Постанова

від 18.01.2023 по справі 705/3712/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2023 року

справа № 705/3712/22провадження № 22-ц/821/97/23категорія: на ухвалу

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Василенко Л. І.,

суддів: Бородійчука В. Г., Карпенко О. В.,

секретаря - Ярошенка Б. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач: ГУ Держгеокадастр у Черкаській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

третя особа - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну ОСОБА_1 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 15 листопада 2022 року за позовом ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа без самостійних вимог: ОСОБА_8 , про усунення перешкод у державній реєстрації земельної ділянки, у складі головуючої судді Годік Л. С.,

в с т а н о в и в :

23 вересня 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом вищенаведеного змісту.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачеві невідомі місця реєстрації та засоби зв`язку відповідачів та третьої особи, однак достовірно відомо, що нерухоме майно відносно якого виник спір знаходиться в Уманському районі в межах земель колишньої Кочержинської сільської ради.

Враховуючи наведене та приписи ч. 9 ст. 28 ЦПК України, ч. 1 ст. 30 ЦПК України, ст. 175 ЦПК України, ч. 6 ст. 187 ЦПК України позов пред`явлено за місцем знаходження майна.

Позивач зазначає, що відповідно до Свідоцтва про право на спадщину він успадкував майно ОСОБА_9 до складу якого серед іншого входить і земельна ділянка, на яку батьку позивача на підставі рішення сесії Кочержинської сільської ради народних депутатів видано Державний акт № 111-2 від 02 липня 2002 року на право приватної власності на землю площею 3,1285 га (акт зареєстровано в Книзі державних актів на право приватної власності на землю за № 263-22).

Звернувшись до нотаріуса, ОСОБА_1 оформив всі успадковані ним права окрім права на вищенаведену земельну ділянку, оскільки їй не було присвоєно кадастровий номер. Пізніше позивачу стало відомо, що на зазначеній в Державному акті № 111-2 від 02 липня 2002 року земельній ділянці утворено шість земельних ділянок, для ведення особистого селянського господарства: кадастровий номер 7124384300:03:000:3323 площею 0,8988 га, яка на праві власності від 08 лютого 2016 року зареєстрована за ОСОБА_5 ; кадастровий номер 7124384300:03:000:3318 площею 0,8996 га, яка на праві власності від 04 лютого 2016 року зареєстрована за ОСОБА_3 ; кадастровий номер 7124384300:03:000:3319 площею 0,900 га, яка на праві власності від 04 лютого 2016 року зареєстрована за ОСОБА_4 ; кадастровий номер 7124384300:03:000:3335 площею 0,8992 га, яка на праві власності від 02 червня 2016 року зареєстрована за ОСОБА_2 ; кадастровий номер 7124384300:03:000:3334 площею 0,8992 га, яка на праві власності від 20 липня 2016 року зареєстрована за ОСОБА_6 ; кадастровий номер 7124384300:03:000:3344 площею 0,9000 га, яка на праві власності від 07 вересня 2016 року зареєстрована за ОСОБА_7 .

Крім того, на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 7124384300:03:000:3335, що зареєстрована за ОСОБА_2 крім права власності зареєстровано право оренди земельної ділянки строком на 10 років за ОСОБА_8 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень , індексний номер 45983506 від 22 грудня 2021 року).

Вказане свідчить про порушення права власності позивача, як спадкоємця ОСОБА_9 , на земельну ділянку, яка була передана останньому із дотриманням закону ще у 2002 році.

Оскільки позивач є власником земельної ділянки, право власності на яку згідно Державного акту набуто на підставі діючого на той час законодавства ще у 2002 році, в той час як у 2016 році за відповідачами зареєстровано право власності на земельні ділянки які перетинаються із земельною ділянкою позивача. Зазначена обставина унеможливлює внесення відомостей до Державного земельного кадастру, чим позбавляє позивача можливості оформити свої спадкові права.

За наведеного просив усунути перешкоди в державній реєстрації належної ОСОБА_1 на підставі свідоцтва на право власності на спадщину земельної ділянки, шляхом скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами: 7124384300:03:000:3323, що зареєстрована за ОСОБА_5 ; 7124384300:03:000:3318, що зареєстрована за ОСОБА_3 ; 7124384300:03:000:3319, що зареєстрована за ОСОБА_4 ; 7124384300:03:000:3335, що зареєстрована за ОСОБА_2 ; 7124384300:03:000:3334 що зареєстрована за ОСОБА_6 ; 7124384300:03:000:3344 що зареєстрована за ОСОБА_7 .

Ухвалою судді від 15 листопада 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа без самостійних вимог: ОСОБА_8 , про усунення перешкод у державній реєстрації земельної ділянки, повернуто позивачу.

В апеляційній скарзі поданій ОСОБА_1 , 30 листопада 2022 року, з посиланням на порушення норм процесуального права, порушено питання про скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до Уманського міськрайонного суду Черкаської області для продовження розгляду.

Мотивація скарги зводиться до того, що місцевим судом при постановленні ухвали про повернення позовної заяви не враховано норми ч. 11 ст. 128 ЦПК України які вказують на те, що відповідач та третя особа, зареєстроване місце проживання, місцезнаходження яких невідоме викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час та місце розгляду справи.

Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що у нього відсутні засоби для встановлення місця реєстрації відповідачів та третьої особи, а також будь-які інші дані відносно них. Водночас, просив забезпечити йому доступ до правосуддя для захисту порушених прав.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Переглянувши матеріали справи за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду, яка у відповідності до ст. 258 ЦПК України є видом судових рішень, не в повній мірі відповідає приведеним вимогам закону.

Згідно із ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Матеріалами справи встановлено, що 23 вересня 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа без самостійних вимог: ОСОБА_8 , про усунення перешкод у державній реєстрації земельної ділянки (а. с. 1-7).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 175 ЦПК України в позовній заяві повинно бути зазначено, зокрема, місце проживання чи перебування сторін та інших учасників справи. В разі, якщо місце реєстрації проживання або перебування відповідача невідоме про це слід зазначити в заголовку позовної заяви.

В позовній заяві позивачем зазначено про те, що позивачеві невідомі місця реєстрації та засоби зв`язку відповідачів та третьої особи, однак достовірно відомо, що нерухоме майно відносно якого виник спір знаходиться в Уманському районі в межах земель колишньої Кочержинської сільської ради.

Ухвалою судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 27 вересня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа без самостійних вимог: ОСОБА_8 , про усунення перешкод у державній реєстрації земельної ділянки, залишено без руху (а. с. 9).

Мотивація ухвали зводилася до того, що в порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, зокрема в позовній заяві не зазначено місце проживання чи перебування відповідачів фізичних осіб та місце проживання третьої особи, у зв`язку з чим суддя позбавлений можливості належного виклику в судове засідання зазначених осіб.

07 жовтня 2022 року ОСОБА_1 скерував до суду клопотання про усунення недоліків в якому зазначив, що немає доступу до будь-яких реєстрів, тому позбавлений можливості дізнатися інформацію про місце реєстрації відповідачів та третьої особи.

Водночас, відповідно до норм ч. 6 ст. 187 ЦПК України суд зокрема, не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи, щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання чи перебування такої особи.

Згідно до ч. 10 ст. 187 ЦПК України, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання чи перебування фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача здійснюється через оголошення на офіційному веб-сайті.

Оскільки у ОСОБА_1 відсутні засоби для встановлення місця реєстрації відповідачів та третьої особи, просив забезпечити йому доступ до правосуддя (а. с. 11-14).

13 жовтня 2022 року Уманським міськрайонним судом Черкаської області скеровано на адресу Управління Державної міграційної служби у Черкаській області запити, щодо доступу до персональних даних, що містяться в реєстрі територіальної громади відносно місця проживання: ОСОБА_2 (а. с. 15), ОСОБА_3 (а. с. 16), ОСОБА_4 (а. с. 17), ОСОБА_5 (а. с. 18), ОСОБА_6 (а. с. 19), ОСОБА_7 (а. с. 20).

Згідно відомостей наданих на запит суду Управлінням Державної міграційної служби у Черкаській області інформація щодо місця проживання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 не надана, оскільки для повної ідентифікації особи необхідно надати додаткові установчі дані.

Ухвалою судді від 15 листопада 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа без самостійних вимог: ОСОБА_8 , про усунення перешкод у державній реєстрації земельної ділянки, повернуто позивачу.

Ухвала мотивована тим, що на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху від 27 вересня 2022 року, ОСОБА_1 , подано клопотання, яким недоліки позовної заяви не усунуті, зокрема не зазначені відомості, що передбачені нормам п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Крім того суд вказав, що ним зроблено запити для встановлення місця реєстрації/проживання відповідачів, однак згідно відомостей Управління Державної міграційної служби у Черкаській області для повної ідентифікації особи необхідно надати додаткові установчі дані, які у суду відсутні, що позбавляє суд відкрити провадження у справі та належним чином повідомити учасників справи.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

За змістом п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа не може бути безпідставно позбавлена права на захист свого порушеного права, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Поняття фізичної особи визначено ст. 24 ЦК України людина як учасник відносин вважається фізичною особою.

Ім`я фізичної особи регламентовано ст. 28 ЦК України, зокрема, що фізична особа набуває прав та обов`язків і здійснює їх під своїм ім`ям.

Ім`я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.

Звертаючись до суду з даною позовної заявою, позивач ОСОБА_1 зазначив прізвища, власні імена та по батькові відповідачів та третьої особи без самостійних вимог фізичних осіб. При цьому вказавши, що йому невідома адреса місця реєстрації та місця проживання відповідачів та третьої особи, а також будь-які інші ідентифікуючі дані вказаних осіб. Проте, йому відоме місце знаходження нерухомого майна, зокрема набутих відповідачами земельних ділянок питання про набуття яких є спірним, з огляду на заявлені позивачем вимоги. Саме за місцем знаходження вказаного нерухомого майна ОСОБА_1 визначено підсудність даного позову.

Частиною 9 ст. 28 ЦПК України регламентовано, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 187 ЦПК України, якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому ч. 8 цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.

Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 10 ст. 187 ЦПК України).

Порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина дванадцята статті 128 ЦПК України).

Частиною другою ст. 129 ЦПК України визначено зміст оголошення про виклик, зокрема те, що в ньому міститься ім`я фізичної особи чи найменування юридичної особи, якій адресується повістка.

У свою чергу ч. 10 ст. 130 ЦПК України містить припис, відповідно до якого, якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному ЦПК України.

Таким чином приведені норми процесуального законодавства, за встановлених обставин, не передбачають зазначення в позовній заяві додаткових установчих даних, що судом першої інстанції розцінено як не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом.

На ряду з наведеними правовими нормами апеляційний суд враховує і ту обставину, що предметом позову ОСОБА_1 являється усунення перешкод відповідачами, зокрема фізичними особами - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в державній реєстрації його права власності на певну земельну ділянку.

Посилання скаржника на відсутність доступу до будь-яких реєстрів, які б давали йому можливість дізнатися ідентифікуючу інформацію, щодо відповідачів та третьої особи апеляційний суд розцінює як спроможні з огляду на те, що ініціюючи даний позов, та бажаючи відновлення порушеного, на погляд позивача його законного права та інтересу, останній будучи зацікавлений у його прийнятті та розгляді, у відповідності до приведених вимог цивільного процесуального законодавства зазначив про це в заголовку позовної заяви, пославши на приписи ч. 9 ст. 28, ч. 1 ст. 30, ст. 175 та ч. 6 ст. 187 ЦПК України.

Ураховуючи, що суд вирішує питання з підстав обґрунтувань, на які посилається позивач, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для відкриття провадження у даній справі та повернув позовну заяву позивачу з підстав передбачених ч. 3 ст. 185 ЦПК України, оскільки останнім не усунуто недоліки позовної заяви.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У відповідності до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про скасування ухвали суду як такої, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу апеляційну ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 15 листопада 2022 року скасувати.

Справу направити до Уманського міськрайонного суду Черкаської області для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Текст постанови складено 18 січня 2023 року.

Головуючий Л. І. Василенко

Судді: В. Г. Бородійчук

О. В. Карпенко