Рішення

від 21.11.2022 по справі 203/522/22

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/522/22

Провадження № 2/0203/744/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2022 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в залі суду в м.Дніпрі у складі:

головуючого судді Ханієвої Ф.М.,

за участю секретаря судового засідання Ноторової Є.О.,

за участі:

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання,

встановив:

02.02.2022 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, в якому позивач просить суд:

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, доньки ОСОБА_1 у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку, доходу, щомісячно, на час навчання, тобто не менше ніж до 30.06.2025 року, але не пізніше досягнення нею 23 років, починаючи стягнення з дня звернення до суду.

І. Стислий виклад позицій учасників справи.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що вона навчається на 1 курсі Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара на денній формі навчання на факультеті Систем і засобів масової комунікації. Як зазначила позивач, її батько ОСОБА_2 не надає їй жодної матеріальної допомоги. Вона навчається в університеті на контрактній формі навчання, що коштує їй значних витрат. Однак, добровільно відповідач відмовляється сплачувати позивачу аліменти. При цьому позивач посилається на те, що відповідач офіційно працевлаштований та працює у ТОВ «АКСОР», код ЄДРПОУ 38900595, отримує постійний та стабільний дохід, з якого і утримувались аліменти на користь її матері до досягнення позивачем повноліття. Тому позивач вважає, що батько має змогу сплачувати аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

З огляду на викладене вище, позивач звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання.

У встановлений судом строк відповідач не надав суду відзив на позовну заяву із запереченнями проти позовних вимог.

У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила суд їх задовольнити, підстави звернення до суду із позовом пояснила суду таким чином, як про це зазначено вище.

Відповідач під час судового засідання визнав позовні вимоги у повному обсязі та додав, що наразі він офіційно не працевлаштований.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 07.04.2022 року було залишено без руху позовну заяву та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

09.05.2022 року позивач усунула недоліки позовної заяви у повному обсязі та належним чином.

Ухвалою суду від 10.05.2022 року було відкрито провадження в цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

У судове засідання, призначене на 21.11.2022 року, з`явились всі учасники справи.

Під час судового розгляду справи по суті спору судом були заслухані усні пояснення сторін, досліджені письмові докази, наявні в матеріалах справи, заслухані заключні слова сторін та у судовому засіданні 21.11.2022 року була проголошена вступна та резолютивна частини рішення суду.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є повнолітньої донькою відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Це підтверджується копією свідоцтва про народження від 10.12.2003 року, серії НОМЕР_1 , копією паспорта громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № НОМЕР_2 від 10.01.2020 року, копією свідоцтва про шлюб (повторно) серії НОМЕР_3 від 16.10.2019 року, копією рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 24.02.2020 року, справа № 203/4185/19, в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили станом на 26.03.2020 року.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є студенткою ІІ курсу денної форми навчання факультету Систем і засобів масової комунікації та навчається у Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара, термін навчання з 01.09.2021 року по 30.06.2025 року. Це підтверджується копіями довідки від 16.09.2021 року № 7115/88-175ж та довідки від 17.11.2022 року №7281/88-175ж.

За відомостями з копії трудової книжки серії НОМЕР_4 від 07.09.2002 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 31.05.2022 року відповідач був звільнений з ТОВ «Аксор Індастрі» за згодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання.

ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Суд, з урахуванням положень статті 9 Конституції України, зазначає, що відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Держави-учасниці відповідно до національних умов і в межах своїх можливостей вживають необхідних заходів щодо надання допомоги батькам та іншим особам, які виховують дітей, у здійсненні цього права і у випадку необхідності надають матеріальну допомогу і підтримують програми, особливо щодо забезпечення дитини харчуванням, одягом і житлом.

Держави-учасниці вживають всіх необхідних заходів щодо забезпечення відновлення утримання дитини батьками або іншими особами, які відповідають за дитину як всередині Держави-учасниці, так і за кордоном. Зокрема, якщо особа, яка несе фінансову відповідальність за дитину, і дитина проживають в різних державах, Держави-учасниці сприяють приєднанню до міжнародних угод або укладенню таких угод, а також досягненню інших відповідних домовленостей.

Відповідно до принципу 2 та принципу 4 Декларації прав дитини від 20.11.1959 року, дитині законом та іншими засобами має бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, що дадуть їй змогу розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та соціально, здоровим і нормальним шляхом, в умовах свободи та гідності. При ухваленні з цією метою законів основною метою має бути найкраще забезпечення інтересів дитини.

Дитина повинна мати право на належні харчування, житло, відпочинок і медичне обслуговування.

Згідно зі статтею 199 Сімейного кодексу України (далі СК України), якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно з частиною 1 статтею 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

За правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові Касаційного цивільного суду від 11.03.2020 року № 759/10277/1 (61-22317св19), будь-які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду. Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини.

Відповідно до частини 3 статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Статтею 184 СК України встановлено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

За правилами, встановленими статтею 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених устатті 182цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до пункту 20Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина,які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання),виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

У постанові № 644/3610/16-ц від 17.04.2019 року Верховний Суд вказав, що батьки зобов`язані утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчатися після досягнення повноліття незалежно від форми навчання до досягнення нею віку, що є меншим 23 років. Необхідність утримувати інших дітей не виключає обов`язку відповідача надавати матеріальну допомогу також своїй повнолітній дитині, яка її потребує.

Відповідно допункту 1,пункту 13Постанови КабінетуМіністрів України«Про переліквидів доходів,які враховуютьсяпри визначеннірозміру аліментівна одногоз подружжя,дітей,батьків,інших осіб»від 26лютого 1993року №146,утримання аліментівз працівниківпровадиться зусіх видівзаробітку ідодаткової винагородияк заосновною роботою,так іза роботоюза сумісництвом,в томучислі з: 1)основної заробітноїплати запосадовим окладом,тарифною ставкою,відрядними розцінкамитощо; 2)усіх видівдоплат інадбавок дозаробітної плати; 3)грошових інатуральних премій; 4)оплати занадурочну роботу,за роботув святкові,неробочі тавихідні дні; 5)заробітної плати,що зберігається під часвідпустки,а такожз одержуваноїпри звільненнікомпенсації заневикористану протягомкількох роківвідпустку; 6) заробітної плати, що зберігається під час виконаннядержавних ігромадських обов`язків,та вінших випадкахзбереження середньоїзаробітної плати; 7)винагороди зазагальні річніпідсумки роботи підприємств таорганізацій; 8)винагороди,що виплачуєтьсяштатним літературнимпрацівникам газет,журналів,агентств друку,радіо,телебачення ізфонду літературного гонорару,а такожнештатним літературнимпрацівникам,що підлягаютьдержавному соціальномустрахуванню; 9)одноразової винагороди(відсотковихнадбавок) за вислугуроків; 10)допомоги подержавному соціальномустрахуванню,а такожз допомогипо тимчасовійнепрацездатності,що встановленів колективнихсільськогосподарських підприємствах; 11)доплат додопомоги подержавному соціальномустрахуванню,виплачуваних зарахунок підприємств,установ,організацій; 12)сум,виплачуваних длявідшкодування збитківу зв`язку звтратою працездатностівнаслідок каліцтваабо іншого пошкодження здоров`я,за виняткомсум длявідшкодування витрат на догляд заними, на додатковехарчування, санаторно-курортне лікування (включаючиоплату проїзду)і протезуванняпотерпілих; 13)допомоги побезробіттю; 14)одержуваної пенсії,за виняткомнадбавок до пенсії, щовиплачуються особамз інвалідністюпершої групина доглядза ними; 14-1) державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства, призначеної відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю »;15)стипендій,виплачуваних студентам вперіод навчання у вищихнавчальних закладах,учням професійних навчально-виховнихзакладів таслухачам навчальнихзакладів підвищеннякваліфікації таперепідготовки кадрів; 16)доходів від підприємницької діяльності,селянських (фермерських)господарств,кооперативів,об`єднаньгромадян,а такождоходів,що припадають начастку платника аліментів від присадибноїділянки абопідсобного господарства; 17)усіх видівзаробітку,одержуваного адвокатамиза роботув юридичнихконсультаціях; 18)плати,отриманої запередачу воренду земельноїділянки абоземельної частки(паю); 19) інших видів заробітку.

Утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків.

Згідно з частиною 1 статті 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу із дня подання такої заяви.

Частинами 1, 2, 3 статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і в заємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі дока зам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з частини 4статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України, суд вважає за необхідне допустити рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць до негайного виконання.

Відповідно до частин 1, 2, 6, 8 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються , зокрема, у разі задоволення позову на відповідача.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до частини 1 статті 142 ЦПК України, у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», від судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

V. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви.

Суд, з урахуванням викладеного вище, зазначає, що позивач є повнолітньою дитиною відповідача, яка продовжує навчання, та потребує матеріальної допомоги, а відповідач є її батьком та на нього покладено однаковий з матір`ю обов`язок щодо утримання і матеріального забезпечення своєї повнолітньої дитини, яка продовжує навчання. Тому у суду наявні правові підстави для стягнення з відповідача аліментів на утримання своєї повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

Суд, вирішуючи спірні правовідносини між сторонами, враховує вимоги статті 182 СК України, а також те, що відповідач є здоровою та працездатною особою, позивач навчається у навчальному закладі на контрактній основі, відповідач визнав позов у повному обсязі. Тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до вимог ст. ст. 141, 142 ЦПК України, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 496,20 грн.

Керуючись статтями 5, 7, 10-13, 19, 23, 76-81, 89, 133, 141, 142, 206, 209, 210, 213, 228, 229, 258, 259, 263-265, 274, 275, 279, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, задовольнити повністю.

Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_6 ) аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи стягнення з дня подання позову 02 лютого 2022 року та дозакінченнянавчання, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 23 (двадцяти трьох) років.

Допустити рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь держави судовий збір у розмірі 496,20 (чотириста дев`яносто шість гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошеннядо Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складений 25.11.2022 року.

Суддя Ф.М. Ханієва