Рішення від 19.01.2023 по справі 140/6180/22

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2023 року ЛуцькСправа № 140/6180/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сі Джі Трейд до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Сі Джі Трейд (далі ТзОВ «Сі Джі Трейд, позивач) звернулося в суд з позовом до Волинської митниці (далі Волинська митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 02.08.2022 № UA 205140/2022/000090/2, № UA 205140/2022/000091/2, від 04.08.2022 UA 205140/2022/000093/2 та від 08.08.2022 № UA 205140/2022/000096/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.08.2022, 04.08.2022 та 08.08.2022 з метою митного оформлення товару (рису білого довгозернистого, повністю обрушеного...) позивачем через декларанта подано до Волинської митниці митні декларації №UA205140/2022/054891 від 01.08.2022, №UA205140/2022/054883 від 01.08.2022, №UA205140/2022/055451 від 04.08.2022 та №UA205140/2022/056044 від 08.08.2022, згідно з якими митну вартість товару визначено за першим методом.

Проте митним органом було відмовлено позивачу у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю та прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості, оскільки подані документи містять розбіжності та неточності.

На думку позивача, рішення про коригування митної вартості товарів відповідач прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, та в порушення положень статті 55 МК України митний орган не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових митної вартості.

Позивач зазначає, що декларантом на підтвердження заявленої митної вартості і обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи. Ці документи не містять розбіжностей, що могли б вплинути на невірний розрахунок митної вартості, не містять ознак підробки та відображають усі відомості, що підтверджують ціну, яка була фактично сплачена за товар та витрат на транспортування.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 26.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) (т. 1 а.с. 114-115).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (т. 1 а.с. 118-130). В обґрунтування цієї позиції вказав, що під час перевірки документів, поданих декларантом в митних цілях, встановлено розбіжності та неточності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару. Такими розбіжностями стало те, що відповідно до п.3.3 контракту №2 від 30.03.2022 вантажовідправником є продавець, проте в супровідному документі Т1 №22SI00603615081320 від 29.07.2022 вантажовідправником є третя сторона - INTEREUROPA D.D, про яку нічого не зазначено в товаросупровідних документах; платіжні доручення №3 від 20.05.2022 та №4 від 24.05.2022 передують даті інвойсу, проте проформи-інвойс не подано до митного оформлення; калькуляція собівартості б/н від 07.06.2022 фактично є ціною продажу товару. Прайс-лист виробника товару б/н від 07.06.2022 є лише пропозицією (oferta) на кожну окрему поставку, проте прайс-лист виробника товару відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу; згідно п.3.6 контракту разом з товаром продавець зобов`язаний передати покупцю - коносамент, виписаний на ім`я покупця та страховий поліс/сертифікат, проте дані документи не подано до митного оформлення; п. 4.4 договору на транспортно-експедиційне обслуговування №220712 від 12.07.2022 оплата вартості перевезення становить 100% вартості на момент прибуття та реєстрації на місце завантаження згідно дати і часу вказаних у заявці, проте декларантом не подано банківського платіжного доручення про оплату за транспортно-експедиційне обслуговування та заявки; в коносаменті №218339963 від 14.06.2022 на 1-й та 2-й сторінці описані витрати (charges name) та оплату по цих витратах, проте не відомо, які саме витрати оплачує покупець, а які продавець; в заявці на транспортно-експедиційне обслуговування №1 від 12.07.2022 розрахунок вартості доставки (1735євро х3 контейнери+2600 євро/авто х 4авто=15605євро) не можливо ідентифікувати з вартістю транспортних витрат зазначених в довідці про транспортні витрати (136549,68 грн.).

Як вважає відповідач, наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, є беззаперечною підставою для сумніву митниці щодо достовірності заявлених відомостей про митну вартість заявленого товару, та як наслідок, підставою для витребування додаткових документів, які б спростували вказані розбіжності. Разом з тим, декларант повідомив про відсутність додаткових документів для підтвердження рівня митної вартості, при тому, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару на момент здійснення митного контролю та митного оформлення покладається на декларанта.

Враховуючи ненадання декларантом витребуваних документів для підтвердження заявленої митної вартості, митницею повідомлено декларанта про намір прийняття рішення про коригування митної вартості товару та після проведення консультацій із декларантом, зважаючи на неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості з причини відсутності у митного органу та декларанта відповідної інформації, митну вартість згідно зі статтею 64 МК України визначено за резервним методом. Рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні товари за ЄАІС, а саме: по МД № UA205140/2022/054891- 1,02 дол. США/кг за МД № UA209140/2022/75657 від 29.07.2022; по МД № UA205140/2022/054883 - 1,02 дол. США/кг за МД № UA408020/2022/28043 від 30.07.2022; по МД № UA205140/2022/055451 товар 1 - 1,02 дол. США/кг за МД № UA408020/2022/28539 від 02.08.2022, товар 2 - 1,02 дол. США/кг за МД № UA408020/2022/28043 від 30.07.2022; по МД № UA205140/2022/056044 - 1,02 дол. США/кг за МД № UA408020/2022/28539 від 02.08.2022.

З наведених підстав відповідач вважає, що оспорювані рішення про коригування митної вартості є законними та обґрунтованими.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ Сі Джі Трейд (покупець) укладено контракт № 2 від 30.03.2022 з компанією «Sohra Rice Traders» (Карачи, Пакистан) (продавець) (т. 1 а.с. 13-24), відповідно до умов якого продавець зобов`язується в порядку і на умовах, визначених контрактом, поставляти покупцю рис, а покупець зобов`язується приймати товар і проводити оплату за товар. Найменування, одиниці вимірювання, кількість, строки поставки партії товару і ціни товару встановлюються в специфікаціях на поставку товару. Специфікації на поставку товару і доповнення до контракту є невід`ємною частиною цього контракту. Поставка товару здійснюється партіями (п. 1.1, 1.2, 1.3 контракту).

Загальна вартість товару, яка підлягає поставці по цьому контракту становить 150000,00 дол. США. Ціни товару встановлюються в доларах США і визначаються сторонами виходячи з умов поставки CIF або CFR Інкотермс 2010 Копер морський торговий порт Словенія (пункт призначення).

Ціна товару, крім вартості товару включає в себе: вартість упаковки і її маркування; вартість оформлення супровідних документів на товар; вартість експортного митного оформлення товару; вартість погрузки, перевезення товару до порту призначення; вартість страхування товару (п. 2.1, 2.2 контракту).

Продавець здійснює поставку товару морським транспортом на умовах поставки CIF або CFR Інкотермс 2010 Копер морський торговий порт Словенія. Право власності на товар, а також всі ризики його втрати чи пошкодження переходять від продавця до покупця згідно правил поставки Інкотермс 2010. Виробником, вантажовідправником товару є продавець. (п. 3.1- 3.3. контракту).

Разом з товаром продавець зобов`язаний направити покупцю кур`єрською поштою наступні документи: підписаний рахунок (інвойс) із зазначенням найменування, кількості, ціни товару, загальної вартості партії товару, країни походження, валюти платежу, умов поставки, номеру і дати контракту; чистий коносамент; фумігаційний сертифікат; сертифікат походження товару, виписаний на ім`я покупця; сертифікат якості; декларація виробника товару; протокол випробувань; страховий поліс/сертифікат, покриваючий ризики по умові «А» на 110% загальної вартості партії товару; лист виробника про підтвердження відсутності в товарі ГМО (п. 3.6. контракту).

Відповідно до п. 4.1., 4.2. контракту оплату за товар здійснює покупець. Покупець здійснює оплату кожної партії товару по схемі 100 % передоплата. Покупець здійснює оплату в доларах США шляхом перерахування грошових коштів на банківські реквізити продавця.

Відповідно до специфікації № 4 від 18.05.2022 до контракту від 30.03.2022 № 2, яка є невід`ємною його частиною, продавцем товару постачався товар: рис довгозернистий пропарений IRRI 6, сорт екстра, 5% ломаного, 100% сортований і двічі шліфований, вага партії товару становить 81 мт, в кількості 3240 мішків по 25 кг, вартістю 48195 дол.США. умови поставки - CFR Копер, Словенія морський торговий порт. Умови оплати 100% передоплата. Країна походження Пакистан. Вантажовідправник - Sohra Rice Traders (т.1 а.с. 25-26).

На виконання умов контракту, 18.05.2022 компанія «Sohra Rice Traders» виставила позивачу проформу-інвойс №ZRTC-0193-2022, згідно з яким вартість товару становить 48195,00 дол. США (т.1 а.с.27).

Також на кожну партію товару компанією-продавцем було виставлено інвойси. Відповідно до інвойсу від 07.06.2022 № 01 ціна товару становить 11800 дол.США (т. 1 а.с. 59) така ж ціна товару вказана і в МД №UA205140/2022/054891 від 01.08.2022 (т. 2 а.с. 13), від 07.06.2022 № 05 ціна товару становить 12705,00 дол.США(т. 1 а.с. 75), така ж ціна вказана і в МД №UA205140/2022/054883 від 01.08.202 (т.2 а.с. 5), від 07.06.2022 № 03 ціна товару становить 8260,00 дол.США (т. 1 а.с. 92), від 07.06.2022 № 04 ціна товару становить 3630,00 дол.США (т. 1 а.с. 207) така ж ціна вказана і в МД №UA205140/2022/055451 від 04.08.2022 (т. 1 а.с. 192), від 07.06.2022 № 02 ціна товару становить 11800,00 дол.США (т. 1 а.с. 109), така ж ціна вказана і в МД №UA205140/2022/056044 від 08.08.2022 (т.1 а.с. 146).

01.08.2022 для митного оформлення ввезеного на територію України товару «Рис повністю обрушений, не пропарений двічі шліфований, білий, довго зернистий (довжина зерна 6 мм), із співвідношенням довжини і ширини більше 3, 100% відсортований, 5% дроблених зерен, вологість не більше 14%; довго зернистий білий рис IRRI 6, вага нетто 20000 кг, сорт екстра, рік урожаю 2021, термін придатності 2 роки, для продовольчих цілей, без ГМО. Упакування 800 поліпропіленових мішків по 25 кг, ГОСТ 6292-93; виробник Sohra Rice Traders, РК» товариство подало МД №UA205140/2022/054891 (т. 2 а.с. 13). У графі 42 митної декларації зазначено фактурну вартість товару 11800 дол. США, митну вартість визначено за першим методом (графа 43) на рівні 14717,27 дол. США (з врахуванням витрат на транспортування) (еквівалентно 538189,91 грн). До митної декларації додано: пакувальний лист б/н від 28.07.2022, рахунок-фактура №ZRTC-0193-2022 від 07.06.2022, рахунок-фактура №ZRTC-0193-2022 від 07.06.2022, автотранспортна накладна №SIL-022-02-00593/002 від 28.07.2022, супровідний документ Т1 №22SI00603615081320 від 29.07.2022, фітосанітарний сертифікат №РС/55504/21-22/17889/13-06 від 13.06.2022, сертифікат про походження товару №539721 082311 від 07.06.2022, банківські платіжні документ, що стосується товару №3 від 20.05.2022, банківський платіжний документ, що стосується товару №4 від 24.05.2022, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №079 від 01.08.2022, прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 07.06.2022, розрахунок ціни (калькуляція) б/н від 07.06.2022, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація №4 від 18.05.2022, зовнішньоекономічний договір (контракт) №2 від 30.03.2022, договір (контракт) про перевезення №220712 від 12.07.2022, заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів б/н від 07.06.2022, інформація про позитивні результати проведення заходів офіційного контролю з використанням механізму «єдиного вікна» (в якості відомостей про документ зазначається оригінальний номер електронної справи) №8816308 від 01.08.2022, акт про проведення фітопроцедур №13/07-6011/001041-І від 30.07.2022, акт про проведення фіто.процедур №13/07-6011/001042-І від 30.07.2022, декларація продукту б/н від 07.06.2022, с-т ваги та якості б/н від 07.06.2022.

Крім того, 01.08.2022 для митного оформлення ввезеного на територію України товару: «Рис повністю обрушений, пропарений, двічі шліфований, довгозернистий (довжина зерна 6 мм), із співвідношенням довжини і ширини більше 3, 100% відсортований, 5% дроблених зерен, вологість не більше 14%; довгозернистий білий рис IRRI 6, вага нетто 21000 кг, сорт екстра, рік урожаю 2021, термін придатності 2 роки, для продовольчих цілей, без ГМО. Упакування 840 поліпропіленових мішків по 25 кг, ГОСТ 6292-93; виробник Sohra Rice Traders, РК» товариство подало МД №UA205140/2022/054883 (т.2 а.с. 5). У графі 42 митної декларації зазначено фактурну вартість товару 12705,00 дол. США, митну вартість визначено за першим методом (графа 43) на рівні 15622,27 дол. США (з врахуванням витрат на транспортування) (еквівалентно 571284,49 грн). Разом із митною декларацією подано: пакувальний лист б/н від 28.07.2022, рахунок-фактура №ZRTC-0193-2022 від 07.06.2022, рахунок-фактура №ZRTC-0193-2022 від 07.06.2022, автотранспортна накладна №SIL-022-02-00593/001 від 28.07.2022, супровідний документ Т1 №22SI00603615081338 від 29.07.2022, фітосанітарний сертифікат №PCKS/55504/21-22/17889/13-06 від 13.06.2022, сертифікат про походження товару №539721 082311 від 07.06.2022, банківський платіжний документ, що стосується товару №3 від 20.05.2022, банківський платіжний документ, що стосується товару №4 від 24.05.2022, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №079 від 01.08.2022, прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 07.06.2022, розрахунок ціни (калькуляція) б/н від 07.06.2022, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація №4 від 18.05.2022, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №2 від 30.03.2022, договір (контракт) про перевезення №220712 від 12.07.2022, заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів б/н від 07.06.2022, інформація про позитивні результати проведення заходів офіційного контролю з використанням механізму «єдиного вікна» №8816308 від 01.08.2022, інші некласифіковані документи акт про проведення фіто.процедур №13/07-6011/001039-І від 30.07.2022, інші некласифіковані документи акт про проведення фіто.процедур №13/07-6011/001042-І від 30.07.2022, інші некласифіковані документи декларація продукту б/н від 07.06.2022, інші некласифіковані документи С-т ваги та якості б/н від 14.06.2022.

04.08.2022 декларант позивача подав МД №UA205140/2022/055451 для митного оформлення імпортованого товару № 1: «Рис повністю обрушений, не пропарений, двічі шліфований, довгозернистий (довжина зерна 6 мм), із співвідношенням довжини і ширини більше 3, 100% відсортований, 5% дроблених зерен, вологість не більше 14%; довгозернистий білий рис IRRI 6, вага нетто 14000 кг, сорт екстра, рік урожаю 2021, термін придатності 2 роки, для продовольчих цілей, без ГМО. Упакування 560 поліпропіленових мішків по 25 кг, ГОСТ 6292-93; виробник Sohra Rice Traders, РК»; у графі 42 митної декларації зазначено фактурну вартість товару 8260,00 дол. США, митну вартість визначено за першим методом (графа 43) на рівні 10302,09 дол. США (з врахуванням витрат на транспортування) (еквівалентно 376732,94 грн) (т. 1 а.с. 192);

Товару №2 «Рис повністю обрушений, пропарений, двічі шліфований, довгозернистий (довжина зерна 6 мм), із співвідношенням довжини і ширини більше 3, 100% відсортований, 5% дроблених зерен, вологість не більше 14%; довгозернистий білий рис IRRI 6, вага нетто 6000 кг, сорт екстра, рік урожаю 2021, термін придатності 2 роки, для продовольчих цілей, без ГМО. Упакування 240 поліпропіленових мішків по 25 кг, ГОСТ 6292-93; виробник Sohra Rice Traders, РК»; у графі 42 митної декларації зазначено фактурну вартість товару 3630,00 дол. США, митну вартість визначено за першим методом (графа 43) на рівні 4505,18 дол. США (з врахуванням витрат на транспортування) (еквівалентно 164748,15 грн) (т. 1 а.с. 192).

Разом із митною декларацією подано: пакувальний лист б/н від 01.08.2022, рахунок-проформа №ZRTC-0193-2022 від 18.05.2022, рахунок-фактура №ZRTC-0193-2022 від 07.06.2022, рахунок-фактура №ZRTC-0193-2022 від 07.06.2022, коносамент №218339963 від 14.06.2022, автотранспортна накладна №SIL-022-02-00593/004 від 01.08.2022, супровідний документ Т1 №22SI00603615081627 від 01.08.2022, фітосанітарний сертифікат №PCKS/55504/21-22/17889/13-06-2022 від 13.06.2022, сертифікат про походження товару №539721 082311 від 07.06.2022, банківський платіжний документ, що стосується товару №3 від 20.05.2022, банківський платіжний документ, що стосується товару №4 від 24.05.2022, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №079 від 01.08.2022, прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 07.06.2022, розрахунок ціни (калькуляція) б/н від 07.06.2022, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація №4 від 18.05.2022, зовнішньоекономічний договір (контракт) №2 від 30.03.2022, договір (контракт) про перевезення №01 від 12.07.2022, договір (контракт) про перевезення №220712 від 12.07.2022, заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів б/н від 07.06.2022, інформація про позитивні результати проведення заходів офіційного контролю з використанням механізму «єдиного вікна» (в якості відомостей про документ зазначається оригінальний номер електронної справи) №8827929 від 04.08.2022, декларація продукту б/н від 07.06.2022, повідомлення №02/08 від2.08.2022, с-т ваги та якості б/н від 07.06.2022, копія митної декларації країни відправлення б/н від 07.06.2022.

08.08.2022 для митного оформлення чергової партії товару «Рис повністю обрушений, не пропарений, двічі шліфований, довгозернистий (довжина зерна 6 мм), із співвідношенням довжини і ширини більше 3, 100% відсортований, 5% дроблених зерен, вологість не більше 14%; довгозернистий білий рис IRRI 6, вага нетто 20000 кг, сорт екстра, рік урожаю 2021, термін придатності 2 роки, для продовольчих цілей, без ГМО. Упакування 800 поліпропіленових мішків по 25 кг, ГОСТ 6292-93; виробник Sohra Rice Traders, РК» товариство подало МД №UA205140/2022/056044 (т.1 а.с. 146). У графі 42 митної декларації зазначено фактурну вартість товару 11800 дол. США. Митну вартість визначено за першим методом (графа 43) на рівні 14717,27 дол. США (з врахуванням витрат на транспортування) (еквівалентно 538189,91 грн). Разом із митною декларацією подано: пакувальний лист б/н від 01.08.2022, рахунок-проформа №ZRTC-0193-2022 від 18.05.2022, рахунок-фактура №ZRTC-0193-2022 від 07.06.2022, рахунок-фактура №ZRTC-0193-2022 від 07.06.2022, авіаційна вантажна накладна №218339963 від 14.06.2022, автотранспортна накладна №SIL-022-02-00593/003 від 01.08.2022, супровідний документ Т1 №22SI00603615081619 від 01.08.2022, фітосанітарний сертифікат №PCKS/55504/21-22/17889/13-06-2022 від 13.06.2022, сертифікат про походження товару №539721 082311 від 07.06.2022, банківський платіжний документ, що стосується товару №3 від 20.05.2022, банківський платіжний документ, що стосується товару №4 від 24.05.2022, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №079 від 01.08.2022, прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 07.06.2022, розрахунок ціни (калькуляція) б/н від 07.06.2022, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація №4 від 18.05.2022, зовнішньоекономічний договір (контракт) №2 від 30.03.2022, договір (контракт) про перевезення №01 від 12.07.2022, договір (контракт) про перевезення №220712 від 12.07.2022, заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів б/н від 07.06.2022, інформація про позитивні результати проведення заходів офіційного контролю з використанням механізму «єдиного вікна» №8827918 від 08.08.2022, декларація продукту б/н від 07.06.2022, С-т ваги та якості б/н від 07.06.2022, копія митної декларації країни відправлення б/н від 07.06.2022.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею в електронних повідомленнях з посиланням на розбіжності у поданих документах декларанту по МД від 01.08.2022 № UA205140/2022/054891, № UA205140/2022/054883, від 04.08.2022 № UA205140/2022/055451 та від 08.08.2022 № UA205140/2022/056044 було запропоновано подати такі документи: банківський платіжний документ проведений по міжнародній платіжній системі SWIFT, що підтверджує оплату за транспортно-експедиційне обслуговування, оцінюваний товар; заявку на транспортування товару передбачену договором на транспортно-експедиційне обслуговування №220712 від 12.07.2022; проформу-інвойс; страховий поліс/сертифікат згідно п.3.6 контракту; коносамент згідно п.3.6 контракту; митну декларацію країни відправлення товару; виписку з бухгалтерської документації (документи бухгалтерського та податкового обліку, що стосуються руху ідентичних та/або подібних оцінюваному товару в середині країни); прейскурант (прайс-лист) виробника товару для широкого кола покупців відповідно до VII статті ГАТТ; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаний із виконанням умов договору (угоди, контракту); висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією (т. 1 а.с. 52-54, 70-72, 85-87, 101-104).

При цьому, вимога митного органу про надання документів обґрунтована виявленням розбіжностей і неточностей у поданих документах.

На електронні повідомлення митниці декларант позивача ПП «Тріада» інформувало відповідними листами від 02.08.2022 №02/08, № 02/08/01, від 04.08.2022 № 04/08, від 08.08.2022 № 08/08, що згідно отриманого повідомлення було надано прас-лист від виробника товару на партію товару, калькуляцію ввід виробника на партію товару, банківські платіжні документи, супровідний документ Т1, також повідомило, що надає додатково: проформу-інвойс від 18.05.2022 № ZRTK -0193-2022, морський транспортний документ коносамент від 14.06.2022 № 218339963, митну декларацію країни відправлення від 07.06.2022, заяву на транспортно-експедиційні послуги, а всі інші витребувані документи надати не може та просило прийняти рішення без врахування 10-денного терміну на основі наданих електронних документів, долучених до митних декларацій (т.1 а.с. 51, 69, 84, 100).

Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 02.08.2022 № UA205140/2022/000090/2 (т. 1 а.с. 49-50), від 02.08.2022 № UA205140/2022/000091/2 (т. 1 а.с. 67-68), від 04.08.2022 № UA205140/2022/000093/2 (т.1 а.с. 82-83) та від 08.08.2022 № UA205140/2022/000096/2 (т. 1 а.с. 98-99), а також сформувала картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (картка відмови) №UA205140/2022/019499 (т. 1 а.с. 55-57), №UA205140/2022/019501 (т. 1 а.с. 73), №UA205140/2022/019513 (т. 1 а.с. 88-90) та №UA205140/2022/019539 (т. 1 а.с. 105-107).

У графі 33 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів зазначено що документи, які подані для підтвердження митної вартості товару містять розбіжності. Такими розбіжностями відповідач визначив:

1) за МД №UA205140/2022/054891 від 01.08.2022, МД №UA205140/2022/054883 від 01.08.2022, МД №UA205140/2022/055451 від 04.08.2022 - відповідно до п.3.3 контракту №2 від 30.03.2022 вантажовідправником є продавець, проте в супровідному документі Т1 №22SI00603615081320 від 29.07.2022 вантажовідправником є третя сторона - INTEREUROPA D.D. про яку нічого не зазначено в товаросупровідних документах; платіжні доручення №3 від 20.05.2022 та №4 від 24.05.2022 передують даті інвойсу, проте проформи-інвойс не подано до митного оформлення; калькуляція собівартості б/н від 07.06.2022 фактично є ціною продажу товару, прайс-лист виробника товару б/н від 07.06.2022 є лише пропозицією (oferta) на кожну окрему поставку, проте прайс-лист виробника товару відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу; згідно п.3.6 контракту разом з товаром продавець зобов`язаний передати покупцю - коносамент, виписаний на ім`я покупця та страховий поліс/сертифікат, проте дані документи не подано до митного оформлення; п. 4.4 договору на транспортно-експедиційне обслуговування №220712 від 12.07.2022 оплата вартості перевезення становить 100% вартості на момент прибуття та реєстрації на місце завантаження згідно дати і часу вказаних у заявці, проте декларантом не подано банківського платіжного доручення про оплату за транспортно-експедиційне обслуговування та заявки;

2) за МД №UA205140/2022/055044 від 08.08.2022 - відповідно до п.3.3 контракту №2 від 30.03.2022 вантажовідправником є продавець, проте в супровідному документі Т1 №22SI00603615081619 від 01.08.2022 вантажовідправником є третя сторона - INTEREUROPA D.D., про яку нічого не зазначено в товаросупровідних документах; калькуляція собівартості б/н від 07.06.2022 фактично є ціною продажу товару, прайс-лист виробника товару б/н від 07.06.2022 є лише пропозицією (oferta) на кожну окрему поставку, проте прайс-лист виробника товару відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу; згідно п.3.6 контракту разом з товаром продавець зобов`язаний передати покупцю - страховий поліс/сертифікат, проте даний документ не подано до митного оформлення; в коносаменті №218339963 від 14.06.2022 на 1-й та 2-й сторінці описані витрати (charges name) та оплату по цих витратах: collect (оплачується покупцем)/prepaid (оплачується продавцем), проте не відомо, які саме витрати оплачує покупець, а які продавець; згідно з п. 4.4 договору на транспортно-експедиційне обслуговування №220712 від 12.07.2022 оплата вартості перевезення становить 100% вартості на момент прибуття та реєстрації на місце завантаження згідно дати і часу вказаних у заявці, проте декларантом не подано банківського платіжного доручення про оплату за транспортно-експедиційне обслуговування; в заявці на транспортно-експедиційне обслуговування №1 від 12.07.2022 розрахунок вартості доставки (1735євро х3 контейнери+2600 євро/авто х 4авто=15605євро) не можливо ідентифікувати з вартістю транспортних витрат зазначених в довідці про транспортні витрати (136549,68 грн.).

В оскаржуваних рішеннях також вказано, що зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби, а саме: за МД №UA209140/2022/75657 від 29.07.2022 на рівні 1,02 дол.США/кг (оскаржуване рішення №UA205140/2022/000090/2); за МД №UA408020/2022/28043 від 30.07.2022 на рівні 1,02 дол.США/кг (оскаржуване рішення №UA205140/2022/000091/2); товар 1 за МД №UA408020/2022/28539 від 02.08.2022 на рівні 1,02 дол.США/кг, товар 2 за МД №UA408020/2022/28043 від 30.07.2022 на рівні 1,02 дол. США/кг (оскаржуване рішення №UA205140/2022/000093/2); за МД №UA408020/2022/28539 від 02.08.2022 на рівні 1,02 дол.США/кг (оскаржуване рішення №UA205140/2022/000096/2).

Також в оскаржуваних рішення зазначається, що митницею відповідно до положень статей 55, 57 МК України з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару.

Товар було випущено у вільний обіг за МД №UA205140/2022/055163 від 02.08.2022 (т. 1 а.с. 47-48), МД №UA205140/2022/055164 від 02.08.2022 (т. 1 а.с. 65-66), МД №UA205140/2022/055584 від 04.08.2022 (т. 1 а.с. 79-81) та за МД №UA205140/2022/055253 від 08.08.2022 (т. 1 а.с. 97) відповідно шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України.

Позивач, не погоджуючись із рішеннями про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України від 13.03.2012 №4495-VІ.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України. У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребовувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару та ненадання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подавав разом із митними деклараціями документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України: контракт від 30.03.2022 №2, специфікацію до контракту, рахунки-фактури (інвойси) на кожну партію товару, пакувальні листи до інвойсів, а також інші документи, які визначені пунктом 3.6 контракту від 30.03.2022 №2 є товарно-супровідними документами, серед них договір про перевезення, декларації продукту, банківські платіжні документи, тощо.

Водночас, декларант позивача листами від 02.08.2022 №02/08, № 02/08/01, від 04.08.2022 № 04/08, від 08.08.2022 № 08/08 повідомляв митний орган про надання до митного оформлення прайс-листа від виробника товару на партію товару, калькуляцію ввід виробника на партію товару, банківські платіжні документи, супровідний документ Т1, також повідомив, що надає додатково: проформу-інвойс від 18.05.2022 № ZRTK-0193-2022, морський транспортний документ коносамент від 14.06.2022 № 218339963, митну декларацію країни відправлення від 07.06.2022, заяву на транспортно-експедиційні послуги, а всі інші витребувані документи надати не може та просив прийняти рішення без врахування 10-денного терміну на основі наданих документів, долучених до митних декларацій (т.1 а.с. 51, 69, 84, 100).

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі № 826/2313/16 та 13.06.2019 року у справі № 820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Як визначено частиною шостою статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

У даному випадку оскаржувані рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

З такими твердженнями відповідача суд не погоджується та зазначає наступне.

Як слідує з матеріалів справи, сумніви митного органу щодо достовірності заявленої митної вартості товару за МД № UA205140/2022/054891 від 01.08.2022, № UA205140/2022/054883 від 01.08.2022, № UA205140/2022/055451 від 04.08.2022 та № UA205140/2022/056044 від 08.08.2022 виникли у зв`язку з тим, що відповідно до п.3.3 контракту №2 від 30.03.2022 вантажовідправником є продавець, проте в супровідному документі Т1 №22SI00603615081320 від 29.07.2022 вантажовідправником є третя сторона - INTEREUROPA D.D., про яку нічого не зазначено в товаросупровідних документах.

Проте, з огляду на наявні в матеріалах справи документи, суд приходить до висновку, що вказана обставина не може бути підставою для невизнання заявленого декларантом методу визначення митної вартості.

Як слідує з матеріалів справи, позивач придбав вищевказаний товар у пакистанської компанії «Sohra Rice Traders» відповідно до укладеного контракту № 2 від 30.03.2022. Проформа-інвойс від 18.05.2022 № ZRTK -0193-2022, інвойси від 07.06.2022 № 01, № 02, № 03, № 05, коносамент від 14.06.2022 № 218339963, видані такою компанією-продавцем та кошти за товар сплачені в касу саме цієї компанії.

Тому висновки відповідача щодо наявності розбіжностей в документах є необґрунтованими.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивач при купівлі вищевказаного товару в договірні відносини з третіми особами, крім продавця, не вступав.

Також суд зазначає, що відповідачем в рішенні про коригування митної вартості не було обґрунтовано, яким чином вказані розбіжності впливають на митну вартість товару чи її складових.

Щодо твердження митного органу про те, що платіжні доручення №3 від 20.05.2022 та №4 від 24.05.2022 передують даті інвойсу, а проформи-інвойсу, коносаменту, виписаного на ім`я покупця не подано до митного оформлення, то суд їх до уваги не приймає та зазначає, що такі документи, а саме: проформа-інвойс від 18.05.2022 № ZRTK -0193-2022, морський транспортний документ коносамент від 14.06.2022 № 218339963 були надані декларантом позивача на вимогу митного органу, про що декларант ПП «Тріада» повідомляв митний орган листами від 02.08.2022.

Стосовно твердження відповідача про те, що калькуляція собівартості б/н від 07.06.2022 фактично є ціною продажу товару, а прайс-лист виробника товару б/н від 07.06.2022 є лише пропозицією (oferta) на кожну окрему поставку та відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу, суд зазначає наступне.

Прайс-лист не є обов`язковим документом, який в розумінні норм Митного кодексувизначає та/або впливає на числові значення складових митної вартості товару. Законодавством не передбачено встановленої форми та обов`язкових реквізитів до прайс-листа. Однак, прайс-лист містить усю інформацію згідно асортименту та вартості товару, придбаного позивачем.

Свою позицію щодо цього питання Верховний Суд виклав у постанові від 23.10.2020 у справі №810/690/17, де вказує, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другоїстатті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто, прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

Також однією із підстав, якою відповідач обґрунтовував рішення про коригування митної вартості товарів, є та обставина, що відповідно до пункту 4.4 договору на транспортно-експедиційне обслуговування №220712 від 12.07.2022 оплата вартості перевезення становить 100% вартості на момент прибуття та реєстрації на місце завантаження згідно дати і часу вказаних у заявці, проте декларантом не подано банківського платіжного доручення про оплату за транспортно-експедиційне обслуговування та заявки.

З цього приводу суд зазначає, що як слідує з матеріалів справи 12.07.2022 між ТзОВ «Сі Джі Трейд» (Замовник) та ТзОВ «УВК-Інтернешнл» (експедитор) укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування №220712 відповідно до умов якого, експедитор зобов`язується від свого імені та/або від замовника за дорученням, за винагороду і за рахунок замовника організувати та забезпечити комплекс робіт і послуг з метою поставки імпортних, експортних, транзитних вантажів замовника від місця, вказаного замовником до місця призначення, різними видами транспорту, за обумовленим маршрутом, включаючи організацію та забезпечення в залежності від маршруту. Обсяг, умови перевезення, вид вантажу, вид транспорту, вартість послуг, а також інші умови, пов`язані з виконанням цього договору, встановлюються у заявках, які є його невід`ємною частиною (п. 1 договору).

Пунктами 4.2, 4.3 договору визначено, що вартість транспортно-експедиційних та інших послуг вказується в заявці до цього договору. Оплата послуг за здійснення морського та авіа фрахту, повинна бути здійснена замовником впродовж одного робочого дня на підставі виставленого рахунку експедитором (т. 1 а.с. 38-43).

Оплата послуг здійснюється замовником шляхом перерахування на рахунок експедитора 100 % вартості перевезення обумовленого в заявці транспортно-експедиційних та інших послуг на момент прибуття та реєстрації транспорту на місце завантаження згідно дати і часу вказаних у заявці (п. 4.4. договору).

Як слідує з матеріалів справи, заявка № 01 на транспортно-експедиторські послуги вантажів виписана 12.07.2022 (т. 1 а.с. 44), рахунок на оплату № 1983 був виставлений експедитором ТзОВ «УВК-Інтернешнл» 02.08.2022 на загальну суму 583835,01 грн (т. 1 а.с. 45) та відповідно до умов договору повністю оплачений впродовж одного робочого дня 03.08.2022 на підставі виставленого рахунку експедитором, що підтверджується платіжним дорученням від 03.08.2022 № 1898 (т. 1 а.с. 46).

Визначаючи митну вартість за першим методом, декларант у кожному випадку до фактурної вартості додавав також транспортні витрати в сумі 106680,43 грн, які пов`язані з обробкою вантажу в порту та транспортні витрати автомобілем по маршруту: від м. Копер (Словенія) до п/п Чоп (Україна) 106480,43 грн, винагорода експедитора 200,00 грн, що підтверджується довідками про транспортні витрати № 07901.08.2022 (т. 1 а.с. 58, 74, 91, 108).

Ці витрати підтверджуються договором про транспортно-експедиційне обслуговування №220712 від 12.07.2022, заявкою № 01 на транспортно-експедиторські послуги вантажів від 12.07.2022, рахунком на оплату № 1983 від 02.08.2022 та платіжним дорученням від 03.08.2022 № 1898 та довідкою про транспортні витрати № 07901.08.2022 (т. 1 а.с. 58, 74, 91, 108).

При цьому, суд зазначає, що навіть відступ сторін від умов договору в частині оплати не спростовує факт придбання послуг та подальшу оплату за надані послуги, на підтвердження чого позивачем надано відповідні докази.

Стосовно твердження відповідача про те, що в заявці на транспортно-експедиційне обслуговування №1 від 12.07.2022 розрахунок вартості доставки (1735євро х3 контейнери+2600 євро/авто х 4авто=15605євро) не можливо ідентифікувати з вартістю транспортних витрат зазначених в довідці про транспортні витрати (136549,68 грн.), то суд звертає увагу на те, що як було зазначено вище, декларант у кожному випадку до фактурної вартості додавав також транспортні витрати в сумі 106680,43 грн, які пов`язані з обробкою вантажу в порту та транспортні витрати автомобілем по маршруту: від м. Копер (Словенія) до п/п Чоп (Україна) 106480,43 грн та винагорода експедитора 200,00 грн. Витрати від п/п Чоп (Україна) до м. Луцьк (Україна) в сумі 29869,25 грн по кожній поставці, зазначені в довідках про транспортні витрати до митної вартості не включалися.

Відповідно до пункту 5 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Частиною 11 вказаної статті визначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, зокрема, витрати на транспортування після ввезення.

Тобто, позивачем відповідно до вимог статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена було додано лише витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України та винагорода експедитора.

Протилежного судом не встановлено.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знаходять свого підтвердження. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

Крім того, суд звертає увагу на те, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

У зв`язку із чим, суд вважає, що позивачем подано для митного оформлення імпортованого товару документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України, і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості.

Натомість, відповідачем не надано суду жодних доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, суд не вбачає розбіжностей у наданих позивачем під час декларування документах.

Також суд не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Суд наголошує, що вимога про надання банківського платіжного документу проведеного по міжнародній платіжній системі SWIFT, що підтверджує оплату за транспортно-експедиційне обслуговування, оцінюваний товар; заявки на транспортування товару передбачену договором на транспортно-експедиційне обслуговування №220712 від 12.07.2022; проформу-інвойс; страхового полісу/сертифікату згідно п.3.6 контракту; коносаменту згідно п.3.6 контракту; митної декларації країни відправлення товару; виписки з бухгалтерської документації (документи бухгалтерського та податкового обліку, що стосуються руху ідентичних та/або подібних оцінюваному товару в середині країни); прейскуранту (прайс-лист) виробника товару для широкого кола покупців відповідно до VII статті ГАТТ; договору (угоди, контрактк) із третіми особами, пов`язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається; рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаний із виконанням умов договору (угоди, контракту); висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

При цьому суд вважає безпідставною вимогу митного органу надати договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а також рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), оскільки доказів того, що позивач вступав у договірні відносини із третіми особами матеріали справи не містять.

Аналогічно безпідставною є вимога митного органу надати рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), оскільки доказів про понесення позивачем таких витрат матеріали справи не містять.

Так само ненадання виписки з бухгалтерської документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару. Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості.

Також суд вважає безпідставними посилання відповідача на необхідність надання позивачем прайс-листів, коносаменту, заявки на транспортування товару, митної декларації країни відправлення товару, при тому, що такі документи у кожному випадку декларант подавав до митного оформлення.

Стосовно вимоги надати банківський платіжний документ, проведений по міжнародній платіжній системі SWIFT, то декларантом були надані платіжні доручення №3 від 20.05.2022 та № 4 від 24.05.2022 з підтвердженням по міжнародній платіжній системі SWIFT.

Щодо не подання страхових документів, то суд звертає увагу, що відповідно до пункту 2.2. договору від 30.03.2022 № 2 ціна товару, крім вартості товару включає в себе вартість упаковки і її маркування; вартість оформлення супровідних документів на товар; вартість експортного митного оформлення товару; вартість погрузки, перевезення товару до порту призначення та вартість страхування товару. Отже, з наведеного випливає, що страхування товару позивачем не проводилось. При цьому норми частини другоїстатті 53 МК Українивизначають обов`язок надання страхових у разі здійснення такого. Отже, ненадання позивачем документів щодо страхування товару за відсутності доказів його здійснення є обґрунтованим.

Суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є і вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічні контракти (додаткові угоди до них) та рахунок-фактура (інвойс).

З урахуванням наведеного висновки у спірних рішеннях про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначених у митних деклараціях, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Крім того, враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частин третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається з оскаржуваних рішень, відповідач митну вартість визначив за другорядним методом резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 року в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).

Разом з тим, у спірних рішеннях митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.

На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Щодо митних декларацій МД №UA209140/2022/75657 від 29.07.2022, рівень митно вартості 1,02 дол.США/кг, яка була використана відповідачем для визначення митної вартості при прийнятті спірного рішення №UA205140/2022/000090/2 від 02.08.2022; МД №UA408020/2022/28043 від 30.07.2022, рівень митної вартості 1,02 дол.США/кг, яка була використана відповідачем для визначення митної вартості при прийнятті спірного рішення №UA205140/2022/000091/2 від 02.08.2022; МД №UA408020/2022/28539 від 02.08.2022, №UA408020/2022/28043 від 30.07.2022 рівень митної вартості на товар № 1 та товар № 2 1,02 дол.США/кг, яка була використана відповідачем для визначення митної вартості при прийнятті спірного рішення №UA205140/2022/000093/2 від 04.08.2022; МД №UA408020/2022/28539 від 02.08.2022, рівень митної вартості 1,02 дол.США/кг, яка була використана відповідачем для визначення митної вартості при прийнятті спірного рішення №UA205140/2022/000096/2 від 08.08.2022, то суд зазначає, що можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесенні спірних рішень відповідач керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а опирався вже на наявну в митного органу цінову інформацію.

Разом з тим, суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

Також не може залишитися поза увагою і той факт, що в поданих до митного оформлення документах ціна товару визначена за одиницю (за штуку), тоді як митний орган в оскаржуваних рішеннях використав цінове значення за кілограм, тобто, інше цінове визначення, ніж у документах, узгоджених покупцем і продавцями товару (позивачем та його контрагентами).

Також, Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 по справі №815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те,що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Крім цього, суд зазначає, що будь-яка інформація, отримана від юридичних осіб носить виключно інформативний характер та не є безумовною рекомендацією митному органу визначати митну вартість інших аналогічних/подібних товарів саме за такою вартістю. Кожна зовнішньоекономічна угода містить свої умови, які погоджуються сторонами. Принцип свободи договорів чітко передбачає, що сторони можуть самостійно визначити вартість товару.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару. При цьому подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас підтверджували числове значення митної вартості товару.

Крім того, суд звертає увагу, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відповідно до частини третьої статті 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року № 3018-VI Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товару, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.

Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов до висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Отже, суд дійшов висновку, що визначення відповідачем митної вартості товарів за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для скасування оскаржуваних рішень.

Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 02.08.2022 № UA 205140/2022/000090/2, № UA 205140/2022/000091/2, від 04.08.2022 UA 205140/2022/000093/2 та від 08.08.2022 № UA 205140/2022/000096/2 є необґрунтованими та безпідставними, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, тому їх слід визнати протиправними та скасувати, а позов задовольнити.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Крім того, відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 9924,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 19.09.2022 №2092 (т. 1 а.с. 12).

Натомість відповідно до положень підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI Про судовий збір позивачу необхідно було сплатити за пред`явлення цього адміністративного позову з позовними вимогами майнового характеру судовий збір у сумі 3245,39 грн (1,5% від суми митних платежів, обчисленої згідно з митною вартістю товару, визначеною митницею, тобто, від 216359,59 грн).

З урахуванням наведеного на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 3245,39 грн. Решта суми судового збору може бути повернута позивачеві за його клопотанням відповідно до статті 7 Закону України Про судовий збір.

Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 02.08.2022 № UA 205140/2022/000090/2, № UA 205140/2022/000091/2, від 04.08.2022 UA 205140/2022/000093/2 та від 08.08.2022 № UA 205140/2022/000096/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сі Джі Трейд судовий збір у розмірі 3245,39 грн (три тисячі двісті сорок п`ять гривень 39 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Сі Джі Трейд (43023, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Карбишева, 1, код ЄДРПОУ 39590310).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385).

Суддя Р.С. Денисюк