Рішення

від 16.01.2023 по справі 910/9985/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.01.2023Справа № 910/9985/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (08711, обл. Київська, р-н Обухівський, смт. Козин, вул. Рудиківська, буд. 49, ідентифікаційний код 22927045) в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (08720, обл. Київська, р-н Обухівський, м. Українка, вул. Промислова, буд. 1, ідентифікаційний код 00131334)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Продмайстер" (02081, м. Київ, пр-т Петра Григоренка, буд. 22/20, кв. 377, ідентифікаційний код 39195039)

про стягнення 12 988, 04 грн,

Без виклику представників учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції позивача

До Господарського суду міста Києва звернулося Публічне акціонерне товариство "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції Публічного акціонерного товариства "Центренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Продмайстер" про стягнення 12 988, 04 грн, з яких: 12 472, 93 грн - збитків, 441, 30 грн - інфляційних втрат та 73, 81 грн - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що оскільки відповідачем не було зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна № 40 від 11.06.2018 на 74 837, 59 грн, то позивач втратив право на отримання податкового кредиту в сумі 12 472, 93 грн, що у розумінні ст. 225 ГК України є втраченою вигодою.

Крім того, у зв`язку з несплатою відповідачем на вимогу позивача (надіслану у відповідності до п. 8.5. договору № 15/29 від 29.05.2018) грошових коштів в сумі 12 472, 93 грн, виходячи із означеної суми було здійснено нарахування 441, 30 грн - інфляційних втрат та 73, 81 грн - 3% річних.

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд вказує, що ухвала суду від 04.10.2022 направлялася на адресу відповідача поштовим повідомленням № 0105493044377, однак, конверт повернувся на адресу суду 07.12.2022 неврученим із зазначенням причин "за закінченням терміну зберігання".

Приписами ст. 10 України " Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" закріплено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За приписами ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 04.10.2022 у справі № 910/9985/22 встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву, однак, станом на дату ухвалення даного рішення суду відзив на позовну заяву не надійшов.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач повідомлявся про відкриття провадження у справі належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

29.05.2018 між ПАТ "Центренерго"/ Трипільська ТЕС ПАТ "Центренерго" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Продмайстер" (далі - виконавець) укладено договір на закупівлю послуг № 15/29 за умовами якого виконавець зобов`язується надати послуги в строки, на умовах і в порядку, передбаченому цим договором, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги.

Пунктом 8.2. договору передбачено, що виконавець зобов`язаний своєчасно скласти та зареєструвати податкові накладні (розрахунки коригування до податкових накладних).

Згідно п. 8.5. договору у випадку відсутності реєстрації податкових накладних (розрахунків коригування до податкових накладних) протягом 365 календарних днів з дати виникнення податкового зобов`язання, в результаті чого Замовник втратить право на податковий кредит за вказаними податковими накладними, Виконавець зобов`язаний протягом 5 робочих днів з дати відправки Замовником відповідної вимоги Виконавцю сплатити Замовнику грошові кошти в розмірі, що дорівнює сумі ПДВ, зазначеній у вказаних податкових накладних та компенсувати Замовнику усі пов`язані з таким порушенням збитки.

В червні 2018 року за даним договором були виконані послуги у повному обсязі:

- 08.06.2018 підписано акт виконаних робіт № 5 на суму 29 160,00 грн, які були оплачені 26.06.2018 платіжним дорученням № t/1855 у розмірі 29 160,00 грн, в тому числі ПДВ 20% - 4 860,00 грн. Виконавцем складено податкову накладну № 34 та зареєстровано 27.06.2018;

- 11.06.2018 підписано акт виконаних робіт № 6 на суму 74 837,60 грн, які були оплачені 16.07.2018 платіжним дорученням № t/1968 у розмірі 74 837,60 грн, в тому числі ПДВ 20% - 12 472,93 грн. Виконавцем складено податкову накладну № 40, але в реєстрації було відмовлено за рішенням комісії;

- 12.06.2018 підписано акт виконаних робіт № 7 на суму 70 002,41 грн, які були оплачені 16.07.2018 платіжним дорученням № t/2173 у розмірі 70 002,41 грн, в тому числі ПДВ 20% - 11 667,07 грн. Виконавцем складено податкову накладну № 52 та зареєстровано 27.06.2018.

У зв`язку з відмовою у реєстрації податкової накладної № 40 Трипільською ТЕС було втрачено право на податковий кредит у розмірі 12 472,93 грн.

Відповідно до п. 8.5. умов договору замовником було надіслано виконавцю вимогу № 06-5123 від 25.11.2021 на оплату останнім грошових коштів у розмірі 12 472,93 грн на рахунок ПАТ "Центренерго" (цінним листом через AT "Укрпошта", що підтверджується описом, накладною та фіскальним чеком ВПЗ Українка від 30.11.2021, штрихкод 0872002084411.

В той час, 06.12.2021 відділом поштового зв`язку зроблена відмітка про невдалу спробу вручення поштового відправлення отримувачу за вказаною ним адресою місцезнаходження у договорі.

Відтак, виконавець порушив визначені в п. 8.5. зоговору зобов`язання щодо сплати замовнику грошових коштів у розмірі втраченого податкового кредиту протягом 5 робочих днів з дати відправки замовником відповідної вимоги, та відповідно у встановлений строк (з 07.12.2021 по 13.12.2021) кошти не сплатив, чим у свою чергу було нанесено збитки позивачу.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Пунктом 4.1.1 ч. 1 ст. 4 Податкового кодексу України передбачено, що кожна особа зобов`язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Позивач та відповідач є платниками податку на додану вартість (ПДВ).

Згідно ч. 6.1 ст. 6 Податкового кодексу України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

За умовами п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами;

Згідно абз. 2 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Пунктом 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України визначені підстави для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, серед яких згідно п/п "г" зазначена податкова накладна, складена платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку на додану вартість, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання товарів та послуг.

Однак, відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу Нормами абзацу 3 пункту 198.6 статті 198, абзацу 2 пункту 201.10 статті 210 ПК України встановлено причинно-наслідковий зв`язок між фактом реєстрації податкової накладної та виникненням права у платника податку нараховувати певні суми як такі, що відносяться до податкового кредиту.

Роботи за договором відповідно до актів приймання-передачі здійснювались у червні 2018 року і в порушення п. 201.7, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна № 40 не була зареєстрована протягом встановленого 15-денного строку

Оскільки, відповідач в порушенням вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України не зареєстрував податкову накладну № 40 від 11.06.2018, то за таких обставин, позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 12 472, 93 грн.

З викладеного слідує, прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками ПАТ "Центренерго" в особі Трипільської ТЕС.

Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Таким чином, оскільки, в порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 8.2 та 8.5 договору ТОВ "Торгівельна компанія "Продмайстер" не зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 40 по податковому зобов`язанню, що виник внаслідок проведення розрахунків за виконані роботи по договору 15/29 від 29.05.2018 на суму 12 472, 93 грн, що у свою чергу призвело до втрати ПАТ "Центренерго" можливості зареєструвати податковий кредит на вказану суму.

Внаслідок втрати можливості зареєструвати податковий кредит ПАТ "Центренерго" було змушено сплатити податок на додану вартість у сумі 12 472, 93 грн, які у разі дотримання відповідачем умов договору та норм податкового законодавства ПАТ "Центренерго" віднесло б до податкового кредиту.

Як було встановлено судом вище, відповідно до п. 8.5. договору замовник направив вимогу, за якою виконавець був зобов`язаний протягом 5 робочих днів сплатити замовнику грошові кошти в розмірі, що дорівнює сумі ПДВ, зазначеній у вказаних податкових накладних та відшкодувати витрати з податку на прибуток, нарахованого на зазначені суми ПДВ, втім, відповідач не виконав свого зобов`язання, передбаченого п. 8.5. договору, й не перерахував відповідну суму на рахунок ПАТ "Центренерго".

Таким чином, через порушення відповідачем умов договору позивач втратив можливість стримати податковий кредит на 12 472, 93 грн, що є втраченою вигодою у розумінні ст. 225 ГК України.

Приписами ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема, включається додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Оскільки, відповідно до положень п. 8.5. договору відповідач зобов`язаний був перерахувати позивачу кошти у розмірі втраченого податкового кредиту, а докази сплати відсутні - це свідчить про неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором.

Згідно ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Додатково суд звертає увагу, що у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду роз`яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Таким чином, суд здійснивши перерахунок, 3% річних (у період з 14.12.2021 по 23.02.2022) та інфляційних втрат з урахуванням висновків визначених у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 виходячи із суми 12 472, 93 грн, дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 73, 81 грн - 3% річних та 441, 30 грн - інфляційних втрат.

Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Враховуючи встановлений судом факт порушення відповідачем п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 8.2 та 8.5 договору та відповідно не здійснення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 40 по податковому зобов`язанню, що виник внаслідок проведення розрахунків за виконані роботи по договору 15/29 від 29.05.2018 на суму 12 472, 93 грн, що у свою чергу призвело до втрати ПАТ "Центренерго" можливості зареєструвати податковий кредит на вказану суму, внаслідок чого останнє було змушено сплатити податок на додану вартість у сумі 12 472, 93 грн, які у разі дотримання відповідачем умов договору та норм податкового законодавства ПАТ "Центренерго" віднесло б до податкового кредиту та здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що позов Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції Публічного акціонерного товариства "Центренерго" підлягає задоволенню та відповідно стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Продмайстер" належить 12 472, 93 грн - збитків, 73, 81 грн - 3% річних та 441, 30 грн - інфляційних втрат.

Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції Публічного акціонерного товариства "Центренерго" - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Продмайстер" (02081, м. Київ, пр-т Петра Григоренка, буд. 22/20, кв. 377, ідентифікаційний код 39195039) на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (08711, обл. Київська, р-н Обухівський, смт. Козин, вул. Рудиківська, буд. 49, ідентифікаційний код 22927045) в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (08720, обл. Київська, р-н Обухівський, м. Українка, вул. Промислова, буд. 1, ідентифікаційний код 00131334) збитки в сумі 12 472 (дванадцять тисяч чотириста сімдесят два) грн 93 коп., 3% річних в сумі 73 (сімдесят три) грн 81 коп., 441 (чотириста сорок один) грн 30 коп. та судовий збір в сумі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят один) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 16.01.2023 (після виходу з відпустки та відрядження)

Суддя Дмитро БАРАНОВ