Постанова

від 18.01.2023 по справі 140/4998/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2023 рокуЛьвівСправа № 140/4998/22 пров. № А/857/15767/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого суддіШавеля Р.М.,

суддівБруновської Н.В. та Кузьмича С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Волинь Бізнес Ресурс» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06.10.2022р. в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Волинь Бізнес Ресурс» до Волинської митниці (утвореної як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів (суддя суду І інстанції: Сорока Ю.Ю., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 06.10.2022р., м.Луцьк; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: не зазначена),-

В С Т А Н О В И В:

21.07.2022р. (згідно з відомостями реєстраційної позначки суду першої інстанції) позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Торговий дім /ТД/ «Волинь Бізнес Ресурс» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним і скасувати прийняте відповідачем Волинською митницею (утвореної як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) рішення № UA205140/2022/000052/2 від 18.02.2022р.; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені судові витрати по справі (а.с.1-7).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем всупереч норм, встановлених ст.57 Митного кодексу /МК/ України, здійснено визначення митної вартості імпортованих товарів не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, вказував, що прийняте рішення про коригування митної вартості є правомірним та обґрунтованим. При проведенні контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, посадовою особою Волинської митниці встановлено, що у документах, наданих позивачем для підтвердження заявленої митної вартості товару, містяться розбіжності, що впливають на правильне визначення митної вартості товарів. На письмову вимогу митного органу позивачем не надано повного переліку документів, а тому позивачем не наведено всіх відомостей відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. Відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товару за резервним методом.

Розгляд справи проведено судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) (а.с.53 і на звороті).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06.10.2022р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.95-99).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив позивач ТзОВ «ТД «Волинь Бізнес Ресурс», який в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою заявлений позов задовольнити (а.с.101-105).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що під час митного оформлення відповідачу було представлено повний перелік документів, які підтверджували заявлену митну вартість товарів за першим методом і не мали будь-яких розбіжностей, а тому висновки суду щодо наявності розбіжностей у поданих документах не відповідають дійсності.

Зауваження митного органу стосуються виключно транспортних витрат, однак перелік витребуваних відповідачем документів стосується ввезеного товару, що свідчить про упередженість митного органу.

Водночас, вартість транспортних послуг та понесених витрат визначається безпосередньо перевізником, про що було представлено відповідну довідку.

Також спірне рішення про коригування митної вартості товарів не містить пояснення та обґрунтування проведеного коригування митної вартості товарів.

Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Розгляд справи в апеляційному порядку здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено під час судового розгляду, позивач ТзОВ «ТД «Волинь Бізнес Ресурс» відповідно до контракту № 10/2021 від 03.11.2021р. придбав у ТзОВ «Майстерня Арт-Скло» (РФ) товар (підсвічники із скла Цинія, 11000 шт.) на загальну суму 407000 російських рублів, що становить 152360 грн. 45 коп.

З метою митного оформлення товару декларантом в інтересах позивача подано до Волинської митниці митну декларацію № UA205140/2022/015387 від 17.02.2022р. та документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України, із заявленою митною вартістю за ціною договору 407000 російських рублів, що становить 152360 грн. 45 коп.

До митної декларації декларантом додано, зокрема: пакувальний лист № 1 від 09.02.2022р.; рахунок-фактуру № 61 від 09.02.2022р.; автотранспортну накладну (CMR) № 4020987 від 09.02.2022р.; банківський платіжний документ № 65936361 від 11.11.2021р.; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № б/н від 09.02.2022р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) № 10/2021від 03.11.2021р.; доповнення до договору № 1 від 04.11.2021р.; договір про надання послуг брокера № ДГ-0042 від 14.02.2014р.; договір № 04/02 від 04.02.2022р. надання транспортно-експедиційних послуг по організації перевезення вантажів; копія декларації країни відправлення № 10131010/090222/3079954 від 09.02.2022р. (а.с.13-14, 17-51).

Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлено, що митна вартість ввезеного товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, зокрема, містять наступні розбіжності: відповідно до довідки про транспортні витрати № б/н від 09.02.2022р. транспортні витрати до кордону України становлять 12000 грн., а по території України - 14000 грн, при цьому відстань між смт.Іваніщі (РФ) і переходом Гоптівка-Нехотіївка (кордон України) складає 945 км, а відстань між переходом Гоптівка-Нехотіївка і с.Прилуцьке - 931 км. Відповідно вартість перевезення оцінюваного товару до кордону України складає 12 грн. 70 коп./км, а по території України 15 грн. 04 коп./км.

Наведене свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості, заниження транспортних витрат до кордону України.

За результатами опрацювання документів, долучених до МД, декларанту направлено письмове повідомлення про необхідність подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару: проформи-інвойсу згідно п.3.1 контракту; виписки з бухгалтерської документації ТзОВ «ТД «Волинь Бізнес Ресурс», документи бухгалтерського та податкового обліку, що стосуються руху ідентичних та/або подібних оцінюваному товару всередині країни; прейскуранта (прайс-листа) виробника товару для загального кола покупців відповідно до VII статті ГАТТ; висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Декларантом на електронне повідомлення митниці стосовно необхідності надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів надіслано: проформу-інвойс № 496 від 10.11.2021р.; довідку № 14 від 18.02.2022р., доповнення до контракту № 1 від 21.12.2021р., лист про якість № 46 від 07.02.2022р., калькуляція вартості 1 т продукції № 41/1 від 21.01.2022р.

Проте, декларантом не надано на вимогу митниці документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації; документи бухгалтерського та податкового обліку, що стосуються руху ідентичних та/або подібних оцінюваному товару в середині країни; прейскуранти (прайс-лист) виробника товару для загального кола покупців відповідно до VII статті ГАТТ; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Водночас, декларант відмовився від надання інших додаткових документів, про що повідомив митницю листом № 1 від 18.02.2022р. (а.с.65-93).

Враховуючи вищевказані обставини, а також лист декларанта № 1 від 18.02.2022р., відповідачем Волинською митницею прийнято рішення № UA205140/2022/000052/2 від 18.02.2022р. про коригування митної вартості товарів. Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі ст.64 Митного кодексу /МК/ України на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на рівні 5,19 дол.США/кг за МД № UA100100/2022/613611 від 07.12.2021р.

Не погоджуючись із прийнятим Волинською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Отже, розглядуваний спір стосується правомірності рішення відповідача щодо коригування митної вартості товарів.

Приймаючи рішення та відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що між документами, які були подані декларантом для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару, були розбіжності, що полягали у різній вартості транспортних витрат до місця ввезення на митну територію України.

Зокрема, відповідно до довідки про транспортні витрати б/н від 09.02.2022р. транспортні витрати до кордону України становлять 12000 грн., а по території України - 14000 грн, при цьому відстань між смт.Іваніщі (РФ) і переходом Гоптівка-Нехотіївка (кордон України) складає 945 км, а відстань між переходом Гоптівка-Нехотіївка і с.Прилуцьке - 931 км. Відповідно вартість перевезення оцінюваного товару до кордону України становить 12 грн. 70 коп./км, а по території України 15 грн. 04 коп./км.

Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості, заниження транспортних витрат до кордону України.

Як наслідок у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, на спростування яких позивачем не надано, а судом не здобуто жодних доказів.

Зважаючи на це, декларанту надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

За таких обставин, здійснюючи контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, відповідач мав правові підстави для витребування документів, яких не вистачає згідно з ч.2 ст.53 МК України.

Наведені обставини у своїй сукупності вказують на наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки надані митному органу документи містили розбіжності. Відповідно, з огляду на наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості товару за першим методом, у відповідача були правові підстави для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, проте декларант інших документів митному органу не подав, що стало підставою для винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.

З огляду на зазначене, митний орган правомірно прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості та визначив митну вартість товарів за резервним методом.

Висновки суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення заявленого позову колегія суддів вважає такими, що відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, з наступних причин.

За приписами ч.1 ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.ч.1 і 2 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частиною 2 ст.53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За приписами ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно з ч.ч.1 і 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другої та третьої статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості

За приписами ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним ч.2 ст.53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою умовою, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає контролюючому органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених ст.53 МК України документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про митну вартість товару.

Отже, підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товару, серед іншого, може слугувати: заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірне визначення митної вартості товарів, невірне проведення декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МК України; відсутність у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. При цьому, у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, митний орган може витребувати додаткові документи.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Як слідує з матеріалів справи, умовами поставки ввезеного позивачем на митну територію України товару визначено FCA (Іваніщі, РФ) згідно правил Інкотермс 2010 року.

Відповідно до цього базису поставки продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. При цьому, за загальним правилом покупець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого місця.

Отже, вартість транспортування не включалася договірними сторонами в ціну товару.

За таких обставин витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на територію України відповідно до ст.58 МК України додаються до сплаченої вартості товарів, тобто, є складовою митної вартості товарів.

Під час митного оформлення за поданою декларантом митною декларацією відповідачу було надано довідку ФОП ОСОБА_1 про транспортні витрати № б/н від 09.02.2022р., згідно якої транспортні витрати до кордону України становлять 12000 грн., а по території України - 14000 грн, при цьому відстань між смт.Іваніщі (РФ) і переходом Гоптівка-Нехотіївка (кордон України) складає 945 км, а відстань між переходом Гоптівка-Нехотіївка і с.Прилуцьке - 931 км. Відповідно вартість перевезення оцінюваного товару до кордону України становить 12 грн. 70 коп./км, а по території України 15 грн. 04 коп./км (а.с.50).

Аналогічні відомості зазначені у довідці ФОП ОСОБА_1 № 14 від 18.02.2022р. (а.с.51).

Такі відомості свідчать про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості, заниження транспортних витрат до кордону України, а тому в митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості ввезеного товару.

За таких обставин відповідач скерував декларанту електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості: проформи-інвойсу згідно п.3.1 контракту; виписки з бухгалтерської документації; документи бухгалтерського та податкового обліку, що стосуються руху ідентичних та/або подібних оцінюваному товару всередині країни; прейскуранта (прайс-листа) виробника товару для загального кола покупців відповідно до VII статті ГАТТ; висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Отже, як правильно вказав суд першої інстанції, митний орган мав правові підстави для витребування документи відповідно до ч.2 ст.53 МК України.

Додатково колегія суддів наголошує на тому, що відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, затв. наказом Міністерства фінансів України № 599 від 24.05.2012р., для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст.53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:

рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Між тим, достовірність відомостей, які вказані у наданих позивачем митниці довідках про транспортні витрати, не підтверджена під час судового розгляду відповідними доказами.

Також позивач не представив контракт-заявку на здійснення міжнародного перевезення вантажів, яка повинна складатися відповідно до умов договору № 04/02 від 04.02.2022р. надання транспортно-експедиційних послуг по організації перевезення вантажів.

Оскільки митним органом встановлено, що вартість товару нижча наявної цінової інформації, враховуючи недоліки в документах, тому у митного органу підставно виникли обґрунтовані сумніви та необхідність витребувати додаткові документи.

Декларантом на електронне повідомлення митниці стосовно необхідності надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів надіслано: проформу-інвойс № 496 від 10.11.2021р., довідку № 14 від 18.02.2022р., доповнення до контракту № 1 від 21.12.2021р., лист про якість № 46 від 07.02.2022р., калькуляцію вартості продукції № 41/1 від 21.01.2022р.

Проте, декларантом не надано на вимогу митниці інші документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації ТзОВ «ТД «Волинь Бізнес Ресурс», документи бухгалтерського та податкового обліку, що стосуються руху ідентичних та/або подібних оцінюваному товару всередині країни; прейскуранти (прайс-лист) виробника товару для загального кола покупців відповідно до VII статті ГАТТ; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Водночас, декларант відмовився від надання інших додаткових документів, про що повідомив митницю листом № 1 від 18.02.2022р.

Запропонувавши надати додаткові документи, митний орган сприяв позивачу в обґрунтуванні застосування першого (основного) методу визначення митної вартості ввезеного на митну території України товару. Проте, позивач не усунув наявних розбіжностей та не підтвердив задекларовану митну вартість товару.

За таких обставин з огляду на суперечність поданих декларантом документів та за відсутності документів на спростування сумнівів митного органу щодо задекларованої митної вартості товару, останній мав достатні та обґрунтовані підстави для визначення митної вартості товару не за ціною договору (контракту).

Звідси, митний орган правомірно прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості та визначив митну вартість товару за резервним методом.

Частиною 1 ст.55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування (ч.2 ст.55 МК України).

Наведеним вимогам оскаржуване рішення про коригування митної вартості відповідає, оскільки містить передбачену законом інформацію; у графі 33 вказаного рішення зазначені та обґрунтовані причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст.54, 55, 57, 58 МК України.

Згідно із п.4 Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контроль, затв. наказом Міністерства фінансів України № 684 від 31.07.2015р., розділу 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначенні митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затв. наказом Державної митної служби України № 476 від 01.07.2021р., під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризики митними органами використовуються такі джерела інформації, зокрема:

спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизовано інформаційної системи Держмитслужби;

спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку;

інформація, отримана Держмитслужбою, про ціни на товари та/або сировину матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів;

інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатам перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю ті митного оформлення товару;

інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань митної справи;

інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або Держмитслужби;

цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між Держмитслужбою та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваженні згідно із законодавством;

інформація, отримана з мережі Інтернет.

Відповідно до ч.2 ст.7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.(*) b) Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або i) з порівнюваними кількостями, або ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.(*) c) Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту b) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Згідно з приміткою 4 до п.2 ст.7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі формулювання підпунктів «a» і «b» дозволяє стороні визначати вартість для митних цілей єдиним способом чи то (1) на базі цін, які певний експортер встановлює за імпортований товар, чи (2) на базі загального рівня цін на подібний товар.

Відповідно до положень Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року первинною основою для митної вартості за цією Угодою є «контрактна вартість», визначена в статті 1. Статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

Згідно з частинами 1, 2 Приміток до ст.7 вказаної Угоди митні вартості, визначені згідно з положеннями статті 7, повинні настільки, наскільки можливо, ґрунтуватися на раніше визначених митних вартостях. Методи оцінювання, які мають використовуватися згідно зі статтею 6, повинні бути методами, викладеними в статтях 1 - 6, проте обґрунтована гнучкість у застосуванні таких методів відповідатиме цілям та положенням статті 7.

У зв`язку з неможливістю застосування методів щодо ідентичних та подібних товарів, методів віднімання та додавання, що обґрунтовано у оскарженому рішенні (з підстав відсутності у митного органу та декларанта такої інформації), митна вартість товару була скоригована відповідачем за резервним методом.

Митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі ст.64 МК України, на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на рівні 5,19 дол.США/кг за МД № UA100100/2022/613611 від 07.12.2021р., митне оформлення за якою було завершене.

З огляду на встановлені під час судового розгляду обставини, визначення митницею митної вартості імпортованого товару за резервним методом є правомірним.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає, що вищезазначені обставини, на переконання суду апеляційної інстанції, вказують на наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості, оскільки надані митному органу документи не підтверджували заявленої митної вартості товарів; позивачем на підтвердження заявленої митної вартості не було подано витребуваних документів у повному обсязі.

Водночас, в оскаржуваному рішенні митний орган навів достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, вказано джерела інформації, що використовувались відповідачем для визначення митної вартості, зазначив послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований метод, що передує методу, обраному митним органом.

Рішенням про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару передувала процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товару відповідно до вимог ст.ст.59 і 60 МК України, як це встановлено ч.4 ст.57 цього Кодексу, а також витребувано відомості на підтвердження митної вартості вказаного товару.

За наявності обґрунтованого сумніву у правильному визначенні митної вартості товару у відповідача були правові підстави для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, однак позивач на його вимоги їх не надав.

Отже, надані позивачем до митної декларації документи не містять достатньої інформації щодо заявленої вартості товару, а враховуючи часткове надання декларантом додаткових документів на пропозицію митного органу, дії відповідача щодо коригування та визначення митної вартості імпортованих товарів за резервним методом є правомірними.

Таким чином, дослідивши надані позивачем документи, апеляційний суд прийшов до висновку про наявність у відповідача обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, а відтак і правильності визначення митної вартості.

З огляду на встановлені судом обставини справи, оскільки надані митному органу документи не містили достатніх даних для визначення заявленої митної вартості, митним органом правомірно прийняті оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів.

Враховуючи підтвердження обставин, якими митний орган обґрунтовував свої твердження про дотримання ним вимог МК України та допущених порушень зі сторони позивача під час визначення митної вартості товарів, а відтак, й покладених в основу спірного рішення, заявлений позов є безпідставним, через що не підлягає до задоволення.

В порядку ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта ТзОВ «ТД «Волинь Бізнес Ресурс».

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Волинь Бізнес Ресурс» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06.10.2022р. в адміністративній справі № 140/4998/22 залишити без задоволення, а вказані рішення суду без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Волинь Бізнес Ресурс».

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді Н. В. Бруновська С. М. Кузьмич Дата складання повного тексту судового рішення: 19.01.2023р.