Рішення

від 17.01.2023 по справі 760/20969/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/20969/21

2/760/6931/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/ додаткове /

17 січня 2022 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря - Фареник А.О.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толока», Товариства з обмеженою відповідальністю «РК Траєкторія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Право та гроші» про визнання незаконним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, визнання недійсним договору, свідоцтва та документів;

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толока» до ОСОБА_1 про визнання правовідносин припиненими, суд

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 01 серпня 2022 року був частково задоволено первісний позов у справі.

Визнано незаконним рішення ТОВ «ФК «Толока» № 17/02-5 від 17 лютого 2020 року.

Зобов`язано ТОВ «ФК «Толока» поновити ОСОБА_1 у реєстрі інвесторів будівництва житлового будинку з підземним паркінгом на проспекті Космонавта Комарова, 1 , на розі проспекту Відрадного та вулиці Гарманої в Солом`янському районі м. Києва, будинок 1, секція 2 , закріпивши за нею об`єкт інвестування - майнові права на однокімнатну квартиру АДРЕСА_3 .

Зобов`язано ТОВ «ФК «Толока» видати ОСОБА_1 довідку про право на набуття у власність об`єкта інвестування - однокімнатної квартири АДРЕСА_3 / будівельна адреса: м. Київ просп. Космонавта Комарова,1 , на розі проспекту Відрадного та вулиці Гарманої в Солом`янському р-ні м. Києва, будинок 1, секція 2 / та внести дані щодо ОСОБА_1 до Переліку довірителів про право на набуття у власність об`єкта інвестування.

Визнано недійсним Договір про участь у фонді фінансування будівництва № 237-2 від 01 липня 2020 року, укладений між ТОВ «ФК «Толока» та ТОВ «Юридична компанія «Право та гроші».

Визнано недійсними Свідоцтво про участь у ФФБ класу А №37-2 від 01 липня 2020 року, видане ТОВ «Юридична компанія «Право та гроші».

В решті позову відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову ТОВ «ФК «Толока» до ОСОБА_1 про визнання правовідносин припиненими відмовлено.

12 вересня 2022 року ТОВ «ФК «Толока» подано апеляційну скаргу на рішення суду.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року матеріали справи було направлено до Солом`янського районного суду м. Києва для вирішення питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.ч.1,2,3,4 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Сторони в судове засідання не викликалися.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про стягнення судових витрат з відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд, у тому числі, вирішує такі питання: як розподілити між сторонами судові витрати.

При ухваленні рішення судом питання про розподіл судових витрат вирішено не було.

З матеріалів справи вбачається, що в порядку виконання вимог ч.3 ст.175 ЦПК України позивачем разом з позовом подано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який становить 57 229, 39 гр., які складаються з 6 000, 00 гр. витрат на проведення експертизи та 51 229, 39 гр. витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Таким чином, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

На підтвердження понесених витрат на проведення будівельно-технічної експертизи позивачкою надано рахунок-фактуру № 1-04/2021 від 27 квітня 2021 року та квитанцію від 27 квітня 2021 року на суму 6 000, 00 гр.

Виходячи з цього, задоволення первісного позову, з ТОВ «ФК «Толока» на користь позивачки підлягає стягненню 6 000, 00 гр. на проведення експертизи.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.

12 квітня 2021 року між позивачкою та адвокатом Жуковською Т.Р. підписано витяг із Договору про надання правничої допомоги по цивільній справі.

Пунктом 2 договору сторонами врегульовано права адвоката при наданні правової допомоги.

Відповідно до рахунку від 08 серпня 2021 року вартість послуг адвоката зі складання позовної заяви встановлено у розмірі 20 000, 00 гр., за оформлення позовної заяви, друк та копіювання - 800, 00 гр., за компенсацію понесених витрат з отримання відомостей з державних реєстрів та ін. - 429, 39 гр.

Статтею 59 Конституції закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до п.п.6, 9 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

З точки зору ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні розміру судових витрат, які підлягають відшкодуванню на користь позивача, суд також виходить з наступного.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду в додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказує на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

В свою чергу, в постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2020 року у справі № 509/5043/17) зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до наданого акту приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правничої (правової) допомоги у цивільній справі від 08 серпня 2021 року загальна вартість послуг склала 20 800, 00 гр. та 429, 39 гр. витрат, які підлягають компенсації клієнтом.

Беручи до уваги викладені вище правові позиції,суд вважає, що складання позовної заяви включає в себе і її оформлення, тобто друк та друк та копіювання, а тому понесені на це витрати в розмірі 800, 00 гр. не підлягають стягненню.

В свою чергу суд вважає, що понесені витрати на отримання доказів, необхідних для формування позову та звернення до суду на суму 429, 39 гр., охоплюються нормами ст.133 ЦПК України, а тому підлягають стягненню з відповідача.

/ т.2, а.с 54 - 67 /

Щодо суми витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

З попереднього /орієнтовного / розрахунку суми судових витрат вбачається, що складання позовної заяви з метою звернення до суду сторонами оцінено в 20 000, 00 гр.

Крім того, згідно з цим же розрахунком, сторони обумовили вартість витрат на професійну правову допомогу щодо представництва інтересів у суді першої інстанції у розмірі 30 000, 00 гр./ 20 год. х 1500, 00 гр./год/.

При визначенні суми до стягнення суд виходить з чисельної практики Верховного Суду, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом, згідно з якою зменшення розміру витрат на професійну правову допомогу можливе лише у разі подання відповідного клопотання сторони.

При цьому слід також враховувати висновки Об`єднаної Палати Верховного Суду в справі № 922/445/19, в якій зазначено, що:

- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт;

- суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Такі ж висновки неодноразово давалися і в постановах Верховного Суду в справах № 922/3436/20, № 910/7586/19, № 910/16803/19.

Велика Палата Верховного Суду в справі № 755/9215/15 зазначила, що суд не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони.

Представники відповідачів клопотань про не співмірність витрат на професійну правничу допомогу не подавали.

Виходячи з обсягу та складності справи, предмету спору сторін, суд вважає, що адвокатом Жуковською Т.Р. на виконання умов договору про надання правничої допомоги від 12 квітня 2021 року був виконаний великий обсяг роботи за своєю складністю,а тому приходить до висновку, що обумовлена сторонами сума правничої допомоги відповідає як складності справи, так і її обсягу, а також необхідній кількості часу, необхідній та достатній для її виконання.

З урахуванням цього суд приходить до висновку про стягнення цих витрат на користь позивачки.

Щодо стягнення судового збору суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем при зверненні до суду з позовом було заявлено 6 вимог немайнового характеру, 5 з яких було задоволено.

При зверненні до суду позивачкою судовий збір сплачений не був, а тому, з ТОВ «ФК «Толока» підлягає стягненню 4 540, 00 гр. судового збору на користь держави.

Що стосується стягнення судового збору, сплаченого відповідачем - ТОВ «ФК «Толока» при зверненні до суду з зустрічним позовом, суд виходить з наступного.

Так, рішенням суду від 01 серпня 2022 року в задоволенні зустрічного позову ТОВ «ФК «Толока» до ОСОБА_1 про визнання правовідносин припиненими відмовлено.

Таким чином, з урахуванням цього та вимог ст.141 ЦПК України, підстави для стягнення судового з бору з відповідача за зустрічним позовом відсутні.

Керуючись ст.ст. 133, 141, 270 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толока» на користь ОСОБА_1 50 429, 00 гр. витрат на правову допомогу та 6 000, 00 гр. судових витрат.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толока» 4 540, 00 гр. судового збору на користь держави.

Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толока», адреса: 03057, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 1, ЄДРПОУ: 32955460.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Л.А. Шереметьєва