Постанова

від 17.01.2023 по справі 569/16519/22

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/16519/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2023 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді Левчука О. В.,

за участі секретаря судового засідання Янок М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за адміністративним позовом ОСОБА_1

до Рівненської митниці Державної митноїслужби України

про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил

учасники справи в судове засідання не з`явились

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Рівненської митниці, в якому просить скасувати постанову Рівненської митниці Державної митної служби України №0108/20400/22 від 05.10.2022 в справі про порушення митних правил, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил передбачених ст. 485 Митного кодексу України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 % несплаченої суми митних платежів, що складає 3 307766,19 грн.

Позивач вважає, що оскаржувана постанова у справі про порушення митних правил підлягає скасуванню, оскільки прийнята з порушенням вимог чинного законодавства України, а висновки фіскального органу не відповідають дійсності та фактичному характеру правовідносин. Зокрема, як зазначає позивач, в його діях відсутній прямий умисел, подання до митних декларацій документів здійснювалося без мети неправомірного зменшення розміру митних платежів. Жоден з документів, що подавався митному органу при митному оформлені товарів, підробленим або одержаним незаконним шляхом, або таким, що містить неправдиві відомості, не визнавався. Таким чином, неможливо погодитись з кваліфікацією дій позивача митницею, оскільки в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, а саме, не було умислу спрямованого на вчинення порушення митних правил, який утворює суб`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України. Як слідує з оскаржуваної постанови, позивача визнано винним у вчиненні дій, спрямованих на неправомірне зменшення розміру митних платежів на загальну суму 1 102 588,73 гривень (мита - 918 823,94 грн., ПДВ - 183 764,79 грн.) під час митного оформлення імпортованих 30-ти різних транспортних засобів (в основному сідельних тягачів та напівпричепів), зокрема ніби-то внаслідок подання ОСОБА_1 підроблених сертифікатів з перевезення товару EUR.1 на кожен з цих транспортних засобів для неправомірного застосування преференційного походження товару та звільнення від сплати ввізного мита та податку на додану вартість. При цьому, за твердженням відповідача, доказом того, що згадані сертифікати були підробленими є лист уповноваженого органу Польщі від 15.02.2022.

Ухвалою суду від 17.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

В судове засідання позивач не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, натомість представником подано заяву про розгляд справи без їхньої участі, проти задоволення позову заперечує.

Дослідивши матеріали справи та врахувавши обставини у справі, судом встановлено таке.

Згідно змісту оскаржуваної постанови, впродовж 2020 року на адресу ПО «ІМЕКС 2112» (код ЄДРПОУ 43012501, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Лідавська, буд. 2,) ввезено ряд транспортних засобів, які оформлені у митному режимі «імпорт» за наступними митними деклараціями типу ІМ40ДЕ:

- №UA204080/2020/4826 від 20.02.2020 - Сідельний тягач марка MAN, модель TGX26.440 номер кузова НОМЕР_1 ;

- №UA204080/2020/4828 від 20.02.2020 - Сідельний тягач марка MAN модель TGX26.440, номер кузова НОМЕР_2 ;

- №UA204080/2020/5195 від 24.02.2020 - Сідельний тягач марка DAF модель XF105.460 номер кузова НОМЕР_3 ;

- №UA204080/2020/6083 від 03.03.2020 - Напівпричіп марка STOKOT модель S3U номер кузова НОМЕР_4 ;

- №UA204080/2020/6131 від 03.03.2020 - Автобус марка MERCEDES BENZ модель SPRINTER 516CDI номер кузова НОМЕР_5 ;

- №UA204080/2020/6208 від 04.03.2020 - Навантажувач телескопічний колісний марка JCB 535V125 номер шассі НОМЕР_6 ;

- №UA204080/2020/6243 від 04.03.2020 - Автобус марка SETRA модель S431DT номер кузова НОМЕР_7 ;

- №UA204080/2020/6765 від 10.03.2020 - Вантажний автомобіль марки MERCEDES-BENZ модель ATEGO 122.2L номер кузова НОМЕР_8 ;

- №UA204080/2020/8808 від 29.04.2020 - Напівпричіп-самоскид марка KEMPF модель SKM номер кузова НОМЕР_9 ;

- №UA204080/2020/8809 від 29.04.2020 - Напівпричіп-самоскид марка KEMPF модель SKM номер кузова НОМЕР_10 ;

- №UA204080/2020/9531 від 13.05.2020 - Напівпричіп-ізотермічний марка SCHMITZ модель SK024 номер кузова НОМЕР_11 ;

- №UA204080/2020/10877 від 01.06.2020 - Сідельний тягач марка V0LVO модель FH500 номер кузова НОМЕР_12 ;

- №UA204080/2020/10950 від 02.06.2020 - Напівпричіп самоскид марка BODEX модель KIS3W-A номер кузова НОМЕР_13 ;

- №UA204080/2020/14920 від 07.07.2020 - Сідельний тягач марка DAF модель XF460FT номер кузова НОМЕР_14 ;

- №UA204080/2020/l7385 від 23.07.2020 - Напівпричіп ізотермічний фургон марка SCHMITZ модель S3 номер кузова НОМЕР_15 ;

- №UA204080/2020/17575 від 24.07.2020 - Вантажний автомобіль марка MAN модель TGM 15.250 номер кузова НОМЕР_16 ;

- №UA204080/2020/17796 від 27.07.2020 - Сідельний тягач марка MAN модель TGX18.440 номер кузова НОМЕР_17 ;

- №UA204080/2020/18336 від 30.07.2020 - Вантажний автомобіль-автобетонозмішувач марка MERCEDES BENZ модель 3236К AXOR номер кузова НОМЕР_18 ;

- №UA204080/2020/18703 від 03.08.2020 - Напівпричіп самоскид марка BODEX модель КІS3В номер кузова НОМЕР_19 ;

- №UА204080/2020/19974 від 11.08.2020 - Автомобіль легковий марка AUDI модель А6 номер кузова НОМЕР_20 ;

- №UA204080/2020/19999 від 11.08.2020 - Напівпричіп ізотермічний марка KRONE модель SD номер кузова НОМЕР_21 ;

- №UA204080/2020/21743 від 25.08.2020 - Вантажний автомобіль марка MERCEDES-BENZ модель Atego 1229L номер кузова НОМЕР_22 ;

- №UA204080/2020/22093 від 27.08.2020 - Напівпричіп самоскид марка KEMPF модель SKM номер кузова НОМЕР_23 ;

- №UA204080/2020/22202 від 27.08.2020 - Вантажний автомобіль марка VOLVO модель FH500 номер кузова НОМЕР_24 ;

- №UA204080/2020/22234 від 27.08.2020 - Вантажний автомобіль марка VOLVO модель FH500 номер кузова НОМЕР_25 ;

- №UA204080/2020/22301 від 28.08.2020 - Сідельний тягач марка DAF модель XF460FT номер кузова НОМЕР_26 ;

- №UA204080/2020/22944 від 02.09.2020 - Вантажний автомобіль марка MAN модель TGM 18.250 номер кузова НОМЕР_27 ;

- № U А204080/2020/23093 від 03.09.2020 - Сідельний тягач марка MERCEDES-BENZ модель 1842 ACTROS номер кузова НОМЕР_28 ;

- №UA204080/2020/24467 від 15.09.2020 - Напівпричіп ізотермічний марка KRONE модель SD номер кузова НОМЕР_29 ;

- №UA204080/2020/26940 від 05.10.2020 - Сідельний тягач марка MAN модель TGX 18.440 номер кузова НОМЕР_30 .

Митне оформлення транспортних засобів за вказаними вище митними деклараціями проведено із застосуванням тарифної преференції за кодом «410» (скасування мит) «Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС (Абзац перший частини першої статті 29 додатка 1-А «Тарифний графік України» до глави 1 розділу IV «Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею» Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони)» (гр. 36 МД). При митному оформленні транспортних засобів за 30 митними деклараціями сплачені митні платежі в розмірі - 3 484 439,06 грн. При цьому, умовно нарахована сума митних платежів склала 1 102 588,73 грн., з них: мита 918 823,94 грн., та ПДВ 183 764,79 гри. Відповідно до граф 8, 9, 14 митних декларацій одержувачем і особою, відповідальною за фінансове врегулювання та декларантом с ПП «ІМЕКС 2112» (код ЄДРПОУ 43012501).

Підставою для застосування преференційних ставок ввізного мита стали сертифікати з перевезення товарів EUR.1 видані уповноваженим органом Польщі, які подані до митного оформлення за вищевказаними митними деклараціями, а саме: PL/MF/AN0112597 від 17.02.2020; PL/MF/AN0112598 від 17.02.2020; PL/MF/AN01128905 від 22.02.2020; PL/MF/AN04510883 від 26.02.2020; PL/MF/AN01200712 від 26.02.2020; PL/MF/AN01129712 від 26.02.2020; PL/MF/AN4510887 від 26.02.2020; PL/MF/AN10546235 від 08.03.2020; PL/MF/AN1875460 від 27.04.2020; PL/MF/AN1875459 від 27.04.2020; PL/MF/AN0351055 від 14.04.2020; PL/MF/AN0351351 від 28.05.2020; PL/MF/AN0351355 від 25.05.2020; PL/MF/AN3351135 від 01.07.2020; PL/MF/AN5555535 від 20.07.2020; PL/MF/AN1351111 від 20.07.2020; PL/MF/AN8355533 від 21.07.2020; PL/MF/AN2517896 від 27.07.2020; PL/MF/AN25891568 від 28.07.2020; PL/MF/AN12300223 від 05.08.2020; PL/MF/AN12300221 від 05.08.2020; PL/MF/AN1335467 від 19.08.2020; PL/MF/AN1355535 від 17.08.2020; PL/MF/AN135572 від 25.08.2020; PL/MF/AN135569 від 25.08.2020; PL/MF/AN135570 від 25.08.2020; PL/MF/AN135568 від 01.09.2020; PL/MF/AN135571 від 01.09.2020; PL/MF/AN1355535 від 07.07.2020; PL/MF/AN135575 від 01.09.2020.

Відповідно до статей 31 і 32 Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, Департаментом митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД на звернення Рівненської митниці (від 29.06.2021 №7.13-1/15/4-34/4760) направлено запит до уповноваженого органу Польщі щодо підтвердження автентичності та правильності зазначених вище сертифікатів з перевезення товару EUR.1 (30 шт.), виданих на товари, експортером яких є «ОU EUROCONTINENT» (Естонія).

Листом уповноваженого органу Польщі від 15.02.2022 №0601-IGC.4331.40.2021.КD не підтверджено преференційне походження товарів, зазначених у сертифікатах EUR.1, з Європейського Союзу. Зокрема у листі зазначено, що надіслані на перевірку сертифікати є підробкою та не видавалися уповноваженими органами Польщі (митниця в м. Люблін), тому підтвердити автентичність документів про походження та статус походження заявлених у них товарів не є можливим. Відповідно до ч.1 ст. 36 Митного кодексу України, країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або, обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

З огляду на зазначене, з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів, до митного контролю та митного оформлення митним органам України подано підроблені сертифікати з перевезення товару EUR.1 (30 шт.).

Отже, транспортні засоби, митне оформлення яких здійснено за митними деклараціями не можуть бути визнаними такими, що мають преференційне походження з Європейського Союзу, та відповідно не мають права на тарифну преференцію за кодом «410».

Відповідно до розрахунку митних платежів за митними деклараціями типу ІМ40ДЕ розрахованих управлінням митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД (службова записка від 30.08.2022 №7.13- 15/вн-23/1768), сума недоборів митних платежів складає 1 102 588,73 грн., з них: мита 918 823,94 грн., та ПДВ 1 83 764,79 грн.

Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 , посадова особа ПП «ІМЕКС 2112» (код ЄДРПОУ 43012501), вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів на загальну суму 1 102 588,73 грн., з них: мита 918 823,94 грн., та ПДВ 183 764,79 грн., тобто подав митним органам України підроблені документи (сертифікати з перевезення товару EUR.1: PL/MF/AN0112597 від 17.02.2020; PL/MF/AN0112598 від 17.02.2020; PL/MF/AN01128905 від 22.02.2020; PL/MF/AN04510883 від 26.02.2020; PL/MF/AN01200712 від 26.02.2020; PL/MF/AN01129712 від 26.02.2020; PL/MF/AN4510887 від 26.02.2020; PL/MF/AN10546235 від 08.03.2020; PL/MF/AN1875460 від 27.04.2020; PL/MF/AN1875459 від 27.04.2020; PL/MF/AN0351055 від 14.04.2020; PL/MF/AN0351351 від 28.05.2020; PL/MF/AN0351355 від 25.05.2020; PL/MF/AN3351135 від 01.07.2020; PL/MF/AN5555535 від 20.07.2020; PL/MF/AN1351111 від 20.07.2020; PL/MF/AN8355533 від 21.07.2020; PL/MF/AN2517896 від 27.07.2020; PL/MF/AN25891568 від 28.07.2020; PL/MF/AN12300223 від 05.08.2020; PL/MF/AN12300221 від 05.08.2020; PL/MF/AN1335467 від 19.08.2020; PL/MF/AN1355535 від 17.08.2020; PL/MF/AN135572 від 25.08.2020; PL/MF/AN135569 від 25.08.2020; PL/MF/AN135570 від 25.08.2020; PL/MF/AN135568 від 01.09.2020; PL/MF/AN135571 від 01.09.2020; PL/MF/AN1355535 від 07.07.2020; PL/MF/AN135575 від 01.09.2020, що містять неправдиві відомості стосовно преференційного походження товарів (країни походження), чим вчинив порушення митних правил, передбачене ст. 485 МК України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд враховує, що за приписамист. 485 МК України, порушенням вважається заявлення в митній декларації, з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору(контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Отже, склад правопорушення, передбаченогост. 485 МК України, передбачає, що особа, яка його вчинила, діяла умисно, а значить усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановленост.485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей.

Диспозиція вказаної правової норми передбачає необхідність спеціальної противної мети у вигляді неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. При цьому, у статті 485 МК України вказано, що застосування адміністративного стягнення до порушника митних правил можливе тільки за заявлення у митній декларації «неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості».

Суд зазначає, що відповідальність за ст. 485 МК України може наставати лише у випадку, коли правопорушник свідомо, з умислом, спрямованим на зменшення митних платежів, вказав неправдиву інформацію або ж надав органам доходів та зборів документи, в яких містяться відомості, що не відповідають дійсності.

Вказана позиція щодо ст. 485 МК України міститься у Постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 640/7258/17, згідно якого: «для притягнення до відповідальності, згідно статті 485 Митного кодексу України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу. При цьому, статтею 485 Митним кодексом України передбачено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.

Також, згідно з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 16 жовтня 2018 року по справі №751/7809/16, відповідальність, передбачена санкцією статті 485 МК України, настає у разі наявності мети - неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також заявлення неправдивих відомостей.

Тому, аналізуючи зміст нормативного регулювання спірних правовідносин є підстави зробити висновок, що склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі).

Як стверджується матеріалами справи, підставою для винесення зазначеної постанови став висновок відповідача про те, що позивачем вчинено протиправні дії спрямовані на зменшення розміру митних платежів шляхом надання документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару при митному оформленні товарів за митними деклараціями: PL/MF/AN0112597 від 17.02.2020; PL/MF/AN0112598 від 17.02.2020; PL/MF/AN01128905 від 22.02.2020; PL/MF/AN04510883 від 26.02.2020; PL/MF/AN01200712 від 26.02.2020; PL/MF/AN01129712 від 26.02.2020; PL/MF/AN4510887 від 26.02.2020; PL/MF/AN10546235 від 08.03.2020; PL/MF/AN1875460 від 27.04.2020; PL/MF/AN1875459 від 27.04.2020; PL/MF/AN0351055 від 14.04.2020; PL/MF/AN0351351 від 28.05.2020; PL/MF/AN0351355 від 25.05.2020; PL/MF/AN3351135 від 01.07.2020; PL/MF/AN5555535 від 20.07.2020; PL/MF/AN1351111 від 20.07.2020; PL/MF/AN8355533 від 21.07.2020; PL/MF/AN2517896 від 27.07.2020; PL/MF/AN25891568 від 28.07.2020; PL/MF/AN12300223 від 05.08.2020; PL/MF/AN12300221 від 05.08.2020; PL/MF/AN1335467 від 19.08.2020; PL/MF/AN1355535 від 17.08.2020; PL/MF/AN135572 від 25.08.2020; PL/MF/AN135569 від 25.08.2020; PL/MF/AN135570 від 25.08.2020; PL/MF/AN135568 від 01.09.2020; PL/MF/AN135571 від 01.09.2020; PL/MF/AN1355535 від 07.07.2020; PL/MF/AN135575 від 01.09.2020.

Проте, в матеріалах справи про порушення митних правил відсутні будь-які докази на підтвердження наявності умислу ОСОБА_1 , як директора ТОВ «ІМЕКС 2112» на заниження митних платежів (шляхом повідомлення недостовірної інформації про товар).

Позивач вказує, що згадані сертифікати з перевезення товару EUR. 1 (якими підтверджено преференційне походження товару та застосовано пільги при сплаті митних платежів) ним подавалися у тому вигляді, який йому був наданий контрагентом. ОСОБА_1 звертає увагу у своїй позовній заяві на те, що будь-яких інших документів у нього в розпорядженні не було, жодних підробок, підмін чи інших протиправних дій, які б спотворювали зміст жодних документів ним відповідно не вчинялось і про будь-які порушені кримінальні провадження, судові рішення чи вироки у кримінальних справах, які б підтвердили подібні твердження чи обставини, у оскаржуваній постанові не згадано.

Верховний Суд у постанові від 02 жовтня 2018 року у справі №640/5082/17 вказав, якщо судами не встановлено подання позивачем неправдивих відомостей та документів чи приховування важливих для правильної класифікації товару даних, а декларування товару здійснювалось на основі наявних товаросупровідних документів та його технічного опису, то у митного органу не було підстав визнавати дії позивача такими, що спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, що являє собою об`єктивну сторону передбаченого ст. 485 МК України правопорушення.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 22 травня 2018 року (справа №463/6189/15-а), з якої вбачається, якщо особою не вчинено дій, спрямованих на приховування дійсних відомостей про товар, то склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, відсутній.

Позивачем було надано до митної декларації виключно ті документи, які були надані йому продавцем товарів, в т.ч. і сертифікати з перевезення походження товарів форми EUR.1: PL/MF/AN0112597 від 17.02.2020; PL/MF/AN0112598 від 17.02.2020; PL/MF/AN01128905 від 22.02.2020; PL/MF/AN04510883 від 26.02.2020; PL/MF/AN01200712 від 26.02.2020; PL/MF/AN01129712 від 26.02.2020; PL/MF/AN4510887 від 26.02.2020; PL/MF/AN10546235 від 08.03.2020; PL/MF/AN1875460 від 27.04.2020; PL/MF/AN1875459 від 27.04.2020; PL/MF/AN0351055 від 14.04.2020; PL/MF/AN0351351 від 28.05.2020; PL/MF/AN0351355 від 25.05.2020; PL/MF/AN3351135 від 01.07.2020; PL/MF/AN5555535 від 20.07.2020; PL/MF/AN1351111 від 20.07.2020; PL/MF/AN8355533 від 21.07.2020; PL/MF/AN2517896 від 27.07.2020; PL/MF/AN25891568 від 28.07.2020; PL/MF/AN12300223 від 05.08.2020; PL/MF/AN12300221 від 05.08.2020; PL/MF/AN1335467 від 19.08.2020; PL/MF/AN1355535 від 17.08.2020; PL/MF/AN135572 від 25.08.2020; PL/MF/AN135569 від 25.08.2020; PL/MF/AN135570 від 25.08.2020; PL/MF/AN135568 від 01.09.2020; PL/MF/AN135571 від 01.09.2020; PL/MF/AN1355535 від 07.07.2020; PL/MF/AN135575 від 01.09.2020.

Отже декларантом надано митниці документи, до складання яких він не мав відношення, а отже у спірному випадку відсутні підстави стверджувати те, що позивач знав або міг здогадуватися про те, що інформація, яка в них наведена, не підтверджується в частині країни походження товару.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 МК України, сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Так, документи, що підтверджують походження товару (в даному випадку сертифікати), надаються експортером такого товару на адресу покупця/декларанта, а той у свою чергу надає його при митному оформленні товару в якості підтвердження його походження.

Суд звертає увагу, що позивач не є видавником таких сертифікатів і в нього відсутній обов`язок перевіряти дійсність таких документів, він не може бути обізнаний щодо їх недійсності та/або відкликання. Крім того, на підтвердження того, що надані сертифікати були недійсними чи підроблені відповідач має надати документи, які це підтверджують, зокрема - вирок суду в кримінальній справі.

Отже, в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ст. 485 МК України, оскільки у нього не було умислу на здійснення правопорушення, а також він не здійснював дій, спрямованих на неправомірне зменшення розміру митних платежів.

Таким чином, неможливо погодитись з кваліфікацією дій позивача митницею, оскільки в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, а саме, не було умислу спрямованого на вчинення порушення митних правил, який утворює суб`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України. Відсутність умислу та переслідування мети, спрямованої на неправомірне зменшення розміру митних платежів, свідчить про відсутність в діях особи ознак порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, що є підставою для закриття провадженняу справі, у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.

Як зазначено в постанові, що оскаржується, про невідповідність сертифікатів з перевезення походження товарів форми EUR.1: PL/MF/AN0112597 від 17.02.2020; PL/MF/AN0112598 від 17.02.2020; PL/MF/AN01128905 від 22.02.2020; PL/MF/AN04510883 від 26.02.2020; PL/MF/AN01200712 від 26.02.2020; PL/MF/AN01129712 від 26.02.2020; PL/MF/AN4510887 від 26.02.2020; PL/MF/AN10546235 від 08.03.2020; PL/MF/AN1875460 від 27.04.2020; PL/MF/AN1875459 від 27.04.2020; PL/MF/AN0351055 від 14.04.2020; PL/MF/AN0351351 від 28.05.2020; PL/MF/AN0351355 від 25.05.2020; PL/MF/AN3351135 від 01.07.2020; PL/MF/AN5555535 від 20.07.2020; PL/MF/AN1351111 від 20.07.2020; PL/MF/AN8355533 від 21.07.2020; PL/MF/AN2517896 від 27.07.2020; PL/MF/AN25891568 від 28.07.2020; PL/MF/AN12300223 від 05.08.2020; PL/MF/AN12300221 від 05.08.2020; PL/MF/AN1335467 від 19.08.2020; PL/MF/AN1355535 від 17.08.2020; PL/MF/AN135572 від 25.08.2020; PL/MF/AN135569 від 25.08.2020; PL/MF/AN135570 від 25.08.2020; PL/MF/AN135568 від 01.09.2020; PL/MF/AN135571 від 01.09.2020; PL/MF/AN1355535 від 07.07.2020; PL/MF/AN135575 від 01.09.2020, вимогам преференційного походження відповідачем встановлено згідно з листом уповноваженого органу Польської Республіки від 15.02.2022 №0601-IGC.4331.40.2021.КD.

Диспозиція статті 485 вказаного Кодексу передбачає декілька варіантів об`єктивної сторони правопорушення, і порушення, про яке йдеться в оскаржуваній постанові митного органу щодо позивача (заявлення з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів неправдивих відомостей щодо країни походження та надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, а також несплата митних платежів у строк, встановлений законом), у даному випадку, не носить триваючого характеру, адже час можливого вчинення останнього, як такого, безпосередньо пов`язаний з поданням відповідних декларацій.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постановах від 24 грудня 2020 року у справі №461/3117/17, від 24 грудня 2020 року у справі №569/7509/16-а, від 09 липня 2020 року у справі №640/20172/16-а, від 11 вересня 2018 року у справі №490/7069/16-а.

Отже, правопорушення, вчинення якого ставиться в провину позивачу, не є триваючим, оскільки може бути скоєне виключно у момент подання митному органу митних декларацій.

Враховуючи те, що подання позивачем митних декларацій відбувалося декілька разів в період з 17.02.2020 по 01.09.2020, відповідач отримав інформацію про не підтвердження преференційного походження товарів 15.02.2022, то прийняття відповідачем постанови №0108/20400/22 від 05.10.2022 відбулося з порушенням строків, встановлених частиною 1 статті 467 МК України.

Як зазначено в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року по справі №307/1152/21, на основі наведених міркувань, апеляційний суд дійшов висновку про пропущення відповідачем строку накладення на позивача адміністративного стягнення за правопорушення передбачене статтею 485 МК України, яке не є триваючим, строк притягнення до відповідальності за яке відліковується з моменту подання декларації, у якій декларант заявив недостовірні відомості щодо товару, який підлягає розмитненню.

Суд вважає, що вищезазначене є підставою для скасування постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом ст. 530 Митного кодексу України, законність та обґрунтованість постанови митниці у справі про порушення митних правил можуть бути перевірені судом або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики і сфері державної митної справи, а постанови центрального органу виконавчої влади, що і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, - судом у зв`язку з поданням адміністративного позову, внесенням подання прокурора або в порядку контролю.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 531 МК України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду.

Пунктом 3 ст. 531 Митного кодексу України передбачено, що підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 529 Митного кодексу України, постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

На підставі ч. 6 ст. 530 Митного кодексу України, перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом здійснюється у порядку, встановленому КАС України.

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 288 КпАП України, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КпАП України.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Згідно з ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства доведення факту неправомірності дій позивача, покладається на відповідача.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні . Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили . Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Судом враховується положення ст. 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Відповідно до ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи те, що суб`єктивною стороною даного правопорушення має бути лише умисел, який спрямований на ухилення чи зменшення від сплати митних платежів, з огляду на відсутність у відповідача належних правових підстав для винесення оскаржуваної постанови, постанова підлягає скасуванню.

Частиною 3 статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов в частині скасування оскаржуваної постанови слід задовольнити та скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про порушення митних правил.

В частині позовних вимог про визнання протиправною постанови у справі про порушення митних правил суд відмовляє, оскільки такого способу захисту порушеного права ч.3 ст. 286 КАС України не передбачає, а права та законні інтереси позивача повністю поновлені за фактом скасування спірної постанови із закриттям справи про притягнення до адміністративної відповідальності.

Керуючись ст.2,6,72-77,90,241-243,245,246,250,295-297,371 Кодексу адміністра-тивного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Рівненської митниці Державної митноїслужби України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил задовольнити частково.

Скасувати постанову Рівненської митниці Державної митноїслужби України №0108/20400/22 від 05 жовтня 2022 року, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених статтею 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, та закрити справу про адміністративне правопорушення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Рівненської митниці Державної митноїслужби України про визнання протиправною постанови у справі про порушення митних правил відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його складення до Восьмого апеляцiйного адміністративного суду через Рiвненський мiський суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_31 );

відповідач:Рівненська митниця Державної митноїслужби України (вул. Соборна, 104, м.Рівне, 33028, ЄДРПОУ 43958370.

Повне судове рішення складене та підписане 20.01.2023.

Суддя Левчук О. В.