Рішення

від 18.01.2023 по справі 543/457/22

ОРЖИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

543/457/22

2/543/5/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

18.01.2023 селище Оржиця

Оржицький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Гришка О.Я., за участі секретаря судового засідання Федорини А.А., представника позивача ОСОБА_1 , представника третьої особи Різник І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Оржиця Полтавської області цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Новооржицької селищної ради в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Новооржицької селищної ради, про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в:

Позивач Виконавчий комітет Новооржицької селищної ради 02.09.2022 звернувся до Оржицького районного суду Полтавської області з позовом в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав.

У позовній заяві вказано, що відповідач є матір`ю малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, не цікавиться розвитком дочки, станом її здоров`я, безвідповідально ставиться до утримання своєї дитини, свідомо не хоче піклуватися про дочку, не дбає про її фізичний та розумовий розвиток, не створила належних умов для її всебічного розвитку. Позивач зазначає, що у березні 2022 року малолітня ОСОБА_2 була влаштована у сім`ю патронатного вихователя, де і перебуває до цього часу.

Посилаючись на вищевикладені обставини позивач просив суд позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та передати малолітню дитину ОСОБА_2 на опікування органу опіки та піклування Новооржицької селищної ради для встановлення статусу та вирішення питання щодо влаштування її до сімейної форми виховання.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, у своїх поясненнях посилався на обставини, що викладені у позовній заяві, просив суд задовольнити позов. Представник позивача пояснив, що особисто був присутній при вилученні дитини у матері і, на його думку, в той час була реальна загроза здоров`ю і, навіть, життю дитини, оскільки в холодному будинку дитина була босою і занадто легко одягнутою. Про небезпеку для дитини повідомили небайдужі жителі села. Представник позивача вказав, що зовнішній вигляд чоловіків і жінок, які в той час були в будинку, та характерний запах у повітрі, вказували на те, що ці особи вживали алкогольні напої та перебували в стані алкогольного сп`яніння. При цьому, за твердженням представника позивача, дорослі особи, що перебували в будинку, були досить тепло одягнуті (на відміну від дитини). Представник позивача вказав, що йому відомо, що протягом тривалого часу, що обраховується місяцями, відповідач зовсім не цікавиться життям дитини, станом її здоров`я, не намагається побачитися з нею.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила, відзиву щодо позову не подала.

Представник третьої особи служби у справах дітей виконавчого комітету Новооржицької селищної ради проти задоволення позовних вимог не заперечувала і пояснила, що тривалий час відповідач не цікавиться дитиною, не робить спроб виправити поведінку і забрати дитину до себе. Представник третьої особи підтвердила пояснення представника позивача, що приводом для вилучення дитини з сім`ї відповідача (при чому представник третьої особи була присутня особисто), стало те, що була загроза здоров`ю і життю дитини. Вона підтвердила ті обставини, що в будівлі, з якої була вилучена дитина, було досить холодно та брудно, а сама дитина була дуже слабо одягнута і, до того ж, була босою. Представник вказала, що їй особисто відомо, що патронатні вихователі, в яких перебуває дитина, сприяли спілкуванню відповідача з донькою, але протягом тривалого часу відповідач не навідує дитину і навіть не цікавиться її життям.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи, дослідивши докази і давши їм належну оцінку, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 13-14). Відомості про батька дитини у її свідоцтві про народження записані відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (а.с. 6-7).

У акті обстеження житлово-побутових умов сім`ї ОСОБА_3 від 20.03.2022 зазначено, що санітарно-гігієнічні умови незадовільні, в усіх кімнатах брудно, відсутня постільна білизна, дитина не купана, в брудному одязі (а.с. 16).

Згідно наказу служби у справах дітей виконавчого комітету Новооржицької селищної ради ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебуває в складних життєвих обставинах тимчасово влаштована з 20.03.2022 року в сім`ю патронатного вихователя (а.с. 8, 9).

У акті обстеження житлово-побутових умов сім`ї ОСОБА_3 від 19.07.2022 зазначено, що санітарно-гігієнічні умови незадовільні (а.с. 17).

У довідці-характеристиці, яка видана Лазірківським старостинським округом № 5 виконавчого комітету Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області вказано, що компрометуючих матеріалів на ОСОБА_3 старостинський округ не має (а.с. 12).

У висновку органу опіки та піклуваннявиконавчого комітету Новооржицької селищної ради вказано на доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10-11).

Згідно частини першої статті 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Статтею 165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27.02.1991 року, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 року № 3 ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Слід розуміти, що поняття ухилення від виконання обов`язку і невиконання обов`язку не є тотожними. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони свідомо не піклуються про розвиток дитини, хоча мають реальну можливість для цього.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яке тягне за собою серйозні правові наслідки, як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України).

На думку суду відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків.

При цьому, в даній конкретній ситуації суд враховує, що з іншої сторони держава має позитивний обов`язок вживати виважених і послідовних заходів зі сприяння возз`єднанню дітей зі своїми біологічними батьками, дбаючи при досягненні цієї мети про надання їм можливості підтримувати регулярні контакти між собою та якщо це можливо (пункт 52 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Савіни проти України»).

Але реалізація таких обов`язків держави також вимагає від відповідача активних дій, які б свідчили про її бажання скористатись такою допомогою держави. Проте, в даній справі суду не надано доказів того, що відповідач хоча б один раз звернулася до уповноважених органів держави для сприяння їй будь-яким чином реалізувати свої батьківські обов`язки. Суд зауважує, що навіть протягом розгляду справи в суді вона таких дій не вчинила.

Суд також враховує, що в даному випадку позбавлення батьківських прав не призведе до відібрання дитини у матері, оскільки вона з нею не проживає протягом досить тривалого часу, так само даний захід не виключає можливість побачення матері зі своєю дитиною.

Тобто, позбавлення батьківських прав відповідачки фактично не змінить тривалу існуючу ситуацію між матір`ю та дитиною.

У ситуації, що склалась, суд не знаходить підстав для попередження відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини і покладення на органи опіки та піклування контролю за виконанням батьківських обов`язків, оскільки відповідач тривалий час не виконує своїх обов`язків по вихованню дитини, не змінилася ця ситуація і під час розгляду цієї справи в суді.

Таким чином, в даній конкретній ситуації існують виключні обставини, за яких відповідач може бути позбавлена батьківських прав, що не суперечить статті 9 Конвенції про права дитини, статті 8 Конвенції про захист прав людини та основних свобод (див. наприклад пункт 59 рішення Європейського Суду у справі «Ньяоре проти Франції»), і в такому випадку Судом на перше місце ставляться «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включала в себе оцінку і знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення в даному випадку стосовно даної особи (див. пункт 47 Зауважень загального порядку Комітету ООН з прав дитини № 14 (2013) про право дитини на приділення першочергової уваги якнайкращому забезпеченню її інтересів (Пункт 1 статті 3)).

Приймаючи рішення про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав, суд враховує також те, що відповідач дійсно ухиляється від участі у вихованні дитини. Тому суд приходить до переконання, що хоча позбавлення батьківських прав і є крайнім заходом, але його необхідно застосувати до відповідача, оскільки таке рішення буде в повній мірі відповідати інтересам дитини.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що якщо поведінка відповідача щодо участі у вихованні та утриманні дитини зміниться, то відповідно до ч. 1 ст. 169 Сімейного кодексу України вона буде мати право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при поданні до суду позову, то суд на підставі ч. 2 ст. 133, ч. 1, 2, 6 ст. 141 ЦПК України, стягує ці витрати з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 151, 155, 164-166 Сімейного кодексу України, ст. 12, 13, 81, 133, 141, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов Виконавчого комітету Новооржицької селищної ради (місцезнаходження: сел. Новооржицьке, вул. Центральна, 4, Лубенського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 05509151) в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Новооржицької селищної ради (місцезнаходження: сел. Новооржицьке, вул. Центральна, 4, Лубенського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 44114501) про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Передати малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на опікування органу опіки та піклування Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави судовий збір в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок.

За ч. 1 ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до ч. 2 ст. 354 ЦПК України, учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

За ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складене 19.01.2023.

Суддя