Рішення

від 19.01.2023 по справі 445/1232/22

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 445/1232/22

провадження № 2/445/590/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2023 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Сивака В. М.

секретаря судового засідання Захарчук Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області цивільну справу в загальному позовному провадженні за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Глинянської міської ради Львівського району Львівської області Гукової Оксани Анатоліївни про визнання права власності на об`єкти нерухомості, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме Глинянської міської ради Львівського району Львівської області Гукової Оксани Анатоліївни про визнання права власності.

Згідно ухвали суду від 30.08.2022 відкрито загальне позовне провадження, призначено справу до підготовчого провадження.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Гірник О.О. в судове засідання не з`явились, але надали на адресу суду заяву, у якій просили проводити судовий розгляд справи у їх відсутність, позов підтримують в повному обсязі.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, причин неявки суд неповідомив, відзиву на позовну заяву не подав, клопотань про відкладення розгляду справи не подав.

Тому суд ухвалює заочне рішення в порядкуст. 280 ЦПК Українина підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ч. 8 ст.178 ЦПК Українитак як представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового зсідання технічними засобами згідно ч.2ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали справи, вважає позов ОСОБА_1 таким, що підлягає до задоволення за наступних обставин.

Поняття «будівництво» включає в себе нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт об`єктів будівництва (ч. 3ст. 10 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»,ст. 4 Закону України «Про архітектурну діяльність»).

Для визнання будівництва самочинним воно має бути пов`язане з об`єктом нерухомості й порушувати одне з положеньстатті 376 ЦК України.

Так, згідно ч.1ст. 376 ЦК України, поняття самочинного будівництва визначено через сукупність його основних ознак, які виступають умовами або підставами, за наявності яких об`єкт нерухомості може бути визначений самочинним, а саме, якщо: він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; об`єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; об`єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

За загальним правилом, закріпленим у частині другійстатті 376 ЦК України, особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Разом з тим, згідност. 375 ЦК Українивласник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.

ОСОБА_1 здійснено самочинне будівництво об`єктів нерухомості, а саме: складу, площею 890,2 м.кв., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; механічний цех, площею 560,9 м.кв., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; склад-навіс, площею 450 м.кв., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначені об`єкти нерухомості розташовані на земельних ділянках з кадастровим номером: 4621883600:02:005:0020, загальною площею: 2,0982 гa, яка перебуває у користуванні ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі від 01 жовтня 2018 року, укладеного із Колтівською сільською радою Золочівського району Львівської області строком на 49 років; кадастровим номером: 4621883600:02:005:0011, загальною площею: 0.4000 гa, яка перебуває у користуванні ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі від 29 серпня 2017 року, укладеного із Колтівською сільською радою Золочівського району Львівської області строком на 15 років; кадастровий номер 4621883600:02:005:0013, загальною площею 0,7200 га, яка перебуває у користуванні ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі №01-18 від 21 лютого 2018 року, укладеного із Колтівською сільською радою Золочівського району Львівської області строком на 20 років.

З метою державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме на будівлю: складу, площею 890,2 м.кв., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; механічний цех, площею 560,9 м.кв., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; склад-навіс, площею 450 м.кв., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , 14 червня 2022 року ОСОБА_1 подано заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вищепереліченого нерухомого майна.

Для державної реєстрації речових прав перелічених об`єктів, окрім заяви про реєстрації, було долучено також наступні документів: технічні паспорти на відповідні будівлі, а також сплачено державне мито у порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно».

За результатами розгляду поданих заяв, Відповідачем прийнято рішення про відмову у реєстрації речових прав та їх обтяжень, а саме: Рішенням №64333571 від 29 липня 2022 року відмовлено у реєстрації права приватної власності на склад, площею 890,2 м.кв., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; Рішенням №64333790 від 29 липня 2022 року відмовлено у реєстрації права приватної власності на механічний цех, площею 560,9 м.кв., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; Рішенням №64334004 від 29 липня 2022 року відмовлено у реєстрації права приватної власності на склад-навіс, площею 450 м.кв., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 .

Виходячи із положень ч.5 статті 376ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пунктах 3, 4, 9 Постанови від30.03.2012р.№ 6"Пропрактику застосуваннясудами статті376ЦК України(проправовий режимсамочинного будівництва)" роз`яснено, що право власності у порядку, передбаченому частиною третьою статті 376 ЦК України, може бути визнано лише на новозбудоване нерухоме майно або нерухоме майно, яке створено у зв`язку зі знесенням попередньої будівлі та відповідно до будівельних норм і правил є завершеним будівництвом. При розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Судам слід мати на увазі, що відповідно до статті 26Закону №2780-XII спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства. За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК, частина першастатті 3 Цивільного процесуального кодексу України. У зв`язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право. Пунктом 12 цієї ж постанови роз`яснено, що у справах, пов`язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього (частина друга статті 376 ЦК). Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п`ята статті 376 ЦК). Вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов`язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними.

У правовій позиції висловленій Верховним Судом України при розгляді справи N 6-1328цс15 зазначено, що згідно із частиною першою статті 376ЦК України самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об`єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) об`єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) об`єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій статті 376ЦК України ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним. Водночас згідно із частиною третьою статті 376ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки в установленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Ця умова є єдиною для визнання права власності на самочинно збудований об`єкт нерухомості за такою особою на підставі рішення суду. При цьому слід ураховувати положення частини першої статті 376 ЦК України, а саме: наявність в особи, що здійснила будівництво, належного дозволу та належно затвердженого проекту, а також відсутність істотних порушень будівельних норм і правил у збудованому об`єкті нерухомості.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позов про визнання права власності на нерухоме майно слід задовольнити.

Керуючись ст.ст.4,10-13,18,133,141,142,200,206,223,247,258-259,263-265 ЦПК України, ст.ст.15,316,317,375,376 ЦК України, суд,

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Глинянської міської ради Львівського району Львівської області Гукової Оксани Анатоліївни про визнання права власності на об`єкти нерухомості - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (Місце реєстрації: НОМЕР_1 , Львівська обл1.Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на склад, площею 890,2 м.кв., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

2. Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на механічний цех, площею 560,9 м.кв., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

3. Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на будівлю складу-навісу, площею 450 м.кв., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за заявою відповідача поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення може бути протягом 30-ти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення 30-денного строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 19.01.2023 року.

Суддя В. М. Сивак