Постанова

від 19.01.2023 по справі 640/34258/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/34258/21 Головуючий у 1 інстанції: Качур І.А.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Аліменка В.О.

Кузьмишина О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАРІ УКРАЇНА» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАРІ УКРАЇНА» про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - Головне управління ДСНС України у м. Києві) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАРІ УКРАЇНА» (далі - ТОВ «АМАРІ УКРАЇНА») в якому просив:

- застосувати заходи реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації приміщень шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАРІ УКРАЇНА», код ЄДРПОУ: 35138752, знеструмити та накласти печатки на головний електрощит та вхідні двері складських приміщень, розташованих за адресою: вул. Пирогівський шлях, 34 у Голосіївському районі міста Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки;

- обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві;

- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2022 року адміністративний позов задоволено. Застосовано заходи реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації приміщень шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАРІ УКРАЇНА», код ЄДРПОУ: 35138752, знеструмити та накласти печатки на головний електрощит та вхідні двері складських приміщень, розташованих за адресою: вул. Пирогівський шлях, 34 у Голосіївському районі міста Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки. Обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покладено на Головне управління ДСНС України у м. Києві. Контроль за виконанням судового рішення щодо усунення Товариством з обмеженою відповідальністю «АМАРІ УКРАЇНА» порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, покладено на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АМАРІ УКРАЇНА» звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції, позовну заяву залишити без розгляду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що ТОВ «АМАРІ УКРАЇНА» не є власником складського приміщення, а використовує його за Договором суборенди №20371 від 10.07.20, за умовами п.п. 1.9., 8.3.2, 8.5. якого, Суборендар без попереднього погодження з Орендарем (ТОВ «Форум Груп Україна») не має права самостійно проводити перепланування, переобладнання, будь-які зміни базової конфігурації приміщення. Також, апелянт вказує, що у позовній заяві Головне управління ДСНС України у м. Києві посилається на порушення, що стосуються виключно ТОВ «Гардінія Хоум Декор Україна», а не ТОВ «АМАРІ УКРАЇНА», як відповідача у даній справі. Крім того, апелянт вказує, що позивач звернувся до суду ще до закінчення встановленого терміну виконання вимог припису від 29.10.2021.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3 та наказів Державної регуляторної служби України від 16.11.2020 № 114 «Про затвердження Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2021 рік», ДСНС України від 26.11.2020 № 633 «Про затвердження плану перевірок»? з урахуванням Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві було видано наказ від 13.09.2021 № 890 «Про проведення планових перевірок».

Згідно Наказу № 890, видано повідомлення від 16.09.2021 № 24/2511 та доручено провести планову перевірку приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАРІ УКРАЇНА», код ЄДРПОУ: 35138752, щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

На підставі наказу № 890, видано посвідчення від 01.10.2021 № 7161 на проведення перевірки ТОВ «АМАРІ УКРАЇНА», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Пирогівський шлях, 34 у Голосіївському районі міста Києва.

Перед початком здійснення перевірки державними інспекторами надано/пред`явлено посвідчення на проведення перевірки від 01.10.2021 № 7161 та службові посвідчення, які засвідчують осіб перевіряючих.

Копію посвідчення вручено уповноваженій особі ТОВ «АМАРІ УКРАЇНА», про що зроблено відповідну відмітку в посвідченні № 7161.

Під час здійснення перевірки встановлено, що об`єкт перевірки - приміщення ТОВ «АМАРІ УКРАЇНА» експлуатуються з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

На підставі п. 22 ст. 67 Кодексу Цивільного захисту України, державним інспектором проведено фотозйомку, як допоміжний засіб документування правопорушень у сфері техногенної та пожежної безпеки. Фототаблиця міститься в додатках.

За результатами перевірки державним інспектором складено Акт від 25 жовтня 2021 року № 1075.

Примірнику Акту № 1075 від 25.10.2021 отримано заступником генерального директора ТОВ «АМАРІ УКРАЇНА», про що зроблено відповідну відмітку в Акті.

За порушення вимог ст. 175 КУпАП заступника генерального директора ТОВ «АМАРІ УКРАЇНА» Леськіва Тараса Богдановича притягнуто до адміністративної відповідальності, про що складено протокол КИ № 137761 від 12.10.2021 та винесена постанова КИ № 132654 від 12.10.2021.

Позивач, з метою застосування заходів реагування, звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V).

Нормами ч. 1 ст. 1 Закону № 877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій. Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Згідно вимог ч. 1 ст. 3 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.

Частиною 7 статті 7 Закону №877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Положеннями ст. 47 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України визначено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять, зокрема, органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду.

Положенням про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052, передбачено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

У відповідності до пп. 2 п. 3 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, основними завданнями ДСНС, зокрема, є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб;

Згідно з ст. 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

За приписами п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки віднесено звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

У відповідності до вимог частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві проведено плановий захід державного нагляду (контролю) ТОВ «АМАРІ УКРАЇНА», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Пирогівський шлях, 34, за результатами якого складено Акт від 25 жовтня 2021 року №1075 (далі - Акт) (а.с. 14-20).

Згідно Акту від 25 жовтня 2021 року №1075 щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, було виявлено 20 порушень:

1) розділу II, п. 8. ППБУ - приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки, Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ІБО 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" (180 6309:1987, ЮТ) та ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности";

2) розділу ІІ, п.16. ППБУ - посадові особи та працівники не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому ПКМУ від 26.06.2013 року № 444;

3) розділу III, п.1.1. ППБУ - під час експлуатації об`єкту дозволяється зменшувати мінімальні протипожежні відстані в порушення вимог ДБН 360-92** (між складом та офісом);

4) розділу III, п.2.3. ППБУ - під час експлуатації об`єкта допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах: частини приміщень різного призначення не розділені між собою протипожежними перешкодами або огороджувальними конструкціями з нормативними межами вогнестійкості та межами поширення вогню по них в порушення ДБН В. 1.1.7 (в складі влаштовано виробничі та побутові приміщення);

5) розділу III, п.2.9. ППБУ - для приміщень складського призначення не визначені категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В. 1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні;

6) розділу III, п.2.23. ППБУ - допускається зменшувати класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, згідно з нормованою вимогою: металеві каркасні конструкції складу не доведені до нормованої межі вогнестійкості;

7) розділу ІV, п.1.3. ППБУ - у складських приміщеннях рівень вибухозахисту (ступеня захисту оболонки) ектрообладнання, в т.ч, розподільчих ектрощитів не відповідає класу зони відповідно до ПУЕ;

8) розділу IV, п.1.6. ППБУ - з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів виконані не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

9) розділ IV, п. 1.15. ППБУ - для загального відключення силових та освітлювальних мереж складських приміщень з вибухонебезпечними і пожежонебезпечними зонами будь-якого класу, відсутні апарати відключення (вимикачі) поза межами (ззовні) вказаних приміщень на негорючих стінах (перегородках) або на окремих опорах. Спільні апарати відключення (вимикачі) слід розташовувати в ящиках з негорючих матеріалів або в нішах, які мають пристосування для пломбування та замикання на замок;

10) розділу IV, п.1.16 ППБУ - електрощити, групові електрощитки не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки);

11) розділу V, п.2.2, п/п. 1. ППБУ - підступи до внутрішніх пожежних кран-комплектів захаращені;

12) розділу V, п.2.2, п/п. 1. ППБУ - допускається: застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред`являються до переносних (пересувних) електропроводок; складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами; використання побутових електронагрівальних приладів з порушенням встановлених їх виробником правил експлуатації та в місцях (приміщеннях), де їх застосування заборонено;

13) розділу V, п.1.2. ППБУ - приміщення будівлі складу не обладнані системою автоматичного пожежогасіння з виводом сигналу від приладів автоматики на пульт централізованого спостереження пожежної охорони відповідно до вимог ДБН В.2.5-56;

14) пункту 1.2 глави і розділу V ППБУ - приміщення не обладнано системою протидимного захисту (не влаштовано систему для відкриття віконних фрамуг);

15) розділу V, п. 1.1. ППБУ - система пожежної сигналізації знаходиться не в працездатному стані, допускаються відключення;

16) розділу V, п.3.10 ППБУ - для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння відсутні вказівні знаки згідно з ДСТУ 150 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір», ГОСТ 12.4.026-76 «ССЕТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности». Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби);

17) розділу VI, п.9.1 п/п. 9 ППБУ - у складських приміщеннях окрім робочих місць комірників (з обгородженням їх заскленими перегородками з негорючих матеріалів заввишки не менше 1,8 м) дозволяється розміщення конторських приміщень;

18) розділу VI, п.9.1. п/п. 13 ППБУ - у складських приміщеннях допускається стоянка вантажно-розвантажувальних засобів;

19) ст. 57 КЦЗУ - не подано (не поновлено) декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки з зазначенням фактичного протипожежного стану всіх приміщень, в тому і числі після проведеного технічного переоснащення;

20) ст. 20, ч. 1., п. 8 КЦЗУ - не проведено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки.

Матеріали справи свідчать, що ТОВ «АМАРІ УКРАЇНА» зверталося до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві з листом від 12.11.2021 Вих. №97, в якому вказувало про виконання вимог органу ДСНС (а.с. 49-51).

Водночас, як вбачається із вищевказаного листа, ТОВ «АМАРІ УКРАЇНА» стверджує про повне усунення 10 порушень із 20 виявлених.

Так, апелянт вказує, що ТОВ «АМАРІ УКРАЇНА» не є власником складського приміщення, а використовує його за Договором суборенди №20371 від 10.07.20, за умовами п.п. 1.9., 8.3.2, 8.5. якого, Суборендар без попереднього погодження з Орендарем (ТОВ «Форум Груп Україна») не має права самостійно проводити перепланування, переобладнання, будь-які зміни базової конфігурації приміщення.

Колегія суддів вважає зазначені доводи апелянта необгрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно пункту 8.3.3 Договору суборенди №20371 від 10.07.2020, укладеного між ТОВ «АМАРІ УКРАЇНА» (Суборендар) та ТОВ «Форум Груп Україна» (Орендар), під час використання приміщення Суборендар зобов`язується, зокрема, «дотримуватись та виконувати усі вимоги чинного законодавства України щодо використання та утримання нежитлових приміщень, в тому числі: вимоги пожежної безпеки, екологічної безпеки, санітарні норми, норми з охорони праці, правила робіт з електроустаткуванням, правила громадського порядку тощо, а також приписи і постанови органів державного контролю (нагляду)» (а.с. 54-58).

Отже, вищевказаним договором суборенди №20371 від 10.07.2020, саме на Суборендаря - ТОВ «АМАРІ УКРАЇНА» покладено обов`язок дотримуватись та виконувати усі вимоги чинного законодавства України, в тому числі, вимоги пожежної безпеки, а також, приписи і постанови органів державного контролю (нагляду).

Також, слід зазначити, вимоги пункту 8.5 Договору суборенди №20371 від 10.07.2020 не забороняють відповідачу виконувати перепланування, переобладнання, облаштування орендованого приміщення, а лише встановлюють умову - отримання попереднього письмового дозволу Орендаря.

Колегія суддів наголошує на тому, що, відповідно до висновків Акту від 25 жовтня 2021 року №1075, кожне з виявлених порушень несе ризик настання негативних наслідків у вигляді пожежі.

Як наголошує позивач, наведені в акті порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

Отже, кожне з виявлених порушень створює очевидну загрозу життю та здоров`ю людей, які знаходяться у приміщеннях відповідача, а сукупність цих порушень вказує на максимальний ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування.

На переконання колегії суддів, забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року у справі №810/2400/18.

Чинне законодавство не містить визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, вказане поняття є оціночним. Разом з тим, порушення відповідачем протипожежних норм у їх сукупності створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей, гарантованого рівня безпеки, оскільки, такі порушення впливають на забезпечення безпеки при експлуатації (роботи) будівлі ТОВ «Енерго-Інвест Південь», у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі чи аварії; самій ліквідації пожежі, аварії, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; евакуації людей та їх захисту від наслідків пожежі, аварії, надзвичайної ситуації індивідуальними засобами захисту органів дихання і шкіри, тощо.

Недодержання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Згідно статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Так, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 грудня 2019 року у справі №320/7019/18 вказав наступне: «…існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді, зокрема, повного зупинення експлуатації (роботи) будівель».

На переконання колегії суддів, застосування заходів реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації приміщень шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАРІ УКРАЇНА», код ЄДРПОУ: 35138752, знеструмити та накласти печатки на головний електрощит та вхідні двері складських приміщень, розташованих за адресою: вул. Пирогівський шлях, 34 у Голосіївському районі міста Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки - направлені на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

При цьому, колегія суддів враховує, що у випадку застосування до відповідача заходів реагування, такі заходи матимуть тимчасовий характер, період дії яких залежить безпосередньо від факту усунення ТОВ «АМАРІ УКРАЇНА» виявлених порушень, а застосовані до відповідача заходи реагування матимуть, також, спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Також, такі заходи реагування, як часткове або повне зупинення експлуатації (роботи) будівлі - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 28 лютого 2019 року у справі №810/2400/18.

Посилання апелянта на передчасність звернення позивача до суду з даним позовом, оскільки, приписом від 29.10.2021 встановлено термін його виконання до 15.11.2021, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки, із позовною заявою у даній справі Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулося до суду засобами поштового зв`язку 22.11.2021 року.

Також, безпідставними є доводи апелянта про те, що у позовній заяві Головне управління ДСНС України у м. Києві посилається на порушення, що стосуються виключно ТОВ «Гардінія Хоум Декор Україна», а не ТОВ «АМАРІ УКРАЇНА», як відповідача у даній справі.

Як вбачається з позовної заяви Головного управління ДСНС України у м. Києві, позивач, звертаючись до суду, вказав про порушення ТОВ «АМАРІ УКРАЇНА» правил та норм пожежної та техногенної безпеки, що зафіксовані в Акті від 25 жовтня 2021 року №1075.

Водночас, даний Акт підписаний заступником генерального директора Леськів Т.Б. та в графі: «пояснення, зауваження або заперечення» ним не вказано, що виявлені порушення стосуються ТОВ «Гардінія Хоум Декор Україна», а не ТОВ «АМАРІ УКРАЇНА». Також, на це ТОВ «АМАРІ УКРАЇНА» не посилалося у листі до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві від 12.11.2021 Вих. №97.

Враховуючи вищезазначене, судом першої інстанції правомірно застосовано заходи реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації приміщень шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАРІ УКРАЇНА», код ЄДРПОУ: 35138752, знеструмити та накласти печатки на головний електрощит та вхідні двері складських приміщень, розташованих за адресою: вул. Пирогівський шлях, 34 у Голосіївському районі міста Києва - до повного усунення порушень.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАРІ УКРАЇНА» залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Аліменко В.О.

Кузьмишина О.М.