Рішення

від 09.01.2023 по справі 916/2002/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" січня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2002/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Арнаутова А.С.

розглянувши у закритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88)

до відповідача: Приватного підприємства "Малібу" (65102, Одеська обл., місто Одеса, вул. Миколаївська дорога, буд. 307)

про стягнення 313 881,66 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Ашихмін І.М. згідно довіреності

від відповідача: Бриленко К.Б. -згідно ордеру

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

18.08.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Малібу", в якій, з урахуванням заяви про закриття провадження у справі, просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 25 558,40 грн, 3% у сумі 1886,95 грн, інфляційні втрати у сумі 16 145,10 грн, а також судовий збір у сумі 2 481 грн.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.08.2022 відкрито провадження у справі № 916/2002/22, справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання.

21.09.2022 до суду від представника відповідача надійшло клопотання (а.с.44-46), у якому останній просив суд, зокрема, здійснювати розгляд справи №916/2002/22 у закритому режимі.

05.10.2022 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.64-66), в якому відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Протокольною ухвалою від 05.10.2022 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 календарних днів.

01.11.2022 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.72-74).

30.11.2022 відповідачем подано до суду додаткові пояснення у справі (а.с.81-82).

30.11.2022 до суду від позивача надійшла заява про закриття провадження у справі (а.с.87-89), згідно якої останній, враховуючи сплату відповідачем суми основного боргу, просить суд закрити провадження в частині стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, стягнути з відповідача пеню у сумі 25 558,40 грн, 3% річних у сумі 1 886,95 грн, інфляційні нарахування у сумі 16 145,10 грн та судовий збір у сумі 2 481 грн. Крім того позивач також просить суд повернути частину судового збору у сумі 2 227,22 грн.

01.12.2022 до суду від відповідача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи копії договору про відшкодування військовою частиною витрат на оплату комунальних послуг.

Ухвалою сулу від 30.11.2022 судом задоволено клопотання відповідача та вирішено здійснювати розгляд справи №916/2002/22 у закритому режимі.

У судовому засіданні 09.01.2023 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні 09.01.2023 проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

3. Позиція учасників справи.

3.1. Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія".

30.10.2020 ПП "Малібу" звернулось до ТОВ "ООЕК" із заявою-приєднання до умов публічного договору про постачання електричної енергії споживачу. У зв`язку з фактичним укладенням між сторонами договору про постачання електричної енергії споживачу ТОВ "ООЕК" для ПП "Малібу" було відкритий особовий рахунок № 04-5102Z.

Надалі між ТОВ "ООЕК" та ПП "Малібу" було підписано у новій редакції додаток № 2 до договору «Комерційна пропозиція ПВЦ-Попередня оплата» із терміном дії з 01.01.2021 по 01.03.2021.

За розрахунковий період березня - червня 2022 року ТОВ "ООЕК" від АТ «ДТЕК Одеські електромережі» як оператора системи розподілу, отримано дані щодо фактичного споживання електричної енергії ПП "Малібу", згідно яких за особовим рахунком № 04-5102Z, у березні-червні 2022 р. ПП "Малібу" було спожито 62 516 кВт.год.

На підставі вищезазначених даних ТОВ "ООЕК" щомісячно виставлялись відповідачу рахунки за спожиту електричну енергію, які отримувались представником останнього.

Загальна вартість спожитої ПП "Малібу" у період березня-червня 2022 р. електричної енергії складає 283 586,13 грн. Cтаном на початок розрахункового періоду березня 2022 р. у відповідача містилась переплата у розмірі 13 294,92 грн., про що зазначено у графі «борг на початок періоду» у рахунку за березень 2022 р. №04-5102Z-ПВЦ/1 від 05.04.2022 р. Таким чином, залишок основного боргу за спожиту електроенергію станом на дату подачі позову складав 270 291,21 грн. (283 586,13 грн. 13 294,92 грн.).

В процесі розгляду справи відповідачем борг за спожиту електричну енергію погашено.

У зв`язку із порушенням відповідачем строків оплати, позивачем на підставі ст. 625 ЦК України та п.6 Комерційної пропозиції нараховано відповідачу до сплати пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

ТОВ "ООЕК" зазначає про відсутність будь-яких повідомлень із наданням підтверджуючих документів від ПП "Малібу" про настання Форс-мажорних обставин із доведенням впливу саме таких обставин на можливість виконання зобов`язань у спірний період.

Форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання.

Відповідачем не надано належних доказів того, що саме введення військового стану стало причиною неможливості проведення споживачем своєчасного розрахунку за поставлену згідно договору №04-51027 від 01.01.2021 електричну енергію.

Саме лише посилання відповідача на те, що порушення грошового зобов`язання сталося не з його вини, не може бути прийнятним, оскільки підстави для звільнення відповідача у даній справі від виконання своїх договірних зобов`язань, у тому числі в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості електричної енергії відсутні.

3.2. Доводи Приватного підприємства "Малібу".

З початком війни відповідач не має змоги вести господарську діяльність та використовувати за призначенням об`єкт нерухомості, за яким здійснювалось електропостачання.

З початку військових дій та станом на теперішній час об`єкт нерухомості використовується підрозділами Збройних сил України, та саме ними здійснюється споживання електричної енергії.

Листування між представником власника об`єкта нерухомості, на який здійснюється постачання електричної енергії, з відповідними органами щодо надання документів, які легалізують розміщення відповідних підрозділів у таких приміщеннях, до результату не призвело, оскільки поширення такої інформації в ході судового розгляду може мати негативні наслідки, зокрема для оборони країни.

Відповідачем досягнуто згоди із підрозділами Збройних сил України щодо сплати вартості фактично спожитих послуг з постачання електричної енергії.

Платіжним дорученням №2 від 22.11.2022 відповідач сплатив на рахунок позивача грошові кошти у сумі 356 000 грн за спожиту електричну енергію

Нараховані позивачем штрафні санкції в даному випадку є такими, що не відповідають меті їх застосування, при цьому відповідач, з урахуванням положень ст. 617 ЦК України, має правові підстави для звільнення від застосування відповідальності у вигляді штрафних санкцій.

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

На підтвердження факту виникнення між сторонами договірних правовідносин щодо постачання електричної енергії позивачем було надано суду підписану директором ПП "Малібу" заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу (а.с.23). Датою постачання електричної енергії у вказаній заяві визначено 01.01.2021.

В подальшому між сторонами підписано комерційну пропозицію ПВЦ-Попередня оплата (а.с.24-25) із терміном дії з 01.01.2021 р. по 31.03.2021 р. Адреса об`єкта комерційного обліку: Миколаївська дорога 307. Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.52) будівлі пляжу, що розташовані за адресою: Миколаївська дорога 307, належать на праві власності ПП "Малі Ленд".

Згідно п.12 укладеної комерційної пропозиції остання вважається продовженою на кожний наступний квартал, якщо не пізніше, ніж за 20 днів до кінця кварталу Постачальник не повідомив Клієнта про внесення змін до комерційної пропозиції та або викладення її в новій редакції.

Доказів повідомлення позивачем ПП "Малібу" про внесення змін до комерційної пропозиції матеріали справи не містять, з урахуванням чого суд доходить висновку про пролонгацію терміну дії комерційної пропозиції на 2022 р.

Згідно п.2.1. Комерційної пропозиції клієнт здійснює оплату за електроенергію до початку розрахункового періоду, попереднім платежем 100% вартості договірної величини споживання електричної енергії згідно з додатком до договору.

Пунктом 3 Комерційної пропозиції сторони погодили, що обсяги спожитої Клієнтом та розподіленої електричної енергії визначаються Оператором системи.

Згідно п. 4 Комерційної пропозиції по закінченню розрахункового періоду (місяця) Постачальник здійснює остаточний розрахунок (перерахунок) за фактичним обсягом споживання електричної енергії та надає Клієнту рахунок на оплату за фактично спожиту електричну енергію у розрахунковому періоді не пізніше 20 календарного дня з дати завершення розрахункового періоду. Клієнт здійснює оплату протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку, грошовими коштами на рахунок ТОВ «ООЕК».

Відповідно до п. 6 Комерційної пропозиції у разі несвоєчасної оплати платежів за договором у строки, визначені даним додатком, постачальник проводить споживачу нарахування пені у розмірі 0,5 % від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, що діяла в період, за який здійснюється нарахування за кожен день прострочення.

Згідно довідки АТ «ДТЕК Одеські електромережі» (а.с.30) відповідачем у період з березня по червень 2022 року спожито 62 516 кВт.год. електричної енергії.

На підставі вищезазначених даних, ТОВ "ООЕК" щомісячно виставлялись відповідачу рахунки за спожиту електричну енергію та отримувались представником останнього (а.с.26--27), а саме:

- № 04-5102Z/1 від 05.04.2022 на суму 116 175,08 грн;

- № 04-5102Z/1 від 05.05.2022 на суму 91 432,79 грн;

- № 04-5102Z/1 від 04.06.2022 на суму 43 077,24 грн;

- № 04-5102Z/1 від 06.07.2022 на суму 32 901,02 грн (означений рахунок був направлений відповідачу поштою та доставлений до поштового відділення 22.07.2022).

Загальна вартість спожитої електричної енергії за період березень червень 2022 року становила 283 586,13 грн.

Жодних зауважень з боку відповідача щодо загальної суми рахунків матеріали справи не містять, крім того, відповідачем отримання спірних рахунків у визначені в них дати не спростовано.

Станом на початок розрахункового періоду березня 2022 року, за відомостями позивача, у відповідача була наявна передплата у сумі 13 294,92 грн.

З урахуванням зазначеного, заборгованість відповідача за спожиту електричну енергію за період березень червень 2022 року станом на момент звернення позивача до суду становила 270 291,21 грн.

Після відкриття провадження у даній справі, відповідачем заборгованість за спожиту електричну енергію було погашено в повному обсязі, у підтвердження чого останнім надано платіжне доручення №2 від 22.11.2022 на суму 356 000 грн (а.с.84). Як встановлено судом з пояснень обох сторін, вказана сума дорівнювала основній заборгованості та не включала до себе штрафні санкції.

У підтвердження своїх доводів стосовно того, що об`єкт комерційного обліку ПП "Малібу", не використовувався внаслідок зайняття його військовими, відповідач надав суду копії заяв ПП "Малі Ленд" до начальника Одеської обласної військової адміністрації, Начальника Головного управління національної поліції в Одеській області щодо надання розпорядчих документів, що підтверджують право знаходження військових на території спірного майна (а.с.47-48, 49-50); відповідь Одеської обласної державної адміністрації, адресованої директору ПП "Малі Ленд" (а.с.48-49); адвокатський запит до Командувача оперативного командування "Південь".

Також на підтвердження своєї правової позиції відповідачем надано суду договір №53КЕС від 28.10.2022 на відшкодування військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (Сторона 2) ПП "Малібу" (Сторона-1) витрат на оплату комунальних послуг, енергоносіїв (а.с.92-95), предметом якого є порядок та умови відшкодування вартості електроенергії, спожитої у об`єкті нерухомості за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 307.

Умовами п.3.4. договору сторони погодили, що у разі невиконання обов`язку щодо оплати Стороною-2 спожитих комунальних послуг, вона зобов`язується відшкодувати всі штрафні санкції, що можуть бути заявлені до Сторони-1 виконавцями комунальних послуг, відшкодування яких здійснюється за цим договором.

Згідно п. 3.5. договору протягом дії цього договору, сторона -2 є відповідальною за належну та своєчасну сплату вартості послуг з постачання електричної енергії їх виробникам (постачальникам).

У п.4.5. договору сторони погодили, що оголошення воєнного стану на території України, зокрема Одеської області та м. Одеси, не є обставиною, що звільняє Сторону-2 від виконання обов`язків за цим договором, якщо Сторона-2 дислокується за вказаною у цьому договорі адресою.

Відповідно до п. 6.1. договору останній набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2022 включно. Відповідно до п. 3 ст. 631 ЦК України умови договору поширюються на відносини між сторонами, що виникли між ними з 10.03.2022.

5. Позиція суду.

Відповідно до ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Приписами ч. 1-2 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Згідно до п. 1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018р. за №312 (далі ПРРЕЕ), на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Відповідно до п.1.2.8 ПРРЕЕ постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору.

Пунктом 3.1.7 ПРРЕЕ встановлено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.

Як встановлено судом, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору постачання електричної енергії, укладеного на наслідком підписання відповідачем заяви-приєднання. В силу договору відповідач прийняв на себе зобов`язання в обумовлені комерційною пропозицією строки сплачувати спожиту електричну енергію.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем електрична енергія, спожита у спірному періоді з березня по червень 2022 року, оплачена з порушенням визначених комерційною пропозицією строків під час судового розгляду справи.

Відповідно до ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема, відсутній предмет спору.

Враховуючи, що відповідачем під час розгляду справи було погашено основний борг у сумі 270 291,21 грн, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі в цій частині.

Щодо вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як вже було зазначено судом, відповідальність за невиконання грошового зобов`язання за договором у вигляді пені передбачена комерційною пропозицією.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена вказаною статтею сплата суми боргу за грошовим зобов`язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само 3 % річних від простроченої суми, здійснюється незалежно від наявності відповідного положення в договорі.

Слід враховувати, що, попри подібність правової природи п. 3 ст. 549 ЦК України (щодо сплати пені) та ст. 625 ЦК України (щодо сплати трьох процентів річних), які в обох випадках застосовуються як відповідальність за порушення грошового зобов`язання, ці правові норми є різними за своєю правовою природою.

Формулювання ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний характер, а не штрафний характер відповідних процентів. Слід зазначити, що проценти річних, за змістом наведеної норми входять до складу грошового зобов`язання і є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими коштами, що належить до сплати кредиторові.

Перевіривши наведений позивачем у позовній заяві розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд вважає його вірним в частині нарахованих сум, а вимоги в частині стягнення з відповідача пені у сумі 25 558,40 грн, 3% у сумі 1 886,95 грн, інфляційних втрат у сумі 16 145,10 грн обґрунтованими.

В той же час суд зауважує про відсутність правових підстав для відмови у задоволенні вимог позивача про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат на підставі положень ст.617 ЦК України, як про те просить відповідач.

Так, суд вважає, що відповідачем належним чином не доведено того, що порушення сталося внаслідок непереборної сили, а відповідач не мав можливості запобігти такому порушенню. Надані відповідачем докази листування не можуть бути прийняті судом в якості належних доказів наявності таких обставин, оскільки листування велось не від імені відповідача, а від імені іншого підприємства. В той же час матеріали справи не містять жодних доказів того, що відповідач звертався до позивача з повідомленнями про те, що майно, яке є об`єктом постачання електричної енергії, використовується іншими особами.

Крім того суд також враховує, що згідно з положеннями наданого відповідачем договору №53 КЕС від 28.10.2022 Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії прийняла на себе зобов`язання з відшкодування штрафних санкцій, які можуть бути заявлені до ПП "Малібу".

Поряд з цим, суд також зауважує, що ч.1 ст.233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Оцінюючи можливість зменшення суми пені, суд враховує, що позивачем доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання останньому збитків в результаті дій саме відповідача, не надано.

Суд також враховує укладений відповідачем з військовою частиною договір про відшкодування витрат на оплату комунальних послуг, предметом якого є оплата військовою частиною спожитої електричної енергії на об`єкті нерухомості, що розташований в АДРЕСА_1 , що достеменно свідчить про зайняття приміщень та споживання електроенергії не відповідачем, а підрозділами Збройних Сил України.

Не менш важливою є обставина належного виконання відповідачем прийнятих на себе за договором зобов`язань з оплати електричної енергії до спірного періоду, про що свідчить в тому числі наявність переплати станом на 01.03.2022. Крім того суд також враховує повне погашення відповідачем заборгованості.

Поряд з цим, суд також вважає за необхідне відзначити, що зменшення судом розміру неустойки, враховуючи положення ст. 219 Господарського кодексу України, яка регулює межі господарсько-правової відповідальності, порядок і умови зменшення розміру та звільнення від відповідальності, свідчить про те, що зменшення судом розміру стягуваної пені є проявом обмеження відповідальності боржника, та жодним чином не є звільненням його від відповідальності.

З урахуванням викладеного у сукупності, враховуючи дискреційність наданих йому повноважень щодо зменшення розміру штрафних санкцій, виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін, в умовах воєнного стану, введеного за наслідком збройної агресії росії проти України, суд вважає справедливим, доцільним, обґрунтованим, таким, що цілком відповідає принципу верховенства права висновок щодо необхідності зменшення розміру пені до 1 грн.

При цьому суд також враховує, що стягнення інфляційних втрат, 3% річних, також певною мірою компенсує можливі негативні наслідки, викликані простроченням сплати відповідачем суми заборгованості.

Враховуючи закриття провадження у справі в частині суми основного боргу, суд доходить висновку про необхідність повернення з Державного бюджету на користь позивача судового збору у сумі 2 227,22 грн. При цьому, оскільки часткове задоволення позову в даному випадку викликано зменшенням пені, суд покладає на відповідача обов`язок з відшкодування суми судового збору у мінімальному розмірі 2481 грн.

Керуючись ст.129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Малібу" (65102, Одеська обл., місто Одеса, вул. Миколаївська дорога, буд. 307, код ЄДРПОУ 30981855) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88, код ЄДРПОУ 42114410) 3% річних у сумі 1 886 /одна тисяча вісімсот вісімдесят шість/ грн 95 коп., інфляційні 16 145 /шістнадцять тисяч сто сорок п`ять/ грн 10 коп., пеню у сумі 1 /одна/ грн, судовий збір у сумі 2 481 /дві тисячі чотириста вісімдесят одна/ грн.

3. Закрити провадження у справі в частині суми основного боргу у розмірі 270 291,21 грн,

4. В задоволенні решти позову відмовити.

5. Повернути з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6, код ЄДРПОУ 38016923) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88, код ЄДРПОУ 42114410) суму судового збору у розмірі 2 227 /дві тисячі двісті двадцять сім/ грн 22 коп., сплаченого за платіжним дорученням №9499665882 від 16.08.2022 на загальну суму 4 708,22грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 19 січня 2023 р.

Суддя Ю.М. Щавинська