Постанова

від 19.01.2023 по справі 200/4279/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2023 року справа №200/4279/21

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Гайдар А.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ГУ ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2021 р. у справі № 200/4279/21 (головуючий І інстанції Бєломєстнов О.Ю.) за позовом ТОВ СПАЙС ПРОЕКТ до ГУ ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

13.04.2021 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю СПАЙС ПРОЕКТ звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, у якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Донецькій області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 05.02.2020 № 6214; зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області виключити ТОВ СПАЙС ПРОЕКТ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Позовні вимоги мотивує тим, що вказаних у спірному рішенні підстав для включення платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, немає ані серед критеріїв ризиковості платника податків, ані серед критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Зазначає, що посилання відповідача на відсутність реального джерела походження товарів є натяком на удаваність господарських операцій позивача з контрагентами. Проте, неподання контрагентами до контролюючих органів за місцем обліку податкової та фінансової звітності, несплата ними податків та будь-які інші вчиненні ними дії, свідчать про порушення такими платниками податків норм податкового законодавства, але в жодному разі не підтверджують здійснення ризикових операцій саме позивачем.

Вважає, що оскаржуване рішення не відповідає критеріям вмотивованості, чіткості та зрозумілості, що породжує його неоднозначне трактування та впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платника податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень. Крім того, спірне рішення є необгрунтованим, оскільки відсутня достовірна інформація, у зв`язку з наявністю якої позивача було включено до реєстру ризикових платників податків за типом ознаки п.8 Критеріїв ризиковості платника податків.

На підтвердження здійснення реальної господарської діяльності позивач надав договір оренди офісу, складського приміщення, що були чинними та виконувалися на час прийняття спірного рішення, штатний розклад, звіти про нарахування та утримання податків із заробітної плати працівників підприємства.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2021 р. у справі № 200/4279/21 позов задоволено, внаслідок чого визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Донецькій області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 05.02.2020 року № 6214. Зобов`язано Головне управління ДПС у Донецькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю СПАЙС ПРОЕКТ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що у зв`язку зі змінами в законодавстві та на підставі відомостей інформаційних баз даних ДПС (ДФС) щодо відповідності позивача критеріям ризиковості платника податку на додану вартість було прийнято 2 окремих рішення. За результатами засідання комісії ГУ ДПС у Івано-Франківській області, оформленого протоколом від 27.06.2018 року, було прийнято рішення про відповідність ТОВ СПАЙС ПРОЕКТ критеріям ризиковості платників податку.

У відповідності до п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 (далі - Порядок № 1165), оскільки була встановлена відповідність ТОВ СПАЙС ПРОЕКТ пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, зазначених у додатку 1 до Порядку №1165, комісією ГУ ДПС у Донецькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН 05.02.2020 року було прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку за № 6214.

Зазначає, що згідно з відомостями інформаційних баз даних ДПС (ДФС), засновник та керівник ТОВ СПАЙС ПРОЕКТ ОСОБА_1 є одночасно засновником, керівником, головним бухгалтером ще 9 підприємств. При здійсненні аналізу баз даних ЄРПН встановлено, що протягом грудня 2017 року на адресу ТОВ СПАЙС ПРОЕКТ зареєстровано податкові накладні з номенклатурою товару Фітинги литі у кількості 15670 шт. контрагентом-постачальником ТОВ ГЛОБАЛ УНІСОН. При цьому, згідно даних ЄРПН відсутня інформація щодо придбання ТОВ ГЛОБАЛ УНІСОН товару Фітинги литі, отже існують податкові ризики відсутності факту (законного джерела) реального походження товару.

Крім того, ТОВ СПАЙС ПРОЕКТ, демонструючи типову для вигодотранспортуючих субєктів господарювання поведінку, відображає реалізацію товару Фітинги литі за тією самою вартістю, за яко реалізація таких товарів була відображена контрагентом-постачальником ТОВ ГЛОБАЛ УНІСОН, тобто не відображає отримання економічного ефекту від проведеної господарської операції. Таким чином, позивач автоматично декларує відсутність ділової мети фінансово-господарської діяльності. Інформація про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність відповідно до форми 20-ОПП, щодо складів (сховищ), необхідних для зберігання товару, не надавалась. Фінансова звітність ТОВ СПАЙС ПРОЕКТ до контролюючого органу не надавалась з дати державної реєстрації підприємства, а саме з 28.08.2017 року.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю СПАЙС ПРОЕКТ, зареєстрований платником податку на додану вартість - індивідуальний податковий номер 415457926577.

Відповідач - ГУ ДПС у Донецькій області є суб`єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує функції, передбачені ст. 19-1 Податкового кодексу України (надалі - ПК України).

14.12.2017 позивачем з ТОВ ГЛОБАЛ УНІСОН укладений договір постачання №Т141217, за умовами якого позивач прийняв зобов`язання придбати фітинги литі за ціною, яка визначається у видаткових накладних (а.с. 50-52).

На підтвердження виконання договору позивач надав копії видаткових накладних від 22.12.2017: №ГУ-210 на суму 600 000 грн. з ПДВ, №ГУ-211 на суму 1 200 000 грн. з ПДВ, №ГУ-212 на суму 1 200 000 грн. з ПДВ, №ГУ-213 на суму 900 000 грн. з ПДВ, №ГУ-214 на суму 900 000 грн. з ПДВ, (а.с.53-57).

При цьому ним були отримані податкові накладні від 22.12.2017: №210 на суму ПДВ 100000 грн., №211 на суму ПДВ 200000 грн., №212 на суму ПДВ 200000 грн., №213 на суму ПДВ 150000 грн., №214 на суму ПДВ 150000 грн. (а.с.58-63).

Оплата товару за вказаними господарськими операціями підтверджується копіями платіжних доручень від 20.12.2017 №28 на суму 900 000 грн., від 22.12.2017 на суму 600 000 грн., №30 від 22.12.201 на суму 1200000 грн., №31 від 22.12.201 на суму 1200000 грн., №32 від 22.12.201 на суму 900000 грн.

У свою чергу, позивач уклав договір про продаж вказаного товару №64 від 25.06.2018 Товариству з обмеженою відповідальністю ОРЛАНДО СЕРВІС (а.с. 73-75).

На підтвердження продажу частини даного товару позивач надав копію видаткової накладної №3 від 30.06.2018 на суму 600000 грн. з ПДВ, податкової накладної від 30.06.2018 №210 на суму ПДВ 100000 грн., платіжного доручення від 30.06.2018 №136 на суму 600000 грн.

Як зазначає позивач, реєстрація усіх виданих ним податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних була зупинена у зв`язку з його включенням до переліку ризикових платників.

Судом встановлено, що 04.02.2020 на засіданні комісії ГУ ДПС у Донецькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядалося питання результатів інвентаризації Журналу ризикових платників ІТС Податковий блок, за наслідками чого комісія дійшла висновку про відповідність переліку платників податків критеріям ризиковості. З наданого відповідачем витягу з протоколу засідання комісії не вбачається проведення обговорення вказаного питання за кожним платником податків окремо чи за конкретними критеріями ризиковості (а.с. 143).

За результатами голосування комісії прийняте рішення про відповідність переліку підприємств, у тому числі позивача, критеріям ризиковості платника податків №6214 від 05.02.2020. Підставою для цього зазначений п. 8 Критеріїв ризиковості платника ПДВ, що є додатком 1 до Порядку №1165 (надалі - Критерії ризиковості). Зокрема, у графі податкова інформація вказано, що по платнику наявна податкова інформація, а саме не встановлено реального джерела походження товарів.

Вважаючи вказане рішення необґрунтованим позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

За приписами п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Як вже зазначалося, таким порядком є Порядок 1165.

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Згідно з п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).

Додатками №1 та №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 1 до Порядку №1165 серед критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема, передбачено:

… 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком №4 до Порядку №1165 затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

За формою оскаржуване рішення відповідача №6214 від 05.02.2020 відповідає вимогам вказаного додатку №4.

У рішенні зазначено про відповідність платника податку ТОВ СПАЙС ПРОЕКТ критеріям ризиковості платника, зокрема, п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле "податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)".

Як встановлено судом, у вказаному полі зазначено: По платнику наявна інформація, а саме не встановлено реального джерела походження товарів.

Оцінюючи повноту змісту такого обгрунтування суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення не містить достатньої мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податку відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості. Не зважаючи на відсутність у Порядку №1165 вимог щодо обсягу податкової інформації, яка підлягає наведенню у вказаному полі, її зміст визначається критеріями розумності та достатності, у тому числі для реалізації права платника податків надати докази на її спростування.

У відповідності до п. 6 Порядку №1165 комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Внаслідок неналежного мотивування спірного рішення, платник податку фактично позбавляється передбаченої вказаною нормою Положення №1165 можливості надати інформацію та копії документів на підтвердження його невідповідності критеріям ризиковості. Адже незрозумілим є зміст інформації, яку необхідно спростувати з метою доведення наведеної вище невідповідності.

За приписами ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З наведеного слідує, що відповідач, доводячи обгрунтованість спірного рішення, має посилатися тільки на ті докази, які покладені в основу такого рішення. Відповідно, позивач, у разі оскарження рішення податкового органу у суді, повинний спростувати доведені такими доказами обставини, для чого також має бути обізнаний про них.

Відсутність у спірному рішенні вказівок на конкретну податкову інформацію, конкретні господарські операції, які відповідач вважає нереальними, фактично унеможливлює реалізацію платником податку права на захист власних прав у встановлений законом спосіб.

У свою чергу суд, перевіряючи відповідність рішення відповідача критеріям, встановленим ст. 2 КАС України, у тому числі розумності та обґрунтованості, також повинний враховувати саме ті докази, на які маються посилання у рішенні.

Натомість спірне рішення не містить посилання на жодні докази (податкову інформацію), які покладені в його основу. Внаслідок цього позивач потрапляє у стан правової невизначеності, позаяк контролюючий орган не повідомив, які саме документи необхідно подати для виключення платника податків з переліку ризикових.

На користь висновку про відсутність дійсного розгляду відповідачем конкретної податкової інформації при вирішенні питання відповідності позивача критеріям ризиковості платника податку свідчить також протокол засідання комісії комісії ГУ ДПС у Донецькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.02.2020. Як вже зазначалося, з наданого відповідачем витягу з протоколу цього засідання не вбачається проведення обговорення вказаного питання за кожним платником податків окремо чи за конкретними критеріями ризиковості. Рішення приймалися масово, за списками, без використання індивідуалізованої податкової інформації, що суперечить

Судом не прийнято до уваги посилання відповідача на похідний характер спірного рішення від рішення комісії ГУ ДПС у Івано-Франківській області, оформленого протоколом від 27.06.2018 року. Оскільки воно не підтверджене жодним письмовим доказом, а також не грунтується на положеннях законодавства, оскільки відсутні відповідні перехідні положення Порядку №1164.

З урахуванням вищевикладеного суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання за ознакою п. 8 Критеріїв, у зв`язку з чим рішення Головного управління ДПС у Донецькій області області від 05.02.2020 року № 6214 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до положень статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, ну думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління ДПС у Донецькій області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Посилання контролюючого органу на правову позицію ВС, висловлену у постанові від 03 березня 2020 року по справі №240/3665/19 суд відхиляє з огляду на те, що цей правовий висновок викладений стосовно норм Порядку №117, який діяв до 31.01.2020 включно.

Наразі правовідносини сторін врегульовані проаналізованим вище Порядком № 1165, який істотно відрізняється від Порядку №117 в частині встановлення відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У зв`язку з цим Верховним Судом сформована інша правова позиція, яка викладена у постанові від 05 січня 2021 року по справі № 640/10988/20.

Зокрема, істотні відмінності полягають саме у тому, що за Порядком №1165 контролюючий орган приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку, про що безпосередньо зазначається у самому рішенні.

Відтак, висновок Верховного Суду про те, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) рівно як і протокол Комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків, - в даному випадку застосуватись не може, бо змінилося правове регулювання спірних правовідносин.

Стосовно посилань відповідача на те, що спірне рішення про визначення позивача таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, не створює для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжує для нього обов`язкових юридичних наслідків, суд зазначає наступне.

За правилами підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію.

Отже, в силу прямих приписів підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17, пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржити до адміністративного суду будь-яке рішення, прийняте контролюючим органом, у тому числі рішення відповідної комісії головного управління ДПС в області, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС щодо встановлення ризиковості платника податків, позаяк жодним нормативно-правовим актом юрисдикція адміністративного суду на розгляд спорів між платниками та контролюючими органами щодо оскарження такого роду рішень не виключається.

При цьому, під час судового розгляду справи суд має встановити порушення прав платника внаслідок прийняття оскаржуваного рішення та перевірити, чи прийняте таке рішення з дотримання критеріїв, визначених частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що приписами пункту 6 Порядку №1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у разі відповідності платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, суд вважає, що встановлення Комісією ГУ ДПС у Донецькій області відповідності позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні позивачем його господарської діяльності.

Включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів. Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття зазначеного рішення полягають також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.

При ухваленні рішення суд також враховує, що відповідно до пункту 6 Порядку №1165 включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

З аналізу цієї норми слідує, що проведення засідання та прийняття відповідного рішення відбувається в один день.

Водночас, як встановлено судом, протокол засідання засідання комісії ГУ ДПС в Донецькій області датований 04.02.2020, а рішення №6214 датовано 05.02.2020, що формально є порушенням вказаної норми Порядку №1165.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що фінансова звітність не подавалася позивачем з моменту державної реєстрації у 2017 році. По-перше, цей довд спростовується звіністю позивача, яка подавалася ним у 2019 році (додатки 15, 16, 18 до позовної заяви). По-друге, за змістом спірного рішення, така податкова інформація не була покладена відповідачем в основу його прийняття, а тому не має значення для вирішення даного спору.

За аналогічних підстав суд не приймає до уваги посилання на те, що позивач є фігурантом кримінальних проваджень з 2017 року. Цей довід не має документального підтвердження та юридичного значення внаслідок відсутності посилань на відповідну податкову інформацію у спірному рішення.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ГУ ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2021 р. у справі № 200/4279/21 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2021 р. у справі № 200/4279/21 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 19 січня 2023 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяА.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

А.В. Гайдар