ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № П/320/88/20 Суддя (судді) першої інстанції: Головенко О.Д.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Єгорової Н.М.,
суддів - Федотова І.В., Чаку Є.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Т.Г. Шевченка до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2019 року позивач - Приватне сільськогосподарське підприємство ім. Т.Г. Шевченка звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, яким просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13 грудня 2019 року № 0001120402.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08 червня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погодившись з таким рішенням, Головне управління ДПС у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи, судом не правильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права при встановленні обставин справи та дослідженні доказів.
Додатково зазначив, що позивачем порушено вимоги п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за серпень 2019 року, а саме формування суми бюджетного відшкодування за рахунок біологічних активів тваринництва, які на момент проведення перевірки відсутні на балансі підприємства.
Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскільки норми ПК України не визначають умовою для отримання бюджетного відшкодування наявність активів, придбання яких є підставою для формування податкового кредиту, на балансі платника податків на момент подання декларації для отримання бюджетного відшкодування.
Додатково зазначив, що норми ПК України прямо визначають умови бюджетного відшкодування в залежності від єдиної умови - наявності різниці між сумами податкових зобов`язань та податкового кредиту в звітному періоді.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, Приватне сільськогосподарське підприємство ім. Т.Г. Шевченка (код ЄДРПОУ 31379694) є юридичною особою, зареєстрованою 16 березня 2001 року (свідоцтво про державну реєстрацію № 231), місцезнаходженням якої є Київська область, Васильківський район, с. Тростинка, вул. Кірова, 4, перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Київській області.
19 вересня 2019 року позивачем до контролюючого органу подано податкову декларацію за серпень 2019 року, розрахунок коригування сум подану на додану вартість, довідку суми від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, розрахунок суми бюджетного відшкодування, заяву про повернення бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника, а також розшифровку податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.
На підставі наказу від 18 жовтня 2019 року № 452 та направлення від 04 листопада 2019 року ГУ ДПС у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Т.Г. Шевченка з питань правомірності нарахуванням суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за серпень 2019 року, яка виникла за рахунок від`ємного значення з податку на додану вартість за листопад 2017 року, травень - липень 2018 року.
За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт від 19 листопада 2019 року № 243/10-36-04-02/31379694 відповідно до якого встановлено порушення п.200. 1, 200.4 ст. 200 ПК України, в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку в результаті чого на підставі п. 200.14 ст. 200 ПК України відмовлено у бюджетному відшкодуванні в сумі 546 104,00 грн.
Не погоджуючись з висновками акта перевірки 19 листопада 2019 року № 243/10-36-04-02/31379694 позивач подав до ГУ ДПС у Київській області заперечення від 28 листопада 2019 року №188.
ГУ ДПС у Київській області листом від 11 грудня 2019 року №11534/10/10-36-04-02-10 висновки акта документальної позапланової виїзної перевірки залишено без змін, а заперечення без задоволення.
На підставі акта перевірки від 19 листопада 2019 року № 243/10-36-04-02/31379694 прийнято податкове повідомлення-рішення від 13 грудня 2019 року № 0001120402, яким позивачу відмовлено в бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 546 104 грн.
Не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся з позов до суду.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку про те, що при розрахунку суми бюджетного відшкодування за конкретний звітний податковий період не передбачена корекція податкового кредиту, що приймає участь в цьому розрахунку, за податковою накладною, яка фактично була оплачена постачальника товару, зареєстрована в ЄРПН, врахована при формуванні від`ємного значення податкового зобов`язання з ПДВ за даний звітний податковий період, якщо в наступних податковий періодах відповідно до п. 187.1 ст. 187 та п. 198.5 ст. 198 ПК України на аналогічну суму підприємство нарахувало податкові зобов`язання.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).
Відповідно до п.п. 14.1.8 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України зокрема визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.
Пунктом 198.5 ст. 198 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до ст. 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 197.1.28 п. 197.1 ст. 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 ст. 197 цього Кодексу);
в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 цього Кодексу).
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:
придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;
придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.
У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п. 200.2 ст. 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.
Пунктом 200.4 ст. 200 ПК України визначено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума:
враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно п. 201.1 ст. 200 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:
порядковий номер податкової накладної; дата складання податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; індивідуальний податковий номер.
Також п. 201.4 ст. 200 ПК України визначено, що платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:
покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця;
покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.
У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.
Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.
Податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі:
здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);
виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв`язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).
Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до ст. 188 і 189 цього Кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, можуть скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо по кожній операції з постачання товарів/послуг.
Відповідно до п 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума:
враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно п. 200-1.3 ст 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Зокрема п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У випадках, передбачених ст. 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному ст. 50 цього Кодексу.
Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).
Як встановлено судом першої інстанції позивачем було придбано:
- у листопаді 2017 року довгострокові біологічні активи тваринництва, а саме племенні бугайці породи "герефорд", племенні нетелі породи "герефорд" племенні телиці породи "герефорд";
- у травні 2017 року поточні біологічні активи тваринництва та основні фонди (спорудження, будівництво), а саме роботи з капітального ремонту траншеї для силосу інв. №СП-125 між будівлею свинарника (інв. СП-14) на півночі та будівлею вівчарні (інв. СП-8) на півдні ПСП ІМ.Т.Г.Шевченка за адресою: село Тростинка, на земельній ділянці кадастровий номер 3321487800:02:002:0072, роботи з ремонту обори для вигулу худоби ПСП ІМ.Т.Г.Шевченка за адресою: село Тростинка, на земельній ділянці кадастровий номер 3221487800:02:002:0072, обмеженою будівлею зерноскладу (інв. №СП-4) на півночі, та дорогою до будівлі сіносховища (інв. №СП-57) на півдні, капітальний ремонт покрівлі вівчарні № СП8;
- у червні 2018 року поточні біологічні активи тваринництва та основних фондів (спорудження, будівництво), а саме роботи з ремонту обори ПСП ІМ.Т.Г.Шевченка за адресою: село Тростинка, на земельній ділянці кадастровий номер 3221487800:02:002:0072, обмеженою будівлею зерносховища (інв.№СП-6) на півночі дорогою до сіносховища (інв.СП-57) на півдні, Капітальний ремонт покрівлі вівчарні №СП8 та ін.;
- у липні 2018 року поточні біологічні активи тваринництва та основні фонди (спорудження, будівництво), а саме роботи з ремонту обори для вигулу худоби ПСП ІМ.Т.Г.ШЕВЧЕНКА за адресою: село Тростинка, на земельній ділянці кадастровий номер 3221487800:02:002:0072, обмеженою будівлею зерноскладу (інв. №СП-4) на півночі, та дорогою до будівлі сіносховища (інв. №СП-57) на півдні, оренда зерносклада (948,70 кв м) 20, оренда площадки бетонної, оренда зерносклада (504,0 кв. м) 18, оренда критого тіку (3304,6 кв.м ) 23, оренда зерносклад (1609,3 кв. м), оренда зерносховища з конусним дном 4.5/3, оренда зерносклада (1764,2 кв. м), орендаз зерносклада (1766,3 кв. м), орендаз зерносклада (1758,7 кв. м), орендаз зерносклада (434,5 кв. м), оренда зерносушильного агрегата обв-100 (69,5 кв. м ) 28, оренда зерноочисної лінії (82,9 кв. м ) 15, та ін.
За даними реєстру податкових накладних в Таблиці 2 "Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України" Додатка 3 (ДЗ) до декларації з податку на додану вартість) сума бюджетного відшкодування сформована за рахунок від`ємного значення по результатах здійснення наступних операцій:
СТОВ "ЧЕРКАСИПЛЕМСЕРВІС" - договір поставки від 14 вересня 2017 року № 11, що підтверджується видатковою накладної від 10 листопада 2017 року № РН-0000051 та актом прийому передачі племінних тварин від 10 листопада 2017 року № 1 у кількості 66 голів племінних тварин (племенні бугайці породи "герефорд", племенні нетелі породи "герефорд" племенні телиці породи "герефорд");
ПП "Агроекологія" - договір поставки від 16 квітня 2018 року № 17 А, що підтверджується видатковою накладною від 25 червня 2018 року № 95 та актом прийому передачі ВРХ молодняка в\в від 25 червня 2018 року №б/н у кількості 60 голів (велика рогата худоба молодняка в\в);
ТОВ "БАФФАЛО" - договір поставки від 18 квітня 2018 року № 08, що підтверджується видатковими накладними від 03 липня 2018 року № БО100001177, №БО 100001178 та актом прийому передачі від 03 липня 2018 року №б/н у кількості 100 голів телиці м`ясні ремонтний молодняк та бички до 18 місяців у кількості 14 голів (телиці м`ясні ремонтний молодняк та бички до 18 місяців).
Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції при розрахунку суми бюджетного відшкодування за конкретний звітний податковий період не передбачена корекція податкового кредиту, що приймає участь в цьому розрахунку, за податковою накладною, яка фактично була оплачена постачальника товару, зареєстрована в ЄРПН, врахована при формуванні від`ємного значення податкового зобов`язання з ПДВ за даний звітний податковий період, якщо в наступних податковий періодах відповідно до п. 187.1 ст. 187 та п. 198.5 ст. 198 ПК України на аналогічну суму підприємство нарахувало податкові зобов`язання.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що позивачем порушено вимоги п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за серпень 2019 року, а саме формування суми бюджетного відшкодування за рахунок біологічних активів тваринництва, які на момент проведення перевірки відсутні на балансі підприємства, оскільки перевіркою встановлено, що станом на 31 серпня 2019 року 76 голів тварин вибуло зі стада по причині забою/продажу/падежу.
Колегія суддів звертає увагу, що норми податкового законодавства прямо визначають умови бюджетного відшкодування в залежності від єдиної умови, а саме наявність різниці між сумами зобов`язань та кредиту в звітному періоді.
Нарахування податкового кредиту за операціями здійснюється незалежно від того, чи товари/послуги і нематеріальні активи використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного періоду, а так само залежно від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного періоду.
Таким чином, податковий кредит формується за будь-якою покупкою, придбання товару, незалежно від напряму його використання.
Однак обов`язковою умовою для відображення податкового кредиту є правильність, обґрунтованість оформлених первинного бухгалтерських документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Підпунктом 2.15 п. 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 визначено, що первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув`язка окремих показників.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що контролюючий орган не висловив жодних зауважень щодо первинних бухгалтерських документів, водночас посилання останнього на вибуття біологічних активів тваринництва зі стада та відсутність їх на балансі на час проведення перевірки, як підстава для відмови у відшкодуванні частини суми податку на додану вартість, є помилковими та необґрунтованими, оскільки вибуття відбулось у інших податкових періодах та належним чином було відображено у відповідній податковій звітності.
Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 червня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Н.М. Єгорова
Судді І.В. Федотов
Є.В. Чаку
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.01.2023 |
Оприлюднено | 23.01.2023 |
Номер документу | 108486428 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них бюджетного відшкодування з податку на додану вартість |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Єгорова Наталія Миколаївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Єгорова Наталія Миколаївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Єгорова Наталія Миколаївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Єгорова Наталія Миколаївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Єгорова Наталія Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні