідачем умов Договору про закупівлю (поставка) №21-180СтВ/356 від 26.10.2021.

Позовні вимоги мотивовано тим, що між позивачем та відповідачем 26.10.2021 було укладено Договір про закупівлю (поставка) №21-180СтВ/356, згідно якого відповідач (постачальник) зобов`язався поставити позивачу (покупець) товар, зазначений в специфікації (Додаток №1 до Договору), а саме: причіп тракторний самоскидний 21ТС-4,5 (1 од.) (далі - товар), а останній зобов`язався прийняти й оплатити такий товар.

На виконання умов Договору, позивачем 29.12.2021 було здійснено попередню оплату в розмірі 45 000,00 грн., однак поставка товару у визначений Договором термін та взагалі протягом строку дії договору не відбулась.

Позивач твердить, що дія Договору закінчилась 30 червня 2022 року (п. 10.2 Договору), відтак кінцевою датою повернення попередньої оплати є 04.07.2022. Тобто, відповідач зобов`язаний був повернути позивачу невикористані кошти (попередню оплату) в сумі 45 000,00 грн. не пізніше 04.07.2022.

Однак, відповідач, не виконав дане зобов`язання, у зв`язку з чим, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3 513,69 грн. штрафу (процентів відповідно до пункту 7.2.3 Договору та ст.ст. 536, 693 ЦК України за період 05.07.2022 - 30.08.2022), 315,00 грн. інфляційних втрат (за липень 2022), 210,82 грн. процентів річних (за період з 05.07.2022 по 30.08.2022) та 3 513,69 грн. пені згідно п.7.2.4 договору (за період з 05.07.2022 по 30.08.2022).

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2161/22. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).

Цією ж ухвалою зобов`язано позивача подати докази повідомлення постачальника про дострокове розірвання договору про закупівлю (поставка) №21-180 СтВ/356 від 26.10.2021 (пункт 6.2.1 договору) цінним листом, а також електронним листом на погоджені адреси (пункт 11.6 договору); власне обґрунтування застосованого у розрахунку періоду прострочення повернення авансу з 05.07.2022.

Зобов`язано відповідача подати докази поставки товару, зазначеного в специфікації (додаток №1 до договору), згідно договору про закупівлю (поставка) №21-180 СтВ/356 від 26.10.2021 та/або докази повернення сплаченого авансу.

У зв`язку з відсутністю фінансування на оплату поштових послуг, ухвала господарського суду Київської області від 28.10.2022 була направлена засобами електронного зв`язку на відому суду електронну адресу позивача та відповідача 28.10.2022, що підтверджується Довідкою господарського суду Київської області.

Після забезпечення суду коштами для здійснення поштових відправлень, копію ухвали суду від 28.10.2022 було надіслано відповідачу ТОВ «Техмашинкомплект» засобами поштового зв`язку, рекомендованим листом з повідомленням №0103281760495 на адресу, вказану у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження згідно із інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 08130, Київська обл., с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 2. Однак, поштове відправлення не було вручено адресату та повернуто підприємством зв`язку на адресу суду із зазначенням причини повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали у порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п. з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (даний висновок зазначено у постанові Верховного Суду від 07.06.2019 у справі №910/17797/17).

Місцезнаходження юридичної особи при здійсненні державної реєстрації, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» вноситься до відомостей про цю юридичну особу. За змістом частини 4 статті 17 вказаного Закону, державній реєстрації підлягають зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться у Єдиному державному реєстрі, тобто і зміна місцезнаходження, про що юридична особа має звернутись із відповідною заявою. Не вживши заходів для внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про зміну свого місцезнаходження (в разі такої зміни), юридична особа повинна передбачати або свідомо допускати можливість настання певних негативних ризиків (зокрема щодо неотримання поштової кореспонденції).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Суд враховує, що відповідно до даних відстеження пересилання поштових відправлень офіційного сайту оператора поштового зв`язку «Укрпошта» відповідач 19.10.2022 отримав копію позовної заяви з доданими до неї документами, яка була направлена позивачем відповідачу рекомендованим поштовим відправленням №0100105366145 на адресу реєстрації с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 2

07.11.2022 від позивача Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» до господарського суду Київської області надійшов лист від 03.11.2022 №14/519, в якому надано пояснення на виконання вимог ухвали господарського суду Київської області від 28.10.2022.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи у порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. ч. 1-2 ст. 252 ГПК України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).

Згідно з частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Станом на 19.01.2023 відповідач відзив на позов та докази на його підтвердження не подав.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши позов Національної акціонерної компанії «Украгролізинг» до ТОВ «Техмашинкомплект» про стягнення 52 553,20 грн., дослідивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх у сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 ЦК України).

26.10.2021 між Державним публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техмашинкомплект» (постачальник) укладено Договір про закупівлю (поставку) №21-180СтВ/356.

За умовами Договору:

- постачальник зобов`язується поставити покупцю товари за результатами проведених торгів на закупівлю «Причепи, напівпричепи та пересувні контейнери» - за кодом СРV за ДК 021:2015 - 34220000-5 (Причіп тракторний 2ПТС-4) в кількості 1 од. (далі - товар), зазначені в специфікації, а покупець - прийняти і оплатити такі товари (п. 1.1 Договору);

- покупець зобов`язується придбати товар у постачальника за рахунок власних коштів (п. 1.2 Договору);

- найменування/марка товару: причіп тракторний самоскидний 2ПТС-4,5 (п. 1.4 Договору);

- ціна Договору становить 180 000,00 грн., в тому числі ПДВ 30 000,00 грн. Ціна за одиницю товару становить 180 000,00 грн., в тому числі ПДВ 30 000,00 грн. (п. 3.1 Договору);

- розрахунки за товар (або його партію) проводяться в наступному порядку та розмірах:

* не пізніше наступного робочого дня з дати попереднього письмового замовлення покупця відповідно до п. 5.1 цього Договору покупець перераховує постачальнику попередню оплату в розмірі 25% від вартості товару (або його партії) (п. 4.1.1 Договору);

* в день поставки (передачі) товару (або його партії) або на наступний робочий день покупець перераховує постачальнику 50% від вартості товару (або його партії). В окремих випадках, за письмовим зверненням постачальника, в якому вказується дата поставки. Покупець може розглянути питання щодо оплати цієї суми за | (один) робочий день до дати поставки (передачі) товару (або його партії) (п. 4.1.2 Договору);

* протягом 30 календарних днів з дати поставки (передачі) товару (або його партії) покупець перераховує постачальнику 25% від вартості товару (або його партії) (п. 4.1.3 Договору);

- постачальник зобов`язується передати (поставити) товар (партію товару) покупцю протягом 30 календарних днів з дня отримання від покупця попередньої оплати відповідно до п.п. 4.1.1 Договору (п. 5.2 Договору);

- поставка (передача) товару (або його партії) здійснюється на території постачальника (виробничих потужностей (заводу), складу, майданчику для зберігання тощо) за актом приймання-передачі товару. Місце поставки (передачі) товару: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева 2 (п. 5.3 Договору);

- покупець має право розірвати (припинити) цей Договір, повідомивши про це постачальника у місячний строк. У разі попередньої оплати постачальник повертає покупцю кошти протягом трьох днів з дня розірвання цього Договору (п. 6.2.1 Договору);

- у разі невиконання зобов`язань покупцем постачальник має право достроково розірвати цей Договір, повідомивши про це покупця у місячний термін (п. 6.4.3 Договору);

- у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань з поставки товару (або його партії) постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20 % від вартості непоставленого товару. У разі здійснення покупцем попередньої оплати, крім сплати зазначеного штрафу, покупець має право вимагати від постачальника повернути покупцю сплачені кошти (попередню оплату) з урахуванням індексу інфляції та, у відповідності до ст. 536 ЦК України, проценти за користування коштами з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за весь строк-користування від суми неповернених коштів (п. 7.2.3 Договору);

- за порушення строків повернення попередньої оплати згідно п. 6.2.1. Договору постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення повернення попередньої оплати (п. 7.2.4 Договору);

- цей Договір набирає чинності з дати його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 30 червня 2022 року, а у разі наявності невиконаних зобов`язань за Договором - до повного виконання сторонами (п. 10.2 Договору);

- вся кореспонденція, яка стосується правовідносин, надсилається сторонами цінним листом за адресами і реквізитами, зазначеними в цьому Договорі, а також електронним листом, надісланим на офіційну електронну адресу сторін, а саме на електронну адресу покупця - ukragroleasing@i.ua та постачальника offise@tehmk.com.ua. В іншому випадку відповідальність за всі негативні наслідки, які виникнуть в разі неповідомлення про зміни, несе сторона, винна в такому неповідомленні (п. 11.6 Договору).

Додатком 1 до Договору про закупівлю (поставка) від 26.10.2021 №21-180СтВ/356 сторони погодили Специфікацію товару, що поставляється згідно договору.

За правовим змістом відносини сторін є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлі-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

На виконання п. 4.1.1 Договору, покупець перерахував продавцю 45 000,00 грн. попередньої оплати, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №4166 від 29.12.2021. Відтак, постачальник мав передати (поставити) товар покупцю у строк до 28.01.2022 у відповідності до пункту 5.2 договору.

Як твердить позивач, поставка товару у визначений Договором термін не відбулась.

Матеріали справи містять лист НАК «Украгролізинг» від 06.06.2022 №15/230 в якому повідомлено про здійснення попередньої оплати у тому числі по договору поставки від 26.10.2021 №21-180CB/356 на суму 45 000,00 грн. (25%) та по договору поставки від 01.11.2021 №21-182СтВ/370 на суму 100 020,00 гри (25%), що разом складає 145 020,00 грн. Враховуючи неможливість поставки техніки, позивач просив відповідача невикористані кошти у сумі 145 020,00 гри, згідно вище вказаних договорів про закупівлю повернути.

У відповідь ТОВ «Техмашинкомплект» направило позивачу лист від 09.06.2022 №09.06.2022-1, у якому підтвердило отримання передоплати та повідомило, що співробітники компанії неодноразово пропонували позивачу отримати причепи, які з грудня 2021 року знаходилися на майданчику ТОВ «Техмашинкомплект». У листі вказано, що оскільки причепи придбано із залученням кредитної лінії АТ «ОТП БАНК», яку потрібно було погасити, причепи були реалізовані іншій компанії наприкінці травня 2022 року. Крім того у листі вказано про те, що Постановою правління Національного банку України №36 від 04.03.2022 призупинено обслуговування ТОВ «Техмашинкомплект» в обслуговуючих банках (у зв`язку з тим, що засновниками компанії є громадяни Республіки Білорусь), відтак на даний час зробити повернення передоплати не є можливим.

09.08.2022 та 20.09.2022 НАК «Украгролізинг» направила до ТОВ «Техмашинкомплект» вимоги №14/346 та №14/439 про повернення коштів передоплати, у якій також повідомила, що у разі несплати Компанія буде змушена розглянути питання щодо примусового стягнення боргу у судовому порядку разом із нарахуванням штрафних санкцій (копії листів з доказами направлення долучені до матеріалів справи).

Доказів надання відповіді на вказані вимоги матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 662, ст. 663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Умовами договору про закупівлю (поставка) №21-180СтВ/356 від 26.10.2021 (пункт 5.3) було передбачено поставку на території постачальника за актом приймання-передачі товару, місце поставки с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева 2.

Пунктом 11.6 Договору сторони погодили, що вся кореспонденція, яка стосується правовідносин, надсилається сторонами цінним листом за адресами і реквізитами, зазначеними в цьому Договорі, а також електронним листом, надісланим на офіційну електронну адресу сторін, а саме на електронну адресу покупця - ukragroleasing@i.ua та постачальника offise@tehmk.com.ua. В іншому випадку відповідальність за всі негативні наслідки, які виникнуть в разі неповідомлення про зміни, несе сторона, винна в такому неповідомленні.

З огляду на вимоги статті 664 ЦК України обов`язок відповідача ТОВ «Техмашинкомплект» з поставки був би виконаний, якби обумовлений договором товар був готовий до передання покупцю за визначеним місцем поставки с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева 2, та позивач був би повідомлений про це у порядку, передбаченому пунктом 11.6 Договору, а саме цінним листом з описом та електронним листом на офіційну електронну адресу позивача, вказану у договорі.

В матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивача про готовність товару до передання протягом 30 календарних днів з дати отримання передоплати (пункт 5.2 Договору), тобто до 28.01.2022, цінним листом з описом та електронним листом на офіційну електронну адресу (пункт 11.6 Договору) у відповідності до ст. 664 ЦК України.

При цьому суд критично оцінює зміст листа відповідача від 09.06.2022 №09.06.2022-1,у якому зазначено, що співробітники неодноразово пропонували отримати причепи, які з грудня 2021 знаходилися на майданчику ТОВ «Техмашинкомплект». Так, по-перше, договором визначено порядок листування між сторонами, доказів дотримання якого суду не подано, по-друге, передоплата відповідачем була отримана 29.12.2021, поставка передбачалася протягом наступних 30 календарних днів, тож невідомо, які причепи знаходилися на майданчику відповідача з грудня 2021. З огляду на викладене, суд погоджується із твердженням позивача про порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором щодо поставки товару у встановлений договором строк.

Частиною 2 статті 693 ЦК України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки є виключно правом покупця, а не продавця.

У випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17).

Позивач листами від 06.06.2022, від 09.08.2022, від 20.09.2022 вимагав повернення сплаченого авансу. Відповідно до частини 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Враховуючи, що у листі НАК "Украгролізинг" від 06.06.2022 №15/230 строку повернення передоплати не встановлено, у відповідності до наведеної норми строк повернення авансу має бути визначений протягом семи днів з дати отримання вказаного листа, тобто не пізніше 16.06.2022.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми попередньої оплати 45 000,00 грн. є обґрунтованою, законною та такою, яку належить задовольнити повністю.

У зв`язку із простроченням грошового зобов`язання позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 513,69 грн. штрафу згідно пункту 7.2.3 Договору, 315,00 грн. інфляційних втрат (за липень 2022) 210,82 грн. 3% річних (за період з 05.07.2022 по 30.08.2022). Щодо вказаних вимог суд встановив таке.

Пунктом 7.2.3 Договору передбачено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань з поставки Товару постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20% від вартості непоставленого товару. У разі здійснення покупцем попередньої оплати, крім сплати штрафу, покупець має право вимагати від постачальника повернути покупцю сплачені кошти (попередню оплату) з урахуванням індексу інфляції, та у відповідності до ст. 536 ЦК України, проценти за користування коштами з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за весь строк користування від суми неповернених коштів.

Згідно із ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, при цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Аналізуючи поданий позивачем розрахунок позовних вимог, суд встановив, що сума, визначена позивачем у тексті позовної заяви як штраф, розрахована позивачем за 57 днів прострочення виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, відтак за правовим змістом є процентами за користування грошовими коштами, передбаченими пунктом 7.2.3 Договору до сплати за весь час користування неповернутими грошовими коштами, що підпадають під регулювання ст. 536 ГПК України, а не штрафом 20% від вартості непоставленого товару.

З огляду на вимоги частин 1 та 2 статті 2, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Суд, перевіривши правильність розрахунку процентів за користування чужими грошовими коштами, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем, встановив, що вірно розрахований розмір процентів, передбачених ст. 7.2.3 Договору, за період з 05.07.2022 по 30.08.2022, належний до стягнення з відповідача на користь позивача, становить 3513,70 грн.

Позивач заявив до стягнення 3 513,69 грн. процентів, суд при ухваленні рішення не може виходити за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України), а відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів в розмірі 3 513,69 грн. мають бути задоволені повністю у заявленій сумі.

Щодо вимог про стягнення з відповідача відповідно до ст. 625 ЦК України 3% річних в сумі 210,82 грн. (за період з 05.07.2022 по 30.08.2022) та інфляційних втрат в сумі 315,00 грн. (за липень 2022), суд встановив таке.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та 3% річних від простроченої суми.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема за роботи, які мають бути виконані. При цьому, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

При цьому, у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї правової норми поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. Не є таким винятком із загального правила випадок, коли у кредитора виникає законне право вимагати повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи, що у відповідача виникло перед позивачем грошове зобов`язання з повернення грошових коштів невикористаного авансу у розмірі 45 000,00 грн., а тому відповідно на нього можуть нараховуватися 3% річних та інфляційні втрати на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Здійснивши власний розрахунок 3% річних за заявлений період з 05.07.2022 по 30.08.2022 та інфляційних втрат за заявлений період липень 2022 року, суд встановив, що належні до стягнення з відповідача 3% річних становлять суму 210,82 грн., інфляційні втрати становлять 315 грн., відтак, вказані вимоги слід задовольнити повністю у заявленому розмірі.

Позивач просить також стягнути з відповідача пеню згідно п. 7.2.4 Договору за період з 05.07.2022 по 30.08.2022, посилаючись на розірвання Договору і застосувавши дату закінчення дії договору, встановлену сторонами в п. 10.2 Договору, а саме 30.06.2022. Щодо вказаної вимоги про стягнення пені у відповідності до п. 7.2.4 Договору, суд зазначає таке.

Частинами 1, 2 статті 615 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Так, пунктом 6.2.1 Договору сторонами погоджено, що покупець має право розірвати (припинити) цей Договір, повідомивши про це постачальника у місячний строк. У разі попередньої оплати постачальник повертає покупцю кошти протягом трьох днів з дня розірвання цього Договору.

За порушення строків повернення попередньої оплати згідно п. 6.2.1 Договору постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення повернення попередньої оплати (п. 7.2.4 Договору).

За таких обставин, пеня, встановлена пунктом 7.2.4 Договору, має застосовуватись у разі дострокового розірвання договору з ініціативи покупця в порядку пункту 6.2.1.

Доказів повідомлення постачальника про розірвання договору про закупівлю (поставка) №21-180 СтВ/356 від 26.10.2021 (пункт 6.2.1 договору) цінним листом, а також електронним листом на погоджені адреси (пункт 11.6 договору) позивачем суду не подано, в тому числі і на вимогу пункту 3 ухвали суду про відкриття провадження у справі від 28.10.2022, яка набрала законної сили та є обов`язковою для виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Інше договором між сторонами не встановлено.

Листи позивача від 06.06.2022, від 09.08.2022, від 20.09.2022 не містять вимог про дострокове розірвання договору; до вказаних листів не додавався проект відповідної письмової додаткової угоди про розірвання договору.

Відтак, враховуючи відсутність в матеріалах справи повідомлення постачальника про дострокове розірвання договору про закупівлю (поставка) №21-180 СтВ/356 від 26.10.2021, відсутність доказів надіслання відповідачу відповідного проекту додаткової угоди про розірвання договору, відсутні підстави для стягнення з відповідача пені у відповідності до п. 7.2.4 Договору, а тому суд відмовляє позивачу у стягненні з відповідача 3 513,69 грн. пені.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» частково та ухвалює рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техмашинкомплект» 45 000,00 грн. основного боргу, 210,82 грн. процентів річних, 315,00 грн. інфляційних втрат та 3 513,69 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Оскільки спір у справі виник у результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися до суду та нести додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору у мінімальному встановленому законом розмірі повністю.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техмашинкомплект» (08130, Київська обл., с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 2, ідентифікаційний код 42667440)

на користь Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 16 А, ідентифікаційний код 30401456)

45 000,00 грн. (сорок п`ять тисяч гривень нуль копійок) основного боргу,

210,82 грн. (двісті десять гривень вісімдесят дві копійки) 3% річних,

315,00 грн. (триста п`ятнадцять гривень нуль копійок) інфляційних втрат,

3 513,69 грн. (три тисячі п`ятсот тринадцять гривень шістдесят дев`ять копійок) процентів,

2 481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню нуль копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Конюх