Ухвала

від 17.01.2023 по справі 755/2244/21

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/2244/21

У Х В А Л А

17.01.2023

м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва (далі - Суд) у складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , та учасників кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , представника потерпілого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_4 , про примусовий привід свідка у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.12.2018 за № 12020105040001755 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, установив:

захисник ОСОБА_4 заявив клопотання, у порядку ст. 350 КПК, про примусовий привід свідка ОСОБА_7 , адреса: АДРЕСА_1 , т.м. НОМЕР_1 , у рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР 31.12.2018 за № 12020105040001755, яке умотивував неможливість виконання стороною захисту вимог ст. 23 КПК, з огляду на відсутність у цих свідків стійкого бажання прибувати до суду.

Суд, вислухавши думку інших учасників кримінального провадження, приходить до наступного.

Відповідно до ч.6 ст.22 КПК України суд, зберігаю об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Згідно з вимогами ч.1 ст.28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Відповідно до ст. 140 КПК України, привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час.

Рішення про здійснення приводу приймається під час судового провадження - судом за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, або з власної ініціативи.

Привід може бути застосований до підозрюваного, обвинуваченого або свідка із дотриманням вимог ст. 143 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 23 КПК суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Враховуючи вище викладене, Суд приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з метою реалізації права сторони захисту на допит свідка перед незалежним та неупередженим судом та виконання вимог ч. 1 ст. 23 КПК.

З урахуванням того, що органи, що виконують судове рішення, повідомляють суд, який постановив судове рішення, про його виконання (ч. 4 ст. 535 КПК України), а у разі неможливості здійснення приводу особа, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, повертає її до суду з письмовими поясненнями причин невиконання (ч. 4 ст. 143 КПК України).

Крім того, ця дія (привід свідка) дасть змогу суду дотриматися принципу безпосередності дослідження показань, який є однією із загальних засад кримінального провадження. Безпосередність дослідження доказів означає звернену до суду вимогу закону про дослідження ним всіх зібраних у конкретному кримінальному провадженні доказів шляхом допиту обвинувачених, потерпілих, свідків, експерта, огляду речових доказів, оголошення документів, відтворення звукозапису і відеозапису тощо.

Ця засада кримінального судочинства має значення для повного з`ясування обставин кримінального провадження та його об`єктивного вирішення. Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити і перевірити їх (як кожний доказ окремо, так і у взаємозв`язку з іншими доказами), здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними у ст. 94 ч. 1 КПК України, і сформувати повне та об`єктивне уявлення про фактичні обставини конкретного кримінального провадження.

Недотримання засади безпосередності призводить до порушення інших засад кримінального провадження: презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, змагальність сторін та свобода в поданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Тому засада безпосередності виступає необхідним елементом процесуальної форми судового розгляду, недотримання її судом, виходячи зі змісту ст. 23 ч. 2 та ст. 86 КПК України, означає, що докази, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, не можуть бути визнані допустимими і враховані при постановленні судового рішення судом, крім випадків, передбачених КПК України, у той час, як саме здійснення приводу, в цій ситуації сприятиме дотриманню принципу безпосередності дослідження показань, який є однією із загальних засад кримінального провадження, тим самим містить легітимну мету.

Сприятиме така дія і дотримання у рамках кримінального провадження розумних строків його розгляду визначених ст. 28 КПК.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 350, 369-372, 376 КПК України, Суд постановив:

клопотання захисника ОСОБА_4 , про примусовий привід свідка у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.12.2018 за № 12020105040001755 задовольнити.

Застосувати до свідка ОСОБА_7 , адреса: АДРЕСА_1 , т.м. НОМЕР_1 , примусовий привід до Дніпровського районного суду м. Києва, за адресою: м. Київ, вул. Пластова, 3, каб. 24 на 10:30 год. 07.02.2023, у зв`язку з чим судове засідання відкласти до вказаної дати.

Виконання ухвали доручити Дніпровському УП ГУ НП в місті Києві із дотриманням вимог ст. 143 КПК України.

У разі встановлення обставин регламентованих ч. 3 ст. 143 КПК України стосовно певного свідка (-ів), ухвалу в даній частині вважати такою, що припиняє свою дію з моменту їх виявлення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Дніпровську окружну прокуратуру міста Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення і підлягає негайному виконанню на всій території України.

С у д д я Оксана БІРСА