Рішення

від 13.01.2023 по справі 184/158/22

ДОВГИНЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 184/158/22

Провадження № 2/211/456/23

Заочне рішення

іменем України

13 січня 2023 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Ткаченко С. В.,

при секретарі Мариненко Е.П.,

за відсутності: позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи,

розглянувши в м. Кривому Розі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, служба у справах дітей виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області про визначення місця проживання дитини, -

встановив:

позивач звернувся до суду з позовною заявою, вказав, що він з 14.05.2016 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народилася донька ОСОБА_3 . Рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.01.2021 шлюб було розірвано.

Фактичні шлюбні відносини між позивачем та відповідачем були припинено з літа 2019 року, з цього часу відповідач вихованням та піклуванням дитини не займається.

Рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.07.2020 з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання доньку на користь ОСОБА_1 .

З квітня 2021 позивач, малолітня ОСОБА_3 мешкають за адресою реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 .

Позивач просить суд визначити місце проживання доньки ОСОБА_3 разом з батьком, ОСОБА_1 . Судові витрати стягнути з відповідача на користь позивача.

Ухвалою суду від 09.05.2022 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 13.12.2022 підготовче судове засідання закрите та справа призначена до судового розгляду.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, наполягав на задоволенні позовних вимог та не заперечував щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, своєчасно та належним чином була повідомлена про дату, час та місце слухання справи в порядку, передбаченому статтею 128 ЦПК України, відзиву на позов не надала.

Представник служби у справах дітей виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області у судове засідання не з`явився.

Згідно вимог статті 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити у цій справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився у судове засідання, не повідомив причини неявки, не подав відзив, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст.82ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Судом встановлено, що матір`ю малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 , батьком ОСОБА_1 (а.с. 10 копія свідоцтва про народження).

З 14.05.2016 позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі. Рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.01.2021 шлюб було розірвано (а.с. 6, 7 копія рішення).

Рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.07.2020 з ОСОБА_2 стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частини усіх видів її заробітку (доходу) на утримання малолітньої ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 . Постановою державного виконавця Довгинцівського ВДВС у місті Кривому Розі ПСМУМЮ (м. Дніпро) Щерби А.С. від 16.09.2020 відкрито виконавче провадження № 63046885 (а.с. 5 - копія постанови).

Позивач та його малолітня донька ОСОБА_3 мешкають за адресою реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 . Разом з ними зареєстровані та мешкають батьки позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.с. 9 - довідка). У висновку органу опіки та піклування Покровської міської ради Дніпропетровської області від 20.07.2022 за № 177/06-53-22 зазначено, що дане домоволодіння належить батькові позивача. Також зазначено, що для малолітньої дитини у домоволодінні облаштовано окреме спальне місце, в наявності письмовий стіл, місце для зберігання особистих речей, створено задовільні умови для проживання та виховання дитини. Батько малолітньої, ОСОБА_1 , працює робітником з комплексного обслуговування сільськогосподарського виробництва у товаристві з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Берегиня», за місцем проживання характеризується позитивно. Мати малолітньої, ОСОБА_2 , за інформацією служби у справах дітей виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті Кривому Розі ради від 01.07.2022 за № 873 за адресою реєстрації на проживає. Орган опіки та піклування Покровської міської ради Дніпропетровської області вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 47, 48 - висновок).

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно ст.141Сімейного кодексуУкраїни мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Частиною 1 ст. 150 СК України визначені головні напрями виховного процесу, який мав би зосереджуватися на основних суспільних цінностях повазі до інших людей, любові до членів своєї сім`ї, родини. Брак любові у дитячі роки це духовний дисбаланс на усе життя.

Згідно зі ст. 151 СК Українибатьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Права батьків щодо виховання дитини розцінюється як засіб виконання ними своїх обов`язків щодо неї.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Конвенції про права дитини дитина, яка не проживає з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 161 СК України,якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди що до того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Принцип 6 Декларації прав дитини, за яким малолітня дитина може бути розлучена зі своєю матір`ю лише у винятковій ситуації не можна тлумачити таким чином, що у матері малолітньої дитини мається перевага перед батьком при вирішенні питання щодо визначення місця проживання дитини, приймаючи до уваги рівність прав обох батьків щодо дитини, що витікає як зі ст. 141 СК України, так зі змісту Конвенції про права дитини.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом із батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Право дитини на отримання належного сімейного виховання виникає у неї від народження.

У частині 2 ст.24Конституції України зазначено, що не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Частина 3 ст.24Конституції України проголошує,що рівністьправ жінкиі чоловіказабезпечується:наданням жінкамрівних зчоловіками можливостейу громадсько-політичнійі культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров`я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям.

Однак, в Україні, в деяких сферах життя, вже чоловіки потребують забезпечення рівності їх прав з жінками, як то у відносинах зі своїми дітьми, зокрема, при вирішенні спорів між батьком та матір`ю дитини про визначення місця її проживання.

Зокрема, у статті 141Сімейного кодексуУкраїни зазначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно зі ст.11Закону України«Про охоронудитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Крім того,під часвирішення такоїкатегорії справсудам слід керуватись статтею 51 Конституції України, яка гарантує кожному із подружжя рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Схожа норма міститься також у частині шостій статті 7 Сімейного кодексу України, відповідно до якої рівність прав і обов`язків жінки та чоловіка у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї є однією із загальних засад регулювання сімейних відносин.

З огляду на викладене вище, суд вважає, за можливе задовольнити позов ОСОБА_1 та визначити місце проживання малолітньої доньки разом з батьком за місцем його реєстрації.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

На підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат, а саме судового збору в сумі 992,40 грн., сплаченого ним при подачі позову, тому, оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, суд з врахуванням положень статті 141 ЦПК України вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати, стягнувши їх з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 19, 76, 81, 82, 141, 247, 263-265, 280-288, 354-355 ЦПК України, суд -

вирішив:

позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір у сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: С. В. Ткаченко

Повний текст судового рішення складений 20.01.2023.