Ухвала

від 26.12.2022 по справі 366/1353/20

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 366/1353/20

Провадження № 2/366/13/22

У Х В А Л А

26 грудня 2022 року Іванківський районний суд Київської області у складі: головуючого-судді Ткаченка Ю.В., при секретарі Морозовій Я.Р., розглянувши у судовому засіданні, в смт. Іванків Київської області цивільну справу за позовом Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Київської обласної державної адміністрації, Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс» до Вишгородської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про визнання недійсним розпорядження, усунення перешкоди у здійсненні державою права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення шляхом повернення на користь держави та у постійне користування Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс» з незаконного володіння ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В :

Заступник керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області Антонюк Д. в інтересах держави в особі: Київської обласної державної адміністрації, Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс» звернувся до суду з позовною заявою до Іванківської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про визнання недійсним розпорядження та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.

Ухвалою суду від 14 липня 2020 року провадження по справі відкрито та призначено позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження /а.с. 148 том 1/.

05 серпня 2020 року від Київської обласної державної адміністрації до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника адміністрації, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі /а.с. 172-177 том 1/.

10 серпня 2020 року, 13 серпня 2020 року до суду від ДП «СЛП «Київоблагроліс» надійшли клопотання про розгляд справи без представника позивача /а.с. 178-180, 232-233 том 1/.

10 серпня 2020 року, 09 вересня 2020 року, 19 жовтня 2020 року, 21 січня 2021 року від Іванківської районної державної адміністрації Київської області надійшли клопотання про розгляд справи за відсутності представника адміністрації /а.с. 181, 250 том 1, а.с. 16, 56 том 2/.

11 серпня 2020 року від відповідача ОСОБА_3 надійшла Відповідь на відзив, в якому відповідач просить залишити позовну заяву без розгляду /а.с. 191-204 том 1/.

11 серпня 2020 року від відповідача ОСОБА_6 надійшла Відповідь на відзив, в якому відповідач просить залишити позовну заяву без розгляду /а.с. 205-218 том 1/.

11 серпня 2020 року від відповідача ОСОБА_6 надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду за строками давності /а.с. 220-221 том 1/.

11 серпня 2020 року від відповідача ОСОБА_3 надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду за строками давності /а.с. 222-224 том 1/.

18 серпня 2020 року до суду від відповідача ОСОБА_5 надійшла заява про розгляд справи без його участі /а.с. 235 том 1/.

01 вересня 2020 року до суду від відповідача ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд справи без її участі /а.с. 246 том 1/.

02 вересня 2020 року до суду від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без його участі /а.с. 248 том 1/.

15 вересня 2020 року до суду від ДП «СЛП «Київоблагроліс» надійшла відповідь на відзив ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , в якому представник позивача позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі /а.с. 2-9 том 2/.

08 грудня 2020 року від відповідача ОСОБА_6 надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду за строками давності /а.с. 41-55 том 2/.

16 червня 2021 року від керівника Вишгородської окружної прокуратури М. Василенка надійшло до суду клопотання про залучення правонаступника у справі, в якому просить залучити Вишгородську окружну прокуратуру, як правонаступника Броварської місцевої прокуратури Київської області, яке ухвалою суду від 18 серпня 2022 року було задоволено /а.с. 77-78, 171-173 том 2/.

16 червня 2021 року, 18 червня 2021 року від представника позивача ДП «СЛП Київоблагроліс» Боярської З.В. надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника підприємства /а.с. 79-82, 86-90 том 2/.

03 вересня 2021 року через канцелярію суду керівником Вишгородської окружної прокуратури Василенко М. подана заява про зміну предмета позову, уточнення позовних вимог та залучення правонаступника, яка ухвалою суду від 18 серпня 2022 року була задоволена /а.с. 95-111 том 2/.

29 вересня 2021 року від відповідача ОСОБА_6 надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду за строками давності /а.с. 114-125 том 2/.

29 вересня 2021 року від відповідача ОСОБА_6 надійшов Відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить залишити позовні вимоги без розгляду /а.с. 126-134 том 2/.

Розгляд підготовчих судових засідань неодноразово відкладася за клопотаннями сторін.

24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації на території України, рішенням зборів суддів Іванківського районного суду Київської області № 3 було тимчасово зупинено здійснення судочинства /а.с. 155 том 2/.

06.03.2022 року розпорядженням Голови Верховного суду України № 1/0/9-22 було змінено територіальну підсудність судових справ Іванківського районного суду до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області.

22.04.2022 року підсудність судових справ Іванківського районного суду було відновлено на підставі розпорядження Голови Верховного суду України № 18/0/9-22 від 21.04.2022 року /а.с. 156 том 2/.

Після відновлення судочинства, розгляд підготовчого судового засідання відкладено на 20 липня 2022 року.

20 липня 2022 року підготовчий розгляд справи відкладено за клопотанням прокурора відкладено на 18 серпня 2022 року, а в подальшому на 01 вересня 2022 року на 11 год. 15 хв.

Ухвалою суду від 01.09.2022 року відмовлено у задоволенні заявлених клопотань ОСОБА_6 , ОСОБА_3 про залишення позовної заяви без розгляду за строками давності; закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до розгляду на 10 листопада 2022 року на 13 год. /а.с. 179-180 том 2/.

10 листопада 2022 року розгляд справи не відбувся, у зв`язку із зайнятістю судді в іншому провадженні /а.с. 182 том 2/.

Розгляд справи призначено на 26 грудня 2022 року на 11 год.

У судове засідання прокурор не з`явився, про розгляд справи повідомлений вчасно. Заяв та клопотань не надіслали.

Представники позивачів Київська ОДА, ДП «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс» у судове засідання не з`явилися, про розгляд справи судом повідомлені вчасно, заяв та клопотань до суду не надіслали.

Відповідачі Вишгородська районна державна адміністрація у судове засідання не з`явилися, про розгляд справи судом повідомлені вчасно, відзиву, заяв та клопотань до суду не надіслали.

Предстаник відповідачів адвокат Панов Л.В. звернувся до суду із заявою про розгляд справи без участі відповідачів та їх представників.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 25 червня 2020 року заступник керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області Антонюк Д. в інтересах держави в особі: Київської обласної державної адміністрації, Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс» звернувся до суду з позовою заявою до Іванківської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про визнання недійсним розпорядження та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- Визнати недійсним розпорядження Іванківської районної державної адміністрації № 951 від 28.12.2012 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу земельних ділянок у власність» в частині затвердження проектів землеустрою громадянам ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;

- Усунути перешкоди у здійсненні державою права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення шляхом повернення на користь держави та у постійне користування Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс» з незаконного володіння ОСОБА_8 земельну ділянку площею 2 га із кадастровим номером 3222083200:01:003:0034, ОСОБА_7 земельну ділянку площею 2 га із кадастровим номером 3222083200:01:003:0033, ОСОБА_6 земельну ділянку площею 2 га із кадастровим номером 3222083200:01:003:0031, ОСОБА_5 земельну ділянку площею 2 га із кадастровим номером 3222083200:01:003:0030, ОСОБА_4 земельну ділянку площею 2 га із кадастровим номером 3222083200:01:003:0029, ОСОБА_3 земельну ділянку площею 2 га із кадастровим номером 3222083200:01:003:0028, ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2 га із кадастровим номером 3222083200:01:003:0027, ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га із кадастровим номером 3222083200:01:003:0024»;

- Судові витрати, сплачені прокуратурою Київської області, за даною позовною заявою стягнути з відповідачів на користь прокуратури Київської області на р/р НОМЕР_1 , ЄДРПОУ 02909996.

Як вбачається з матеріалів, розпорядженням Іванківської районної державної адміністрації Київської області № 951 від 28.12.2008 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу земельних ділянок у власність» затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у вланість для ведення особистого селянського госпоадсртва за межами населених пунктів за рахунок земель запасу (землі сільськогосподарського призначення) Оранської сільської ради, та передано у власність для ведення особистого селянського господарства земельні ділянки загальною площею 80 га (рілля), громадянам згідно з додатком до вказаного розпорядження, в тому числі, ОСОБА_8 площею 2,00 га, ОСОБА_7 площею 2 га, ОСОБА_6 площею 2,00 га, ОСОБА_5 площею 2 га, ОСОБА_4 площею 2 га, ОСОБА_3 площею 2 га, ОСОБА_2 .

Відповідно до інформаційних довідок від 16.03.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, в квітні 2014 року, на підставі вказаного розпорядження Іванківської РДА, реєстраційною службою Іванківського міжрайонного управління юстиції внесено відомості щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 322208300:01:0003:0034, 3222083200:01:0003:0033, 3222083200:01:0003:0031, 3222083200:01:0003:30, 3222083200:01:003:0029, 3222083200:01:003:0028, 3222083200:01:003:0027, 3222083200:01:003:0024 та видано свідоцтва про право власності на вказані земельні ділянки на ім`я громадян ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 площею по 2 га кожному, цільове призначення яких - для ведення особистого селянського господарства (всього площа землі становить 16 га).

Прокурор не погодився із зазначеними розпорядженнями, стверджуючи, що земельні ділянки, які були передані у власність відповідачам, накладаються на землі лісогосподарського призначення, які в силу положень ст.ст. 19, 57, 84Земельного кодексуУкраїни та ст. 5 Лісового кодексу України, відноситься до земель державної власності лісогосподарського призначення, використовується для ведення лісового господарства в порядку визначеному лісовим кодексомУкраїни та знаходиться у віданні Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс», яке будь-яких дозволів на вилучення даних земельних ділянок лісового фонду, зміну цільового призначення земель лісового фонду не надавало, втрати лісогосподарського виробництва при вилучені спірних земельних ділянок не відшкодовувались.

Частинами 1, 3, 4 статті 56ЦПК України визначено, що у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати суду документи, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, в пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, пункт 26 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. пункт 35 постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. пункт 27 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Пунктом 3 частини 1 статті 131-1Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23Закону Українивід 14.10.2014«Про прокуратуру» (далі - Закон), який набрав чинності 15.07.2015. Частина 1 цієї статті визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами 1 та 2 частини 3 статті 23 Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Абзац 3 частини 3 цієї статті передбачає заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Таким чином, заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом 3 частини 3 статті 23 Закону, має застосовуватись з урахуванням положень абзацу 1 частини 3 цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи.

Положенням частини 2 статті 19Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У контексті цього засадничого положення відсутність у Законі інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці 1 частини 3 статті 23Закону межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.

Цим висновком Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування частини 3 статті 23Закону в подібних правовідносинах, викладеного в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020 у справі № 363/4656/16-ц, який зводиться до необхідності визначення організаційно-правової форми суб`єкта, в особі якого звертається прокурор, з метою підтвердження підстав для представництва інтересів держави в суді в особі державного підприємства. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 провадження 12-20гс21).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду від 23.11.2021 №359/3373/16-ц (14-2цс21) зазначила, що позовні вимоги прокурора, спрямовані на захист прав або інтересів не держави, а державного підприємства, не підлягають розгляду по суті, оскільки позовну заяву за такими вимогами фактично подано не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах державного підприємства, а прокурор не має повноважень на ведення справ у частині таких вимог.

Позов у цій справі прокурор подав в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації та Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс» з посиланням на їх бездіяльність щодо захисту інтересів держави, які полягають в забезпеченні реалізації принципів регулювання земельних та природоохоронних відносин.

Суд приходить до висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс», тому позовні вимоги в цій частині слід залишити без розгляду.

Щодо правових підстав для представництва прокурора інтересів держави в особі Київської обласної державної адміністрації, слід зазначити наступне.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у частинах 1, 3, 4, 7 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», яка визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченомустаттею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Однак суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи, оскільки таке питання буде вирішуватись за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності.

Отже, ч. 4 ст.23Закону України«Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва, тому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

З метою забезпечення єдності судової практики у питанні застосування положень ЦПК України у справах за позовами прокурорів Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень підпункту 1 частини 2 статті 200ЦПК України (залишення позову без розгляду).

Аналогічні висновки зазначені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження 12-194гс19).

З матеріалів справи вбачається, що прокуратура була обізнана про порушення земельного законодавства під час розслідування кримінального провадження № 42019111810000125 від 13.06.2017 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України. Статутом Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс» визначено, що підприємство відноситься до сфери управління Київської обласної державої адміністрації і є підзвітним йому. Проте, Київська обласна державна адміністрація належним чином не здійснювала державний контроль за додержанням норм, правил та інших нормативно-правових актів з ведення лісового госпоадсртва, оскільки не вживала жодних заходів до повернення зазначеної земельної ділянки, яка вибула із власності держави незаконно. На адресу Київської обласної державної адміністрації місцевою прокуратурою направлено лист щодо факту виявлених порушень та самостійного вжиття заходів представницького характеру. Згідно з відповідями від 24.12.2019 року та від 18.12.2019 року, Київській ОДА невідомо про наявність вказаних порушень.

В данному випадку прокуратура вважає, що саме прокурор повинен здійснювати представництво в суді законних інтересів держави через порушення інтересів держави, що виражається в порушенні норм законодавства (діючого на час виникнення спірних правідносин) під час відведення земель лісогосподарського призначення, а також через нездійснення повноважень контролю з боку постійного користувача ДП «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс», а також контролю з боку Київської обласної державної адміністрації, яка виражається в бездіяльності останніх, що стало підставою для звернення до суду.

Однак, прокурором в обґрунтування власної процесуальної правомірності звернутись до суду в інтересах держави в особі відповідних органів, докази попереднього повідомлення даних органів про необхідність звернутись до суду за захистом інтересів держави, суду не представлені та матеріали даної судової справи даних доказів не містять, при цьому в інтересах ДП «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс» прокурор представником у справі виступати не має повноважень.

Разом з тим, матеріали справи не містять також доказів звернення Київської обласної державної адміністрації до суду з позовами для відновленого порушеного права держави в особі суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, прокурором не виконано порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»,і ненадано компетентномуоргану протягомрозумного строкупісля отриманняповідомлення самостійнозвернутися досуду зпозовом в інтересах держави, в свою чергу прокурор самостійно повідомив суб`єкта владних повноважень про подачу до суду даного позову, не надаючи йому можливості вирішити питання в порядку передбаченому нормами діючого законодавства.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року визначено, що якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Судом достовірно встановлено, що прокурором не доведено підстав для представництва суб`єкта владних повноважень в суді, на підставі підпункту 1 частини 2 статті 200 ЦПК України, тому наявні підстави для залишення позову без розгляду.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 257, 258-261 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Київської обласної державної адміністрації, Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс» до Вишгородської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про визнання недійсним розпорядження, усунення перешкоди у здійсненні державою права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення шляхом повернення на користь держави та у постійне користування Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс» з незаконного володіння ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 30 грудня 2022 року

Суддя: Ю.В. Ткаченко