Постанова

від 21.12.2006 по справі 3/603-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

3/603-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

21.12.2006р.м.Київ№ 3/603-А

10:35

За позовом    Акціонерного товариства відкритого типу «Укрфінком»

До                      Бориспільського районного відділу земельних ресурсів

Про                       зобов'язання вчинити певні дії

                                                                                        Суддя Хілінська В.В.

                                              Секретар судового засідання Бабаян Д.А.

Представники:

Від позивача              Сидорчук А.В. –по дов. № 04.12-1 від 04.12.2006

Від відповідача          Льодін А.Г. –по дов. № 17 від 12.01.2006

В засіданні приймали участь

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги  Акціонерного товариства відкритого типу «Укрфінком»про зобов'язати Бориспільського районного відділу земельних ресурсів

- підписати три примірники акта про передачу на зберігання Акціонерному товариству «Укрфінком»довгострокових межових знаків в кількості 5 штук, якими встановлено межі земельної ділянки для ведення  підсобного сільського господарства  площею 9,7000  га Акціонерного товариства відкритого типу «Укрфінком»в адміністративних межах Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області;

- звернутися до Київського обласного головного управління  земельних   ресурсів з заявкою на отримання двох незаповнених бланків державного акта на право власності на земельну ділянку з метою подальшої видачі державного акта на право власності  на земельну ділянку для ведення підсобного сільського  господарства площею 9,7000 га Акціонерноготовариства відкритого типу «Укрфінком»в адміністративних  межах Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області;

- прийняти від Київського обласного головного управління земельних   ресурсів та передати Бориспільському районному відділу Київської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при   Держкомземі України»для  заповнення два бланки державного акта на право власності на земельну ділянку з метою подальшої видачі державного акта на право власності на земельну ділянку для ведення підсобного сільського  господарства площею 9,7000  га Акціонерного товариства відкритого типу «Укрфінком»в адміністративних межах Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області;

- прийняти від Бориспільського районного відділу Київської регіональної   філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України»та підписати два заповнені бланки державного акта на право власності на земельну ділянку для ведення підсобного сільського господарства площею 9,7000 га в адміністративних межах Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області та передати підписані державні акти на право власності на земельну ділянку Бориспільському районному відділу Київської  регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України»для реєстрам та видачі Акціонерному товариству відкритого типу «Укрфінком».

Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву позов не визнає з наступних підстав. Вважає, що позивач бажає отримати державний акт що посвідчує право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 9,7000 га на підставі представленої технічної документації, яка не відповідає вимогам ст. 56 Закону України «Про землеустрій»та п.1.16 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Держкомзему від 04.05.1999 № 43 в яких зазначено, що технічна документація зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою включає: виписку з рішення відповідної ради або державної адміністрації про надання у постійне користування, передачу у власність або продаж земельної ділянки, договір відчуження земельної ділянки, рішення суду; заяву   власника   земельної   ділянки   або   землекористувача   про   складання державного акта; технічне завдання на розробку технічної документації зі складання державного акта; висновок державного органу земельних ресурсів Держкомзему України про наявні обмеження на використання земельної ділянки; висновок   органу   у   справах   будівництва   та   архітектури   про   наявні обмеження на використання земельної ділянки; журнал польових вимірювань; кадастровий план земельної ділянки, складений за результатами зйомки; збірний кадастровий план суміжних землевласників та землекористувачів; відомість обчислення площі земельної ділянки; відомість обробки теодолітного ходу та вирахування координат поворотних точок меж земельної ділянки; ексіплікація земельних угідь згідно з формою 6-зем. Позивач бажає щоб відділ земельних ресурсів прийняв від ДП «ЦДЗК при Держкомземі України»та підписав два незаповнені бланки державного акта на   право    власності   на   зазначену   земельну   ділянку   та   передав   їх Бориспільському районному відділу ДП «ЦДЗК при Держкомземі України», що є неможливим. Позивач бажає зобов'язати відповідача встановити межі земельної ділянки позивача і підписати три примірники акта про передачу довгострокових межових  знаків  у  кількості   5   штук  на збереження  власнику  земельної ділянки. Відповідно до ст. 22 ЗУ «Про землеустрій»землеустрій здійснюється на підставі договорів між юридичними, фізичними особами та розробниками документації із землеустрою. Згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 26 вищезазначеного закону, розробниками документації із землеустрою є юридичні та фізичні особи, які отримали ліцензію на проведення робіт із землеустрою відповідно до закону. Виходячи з наведеного просить в задоволенні позовної заяви відмовити.

Господарським судом міста Києва заслухані пояснення осіб, які беруть участь у справі, досліджені зібрані докази. За результатами слухання вказаних осіб, дослідження доказів, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 13 травня 2004 року у справі № 144/4-04 було визнано право власності позивача на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 9,7000 га в адміністративних межах Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області. Згаданим рішенням було встановлено, що 26.07.2001 року між позивачем і КСП «Бориспільське»було укладено договір купівлі-продажу сукупних валових активів. Відповідно до умов даного договору, з моменту його підписання до позивача перейшло право власності на цілісний майновий комплекс КСП «Бориспільське».

Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Землевпорядною організацією Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лідо»було розроблено технічну документацію зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку позивача як передумову видачі державного акта на право власності на земельну ділянку.

Судом встановлено, що технічна документація зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку позивача включає усі документи, передбачені ст. 56 Закону України «Про землеустрій»та п. 1.16 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Держкомзему від 4 травня 1999 року № 43.

Суд дає належну оцінку тій обставині, що позивач набув у власність земельну ділянку із земель колективної власності Колективного сільськогосподарського підприємства «Бориспільське», що з урахуванням п. «а»ст. 80 і п. 7 розділу Х «Перехідні положення»ЗК України дорівнює набуттю земельної ділянки з земель приватної власності юридичної особи.

Враховуючи зміст абз. 5 і абз. 6 п. 1.16 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Держкомзему від 4 травня 1999 року. № 43 суд приходить до висновку, що технічна документація зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку позивача не повинна містити висновок державного органу земельних ресурсів і висновок органу у справах будівництва і архітектури про наявні обмеження на використання земельної ділянки. Таким чином, технічна документація зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку позивача не повинна містити висновок Бориспільського районного відділу земельних ресурсів і висновок Бориспільського районного відділу містобудування та архітектури про наявні обмеження на використання земельної ділянки.

Судом встановлено, що технічне завдання на розроблення технічної документації з  землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку позивача площею 9,7000 га в адміністративних межах Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області містить незаповнену графу для візи Бориспільського районного відділу земельних ресурсів.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України «Про землеустрій»документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затвердженого замовником.

Тому суд вважає, що технічне завдання повинне містити лише візу позивача як замовника відповідної технічної документації з землеустрою, натомість наявність або відсутність на технічній документації віз будь-яких інших осіб не має юридичного значення.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про землеустрій»документація зі землеустрою підлягає затвердженню в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим та іншими Законами України.

Чинне законодавство, зокрема ст. 186 Земельного кодексу України, не передбачає повноважень жодних органів державної влади та місцевого самоврядування щодо затвердження такого виду документації з землеустрою, як технічна документація зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тому суд доходить висновку, що технічна документація із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку позивача не підлягає затвердженню жодним органом державної влади або місцевого самоврядування, незважаючи на те, що зазначена технічна документація є видом документації з землеустрою.

Судом встановлено, що для складання державного акта на право власності на земельну ділянку позивача площею 9,7000 га в адміністративних межах Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області наявні всі передумови, які передбачені законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України «Про землеустрій»проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.

У відповідності до абз. 3 п. 2 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 677, проект відведення земельної ділянки не розробляється у разі, коли земельна ділянка набувається у власність шляхом купівлі-продажу, дарування, міни, на підставі інших цивільно-правових угод, успадкування, без зміни її меж та цільового призначення.

Згідно з умовами договору купівлі-продажу сукупних валових активів КСП «Бориспільське»від 26 липня 2001 року, до позивача в порядку правонаступництва перейшло право власності, зокрема, на земельну ділянку площею 594,3 га, частиною якої є земельна ділянка 9,7000 га.

Судом встановлено, що факт відчуження земельної ділянки не мав місця. Земельну ділянку площею 594,3 га за винятком земельної ділянки площею 9,7000 га, оформлення і видачі державного акта на право власності на яку вимагає позивач, а також земельної ділянки площею 203,7801 га, оформлення і видачі державного акта на право власності на яку позивач не вимагає, було передано у власність власникам земельних часток (паїв) КСП «Бориспільське».

З урахуванням змісту ч.1 ст. 50 Закону України «Про землеустрій», абз. 3 п.2 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 677, а також з урахуванням тієї обставини, що земельна ділянка перейшла у власність позивача без змін меж та цільового призначення, для розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність позивача земельної ділянки площею 9,7000 га відсутні підстави, натомість державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку підлягає складанню на підставі технічної документації з землеустрою щодо складання державного актів на право власності на земельну ділянку.

23.10.2006 позивач звернувся до Бориспільського районного відділу земельних ресурсів з заявою, у якій просив підписати три примірники акта про передачу на зберігання позивачу довгострокових межових знаків у кількості 5 штук, якими встановлено межі земельної ділянки для ведення підсобного сільського господарства площею 9,7000 га позивача в адміністративних межах Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області, звернутися до Київського обласного головного управління земельних ресурсів з заявкою на отримання двох незаповнених бланків державного акта на право власності на земельну ділянку, передати Бориспільському районному відділу Київської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України»для заповнення два бланки державного акта на право власності на зазначену земельну ділянку та підписати два заповнені бланки державного акта на право власності на вищевказану земельну ділянку.

Листом від 30.10.2006 № 628 відповідач відмовив позивачу у вчиненні дій щодо оформлення і видачі державних актів на право власності на зазначену земельну ділянку для ведення підсобного сільського господарства площею 9,7000 га Акціонерного товариства відкритого типу «Укрфінком»в адміністративних межах Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області, мотивуючи відмову тим, що згiдно науково-технiчної документацiї, розробленої в 1997 році Київським вiддiленням інституту землеустрою на замовлення КСП «Бориспільське»по паюванню земель, переданих у колективну власність КСП «Бориспільське»земельну ділянку пiд багаторiчними насадженнями площею 9,7000 га в адмiнiстративних межах Глибоцької сiльської ради Бориспiльського району включено до розрахунку вартостi земельної частки (паю) та її розмiру в умовних кадастрових гектарах. В обґрунтування відмови в задоволенні заяви позивача відповідач послався на п. 14 Перехідних положень Земельного кодексу України, відповідно до якого до 1 січня 2007 р. забороняється внесення права на земельну частку (пай) до статутних фондiв господарських товариств. Відповідач також послався на п. 16 Перехiдних положень Земельного кодексу України, який передбачає, що громадянам-власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням видiляються в натурi (на мiсцевостi) земельнi дiлянки з видачею державних актiв на право власностi на землю.

Суд вважає безпідставними доводи відповідача, якими вмотивовано відмову в задоволенні заяви позивача.

Відповідно до абз. 3 п.1 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям»від 8 серпня 1995 року № 720/95, паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) з видачею державних актів на право власності на земельну ділянку за рахунок земельної ділянки позивача площею 9,7000 га тягне припинення права власності на земельну ділянку позивача.

Частина 1 ст. 153 Земельного кодексу України передбачає, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. Ні стаття 140 Земельного кодексу України, яка містить вичерпний перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку, ні інші закони України не передбачають такої підстави припинення права власності на земельну ділянку юридичної особи, як розпаювання земельної ділянки, належної їй на праві власності.

Відповідно до п. 7 розділу Х «Перехідні положення»Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Суд вважає, що п. 7 розділу Х «Перехідні положення»Земельного кодексу України встановлює присічний термін для виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) за рахунок земель юридичних осіб —до набрання чинності Земельного кодексу України - до 01.01.2002.

Позивачем на законних підставах набуто право власності на земельну ділянку площею 9,7000 га 26.07.2001 - до набрання чинності Земельного кодексу України, на підставі раніше діючого законодавства.

Відповідач не надав жодного доказу того, що до 01.01.2002 будь-якому з власників земельних часток (паїв) було виділено в натурі (на місцевості) земельну ділянку з видачею державного акта на право власності на земельну ділянку за рахунок земельної ділянки площею 9,7000 га.

Оскільки до набрання чинності Земельного кодексу України власникам земельних часток (паїв) не було виділено в натурі (на місцевості) земельні ділянки за рахунок земельної ділянки позивача площею 9,7000 га, право власності позивача на земельну ділянку площею 9,7000 га не може бути припинено у зв'язку з розпаюванням зазначеної земельної ділянки.

З огляду на зміст п. 7 розділу Х «Перехідні положення»Земельного кодексу України, суд вважає, що на даний момент власникам земельних часток (паїв) земельні ділянки не може бути виділено в натурі (на місцевості) за рахунок земельної ділянки позивача площею 9,7000 га в адміністративних межах Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області.

Суд також вважає, що власники земельних часток (паїв) не мають права на виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості) за рахунок земельної ділянки позивача площею 9,7000 га у порядку встановленому Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».

Преамбула Закону передбачає, що цей Закон визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками. Враховуючи зміст преамбули Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»суд доходить висновку, що цей Закон підлягає застосуванню до правовідносин щодо виділення внатурі (на місцевості) земельних ділянок за рахунок земель, які перебували у колективній власності сільськогосподарських підприємств і організацій.

Правовий режим земель колективної власності сільськогосподарських підприємств, передбачений ст. 5 Земельного кодексу України від 18.12.1990, є тотожним правовому режимові земель приватної власності юридичних осіб, передбаченому ст. 82 Земельного кодексу України. Чинне законодавство не передбачає правового режиму колективної власності юридичних осіб, однак зі змісту п. 7 розділу Х «Перехідні положення»Земельного кодексу України вбачається, що землі колективної власності з 01.01.2002 набули правового режиму земель приватної власності юридичних осіб.

Пряма вказівка у преамбулі Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»на те, що земельні ділянки власникам земельних часток (паїв) виділяються в натурі за рахунок земель колективної власності, правовий режим яких було передбачено законодавством чинним до 01.01.2002, свідчить про те, що положення Закону застосовуються до земель колективної власності, які не набули правового режиму земель приватної власності юридичних осіб згідно з п. 7 розділу Х «Перехідні положення»Земельного кодексу України, якими є землі колективної власності сільськогосподарських підприємств і організацій, котрі були ліквідовано до 01.01.2002.

Судом встановлено, що ні КСП «Бориспільське», ні позивача як правонаступника КСП «Бориспільське»не було ліквідовано до 01.01.2002 і не ліквідовано на даний момент. Тому суд вважає, що положення Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»не підлягають застосуванню до правовідносин щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) за рахунок земельної ділянки позивача площею 9,7000 га в адміністративних межах Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області.

Натомість чинне законодавство передбачає інший порядок реалізації права власників земельних часток (паїв) на виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Відповідно до ч. 2 ст. 121 Земельного кодексу України та ч. 2 ст. 5 Закону України «Про особисте селянське господарство»власники земельних часток (паїв) мають право на збільшення розміру земельних ділянок, що безоплатно передаються їм для ведення особистого селянського господарства із земель державної або комунальної власності, у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).

Тому суд доходить висновку, що власники земельних часток (паїв) мають право на виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок не за рахунок земельної ділянки позивача площею 9,7000 га в адміністративних межах Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області, а за рахунок земель державної або комунальної власності.

Оскільки на земельну ділянку позивача відсутні права третіх осіб, а технічна документація із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку площею 9,7000 га в адміністративних межах Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області за змістом і обсягом відповідає вимогам чинного законодавства, суд вважає, що Бориспільський районний відділ земельних ресурсів зобов'язаний виконати обов'язки, покладені на нього як на суб'єкта владних повноважень, що забезпечує оформлення і видачу державних актів на право власності на земельну ділянку, відповідно до нижчевикладеного.

Як зазначалось вище, рішенням Господарського суду Київської області від 13 травня 2004 року у справі № 144/4-04 було визнано право власності позивача на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 9,7000 га.

Чинним законодавством передбачено обов'язковість виконання судових рішень, зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України, згідно зі ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Судом встановлено, що вимоги, які містила заява позивача до Бориспільського районного відділу земельних ресурсів у повному обсязі співпадають з позовними вимогами АТВТ «Укрфінком»у справі № 3/603-А.

Ч. 3 ст. 125 Земельного кодексу України передбачає, що земельна ділянка не може використовуватися до одержання державного акта на право власності на земельну ділянку, його державної реєстрації та встановлення меж земельної ділянки.

Відповідно до п. 1.13 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Держкомзему від 4 травня 1999 року № 43, встановлення меж земельної ділянки в натурі передує складанню державного акта на право власності на земельну ділянку і посвідчується актом про передання довгострокових межових знаків на збереження власника земельної ділянки, який, згідно з п. 1.14 Інструкції, складається у трьох примірниках і підписується, зокрема, представником районного (міського) відділу земельних ресурсів. Отже, Бориспільський районний відділ земельних ресурсів зобов'язаний встановити межі земельної ділянки позивача і підписати три примірники акта про передання довгострокових межових знаків у кількості 5 штук на збереження власника земельної ділянки.

Абз. 1 п. 4.3 Інструкції передбачає, що чисті (незаповнені) бланки державних актів зберігаються в обласних управліннях, Київському та Севастопольському міських управліннях земельних ресурсів.

Відповідно до абз. 2 п. 4.3 Інструкції, начальник районного (міського) державного органу земельних ресурсів отримує для заповнення чистий бланк державного акта за письмовою заявкою у разі наявності позитивного висновку державної землевпорядної експертизи технічного звіту зі складання державного акта.

Відповідно до абз. 7 ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації»проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній землевпорядній експертизі. Водночас суд дає належну оцінку тій обставині, що позивач отримує державний акт на право власності на земельну ділянку не на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а на підставі технічної документації щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку.

Як вбачається з п. «д»і п. «і»ч. 2 ст. 25 Закону України «Про землеустрій»проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки і технічна документація щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку є різними видами документації із землеустрою.

Отже, на відміну від проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, технічна документація щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку не підлягає обов'язковій державній землевпорядній експертизі.

Тому суд вважає, що відповідач зобов'язаний звернутись до Київського обласного головного управління земельних ресурсів із заявкою на отримання двох чистих бланків державного акта на право власності на земельну ділянку, після чого передати Бориспільському районному відділу Київської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України»два чисті бланки державного акта на право власності на земельну ділянку для заповнення.

Як було встановлено судом вище, позивач набув у власність земельну ділянку площею 9,7000 га в адміністративних межах Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області із земель колективної власності КСП «Бориспільське», що з урахуванням п. «а»ст. 80 і п. 7 розділу Х «Перехідні положення»Земельного кодексу України дорівнює набуттю земельної ділянки з земель приватної власності юридичної особи.

Тому, з огляду на зміст п. 2.14 Інструкції, суд доходить висновку, що відповідач зобов'язаний підписати заповнені бланки державного акта на право власності на земельну ділянку позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 125 Земельного кодексу України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після державної реєстрації документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку, яким, відповідно до ч.1 ст. 126 Земельного кодексу України, є державний акт на право власності на земельну ділянку.

П.п. 4.2 і 4.5 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему від 2 липня 2003 р. № 174, передбачають, що державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до Книги записів державної реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі реєстратором, яким, згідно з абз. 12 п. 1.2. Тимчасового порядку, є відповідний структурний підрозділ Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України. Відповідно до п. 3.1 Інструкції, державні акти на право власності на земельну ділянку видаються структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України.

Тому суд доходить висновку, що відповідач зобов'язаний передати підписані примірники державного акта на право власності на земельну ділянку позивача площею 9,7000 га до Бориспільського районного відділу Київської регіональної філії Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України” для реєстрації та видачі позивачу.

Відповідно до п. «г»ч. 2 ст. 22 Земельного кодексу України, несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям земельні ділянки сільськогосподарського призначення передаються у власність для ведення підсобного сільського господарства.

Як вбачається з п. 2.3 статуту позивача, позивач є несільськогосподарським підприємством, а тому земельна ділянка сільськогосподарського призначення може бути передана у власність позивача лише для ведення підсобного сільського господарства.

Тому суд доходить висновку, що державний акт на право власності на земельну ділянку позивача у графі «цільове призначення (використання) земельної ділянки” повинен містити запис «для ведення підсобного сільського господарства»відповідно до п. 2.4 Українського класифікатора цільового використання земель, затвердженого листом Держкомзему від 24 квітня 1998 року № 14-1-7/1205.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 158, 161, 162, 163 та п. 6, 7 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Господарський суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Акціонерного товариства відкритого типу «Укрфінком»задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Бориспільський районний відділ земельних ресурсів (Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 74, код 24214504) підписати три примірники акта про передачу на зберігання Акціонерному товариству «Укрфінком»довгострокові межові знаки в кількості 5 штук, якими встановлено межі земельної ділянки для ведення підсобного сільського господарства площею 9,7000 га Акціонерного товариства відкритого типу «Укрфінком»(м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 100/2, код 23526911) в адміністративних межах Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області.

3. Зобов'язати Бориспільський районний відділ земельних ресурсів (Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 74, код 24214504) звернутися до Київського обласного головного управління земельних ресурсів з заявкою на отримання двох незаповнених бланків державного акта на право власності на земельну ділянку з метою подальшої видачі державного акта на право власності на земельну ділянку для ведення підсобного сільського господарства площею 9,7000 га Акціонерного товариства відкритого типу «Укрфінком»(м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 100/2, код 23526911) в адміністративних межах Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області.

4. Зобов'язати Бориспільський районний відділ земельних ресурсів (Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 74, код 24214504) прийняти від Київського обласного головного управління земельних ресурсів та передати Бориспільському районному відділу Київської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України»для заповнення два бланки державного акта на право власності на земельну ділянку з метою подальшої видачі державного акта на право власності на земельну ділянку для ведення підсобного сільського господарства площею 9,7000 га Акціонерного товариства відкритого типу «Укрфінком»(м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 100/2, код 23526911) в адміністративних межах Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області.

5. Зобов'язати Бориспільський районний відділ земельних ресурсів (Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 74, код 24214504) прийняти від Бориспільського районного відділу Київської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України»та підписати два заповнені бланки державного акта на право власності на земельну ділянку для ведення підсобного сільського господарства площею 9,7000 га в адміністративних межах Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області та передати підписані державні акти на право власності на земельну ділянку Бориспільському районному відділу Київської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України»для реєстрації та видачі Акціонерному товариству відкритого типу «Укрфінком»(м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 100/2, код 23526911).

6. Стягнути з Місцевого бюджету Бориспільського району Київської області на користь Акціонерного товариства відкритого типу «Укрфінком»(м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 100/2, код 23526911) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

7. Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                     В.В. Хілінська