Постанова

від 18.01.2023 по справі 420/22280/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/22280/21Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М.М.

рішення суду першої інстанції прийнято у

м. Одеса, 29 вересня 2022 року

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Танасогло Т.М.,

суддів: Бітова А.І., Градовського Ю.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління ДПС в Одеській області та Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоскос Люкс» до Головного управління ДПС у Донецькій області, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Лоскос Люкс» (надалі ТОВ «Лоскос Люкс», позивач) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, головного управління ДПС у Донецькій області в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Донецькій області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 19.08.2021 року №25987;

- зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Лоскос Люкс» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що прийняте відповідачем рішення не містять жодної мотивації, підстав та причин віднесення платника податків до ризикових, відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки не містять конкретної податкової інформації, яка слугувала підставою для висновку податкового органу про відповідність платника податку критеріям ризиковості.

Відповідачі проти позову заперечувала, надавши до суду відзиви на позовну заяву.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС в Донецькій області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 19.08.2021 року №25987.

В іншій частині вимог відмовлено, а також стягнуто судові витрати.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачами ГУ ДПС в Одеській області та ГУ ДПС у Донецькій області на зазначене вище рішення подано апеляційні скарги, у яких посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, кожен з апелянтів просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позву.

В обґрунтування своєї скарги ГУ ДПС в Одеській області зазначило, що суд першої інстанції не з`ясував усіх обставин справи, не надав належної оцінки податковому контролю ГУ ДПС у Донецькій області, здійснення якого відбувається зокрема шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів. Також, на думку скаржника, суд першої інстанції проігнорував мету здійснення податкового контролю, яка в подальшому відобразилась у прийнятому рішенні про відповідність ТОВ «Лоскос Люкс» критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв. Посилаючись на норми податкового законодавства, скаржник наголошує на правомірності рішення №25987 від 19.08.2021р., оскільки таке на його думку прийнято за наявності передбачених законом підстав.

Мотивуючи свою скаргу, ГУ ДПС у Донецькій області наголошуючи на обґрунтованості прийнятого рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості, вказує, що в основу прийнятого рішення ГУ ДПС у Донецькій області було покладено інформацію, отриману від Офісу Генерального прокурора України стосовно відкриття кримінального провадження із визначенням позивача як такого, що задіяний у схемі ухилення від сплати податків та розкрадання державних коштів та зазначена інформація була відображена у наданій до суду інформаційно-аналітичній довідці. На думку скаржника, зазначена інформація відповідає вимогам п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а відтак помилково не була врахована судом першої інстанції в якості належної та достатньої для прийняття рішення №25987 від 19.08.2021р. Платником в свою чергу, не надано пояснень та документів, які б спростовували його відповідність критеріям ризиковості. Щодо необґрунтованості та невмотивованості зазначеної відповідачем податкової інформації для цілей надання позивачем «виключного переліку» документів з метою виключення його з переліку ризикових, апелянт вказує, що такого виключного переліку документів не існує, адже приписи Порядку №1165 містять приблизний перелік документів на який платник податків може орієнтуватись при оскарженні рішення про визнання його ризиковим платником. Обсяг документів, які надаються платником з метою усунення сумнівів контролюючого органу щодо легальності діяльності такого суб`єкта господарювання є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин, зміст договірних відносин, а також особливостями законодавчого регулювання діяльності.

За приписами ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів вважає, що справу можливо розглянути в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановив судом першої інстанції з матеріалів позову, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОСКОС ЛЮКС» (ідентифікаційний код 44040608), номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи 1002741020000020865, дата запису 11.11.2020.

Основним видом діяльності позивача за кодами КВЕД є: 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування.

Також, ТОВ «Лоскос Люкс» здійснює інші види діяльності, перелік яких міститься у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (том 1 а.с. 20-25).

19.08.2021 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС в Донецькій області було прийнято рішення №25987 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яким була встановлена відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку з підстав ,встановлених п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У розділі Податкова інформація вказано, що «виявлено наявність ризикових операцій» (том 2 а.с.24).

Також, суд першої інстанції встановив, що на даний час позивач ТОВ «Лоскос Люкс» як платник податку перебуває на обліку Головного управління ДПС в Одеській області.

Вважаючи рішення ГУ ДПС у Донецькій області №25987 необґрунтованим, а також вважаючи наявними підстави для виключення товариства з переліку ризикових платників, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Не погодившись з прийнятими відповідачем рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість з відповідним внесенням до переліку ризикових платників податку, у зв`язку із чим рішення Комісії від 19.08.2021р. № 25987 є необґрунтованим, а відтак підлягає скасування для необхідності відновлення порушеного права позивача.

При цьому, зауваживши, що після прийняття ГУ ДПС у Донецькій області рішення №25987, позивачем у відповідності до п. 6 Критеріїв не надавались документи, необхідні для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, а одразу оскаржено прийняте рішення до суду, відповідного рішення відповідачі за наслідками розгляду поданих документів не приймали, суд першої інстанції вважав відсутніми правові підстави для зобов`язання ГУ ДПС в Одеській області виключити ТОВ «Лоскос Люкс» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції у межах вимог та доводів апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України вимогам.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1165 (надалі - Порядок №1165).

Згідно з абз.1 п.5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

За змістом п.6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з п. 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку повинно містити чітку підставу, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додаток 1 до Порядку № 1165 містить перелік Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, віднесення до п.8 Критеріїв здійснюється у разі наявної у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Отже, виходячи з аналізу приписів Порядку №1165, при здійсненні опрацювання податкових накладних, направлених для реєстрації в ЄРПН, податковий орган проводить моніторинг відповідності / не відповідності критеріям ризиковості платника податку або здійсненої господарської операції.

У затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом у зв`язку із чим прийнято відповідне рішення рішення, а саме: або у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. №.

При цьому, форма рішення про відповідність /невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (додаток 4 Порядку №1165) передбачає зазначення контролюючим органом конкретної податкової інформації, яка стала підставою для прийняття вказаного рішення на підставі п. 8 Критеріїв

Окрім того, системний аналіз викладених правових норм свідчить про те, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Встановленню ж наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Викладені вище апеляційним судом правові позиції узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 23 червня 2022 року у справі №640/6130/20.

Надаючи оцінку доводам апеляційних скарг, колегія суддів перш за все звертає увагу на те, що зі змісту рішення від 19.08.2021р. № 25987 не вбачається, що його було прийнято за наслідками поданих платником податків накладних чи розрахунків коригування.

Також, відсутня позначка у колонках у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. № . (том 1 а.с. 19).

Щодо безпосередньо підстав прийняття оскаржуваного позивачем рішення, колегія суддів звертає увагу, що його було прийнято з підстав наявності податкової інформації встановлено наявність ознак ризиковості.

Однак, при цьому, контролюючим органом не зазначено і не розшифровано суті та характеру наявної податкової інформації, що стала підставою для їх прийняття, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, спірні рішення не містять ані посилань на господарську операцію, яка на думку відповідача є ризиковою, ані найменування контрагента(ів), з яким(ми) такі операції здійснювалися, ані на підстави, за яких така(і) операція(ї) визнана(і) ризиковою(ими).

Разом з цим, в апеляційній скарзі, аналогічно доводам викладеним у відзиві на позовну заяву, податковий орган ГУ ДПС у Донецькій області, аналогічно доводам, які вказував під час розгляду справи в суді першої інстанції посилається на інформаційно-аналітичну довідку стосовно ТОВ «Лоскос Люкс», де вказано про надходження від Офісу Генерального Прокурора листа від 10.08.2021р. №09/3/2-535855-20 у якому повідомлено про здійснення розслідування по кримінальному провадженню №32020100110000021 від 05.05.2020 року, адже ТОВ «Лоскос Люкс» задіяне у схемах з ухилення від сплати податків та розкрадання державних коштів (а.с. 25-26, том 2).

Зі змісту протоколу засідання Комісії від 19.08.2021р. №129 (том 1 а.с. 23) судовою колегією встановлено, що при вирішенні питання про відповідність позивача критеріям ризиковості було досліджено матеріали, отримані від аналітичної робочої групи комісії Головного управління ДПС у Донецькій області.

Однак, за встановлених наведених вище спірних обставин, не можливо встановити та підтвердити, що саме ці підстави та обставини, на які безпосередньо вказує скаржник й посприяли прийняттю рішень про відповідність Позивача п.8 Критеріїв ризиковості платника ПДВ, у зв`язку із неможливістю встановити, яка саме інформація була досліджена та покладена в основу прийняття оспорюваного позивачем рішення не вказано. Міститься лише посилання на лист Офісу Генерального прокурора.

З наданої відповідачем до матеріалів справи інформаційно-аналітичної довідки між тим, не вбачається статусу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоскос Люкс» у вказаному вище кримінальному провадженні, також не конкретизовано про які саме господарські операції йде мова, не вказано про завершення/не завершення цього кримінального провадження, відносно кого його було відкрито, наявність вироків стосовно позивача чи його керівних осіб, тощо, що могло б свідчити про обґрунтованість припущень про ризиковість платника податку.

Безпосередньо сам лист Офісу Генерального прокурора ані до суду першої інстанції, ані до апеляційного суду скаржники не надали, що не дає можливості перевірити наявність у відповідача таких підстав, про які він вказує, на момент прийняття оскаржуваного рішення.

Також, упродовж розгляду справи відповідач не надав жодного документу який би досліджувався у ході проведення засідання Комісії, окрім інформаційно-аналітичної довідки, правову оцінку якій надано вище.

Тобто, відповідачем не обґрунтовано та не підтверджено наявності в нього та якої саме інформації, про які факти така інформація свідчить, якими документами (доказами) підтверджується, яка була б належною та достатньою для висновку про відповідність позивача критеріям ризиковості згідно п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Встановленими спірними обставинами справи, не можливо підтвердити, що саме ті підстави та обставини, на які безпосередньо вказує скаржник й посприяли прийняттю рішення про відповідність Позивача п.8 Критеріїв ризиковості платника ПДВ.

З огляду на наведене можна зробити висновок про те, що у оскаржуваному позивачем рішенні, відповідач лише формально процитував пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку, не зазначивши жодної наявної в нього податкової інформації, яка б свідчила про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи, адже ані Протокол засідання Комісії від 19.08.2021р. ані Інформаційно-аналітична довідка не містять даних, які б дозволяли суду, визнати доведеною обставину встановлення ризиковості здійснення операцій Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоскос Люкс» з певними (та якими саме) контрагентами. Відсутні дані про моніторинг поданих для реєстрації в ЄРПН податкових накладних, що є передумовою для внесення платника до переліку ризикових.

З приводу доводів апелянта - ГУ ДПС в Одеській області про необхідність саме платника податку спростувати висновки стосовно його ризиковості, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що з матеріалів справи не вбачається отримання ТОВ «Лоскос Люкс» жодних додатків до оскаржуваного рішення Комісії ГУ ДПС у Донецькій області із розшифруванням податкової інформації, покладеної в основу цих рішень, для можливості встановити та надати обсяг необхідних документів для спростування таких висновків.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що за умови відсутності конкретних висновків податкового органу стосовно того, які саме конкретно господарські операції зазначені в поданих для реєстрації податкових накладних /розрахунках коригування, є ризиковими, -платник податку позбавлений об`єктивної можливості довести їх реальність.

Висновуючись також з даного приводу, суд першої інстанції ґрунтовно прийняв до уваги надані ТОВ «Лоскос Люкс» до матеріалів справи документів в обґрунтування заявленої інформації щодо відсутності ризиків при проведенні господарських операцій, а саме договорів оренди офісних приміщень з актами приймання-передачі, актами надання послуг; договори оренди вантажних автомобілів з актами приймання-передачі, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та платіжними дорученнями; повідомлення про об`єкти оподаткування (форма 20-ОПП) з квитанція про їх прийняття; розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також суми нарахованого Єдиного внеску за 1 квартал 2021 року з квитанцією про подання, штатний розпис товариства від 31.05.2021, повідомлення про прийняття працівників на роботу у підтвердження наявності потужностей та трудових ресурсів для здійснення своєї господарської діяльності, тощо.

Також, в матеріалах справи наявні надані позивачем документи у підтвердження факту проведення господарської діяльності та підтвердження їх реальності, а саме: договори, податкові з квитанціями про прийняття на реєстрацію та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ «МЕРЛОКС», ТОВ «Київський центр профілактичної дезінфекції», ТОВ «ГЛОРІЯ ТЕХНО-ГРУПП», ТОВ «ДІКСОН ТРЕЙД», ПП «ВАЙТСІФТ», ТОВ «ПЛАСТ МОДЕРН», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДОМ «КОНСТАНТА», ПП «ЄВРОТОЙ», ТОВ «ГОРЛІВСЬКЕ АТП», ТОВ «МЕЛВІН СПЕКТР», ТОВ «ЮАРТ ПЛЮС».

Враховуючи викладене, апелянтами, поза розумним сумнівом, не доведено провадження ТОВ «Лоскос Люкс» господарської діяльності в умовах та обставинах, які характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, а тексти оскаржуваних рішень контролюючого органу не містять ані юридичних мотивів, ані фактичних мотивів класифікації заявника як ризикового платника податків.

Підсумовуючи усі встановлені вище обставини справи у сукупності з приведеними нормами закону, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості, у зв`язку із чим є вірним висновок суду першої інстанції про протиправність рішення №25987 від 19.08.2021р., а відтак і наявність підстав для його скасування.

Інші доводи апеляційної скарги є несуттєвими, встановлених обставин справи та висновку суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову не спростовують, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Стосовно вимоги про виключення ТОВ «Лоскос Люкс» з переліку платників які відповідають ознакам ризиковості, колегія суддів враховує, що Порядком №1165 передбачено чіткий алгоритм процедури щодо виключення платника податку з переліку ризикових, позивачем після отримання рішення про його відповідність п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість №25987 від 19.08.2021р. до Комісії регіонального рівня не надавались документи необхідні для розгляду питання про виключення позивача з переліку ризикових платників, відповідного рішення відповідачі за наслідками розгляду поданих документів не приймали.

Відтак, є обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність за наведених вище обставин правових підстав для зобов`язання ГУ ДПС в Одеській області виключити ТОВ «Лоскос Люкс» з переліку податників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку відсутні, як такі, що заявлені передчасно.

Доводи апеляційних скарг не містять обґрунтувань хибності таких висновків суду.

Позивачем рішення суду у частині відмови у задоволенні цієї вимоги не оскаржується.

Судове рішення відповідає зазначеним вимогам ст. 242 КАС України.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради Європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідачем не доведено за встановлених спірних обставин справи правомірність прийняття спірних рішень, у зв`язку із чим у суду першої інстанції були наявні підстави для часткового задоволення позову.

Колегія суддів підтверджує, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає вказану апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 241-243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 328 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Донецькій області та Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року у справі № 420/22280/21 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя Танасогло Т.М.Судді Бітов А.І. Градовський Ю.М.