Постанова

від 19.01.2023 по справі 360/4214/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2023 року справа №360/4214/21

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року у справі №360/4214/21 (суддя І інстанції Тихонов І.В., повний текст рішення складено 18 листопада 2021 року в м. Сєвєродонецьк Луганської області) за позовом Фермерського господарства «Переможець» до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови № СМУ1566/1107/АВ/СПТД-ФС від 23.07.2021р. про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у розмірі 240 000,00 грн., винесену Східним міжрегіональним управлінням Державної служби України з питань праці.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову № СМУ1566/1107/АВ/СПТД-ФС від 23.07.2021р. про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у розмірі 240000,00 (двісті сорок тисяч) гривень 00 коп., винесену Східним міжрегіональним управлінням Державної служби України з питань праці.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач вважає, що ним не було допущено порушення порядку проведення заходу державного нагляду (контролю) та накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення. Судом першої інстанції не враховано, що нормами Порядку № 509, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, не визначено обов`язку повідомлення суб`єкту господарювання та роботодавцю про місце, дату та час розгляду справи. Відповідач наголошує на тому, що 07.07.2021р. інспектором праці складено акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду ФГ «Переможець» № СМУ1566/1107/AB, яким встановлено порушення позивачем частини першої статті 21 КЗпП України, частини третьої статті 24 КЗпП України - фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що Східним міжрегіональним управлінням Державної служби України з питань праці винесено наказ від 23.06.2021 № 1030 «Про проведення позапланового заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування фермерського господарства «Переможець» у період з 23 червня 2021 року по 07 липня 2021 року (а.с. 65).

Відповідачем винесено направлення на проведення позапланового заходу державного (контролю) у формі інспекційного відвідування суб`єкта господарювання від 23.06.2021р. № 278/4.5, в якому зазначено строк позапланового заходу державного нагляду (контролю) з 23 червня 2021 року по 07 липня 2021 року яке було отримано позивачем 25.06.2021 (а.с. 71).

25.06.2021р. посадовою особою відповідача складено Вимогу про надання документів № СМУ1566/1107/НД, якою зобов`язано позивача надати інспектору праці відповідні документи у строк до 10.00 год. 29.06.2021р., яка отримана позивачем 25.06.2021р. (а.с. 72).

07.07.2021р. інспектором праці складено акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду ФГ «Переможець» №СМУ1566/1107/AB, який був отриманий позивачем 07.07.2021 (а.с. 73-76).

Відповідно до висновків, викладених в акті, були виявлені вимоги законодавства, які було порушено, а саме: частина перша статті 21 КЗпП України, частина третя статті 24 КЗпП України - фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), за які частиною 2 статті 265 КЗпП України встановлена відповідальність.

Позивач, не погодившись з актом та висновками відповідача, направив зауваження від 09.07.2021р. № 113 (а.с. 77).

Відповідач надав відповідь від 12.07.2021р. № Л/845 про розгляд зауважень, в якій зазначено, що надані зауваження не спростовують виявлені порушення під час проведення інспекційного відвідування (а.с. 78).

13.07.2021р. відповідачем винесено припис №СМУ 1566/1107/АВ/П, яким приписано позивачу усунути порушення вимог частини першої статті 21 та частини третьої статті 24 КЗпП України в строк до 30.08.2021р. (а.с. 79).

23.07.2021р. відповідачем винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення за №СМУ1566/1107/АВ/СПТД-ФС, якою на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України застосовано до позивача штраф в розмірі 240 000 гривень (а.с. 81).

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України визначено, що юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення, визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013р. (надалі - Порядок №509).

Згідно із абзацом шостим пункту 2 Порядку №509 штрафи накладаються, зокрема, керівником територіального органу Держпраці, на підставі акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису; акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників.

Справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника (п.3 Порядку №509).

Під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу (п.4 Порядку №509).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідачем 23.07.2021р. листом від 22.07.2021р. №Л/898 на адресу позивача було направлено Повідомлення про отримання 22.07.2021р. акту за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду ФГ «Переможець» від 07.07.2021 № СМУ1566/1107/AB, що підтверджується описом вкладення у поштове відправлення (а.с. 83).

Нормами Порядку № 509, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, не визначено обов`язку повідомлення суб`єкту господарювання та роботодавцю про місце, дату та час розгляду справи .

Отже, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що відповідачем не було допущено порушення порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним судом у постанові від 30 листопада 2022 року у справі № 300/3435/20.

Застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин правових висновків, викладених Верховним Судом, зокрема, у постановах від 12.06.2019 р. у справі №813/3415/18, від 15.01.2021р. у справі № 1340/3731/18 та від 04.03.2021 у справі № 160/8027/18, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №823 пункт 4 Порядку № 509 викладено у новій редакції, а пункти 5, 6 виключено. Отже, посилання суду першої інстанції на правову позицію Верховного Суду, висловлену у наведених постановах, не є релевантним до обставин цієї справи.

Щодо порушення позивачем вимог частини першої статті 21 КЗпП України, частини третьої статті 24 КЗпП України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 3 Кодексу законів про працю України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 Кодексу законів про працю України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно до частини першої статті 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Згідно зі статтею 24 Кодексу законів про працю України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим:1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 12 травня 2021 року між позивачем (Замовник) та фізичною особою ОСОБА_1 (Виконавець) укладено цивільно-правовий договір.

У розділі 1 Предмет цивільно-правового договору пунктом 1.1 визначено: виконавець зобов`язується замовнику засіяти соняшником поля площею 400 га та прополоти їх до 15 липня 2021 року, в обсязі і на умовах передбачених даним договором, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити дані послуги (роботи).

Відповідно до п. 1,2 договору виконавець не підпорядковувався правилам внутрішнього трудового розпорядку, а сам організовує процес надання послуг (виконання робіт) у тому числі використовує власні засоби та матеріали.

Розділ 3.1 виконавець в праві залучити відповідних фахівців для якісного і своєчасного надання послуг(виконання робіт). Послуги (роботу) зазначених фахівців виконавець оплачує за власний рахунок, згідно з домовленістю з даними особами.

Розділ 5 строк дії договору цивільно-правового договору. Пункт 5.1 Даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до моменту виконання сторонами своїх зобов`язань.

5.2 дія даного договору припиняє за рішенням однією зі сторін, але за умови підписання акту повністю виконаних робіт (а.с. 41-42).

Додатковою угодою №1 від 13.05.2021 до договору цивільно-правового характеру від 12.05.2021 між сторонами внесені зміни до пункту 3.1. Договору, виклавши його в наступній редакції: 3.1. Вартість послуг за Договором визначається виходячи з наданих послуг на підставі окремих замовлень, які будуть обумовлюватись окремими додатковими угодами.

Виконавець зобов`язується засіяти соняшником поле площею 393,6га. Сторони домовились, що вартість послуг за цією Додатковою угодою становить 13383,27грн (а.с. 43).

В матеріалах справи містяться акти прийому наданих послуг від 07.06.2021р. до цивільно-правового договору від 12.05.2021. Нарахована винагорода в сумі 13383,27грн, (а.с. 44).

Між позивачем (Замовник) та фізичною особою ОСОБА_2 (Виконавець) укладено цивільно-правовий договір 24 травня 2021 року.

У розділі 1 Предмет цивільно-правового договору пунктом 1.1 визначено: виконавець зобов`язується замовнику підшити до 31.05.2021р. в папки всю документацію за 2020 рік, в обсязі і на умовах передбачених даним договором, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити дані послуги (роботи).

Відповідно до п. 1,2 договору виконавець не підпорядковувався правилам внутрішнього трудового розпорядку, а сам організовує процес надання послуг (виконання робіт) у тому числі використовує власні засоби та матеріали.

Розділ 3.1 за виконання роботу Замовник виплачує Виконавцю оплату в розмірі 2000 грн. з якої утримується військовий збір та подоходний податок а також проводиться нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Розділ 5 строк дії договору цивільно-правового договору. Пункт 5.1 Даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до виконання сторонами своїх зобов`язань.

5.2 Якщо до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін, не вимагала його розірвання, договір вважається пролонгованим на той самий строк і на тих же самих умовах (а.с. 22-23).

В матеріалах справи містяться акти прийому наданих послуг до цивільно-правового договору від 07 червня 2021. Дія договору припинена в зв`язку з виконанням сторонами своїх обов`язків. Нарахована винагорода в сумі 2000 грн. (а.с. 24).

19 березня 2021 року між позивачем (Замовник) та фізичною особою ОСОБА_3 (Виконавець) укладено цивільно-правовий договір.

У розділі 1 Предмет цивільно-правового договору пунктом 1.1 визначено: виконавець зобов`язується замовнику з 20.03.2021 надати населенню перукарські послуги, в обсязі і на умовах передбачених даним договором, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити дані послуги (роботи).

Відповідно до п. 1,2 договору виконавець не підпорядковувався правилам внутрішнього трудового розпорядку, а сам організовує процес надання послуг (виконання робіт) у тому числі використовує власні засоби та матеріали.

Розділ 3.1 за виконання роботу Замовник виплачує Виконавцю оплату в розмірі 2000 грн. з якої утримується військовий збір та подоходний податок а також проводиться нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Розділ 5 строк дії договору цивільно-правового договору. Пункт 5.1 Даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2021 року.

5.2 Якщо до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін, не вимагала його розірвання, договір вважається пролонгованим на той самий строк і на тих же самих умовах (а.с. 25-26).

Додатковою угодою №1 від 20.03.2021 до договору цивільно-правового характеру від 19.03.2021 між сторонами внесені зміни до пункту 3.1. Договору, виклавши його в наступній редакції: 3.1. Вартість послуг за Договором визначається виходячи з наданих послуг на підставі окремих замовлень, які будуть обумовлюватись окремими додатковими угодами.

Виконавець зобов`язується надати перукарські послуги 9 працівникам Замовника. Сторони домовились, що вартість послуг за цією Додатковою угодою становить 727,27грн (а.с. 27).

Додатковою угодою №2 від 08.04.2021 до договору цивільно-правового характеру від 19.03.2021 між сторонами внесені зміни до пункту 3.1. Договору, виклавши його в наступній редакції: Виконавець зобов`язується надати перукарські послуги 20 працівникам Замовника та членам їх сімей. Сторони домовились, що вартість послуг за цією Додатковою угодою становить 2000 грн (а.с. 29).

Додатковою угодою №3 від 11.05.2021 до договору цивільно-правового характеру від 19.03.2021 між сторонами внесені зміни до пункту 3.1. Договору, виклавши його в наступній редакції: Виконавець зобов`язується надати перукарські послуги 12 працівникам Замовника та членам їх сімей. Сторони домовились, що вартість послуг за цією Додатковою угодою становить 2000 грн (а.с. 31).

В матеріалах справи містяться акти прийому наданих послуг від 07.04.2021, від 07.05.2021 та від 07.06.2021 до цивільно-правового договору від 19.03.2021. Нарахована винагорода в сумі 727,27 грн, 2000 грн. та 2000 грн (а.с. 28, 30, 32).

19 березня 2021 року між позивачем (Замовник) та фізичною особою ОСОБА_4 (Виконавець) укладено цивільно-правовий договір.

У розділі 1 Предмет цивільно-правового договору пунктом 1.1 визначено: виконавець зобов`язується замовнику з 20.03.2021 виконувати послуги по обслуговуванню ритуальних обідів та святкових заходів на підставі замовлень населення, в обсязі і на умовах передбачених даним договором, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити дані послуги (роботи).

Відповідно до п. 1,2 договору виконавець не підпорядковувався правилам внутрішнього трудового розпорядку, а сам організовує процес надання послуг (виконання робіт) у тому числі використовує власні засоби та матеріали.

Розділ 3.1 за виконання роботу Замовник виплачує Виконавцю оплату в розмірі 2000 грн. з якої утримується військовий збір та подоходний податок а також проводиться нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Розділ 5 строк дії договору цивільно-правового договору. Пункт 5.1 Даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2021 року.

5.2 Якщо до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін, не вимагала його розірвання, договір вважається пролонгованим на той самий строк і на тих же самих умовах (а.с. 33-34).

Додатковою угодою №1 від 25.03.2021 до договору цивільно-правового характеру від 19.03.2021 між сторонами внесені зміни до пункту 3.1. Договору, виклавши його в наступній редакції: 3.1. Вартість послуг за Договором визначається виходячи з наданих послуг на підставі окремих замовлень, які будуть обумовлюватись окремими додатковими угодами.

Виконавець зобов`язується надати послуги з обслуговування 1-го ритуального обіду 27 березня 2021 року. Сторони домовились, що вартість послуг за цією Додатковою угодою становить 727,27грн (а.с. 35).

Додатковою угодою №2 від 15.04.2021 до договору цивільно-правового характеру від 19.03.2021 між сторонами внесені зміни до пункту 3.1. Договору, виклавши його в наступній редакції: 3.1. Вартість послуг за Договором визначається виходячи з наданих послуг на підставі окремих замовлень, які будуть обумовлюватись окремими додатковими угодами.

Виконавець зобов`язується надати послуги з обслуговування 1го ритуального обіду 16 квітня 2021 року. Сторони домовились, що вартість послуг за цією Додатковою угодою становить 2000 грн (а.с. 37).

Додатковою угодою №3 від 11.05.2021 до договору цивільно-правового характеру від 19.03.2021 між сторонами внесені зміни до пункту 3.1. Договору, виклавши його в наступній редакції: 3.1. Вартість послуг за Договором визначається виходячи з наданих послуг на підставі окремих замовлень, які будуть обумовлюватись окремими додатковими угодами.

Виконавець зобов`язується надати послуги з обслуговування 1го ритуального обіду 25 травня 2021 року. Сторони домовились, що вартість послуг за цією Додатковою угодою становить 2000грн (а.с. 39).

В матеріалах справи містяться акти прийому наданих послуг від 07.04.2021, від 07.05.2021 та від 07.06.2021 до цивільно-правового договору від 19.03.2021. Нарахована винагорода в сумі 727,27 грн, 2000 грн. та 2000 грн (а.с. 36, 38, 40).

В матеріалах справи також міститься постанова Кремінського районного суду від 27.09.2021р. у справі № 414/1759/21 (набрала чинності 08.10.2021р.), якою провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 41 КУпАП відносно голови ФГ «Переможець» ОСОБА_5 закрито, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (а.с. 183).

З тексту цього судового рішення вбачається, що надаючи оцінку наведеним вище договорам, укладеним позивачем з фізичними особами ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , суд дійшов висновку про те, що всі укладені ФГ «Переможець» договори з урахуванням додаткових угод, повністю відповідають змісту договору підряду і не можуть бути визнані трудовими договорами.

За правилами частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що матеріалами справи не підтверджується порушення позивачем вимог частини першої статті 21 КЗпП України, частини третьої статті 24 КЗпП України, а тому судом першої інстанції правомірно скасовано спірну постанову.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року у справі №360/4214/21 - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року у справі №360/4214/21 - залишити без змін.

Постанова у повному обсязі складена 19 січня 2023 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 19 січня 2023 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук

Судді: А.А. Блохін

І.В. Сіваченко