Рішення

від 17.01.2023 по справі 697/1795/22

КАНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 697/1795/22

Провадження № 2-о/697/14/2023

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2023 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Євтушенко Б.В.,

з участю секретаря судового засідання судового засідання Литвин Л.К., заявника ОСОБА_1 , представника заявника - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Каневі цивільну справу, яка подана в порядку окремого провадження, за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Канівська міська рада Черкаської області про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем,

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту проживання постійного проживання разом із спадкодавцем, ОСОБА_3 , на час відкриття спадщини, тобто на день смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заяви зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина на належні їй земельні ділянки площею 1,0009, 0,3997, 0,0981, 0,2729 га., які розташовані на території Пекарівської сільської ради Канівського району Черкаської області. Заявник є спадкоємцем за заповітом спадкового майна померлої. На даний час спадок ніким не успадкований. Звернувшись до Канівської державної нотаріальної контори Черкаської області щодо оформлення спадщини, заявнику пояснили, що видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на його ім`я не можуть, у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини. Проте, він вважає, що даний строк ним не пропущений, бо у зв`язку із погіршенням стану здоров`я матері, ОСОБА_3 , виникла необхідність в допомозі, тобто в щоденному догляді, в результаті чого, з серпня місця 2021 року він переїхав проживати до матері за її місцем проживання. Разом за матір`ю проживав за адресою: АДРЕСА_1 , здійснював за нею догляд, піклувався та надавав всіляку допомогу, тому вважає, що строк для прийняття спадщини - не пропущений. У зв`язку із викладеними обставинами заявник змушений звернутися до суду.

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 17.11.2022 заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

У судовому засіданні заявник та його предстанвик підтримали подану заяву.

У судовому засіданні оголошуваласаь перерва з 16.01.2023 до 17.01.2023.

Після перерви заявник та його представник у судове засідання не з`явились. Від представника заявника надійшла заява про завершення розгляду справи без них, подану заяву підтримують.

Представник заінтересованої особи - Канівської міської ради Черкаської області у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності їх представника, проти задоволення заяви не заперечує.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, показання свідків, заслухавши заявника та його представника, врахувавши письмову думку заінтересованої особи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються

цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною 3 ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України визначено що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Пекарі Черкаського району Черкаської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 03.11.2021 (а.с.11).

Після смерті ОСОБА_3 , відкрилася спадщина на земельні ділянки площею 1,0009 га, 0,3997 га, 0,0981 га, 0,2729 га, 0,3997 га, які розташовані на території Пекарівської сільської ради Канівського району Черкаської області, що підтверджується копіями Державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 596204, ЯЛ № 596205, ЯЛ № 596207, ЯЛ № 596206 ( а.с. 14-17).

Заявник ОСОБА_1 є сином померлої ОСОБА_4 , що підтверджується копіє свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 10.07.1960 ( а.с. 18).

Відповідно до копії заповіту від 02.12.2015, посвідченого секретарем Пекарівської сільської ради Канівського району Черкаської області Корнієнко Т.В. в реєстрі за № 19, ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_1 земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: розміром 1,0009 га та знаходиться в адмінмежах Пекарівської сільської ради, кадастровий номер 7122085800:01:001:0497, розміром 0,0981 га та знаходиться в адмінмежах Пекарівської сільської ради, кадастровий номер 7122085800:01:001:0641, розміром 0,2729 га та знаходиться в адмінмежах Пекарівської сільської ради, кадастровий номер 7122085800:01:001:0979, розміром 0,3997 га та знаходиться в адмінмежах Пекарівської сільської ради, кадастровий номер 7122085800:01:001:0772 ОСОБА_1 (а.с. 13).

Постановою від 14.10.2022 за вих. № 956/02-31 державного нотаріуса Канівської державної нотаріальної контори заявнику ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки спадкоємець померлого не надав нотаріусу документа, який свідчить про те, що спадщину за заповітом прийняв у встановлений законом термін (а.с.10).

З інформації, наданої Канівською державною нотаріальною конторою, вбачається, що після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 заяви про прийняття спадщини в нотконтору не надходили (а.с.28-29).

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_5 показав, що він є сусідом ОСОБА_3 по будинку в селі Пекарі та йому відомо, що ОСОБА_1 проживав з весни 2021 року з матір`ю ОСОБА_3 по день її смерті. Свідок ОСОБА_6 показала, що ОСОБА_1 є її рідним братом, що він та вона постійно проживали з матір`ю, він ОСОБА_1 - з дня хвороби матері до дня її смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2 ; не заперечує щодо задоволення заяви ОСОБА_1 .

Згідно довідки стрости села Пекарі Канівської міської ради № 198 від 08.11.2022 вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 проживала ОСОБА_3 , на день її смерті проживав без реєстрації (з серпня 2021 року) та вів спільне господарство ОСОБА_1 , 1960 р.н. (а. с. 8).

Частиною 2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що в судовому засіданні можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку встановлення.

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до абз. 3 п. 3 роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст.29, ч. 2 ст.1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст.1269 ЦК України).

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013). Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як випливає із п.3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Згідно роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Суд дійшов висновку про обгрунтованість заяви, оскільки судом встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем - матір`ю ОСОБА_3 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як це підтверджується зібраними по справі письмовими доказами та показаннями свідків.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про можливість задоволення заяви, оскільки встановлення цього факту породжує для заявника юридичні наслідки, від яких залежать його майнові права на спадщину. Іншої можливості встановити цей факт заявник не має.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1268 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 7, 12, 13, 81, 89, 197, 198, 200, 293-294, 316, 318, 319 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Канівська міська рада Черкаської області про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 із спадкодавцем ОСОБА_3 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Пекарі Черкаського району Черкаської області, на час відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Б . В . Євтушенко