Рішення

від 10.01.2023 по справі 905/645/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.01.2023 Справа №905/645/22

Господарський суд Донецької області у складі:

судді Лободи Т.О.

при секретарі судового засідання Яковенко К.І.,

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технооптторг-Трейд", м. Дніпро, код 31497076,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Востокшинторг", м. Краматорськ, код 42774622,

про стягнення 1 950 101,04 грн,

за участю представників сторін :

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Технооптторг-Трейд" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Востокшинторг" про стягнення заборгованості за Договором постачання товару та/або послуг на умовах відстрочення платежу № 80/22/5 від 06.01.2022 в загальному розмірі 1 950 101,04 грн, з якої 1 652 628,00 грн основного боргу, 247 894,20 грн штрафу та 49 578,84 грн 3% за користування грошовими коштами. Також позивач просить суд стягнути з відповідача 29 251,53 грн сплаченого судового збору.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 23.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, про дату, час і місце судового засідання учасників справи повідомити додатково відповідною ухвалою, встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 21.10.2022 призначено підготовче засідання на 08.11.2022 року о 10:30 год, надано відповідачу строк до 05.11.2022 для подання відзиву на позовну заяву.

01.11.2022 відповідачем надано до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання обґрунтоване тим, що станом на дату подання цього клопотання відповідач не отримував копії позовної заяви, а тому з метою отримання можливості захищати свої інтереси та підготувати відзив на позов, просить суд ознайомитись з матеріалами справи.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 08.11.2022 відкладено підготовче засідання по справі на 07.12.2022 року о 11:10 год, роз`яснено відповідачу, що з метою реалізації свого процесуального права на ознайомлення з матеріалами справи, він має право зареєструватись в електронному кабінеті в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 07.12.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.01.2023 року о 11:30 год.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, місце та час проведення судового засідання був повідомлений шляхом направлення ухвали суду на електронні адреси позивача - ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1 а також шляхом передання відповідної телефонограми. 16.12.2022 через систему "Електронний суд" (яку зареєстровано 19.12.2022) надіслав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи документами. Також в клопотанні позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 1 652 628,00 грн.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов чи будь-яких інших клопотань відповідач до суду не надав, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений шляхом направлення ухвали суду на електронні адреси відповідача - 42774622@ukr.net та plahotind82@ukr.net, а також шляхом передання відповідної телефонограми та публікації оголошення для відповідача на офіційному сайті Господарського суду Донецької області.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвалу суду від 07.12.2022 у справі № 905/645/22 розміщено у Єдиному державному реєстрі судових рішень України, відомості якого є офіційними та загальнодоступними.

Суд зазначає, що відповідач достеменно обізнаний про розгляд цієї справи, оскільки ним було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. У вказаному клопотанні позивачем зазначено адресу електронної пошти відповідача - plahotind82@ukr.net та контактний номер телефону.

Згідно відомостей, що містяться в базі даних програми Діловодство спеціалізованого суду, ухвала суду від 07.12.2012 доставлена до електронної поштової скриньки plahotind82@ukr.net. Крім того, за вказаним контактним номером відповідачу було передано телефонограму, якою повідомлено керівника ТОВ "Востокшинторг" про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 10.01.2023 року о 11:30 год.

Суд виходить із того, що якщо учасник надав суду електронну адресу та контактний номер телефону, зазначивши їх в клопотанні, отже, слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення суду.

Проявивши належну обачність відповідач міг дізнатись, в тому числі з Єдиного державного реєстру судових рішень, інформація якого є загальнодоступною, цілодобовою та безкоштовною, про рух справи № 905/645/22 та про постановлені ухвали в даній справі, в т.ч. і ухвали від 08.11.2022 року, тому міг скористатись своїм конституційним правом на захист та участь в судовому засіданні.

Статтею 9 Конституції передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи в розумний строк незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону спору про громадянські права та обов`язки цивільного характеру.

Відповідач, як учасник судового процесу, повинен проявляти зацікавленість щодо провадження у справі, стороною якого він є. Однак, відповідач такої зацікавленості не проявив, своїм конституційним правом на захист не скористався, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не надав.

При цьому, відповідач, на якого відповідно положень ст. 42 ГПК України, як і на інших учасників справи, покладено обов`язок сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, належним чином опікуючись про долю власної справи, мав вжити заходи як щодо повідомлення суду про актуальні засоби зв`язку із ним, так і самостійного з`ясування стану її розгляду.

Таким чином, судом було вжито всі можливі заходи задля повідомлення відповідача про призначення справи до судового розгляду по суті на 10.01.2023.

Судом було витримано розумні терміни, які в умовах воєнного стану суд вважає достатніми для можливості реалізації заявником своїх процесуальних прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін.

Щодо строку розгляду справи суд зазначає наступне.

Частинами 1 та 2 ст. 195 ГПК України передбачено, що суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Проте, вихід за межі встановленого ст. 195 ГПК України строку був обумовлений виключними загальновідомими обставинами, пов`язаними із триваючою військовою агресією Російської федерації на територію України.

Зокрема, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Воєнний стан в Україні неодноразово було продовжено. На даний час Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Необхідно зазначити, що господарський суд Донецької області знаходиться на території Харківської територіальної громади, яка з першого дня військової агресії перебуває під постійними ворожими обстрілами, які становлять загрозу життю та здоров`ю всіх учасників судового процесу. Окрім того, ворогом неодноразово вчинялися дії, спрямовані на руйнування об`єктів критичної інфраструктури регіону, що, зокрема, спричиняло тривале знеструмлення електричних мереж та вихід з ладу систем зв`язку та інтернету.

Такі обставини істотно уповільнили роботу суду, як щодо організаційно-технічного забезпечення судового процесу, так і щодо безпосереднього розгляду справи.

З урахуванням викладеного, за об`єктивних обставин розгляд справи був здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Розглянувши матеріали справи та з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

06.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Технооптторг-Трейд" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Востокшинторг" (Покупець) було укладено Договір постачання товару та/або послуг на умовах відстрочення платежу №80/22/5 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується в зумовлені сторонами строки передати у власність (поставити) Покупцеві автомобільні товари в асортименті (надалі - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти та сплатити за вказаний Товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Поставка Товару за цим Договором здійснюється окремими партіями.

Крім поставки Товару за цим Договором Постачальник (як Виконавець), за завданням (дорученням) Покупця (як Замовника), може надавати останньому послуги з автосервісного обслуговування, що включають в себе: комплексний шиномонтаж, ремонт й обслуговування шин та дисків, послуги з миття автомобілів, а також послуги сезонного зберігання шин та дисків (надалі - "Послуги"), а Покупець зобов`язаний прийняти та сплатити за дані види Послуг в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Вказані в цьому пункті види Послуг можуть замовлятися та надаватися як разом, так і кожна окремо, в залежності від потреби Покупця (п. 1.4 Договору).

Відповідно до п. 1.2 Договору кількість, найменування, одиниці виміру, загальна вартість, асортимент та ціни кожної партії Товару погоджуються сторонами в рахунках-фактурах та/або видаткових накладних та/або специфікаціях (додатках), які є невід`ємною частиною цього Договору. Видаткові накладні підписуються керівниками або представниками сторін, уповноваженими на отримання й видачу Товару.

Згідно з п. 2.1 Договору поставка Товару здійснюється Постачальником на умовах - ЕХW склад Постачальника відповідно до положень Міжнародних правил тлумачення комерційних термінів Інкотермс у редакції 2010 року (надалі - «Інкотермс»), якщо інше не передбачено в додатках до цього Договору.

Умовами п. 2.2 Договору сторони погодили, що зобов`язання Постачальника щодо поставки (передачі) Товару за цим Договором вважаються виконаними після передачі Товару Покупцю (Перевізнику) та підписання останнім товарно-транспортних та/або видаткових накладних. Датою поставки (передачі) Товару є дата підписання Покупцем (Перевізником) товарно-транспортних та/або видаткових накладних. Ризик випадкового знищення Товару переходить до Покупця з дати поставки (передачі) Товару.

Відповідно до п. 2.3 Договору Покупець гарантує, що особа яка здійснюватиме фактичне приймання Товару й підписання товарно-транспортних та/або видаткових накладних, матиме достатні повноваження на вчинення таких дій від імені Покупця. Покупець несе всі ризики, пов`язані з невиконанням цього обов`язку. Покупець повинен забезпечити надання Постачальнику довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей у порядку, передбаченому діючим законодавством.

Підписана сторонами товарно-транспортна та/або видаткова накладна є достатнім і допустимим доказом, що підтверджує факт передання (поставки) Покупцю Товару за цим Договором у відповідності з визначеною кількістю та встановленою якістю, а також всіх документів, що стосуються Товару та підлягають переданню разом з Товаром (п. 2.4 Договору).

Згідно з п. 3.1 Договору загальна сума цього Договору орієнтовно становить 24 000 000,00 грн, включаючи податок на додану вартість 4 000 000,00 грн, та визначається вартістю Товару та/або Послуг, поставленого/наданих протягом всього строку (терміну) дії цього Договору.

Оплата Товару та/або Послуг здійснюється в порядку безготівкових розрахунків або іншим не забороненим способом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Оплата Товару та/або Послуг за цим Договором здійснюється в національній валюті України - гривні. Покупець, виконуючи безготівкові розрахунки, повинен в платіжному дорученні (у розділі «призначення платежу») зазначити номер і дату цього Договору. При недотриманні цієї вимоги платіж, здійснений Покупцем, може бути не зарахований в оплату по даному Договору (п. 3.2 Договору).

За умовами п. 3.3 Договору оплата вартості Товару та/або Послуг здійснюється Покупцем у строк не пізніше ніж 14 днів з дати поставки Товару/надання Послуг, якщо інше не передбачено додатками до цього Договору, підписаними уповноваженими особами сторін.

Датою оплати вважається дата фактичного зарахування грошових коштів, що підлягають сплаті, на поточний рахунок Постачальника (п. 3.5 Договору).

Відповідно до п. 5.2 Договору у випадку порушення строків оплати вартості Товару та/або Послуг Покупець, на вимогу Постачальника, сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,2% від суми фактичної заборгованості (але не менше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент її нарахування) за кожен день прострочення у межах трирічного строку позовної давності. Пеня нараховується з дня порушення відповідної умови Договору до моменту повного виконання такого зобов`язання Покупцем. При цьому Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику визначену пеню протягом 3 банківських днів із моменту отримання письмового повідомлення від Постачальника. У випадку прострочення виконання грошових зобов`язань понад 15 днів додатково стягується штраф у розмірі 15% від суми фактичної заборгованості. Виплата винною стороною неустойки (пені, штрафів, збитків) не звільняє її від належного виконання своїх зобов`язань за цим Договором.

У випадку несвоєчасної оплати Постачальник має право на підставі ст. 692 ЦК України вимагати від Покупця оплати Товару та/або Послуг та 3% від несвоєчасно сплаченої суми за користування грошовими коштами Постачальника з моменту переходу права власності на несвоєчасно оплачений товар та/або з моменту надання Послуги (п. 5.3 Договору).

Згідно з п. 7.2 Договору цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2022, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Якщо жодна із Сторін не заявить письмово про розірвання Договору не пізніше ніж за 5 (п`ять) робочих днів до дати його закінчення, дія Договору продовжується на кожен наступний календарний рік, але не більше ніж на 3 (три) роки від первісної дати його підписання.

Суд зазначає, що вказаний Договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками, що, за умовами цього договору, свідчить про набрання ним чинності.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 2 048 067,00 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними:

- № 3372 від 18.01.2022 на суму 576 270,00 грн;

- № 4253 від 20.01.2022 на суму 58 704,00 грн;

- № 5626 від 24.01.2022 на суму 308 070,00 грн;

- № 6357 від 26.01.2022 на суму 94 158,00 грн;

- № 6793 від 27.01.2022 на суму 63 018,00 грн;

- № 6797 від 27.01.2022 на суму 15 150,00 грн;

- № 8503 від 02.02.2022 на суму 131 907,00 грн;

- № 11038 від 09.02.2022 на суму 613 020,00 грн;

- № 11041 від 09.02.2022 на суму 14 772,00 грн;

- № 11355 від 09.02.2022 на суму 36 360,00 грн;

- № 13021 від 14.02.2022 на суму 15 594,00 грн;

- № 15468 від 21.02.2022 на суму 31 284,00 грн;

- № 15615 від 21.02.2022 на суму 89 760,00 грн.

В матеріалах справи також наявні копії ТТН № 271 від 18.01.2022 про поставку товару на суму 576 270,00 грн, № 484 від 27.01.2022 про поставку товару на суму 402 228,00 грн, № 271 від 07.02.2022 про поставку товару на суму 576 270,00 грн, № 484 від 07.02.2022 про поставку товару на суму 402 228,00 грн, № 801 від 09.02.2022 про поставку товару на суму 627 792,00 грн.

Поставлений позивачем товар прийнято відповідачем без будь-яких зауважень.

Враховуючи те, що згідно товарно-транспортних накладних товар поставлено на більшу суму, ніж згідно заявлених видаткових накладних, суд приходить до висновку, що між сторонами існували і інші договірні правовідносини.

Таким чином, для визначення строків, в які товар мав бути оплачений, суд враховує ті товарно-транспортні накладні, в яких вказані номери видаткових накладних, а щодо решти поставок суд враховує саме дату видаткової накладної.

Виходячи з умов Договору, строк оплати поставленого товару :

- за видатковою накладною № 3372 від 18.01.2022 та ТТН № 271 від 18.01.2022 на суму 576 270,00 грн - до 01.02.2022 включно;

- за видатковою накладною № 4253 від 20.01.2022 на суму 58 704,00 грн - до 03.02.2022 включно;

- за видатковими накладними № 5626 від 24.01.2022 на суму 308 070,00 грн та № 6357 від 26.01.2022 на суму 94 158,00 грн, з урахуванням поставки товару згідно ТТН № 484 від 27.01.2022 на суму 402 228,00 грн - до 10.02.2022 включно;

- за видатковою накладною № 6357 від 26.01.2022 на суму 94 158,00 грн до 09.02.2022 включно;

- за видатковою накладною № 6793 від 27.01.2022 на суму 63 018,00 грн до 10.02.2022 включно;

- за видатковою накладною № 6797 від 27.01.2022 на суму 15 150,00 грн до 10.02.2022 включно;

- за видатковою накладною № 8503 від 02.01.2022 на суму 131 907,00 грн до 16.02.2022 включно;

- за видатковою накладною № 11038 від 09.02.2022 на суму 613 020,00 грн та видатковою накладною № 11041 від 09.02.2022 на суму 14 772,00 грн з урахуванням ТТН № 801 від 09.02.2022 до 23.02.2022 включно;

- за видатковою накладною № 11355 від 09.02.2022 на суму 36 360,00 грн до 23.02.2022 включно;

- за видатковою накладною № 13021 від 14.02.2022 на суму 15 594,00 грн до 28.02.2022 включно;

- за видатковою накладною № 15468 від 21.02.2022 на суму 31 284,00 грн до 07.03.2022 включно;

- за видатковою накладною № 15615 від 21.02.2022 на суму 89 760,00 грн до 07.03.2022 включно.

На виконання своїх зобов`язань відповідачем був частково оплачений поставлений йому товар, а саме на суму 395 439,00 грн, про що зазначив позивач та на підтвердження чого надав копії платіжних доручень № 1333 від 09.02.2022 на суму 9 192,00 грн, № 1330 від 09.02.2022 на суму 94 158,00 грн, № 1337 від 10.02.2022 на суму 101 310,00 грн, № 1365 від 16.02.2022 на суму 50 000,00 грн, № 1379 від 21.02.2022 на суму 81 907,00 грн, № 1439 від 28.03.2022 на суму 14 772,00 грн, № 11 від 07.04.2022 на суму 13 920,00 грн, № 24 від 26.04.2022 на суму 10 000,00 грн, № 51 від 19.05.2022 на суму 5 000,00 грн, № 31 від 02.05.2022 на суму 5 000,00 грн, № 160 від 29.07.2022 на суму 880,00 грн, № 159 від 29.07.2022 на суму 9 300,00 грн.

Суд зазначає, що в платіжних дорученнях № 1333 від 09.02.2022 на суму 9 192,00грн, № 159 від 29.07.2022 на суму 9 300,00грн. в графі призначення платежу зазначений інший Договір, що підтверджує висновок суду про існування між сторонами інших договірних взаємовідносин. Оскільки позивач рахує вказані платежі в оплату за Договором № 80/22/5 від 06.01.2022, суд приймає таку позицію.

Таким чином, видатковими накладними та товарно-транспортними накладними підтверджена поставка позивачем товару на виконання умов Договору № 80/22/5 від 06.01.2022 на загальну суму 2 048 067,00 грн, строк оплати якого настав. Вказаний товар з боку відповідача був оплачений частково в сумі 395 439,00 грн, у зв`язку з чим залишок заборгованості складає 1 652 628,00 грн.

Несвоєчасне та неповне виконання відповідачем зобов`язань з оплати отриманого товару зумовило звернення позивача до суду із відповідним позовом про стягнення заборгованості та нарахованих на неї штрафу та 3% за користування грошовими коштами.

Проаналізувавши правовідносини між сторонами, які виникли з вищевказаного договору, суд дійшов висновку про те, що даний договір за своє правовою природою є договорами поставки.

Згідно із ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

За змістом ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, яка кореспондується з ч.1 ст.526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги, що відповідачем не здійснено остаточного розрахунку з позивачем за поставлений товар у порядку та строки, визначені Договором постачання товару та/або послуг на умовах відстрочення платежу № 80/22/5 від 06.01.2022, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання щодо розрахунку з позивачем за поставлений товар на загальну суму 1 652 628,00 грн.

Враховуючи викладене, а також те, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані докази, які б спростовували наявність заборгованості перед позивачем, а також докази, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за поставлений товар, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 1 652 628,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач просить також стягнути з відповідача штраф у розмірі 15% від загальної суми боргу у розмірі 247 894,20грн.

Пунктом 5.2 Договору сторони погодили, зокрема, що у випадку прострочення виконання грошових зобов`язань понад 15 днів додатково стягується штраф у розмірі 15% від суми фактичної заборгованості.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом положень частин четвертої і шостої статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

З огляду на те, що відповідачем прострочено виконання зобов`язання з оплати товару за спірним договором, суд встановив, що нарахування штрафу в розмірі 247 894,20 грн на залишок заборгованості відповідає вимогам чинного законодавства, арифметично обчислення здійснено вірно, а отже позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, згідно заявлених вимог позивач також просить стягнути з відповідача 3% від загальної суми боргу за користування грошовими коштами у сумі 49 578,84 грн з посиланням на п. 5.3 Договору та ч. 3 ст. 692 ЦК України.

За умовами п. 5.3 Договору у випадку несвоєчасної оплати Постачальник має право на підставі ст. 692 ЦК України вимагати від Покупця оплати Товару та/або Послуг та 3% від несвоєчасно сплаченої суми за користування грошовими коштами Постачальника з моменту переходу права власності на несвоєчасно оплачений товар та/або з моменту надання Послуги.

Відповідно до ч. 3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Суд зазначає, що вказана норма кореспондується з положеннями статей 536, 694 та 625 ЦК України.

Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 5 ст. 694 ЦК України, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що умовами Договору не передбачений порядок нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами, а лише передбачений розмір процентів. З аналізу вищевказаних правових норм витікає, що нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами здійснюється методологічно саме як річних.

Позивачем же не враховані періоди прострочки щодо кожної партії поставки товару та нерозраховані 3% річних, а застосована інша методологія нарахування процентів, а саме шляхом нарахування 3% від суми заборгованості.

Нарахування відповідачем 3% від суми заборгованості відповідає методології нарахування штрафу, яка передбачена ч. 2 ст. 549 ЦК України, згідно якої штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Оскільки позивачем відповідно до умов Договору нарахований штраф у розмірі 15% від суми заборгованості, нарахування додатково 3% від суми заборгованості суперечить нормам чинного законодавства та є подвійним застосуванням санкцій.

Враховуючи застосування позивачем невірної методології нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами, суд не наділений правом самостійно здійснити перерахунок з застосуванням іншої методології.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення 3% від суми заборгованості в розмірі 49 578,84 грн, які визначені позивачем як проценти за користування чужими грошовими коштами, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, суд дійшов висновку, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим витрати по сплаті судового збору у розмірі 28 507,83 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, в іншій частині судовий збір покладається на позивача.

Суд зазначає, що, враховуючи наявність у суду обмеженої кількості знаків поштової оплати, для вручення сторонам рішення по справі будуть використані альтернативні способи вручення процесуальних документів учасникам справи, а саме шляхом направлення даного рішення на електронні адреси позивача та відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статями 1-5, 10, 11, 12, 20, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Востокшинторг" (84306, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, буд. 6Ж, код 42774622) на корить Товариства з обмеженою відповідальністю "Технооптторг-Трейд" (49106, м. Дніпро, вул. Камська, буд. 64, код 31497076) заборгованість за Договором постачання товару та/або послуг на умовах відстрочення платежу № 80/22/5 від 06.01.2022 у сумі 1 652 628,00 грн, штраф у сумі 247 894,20 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 28 507,83 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 20.01.2023.

Суддя Т. О. Лобода