УХВАЛА
17 січня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/16969/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Селіваненка В.П.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торум" (далі - ТОВ "Торум", скаржник)
на рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2022
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2022
у справі №910/16969/20
за позовом заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торум"
про стягнення 29 037 324,76 грн,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Торум" 23.12.2022 подало касаційну скаргу через "Скриню" Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2022 у справі №910/16969/20, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Крім того, скаржником додано заяву про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.
Ухвалою Верховного Суду від 28.12.2022 касаційну скаргу ТОВ "Торум" у справі №910/16969/20 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії ухвали, а саме для надання Суду касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстави (підстав) касаційного оскарження судових рішень, визначену (визначені) у конкретному пункті (пунктах) частини другої статті 287 ГПК України з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи/або порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень у даній справі.
Вище вказана ухвала Верховного Суду направлена скаржнику 28.12.2022.
ТОВ "Торум" 06.01.2023 через "Скриню" подало до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги та касаційну скаргу в новій редакції у справі №910/16969/20.
З огляду на викладене скаржник подав касаційну скаргу в новій редакції у межах строку, наданого Судом ухвалою від 28.12.2022 у справі №910/16969/20.
Так, в касаційній скарзі, викладеній в новій редакції, в обґрунтування своєї правової позиції, скаржник із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України вказує, що оскаржувані судові рішення є незаконними та необґрунтованими, оскільки ухвалені внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та грубим порушенням норм процесуального права, а саме норм статті 73, статті 233, частини другої статті 237 ГПК України, частини третьої статті 551, статей 614, 617, 652 ЦК України та без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 06.11.2019 у справі №909/51/19, від 20.06.2019 у справі №910/7591/18, від 15.08.2018 у справі №910/11049/17, від 02.02.2022 у справі №922/1281/19, від 23.03.2021 у справі №921/580/19, від 04.06.2018 у справі №908/1453/14, від 21.01.2021 у справі №927/704/19, від 30.03.2021 у справі №902/538/18, від 16.03.2021 у справі №922/266/20, від 19.02.2019 у справі №910/1199/19, від 24.04.2019 у справі №910/5625/18, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18.
З огляду на викладене касаційна скарга в новій редакції ТОВ "Торум" подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, а доводи не є очевидно неприйнятними за пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.
Також скаржник у касаційній скарзі у новій редакції зазначає як підставу касаційного оскарження пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України, пункт 8 частини першої статті 310 ГПК України, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд, що охоплюється пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України.
А відтак з огляду на викладене касаційна скарга в новій редакції ТОВ "Торум" подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, а доводи не є очевидно неприйнятними й за пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України в контексті пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України, пункту 8 частини першої статті 310 ГПК України .
Отже, суд дійшов висновку, що скаржником на виконання ухвали Верховного Суду від 28.12.2022 у справі №910/16969/20 усунуто недоліки касаційної скарги.
Згідно з частиною третьою статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 294 ГПК України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу.
Отже, на момент відкриття касаційного провадження доводи касаційної скарги в новій редакції щодо підстав касаційного оскарження не є очевидно неприйнятними, а відтак подані матеріали достатні для касаційного розгляду на підставі пункту 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України в компіляції з пунктом 8 частини першої та пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України.
Щодо заяви скаржника про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, яка обґрунтована тим, що існує імовірність того, що у разі задоволення касаційної скарги та скасування рішень судів попередніх інстанцій права скаржника не зможуть бути відновлені, оскільки рішення буде фактично виконано, а як наслідок постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, у разі задоволення касаційної скарги, не зможе бути виконана та втратить своє практичне застосування. Фактичне виконання оскаржуваних рішень, накладення арешту на майно (кошти) ТОВ "Торум", призведе до блокування його господарської діяльності, не можливості виконання уже укладених договорів, проведення фінансових розрахунків, що безумовно спричинить матеріальні та репутаційні збитки для ТОВ "Торум", а то і призведе до неплатоспроможності чи необхідності застосування процедури банкрутства і ці наслідки, у разі скасування оскаржуваних рішень, не зможуть бути компенсовані, оскільки механізм такої компенсації відсутній.
З аналізу абзацу другого частини четвертої статті 294 та статті 332 ГПК України вбачається, що заява про зупинення виконання судового рішення має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії.
Повноваження суду стосовно зупинення виконання судового рішення унормовано положенням частини першої статті 332 ГПК України, відповідно до якого суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Однак необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.
Клопотання про зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії, має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.
Заява про зупинення виконання судових рішень повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, а й бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини (утруднення повторного розгляду справи, перешкоди у здійсненні повороту виконання, запобігання порушенню прав осіб, які брали/не брали участі у розгляді справи, але рішенням суду вирішено питання про їх права та обов`язки) та наявністю доказів в підтвердження таких обставин (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 28.10.2019 у справі №904/94/19).
Сумніви скаржника щодо дотримання судами попередніх інстанцій норм права під час постановлення оскаржених судових рішень покладені в основу касаційної скарги та за умов дотримання їх відповідності нормам ГПК України є підставою для перегляду цих рішень судом касаційної інстанції. Водночас вони (аргументи для касаційного оскарження) не обґрунтовують підстави для зупинення виконання оскаржених рішень та не можуть аргументовано свідчити про таку необхідність.
Сама по собі незгода учасника судового процесу із судовими рішеннями не є достатньою підставою для зупинення їх виконання, оскільки правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи по суті у касаційному порядку судові рішення. За таких міркувань Суд відхиляє доводи заявника в цій частині.
Суд, вирішуючи питання про зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії, враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судових рішень, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.
Суд має право зупинити виконання судових рішень, зокрема, якщо кінцеве рішення невідворотне та його негайне виконання може завдати значної шкоди. При цьому сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати свою заяву належним чином і навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.
Так, можливе проведення виконавчих дій, та/або само по собі відкриття касаційного провадження не є безумовною підставою для зупинення судом касаційної інстанції виконання оскаржуваних рішень суду першої та апеляційної інстанцій, що набрали законної сили і є обов`язковими до виконання (стаття 1291 Конституції України, стаття 326 ГПК України).
У разі зміни або скасування судового рішення після його виконання статтею 333 ГПК України унормовано вирішення питання про поворот виконання рішення, постанови.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (§ 43).
Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції").
Суд враховує, що у заяві скаржника про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень не наведені аргументовано-обґрунтовані доводи, що дають підстави для висновку про необхідність зупинення їх виконання, а наведені декларативні твердження, оцінюються як припущення, адже відсутні докази на підтвердження факту необхідності зупинення виконання даних рішень.
Враховуючи викладене, зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії в силу статті 332 ГПК України є правом, а не обов`язком суду, та беручи до уваги, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов`язковість судового рішення й з огляду на відсутність у суду касаційної інстанції належно обґрунтованих підстав для висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення касаційного перегляду, в задоволенні заяви скаржника слід відмовити.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 294, 332, 333 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд,
У Х В А Л И В:
1. Відкрити касаційне провадження у справі №910/16969/20 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торум" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2022 у справі №910/16969/20.
2. Призначити розгляд касаційної скарги у засіданні Верховного Суду Касаційного господарського суду на 16 лютого 2023 року о 15:00 у приміщенні суду за адресою: м.Київ, вул. О.Копиленка, 6, кімн. №302.
3. Учасники справи мають право подати відзиви на касаційну скаргу до 06 лютого 2023 року до Верховного Суду Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, або через підсистему "Електронний суд". Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.
4. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Торум" у задоволенні заяви про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2022 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2022 у справі №910/16969/20.
5. Довести до відома учасників справи, що їхня явка в судове засідання є необов`язковою. З урахуванням воєнного стану сторони можуть подати до Верховного Суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.
6. Повідомити учасників справи, що з 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
7. Витребувати матеріали справи №910/16969/20 Господарського суду міста Києва за позовом заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торум" про стягнення 29 037 324,76 грн.
8. Копію ухвали надіслати до Господарського суду міста Києва та Північного апеляційного господарського суду для виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Селіваненко
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 17.01.2023 |
Оприлюднено | 20.01.2023 |
Номер документу | 108480537 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Малашенкова Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні