Постанова

від 18.01.2023 по справі 369/14473/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2023 року місто Київ

Єдиний унікальний номер справи 369/14473/20

Номер провадження 22-ц/824/230/2023

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Вербової І.М., суддів Невідомої Т.О., Нежури В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадженняв місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 вересня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Волчка А.Я., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БД РЕНТАЛ-6», третя особа: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БД РЕНТАЛ-6», третя особа: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної шкоди у сумі 160 163 грн. 58 коп., моральної шкоди у сумі 20 000 грн., витрати на проведення автотоварознавчої експертизи у сумі 4 500 грн. та витрати понесені на забезпечення надання до суду доказів у сумі 497 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 17 квітня 2019 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди машиномісця № 12-БД та прийнято у тимчасове платне користування нерухоме майно - машиномісце № НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для тимчасової стоянки транспортних засобів: AUDI A6 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ; MAZDA CX5 державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ; HONDA НОМЕР_5, що підтверджується актом приймання-передавання машиномісця в тимчасове платне користування від 19 квітня 2019 року.

Згідно умов договору, відповідач повинен був передати в оренду машиномісце та повідомити про особливі властивості та недоліки вказаного машиномісця, які йому були відомі і які могли бути небезпечними для позивача чи викликати ураження машиномісця, а також про всі права третіх осіб на вказане майно. Вказані умови договору, відповідачем - ТОВ «БД РЕНТАЛ-6», виконано не було.

В подальшому позивачу стало відомо, що вказане машиномісце на праві власності належить третій особі - ОСОБА_2 , який передав його відповідачу, з правом суборенди, відповідно до договору оренди машиномісць від 01 серпня 2018 року.

На думку позивача, ТОВ «БД РЕНТАЛ-6» самоусунувся від покладених на нього Законом України «Про захист прав споживачів» та договором обов`язків, не забезпечив технічне обслуговування переданого в оренду майна, зокрема не забезпечив нормальну роботу електрообладнання паркомісця №12.

Так, 18 травня 2020 року на орендованому машиномісці №12 виникла пожежа через запалення електричної проводки, що підтверджується копією акту про пожежу Києво-Святошинського РВ ГУ ДСНС України у Київській області від 18 травня 2020 року, у результаті якої, пошкоджено автомобіль позивача - AUDI А6 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Відповідно до Висновку Київського науково-дослідного експертно- криміналістичного центру МВС №14-251 від 15 вересня 2020 року: осередок пожежі в паркінгу знаходився на стелі паркомісця №12, а саме в конструкції електричного світильника. Поширення вогню від осередку пожежі відбулось за рахунок випромінювання на лакофарбоване покриття даху та задньої правої двері автомобіля та за рахунок змінювання та конвекції на поверхню стелі. Причиною виникнення пожежі є займання горючих матеріалів електричного світильника від тепла отриманого від більш розігрітого предмета (електродів люмінесцентної лампи) внаслідок несправності або неправильної роботи пускорегулювальної арматури.

На момент проведення огляду судовим експертом, 30 червня 2020 року, виявлено, що приміщення паркінгу не відповідають вимогам Правил пожежної безпеки в Україні.

Відповідно до Висновку експерта № 291/20 від 11 серпня 2020 року судової товарознавчої експертизи, зробленої по кримінальному провадженню № 12020110410000172, вартість відновлювального ремонту автомобіля AUDI А6 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого в результаті пожежі, яка сталась 18 травня 2020 року, станом на дату проведення експертизи становить 160 163 грн. 58 коп.

Позивач вважає, що на момент виникнення пожежі, саме відповідач володів машиномісцем № НОМЕР_1 , здійснював діяльність пов`язану з джерелом підвищеної небезпеки та є відповідальним за завдану шкоду. Відповідач не забезпечив відсутність будь-якого ризику для життя, здоров`я, майна споживача і навколишнього природного середовища при звичайних умовах використання продукції (послуги).

Пошкодження автомобіля позивача негативно вплинуло на його звичайний спосіб життя. Позивач, був вимушений відволікатись від своєї основної роботи, звертатись за захистом своїх прав до органів внутрішніх справ, витрачати значно більше часу на дорогу до роботи та інших місць, потреба у відвідуванні яких виникає у звичайної людини. Позивач зазнав душевних страждань у зв`язку із пошкодженням свого майна. Завдану моральну шкоду останній оцінює у 20 000 грн.

Крім того, позивач витратив власні грошові кошти на проведення судової експертизи у сумі 4 500 грн. та кошти на купівлю трьох microSDHC на 16GB, для забезпечення надання суду, відповідачу та третій стороні відеозапису моменту виникнення пожежі та пошкодження автомобілю AUDI державний реєстраційний номер НОМЕР_2 у сумі 497 грн.

Позивачем було направлено відповідачу претензію про відшкодування завданих збитків, на яку останній не відреагував, у зв`язку з чим, позивач був вимушений звернутися до суду.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 вересня 2022 року (т. І а.с. 230-240) у задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «БД РЕНТАЛ-6», третя особа: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, відмовлено.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду, 12 жовтня 2022 року ОСОБА_1 направив апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 вересня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову, відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у судовому засідання, яке відбулося 14 вересня 2022 року, судом було пропущено стадію безпосереднього дослідження матеріалів справи та доказів, які містяться в матеріалах справи. Засідання відбувалося в службовому кабінеті судді. Текст рішення суду сторонам надано не було. Судом першої інстанції було застосовано Закон в редакції, яка не діяла на момент виникнення спірних правовідносин. Судом першої інстанції проігноровано долучені позивачем до матеріалів справи роздруківки листування між позивачем та відповідачем, які доводили відповідальність відповідача за освітлення та електромережу у паркінгу та проведення ремонтних робіт після виникнення пожежі та пояснення з матеріалів кримінального провадження, якими підтверджено тотожність номеру телефону керівника ТОВ «Рентал-6» зазначеного у наданих поясненнях та долучених до справи роздруківках із застосунку для миттєвих повідомлень «Viber». У вказаних роздруківка зафіксована поведінка та відношення відповідача після пожежі, його обов`язки щодо ремонтних робіт із відновлення освітлення. Судом першої інстанції проігноровано, що відповідач самоусунувся від покладених на нього законом та договором обов`язків, не забезпечив технічне обслуговування переданого в оренду майна, зокрема, не забезпечив нормальну роботу електрообладнання парко місця № 12. В розумінні Закону України «Про захист прав споживачі», відповідач надав позивачу неналежну послугу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року, відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, надано строк для подачі відзиву.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року закінчено проведення підготовчих дій, призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження, без повідомлення осіб, які брали участь у справі.

13 січня 2023 року від відповідача на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу з відповідними підтвердженнями про направлення його усім учасникам справи.

З вказаного відзиву вбачається, що відповідач не погоджується з доводами апеляційної скарги та просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду, без змін.

Відповідач зазначає, що застосування положень ч. 3 ст. 55 КЦЗ України в редакції станом на 18 травня 2020 року, не призводить до переоцінки позову. Скаржником вириваються з контексту оскаржуваного рішення певні фрази, які мали суттєве значення для вирішення справи, адже зі змісту рішення вбачається, що норми матеріального права, на підставі яких ухвалено відповідне рішення, не були положення ч. 3 ст. 55 КЦЗ України. Посилання скаржника на неправильне застосування норм матеріального права є бездоказовим. Посилання скаржника на неповне з`ясування обставин справи, у зв`язку з не дослідженням листування у мережі «Viber», є безпідставним, оскільки зазначене листування не було долучене до матеріалів справи. Скаржником не надано доказів того, що надані ним роздруківки дійсно відображають листування з певною особою. Крім того, скаржником не було надано до суду першої інстанції доказів направлення таких роздруківок усім учасникам справи. Також, відповідач зазначає, що машиномісце не є приміщенням із внутрішніми обладнаннями та мережами, а відповідач не є власником та користувачем всього паркінгу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та письмові докази у їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення матеріальної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що згідно змісту договору оренди машиномісць № 16-ПМ, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «БД РЕНТАЛ-А», останній не визначає будь-яких особливих умов чи покладення забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди на відповідача. Суду не надано будь-яких доказів на підтвердження неправомірних дій/бездіяльності з боку відповідача, що спричинили виникнення пожежі, відповідальності останнього за пожежну безпеку на об`єкті.

Колегія суддів в повній мірі погоджується з вищевказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Судом встановлено, що машиномісце № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_2 (т. І а.с. 127-128).

01 серпня 2018 року між ОСОБА_2 та ТОВ «БД РЕНТАЛ- А» укладено договір оренди машиномісць № 16-ПМ, відповідно до якого ОСОБА_2 (орендодавець) передав, а ТОВ «БД РЕНТАЛ-6» (орендар) прийняв у тимчасове платне користування нерухоме майно - машиномісця №№ НОМЕР_4 , що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до п.2.2 Договору оренди №16-ПМ передача Машино-місця в оренду не тягне за собою виникнення у Орендаря права власності на нього. Відповідно до п. 5.9. договору, ТОВ «БД РЕНТАЛ-6» має право здавати машиномісця у суборенду без попередньої письмової згоди орендодавця (т. І а.с. 18-21).

17 квітня 2019 року між ТОВ «БД РЕНТАЛ-6» (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди машиномісця № 12-БД, згідно якого, прийнято у тимчасове платне користування нерухоме майно - машиномісце № НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для тимчасової стоянки транспортних засобів: AUDI A6 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ; MAZDA CX5 державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ; HONDA НОМЕР_5 (т. І а.с. 14-16).

12 квітня 2019 року ТОВ «БД РЕНТАЛ-6» та ОСОБА_1 підписали акт приймання-передавання машиномісця № НОМЕР_1 в тимчасове платне користування (т. І а.с. 19).

Згідно акту про пожежу від 18 травня 2020 року, 18 травня 2020 року на підземному паркінгу, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 виникла пожежа. Причиною пожежі зазначено - коротке замикання електромережі В результаті пожежі пошкоджено автомобіль AUDI А6 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (т. І а.с. 22-23).

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль AUDI А6 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_1 (т. І а.с. 11-12).

Відповідно до висновку експерта № 291/20 від 11 серпня 2020 року судової товарознавчої експертизи, зробленої по кримінальному провадженню № 12020110410000172, вартість відновлювального ремонту автомобіля AUDI А6 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого в результаті пожежі, яка сталась 18 травня 2020 року, станом на дату проведення експертизи становить 160163 грн. 58 коп. (т. І а.с. 27-32).

Згідно висновку Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС №14-251 від 15 вересня 2020 року: осередок пожежі в паркінгу ЖК «Аметист» по АДРЕСА_1, знаходився на стелі паркомісця №12, а саме в конструкції електричного світильника; поширення вогню від осередку пожежі відбулось за рахунок випромінювання на лакофарбоване покриття даху та задньої правої двері автомобіля та за рахунок змінювання та конвекції на поверхню стелі; причиною виникнення пожежі є займання горючих матеріалів електричного світильника від тепла отриманого від більш розігрітого предмета (електродів люмінесцентної лампи) внаслідок несправності або неправильної роботи пускорегулювальної арматури; на момент проведення огляду судовим експертом, 30.06.2020, виявлено, що приміщення паркінгу не відповідають вимогам Правил пожежної безпеки в Україні; на момент проведення огляду стан об`єкту дослідження не відповідав п. 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні; порушення вимог п. 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні; порушення вимог п. 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні не перебуває у причинному зв`язку з виникненням пожежі на об`єкті; визначити відповідального за дотримання вимог пожежної безпеки на території паркінгу ЖК «Аметіст» не представилося можливим у зв`язку з відсутністю достатніх вихідних даних (т. І а.с. 49-63).

22 вересня 2020 року ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 направив ТОВ «БД РЕНТАЛ-6» письмову претензію на відшкодування матеріальної шкоди (збитків) (т. І а.с. 64-66), яка була отримана останнім 01 жовтня 2020 року (т. І а.с. 67-68).

Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Згідно частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно частин 1-2 статті 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму (ч. 1 ст. 760 ЦК України).

Згідно Інструкції з проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127, машино-місце - необхідна для встановлення одного автомобіля площа, що складається з площі горизонтальної проекції нерухомого екіпажа з додаванням розривів наближення (захисних зон) до сусідніх екіпажів або будь-яких перешкод.

За приписами пункту 5 розділу 1 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі - Правила №1417), особи, відповідальні за забезпечення пожежної безпеки на підприємствах та об`єктах, їх права та обов`язки визначаються відповідно до законодавства.

Частиною 3 статті 55 КЦЗ України (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Згідно пункту 6 розділу 1 Правил № 1417, у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об`єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди.

Згідно пункту 33 частини 1 статті 2 КЦЗ України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Згідно частини 1 статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктами 4.1-4.3 договору оренди № 12-БД від 17 квітня 2019 року визначено наступні обов`язки орендодавця: передати орендарю в оренду машиномісце згідно з цим договором за актом приймання-передавання, який підписується одночасно з цим договором; забезпечити орендарю безперешкодний доступ до машиномісця без будь-яких обмежень; якщо орендар здійснює невід`ємні поліпшення машиномісця, орендодавець зобов`язаний здійснювати контроль за здійсненням таких поліпшень.

Пунктом п.3 вказаного договору визначено, що орендар зобов`язаний підтримувати машиномісце в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду з урахуванням нормального фізичного зносу, тримати машиномісце у передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки стані.

З вказаного вбачається, що договір оренди № 12-БД від 17 квітня 2019 року не визначає будь-яких умов чи покладення забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди на відповідача.

Крім того, слід зазначити, що частиною 4 статті 319 ЦК України встановлено, що власність зобов`язує.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, власником машиномісця АДРЕСА_2 є ОСОБА_2

01 серпня 2018 року між ОСОБА_2 та ТОВ «БД РЕНТАЛ- А» укладено договір оренди машиномісць № 16-ПМ, відповідно до якого ОСОБА_2 (орендодавець) передав, а ТОВ «БД РЕНТАЛ-6» (орендар) прийняв у тимчасове платне користування нерухоме майно - машиномісця, зокрема, № НОМЕР_1 , розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до п.2.2 Договору оренди №16-ПМ передача Машино-місця в оренду не тягне за собою виникнення у Орендаря права власності на нього. Відповідно до п. 5.9. договору, ТОВ «БД РЕНТАЛ-6» має право здавати машиномісця у суборенду без попередньої письмової згоди орендодавця.

Згідно акту про пожежу від 18 травня 2020 року, причиною пожежі, яка виникла у паркінгу за вищевказаною адресою, є коротке замикання електромережі.

Пунктом п.3 договору оренди машиномісць № 16-ПМ від 01 серпня 2018 року визначено, що орендар зобов`язаний підтримувати машиномісце в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду з урахуванням нормального фізичного зносу, тримати машиномісце у передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки стані. При цьому, вказаним договором не передбачено обов`язок відповідача перевіряти чи утримувати електричні мережі підземного паркінгу, у якому розташоване орендоване позивачем машиномісце № НОМЕР_1 .

В свою чергу, доказів на підтвердження того, що причиною пожежі стало саме неналежне утримання відповідачем машиномісця № НОМЕР_1 , які в подальшому спричинили виникнення пожежі, матеріали справи не містять.

Також, слід зазначити, що відповідно до частини першої та пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно із частиною другою статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов`язку відшкодувати шкоду, є заподіяння майнової шкоди.

Згідно частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Зобов`язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

При цьому, обов`язок доведення факту наявності таких збитків та їх розмір, а також причинно-наслідковий зв`язок між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Натомість, неправомірність дій, вину та причинно-наслідковий зв`язок між ними спростовує відповідач.

Згідно висновку Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС №14-251 від 15 вересня 2020 року, осередок пожежі в паркінгу ЖК «Аметист» по АДРЕСА_1, знаходився на стелі паркомісця №12, а саме в конструкції електричного світильника. Поширення вогню від осередку пожежі відбулось за рахунок випромінювання на лакофарбоване покриття даху та задньої правої двері автомобіля та за рахунок змінювання та конвекції на поверхню стелі. Причиною виникнення пожежі є займання горючих матеріалів електричного світильника від тепла отриманого від більш розігрітого предмета (електродів люмінесцентної лампи) внаслідок несправності або неправильної роботи пускорегулювальної арматури. Згідно акту про пожежу від 18 травня 2020 року, причиною пожежі, яка виникла у паркінгу за вищевказаною адресою, є коротке замикання електромережі. При цьому, слід зазначити, що відповідач не є власником вищевказаного паркінгу та машиномісця № НОМЕР_1 . Договором № 16-ПМ від 01 серпня 2018 року, укладеним між відповідачем та позивачем, не встановлено обов`язок відповідача забезпечувати пожежну безпеку паркінгу та його відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки. Судом не встановлено, що саме відповідач є відповідальною особою за забезпечення пожежної безпеки машиномісця № НОМЕР_1 . Пожежа виникла у зв`язку із замикання електромережі. Підстави вважати, що причиною пожежі стали саме певні дії/бездіяльність відповідача, що в подальшому призвело до пошкодження автомобіля позивача, у суду відсутні.

Таким чином, посилання скаржника на те, що відповідач самоусунувся від покладених на нього законом та договором обов`язків, не забезпечив технічне обслуговування переданого в оренду майна, є безпідставним.

Слід зазначити, що за правилами частин першої та другої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Так, згідно витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності ТОВ «БД РЕНТАЛ-6» є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (т. І а.с. 129). Тобто, відповідач не займається діяльністю, яка пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Таким чином, посилання скаржника у позовній заяві на ст. 1187 ЦК України, як на підставу для відшкодування шкоди, є помилковим.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для стягнення матеріальної шкоди, у зв`язку з чим, й підстави для стягнення моральної шкоди, які в даному випадку є похідними вимогами, відсутні.

Колегія суддів в повній мірі погоджується з вищевказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ст.. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Так, оскільки судом не встановлено протиправність дій чи бездіяльності відповідача, причинний зв`язок між ними та завданою позивачу шкодою, враховуючи відсутність підстав для задоволення вимоги про стягнення матеріальної шкоди, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача моральної шкоди.

Крім того, оскільки підстави для задоволення основної вимоги про стягнення на користь відповідача матеріальної шкоди, відсутні, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для стягнення на користь позивача витрат на проведення автотоварознавчої експертизи та витрат на забезпечення надання доказів до суду.

Колегія суддів погоджується з посиланням скаржника на те, що під час ухвалення оскаржуваного рішення, судом першої інстанції застосовано ст. 55 КЦЗ України в редакції, яка не діяла на момент виникнення спірних правовідносин, разом з тим, слід зазначити, що таке порушення норм матеріального права не призвело до неправильного вирішення справи по суті, а відтак, не може бути безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на те, що судом першої інстанції проігноровано долучені позивачем до матеріалів справи роздруківки листування між позивачем та відповідачем у за стосунку «Viber», оскільки як вбачається з протоколу судового засідання від 08 липня 2021 року, судом було відмовлено у клопотанні позивача про долучення до матеріалів справи вищевказаних доказів, у зв`язку з чим, вони були повернуті позивачу. Зазначені докази до суду апеляційної інстанції, не подавались.

Посилання скаржника на те, що судове засідання відбувалося в службовому кабінеті судді, не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду.

Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на те, що текст рішення суду сторонам надано не було, виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1-3 статті 272 ЦПК України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. У разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення. У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса в особи відсутня.

З матеріалів справи вбачається, що в судовому засіданні під час проголошення вступної та резолютивної частини оскаржуваного рішення, були присутні, зокрема, позивач та його представник. Заяв про отримання копії скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення, позивач та його представник не подавали, а відтак, копія скороченого тексту рішення, судом не видавалась. Після складення повного тексту оскаржуваного рішення, його копія, у відповідності до ч. 3 ст. 272 ЦПК України, була направлена позивачу на його поштову адресу.

Посилання скаржника на те, що судом було пропущено стадію безпосереднього дослідження матеріалів справи та доказів, є безпідставним та спростовується журналом судового засідання від 14 вересня 2022 року. Крім того, з повного тексту оскаржуваного рішення вбачається, що судом було досліджено наявні в матеріалах справи докази та надано їм відповідну оцінку.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не впливають на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.

Колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення суду, як і не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін, як таке, що ухвалене з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 вересня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Суддя-доповідач: І.М. Вербова

Судді: Т.О. Невідома

В.А. Нежура