Рішення

від 11.01.2023 по справі 920/958/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

11.01.2023м. СумиСправа № 920/958/21

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., при секретарі судового засідання Виходцевій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення (вх № 158 від 17.01.2022 електронною поштою та вх №349/22 від 17.01.2022 засобами поштового зв`язку) у справі №920/958/21

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ),

до відповідачаПублічного акціонерного товариства Лебединське хлібоприймальне підприємство (42200, Сумська область, м.Лебедин, вул. Залізнична, 46; код ЄДРПОУ 00955986),

про зобов`язання вчинити дії,

за участю представників сторін:

від позивача:не прибув,

від відповідача: не прибув,

установив:

Рішенням Господарського суду Сумської області від 10.01.2022 у справі №920/958/21 позов задоволено частково; зобов`язано Публічне акціонерне товариство Лебединське хлібоприймальне підприємство (42200, Сумська область, м. Лебедин, вул. Залізнична, 46; код за ЄДРПОУ 00955986) забезпечити аудитору Товариству з обмеженою відповідальністю Аудиторській фірмі Середа, Кисіль та партнери (40004, м. Суми, пр. Тараса Шевченка, б.12, к. 4; код за ЄДРПОУ 34328307) можливість провести аудиторську перевірку фінансово-господарської діяльності ПАТ Лебединське ХПП на замовлення акціонера - ОСОБА_1 , шляхом надання письмової відповіді з інформацією, де визначена дата початку аудиторської перевірки, та наданням копій документів відповідно до Запиту інформації для планування аудиту, направленого ПАТ Лебединське ХПП з боку ТОВ Аудиторська фірма Середа, Кисіль та партнери 27 квітня 2021 року за № 3/1-21, протягом десяти днів з дати набрання судовим рішенням у справі №920/958/21 законної сили; в іншому відмовлено; стягнуто з Публічного акціонерного товариства Лебединське хлібоприймальне підприємство (42200, Сумська область, м. Лебедин, вул. Залізнична, 46, код за ЄДРПОУ 00955986) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) 1135,00 грн (одна тисяча сто тридцять п`ять грн 00 коп.) витрат по сплаті судового збору та 4800,00 грн (чотири тисячі вісімсот грн 00 коп.) витрат на правову допомогу.

14.01.2022 відповідач подав заяву про ухвалення додаткового рішення (вх № 158 від 17.01.2022 електронною поштою та вх №349/22 від 17.01.2022 засобами поштового зв`язку), відповідно до якої відповідач просить суд ухвалити додаткове рішення у справі №920/958/21 та стягнути з позивача 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою від 18.01.2022 у справі №920/958/21 прийнято до розгляду заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення (вх № 158 від 17.01.2022 електронною поштою та вх №349/22 від 17.01.2022 засобами поштового зв`язку) у справі №920/958/21; призначено розгляд зазначеної заяви у судове засідання на 31.05.2022, 15:00.

Ухвалою від 19.01.2022 у справі №920/958/21 виправлено описку в пункті 1 резолютивної частини ухвали від 18.01.2022 у справі №920/958/21 та зазначено вірну дату призначеного судового засідання з розгляду заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення у даній справі, а саме: 31.01.2022, 15:00.

Ухвалою від 26.01.2022 у справі №920/958/21 задоволено клопотання представника відповідача від 20.11.2021 №б/н (вх №230/22 від 20.01.2022 електронною поштою та вх №569/22 від 24.01.2022 засобами поштового зв`язку) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №920/958/21; доручено Миколаївському апеляційному суду (54000, м. Миколаїв, вул. 68 Десантників, 2, inbox@mka.court.gov.ua) забезпечити участь представника відповідача у судовому засіданні, призначеному на 31.01.2021, 15:00, у справі №920/958/21, в режимі відеоконференції в приміщенні зазначеного суду.

У зв`язку із хворобою судді Котельницької В.Л. розгляд зазначеної справи 31.01.2022 не відбувся.

15.02.2022 на примусове виконання рішення від 10.01.2022 у справі №920/958/21 видані судові накази.

Ухвалою від 15.02.2022 у справі № 920/958/21 призначено розгляд заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення (вх № 158 від 17.01.2022 електронною поштою та вх №349/22 від 17.01.2022 засобами поштового зв`язку) в судове засідання в режимі відеоконференції на 10.03.2022, 14:30.

Водночас, розгляд зазначеної заяви 10.03.2022 не відбувся у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану з 24.02.2022 та проведенням бойових дій території Сумської області.

22.03.2022 розпорядженням голови Верховного Суду №12/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Сумської області. Розпорядженням голови Верховного Суду від 22.04.2022 №25/0/9-22 відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Сумської області.

25.04.2022 Північний апеляційний господарський суд електронною поштою надіслав Господарському суду Сумської області ухвалу від 04.04.2022 у справі №920/958/21, відповідно до п. 2 резолютивної частини якої витребовує матеріли справи №920/958/21 із Господарського суду Сумської області.

Листом від 27.04.2022 у справі №920/958/22 повідомлено учасників справи, що у зв`язку із необхідністю направлення матеріалів справи до суду апеляційної інстанції, заява відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі №920/958/21 буде розглянута після повернення матеріалів справи до Господарського суду Сумської області.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2022 у справі №920/958/21 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Лебединське хлібоприймальне підприємство" на рішення Господарського суду Сумської області від 10.01.2022 у справі № 920/958/21 залишено без задоволення; рішення Господарського суду Сумської області від 10.01.2022 у справі №920/958/21 залишено без змін; судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладено на апелянта.

28.12.2022 матеріали справи повернуто до Господарського суду Сумської області.

Ухвалою від 29.12.2022 у справі №920/958/21 призначено розгляд заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення (вх № 158 від 17.01.2022 електронною поштою та вх №349/22 від 17.01.2022 засобами поштового зв`язку) у справі №920/958/21 у судове засідання на 11.01.2023.

03.01.2023 позивач подав заяву щодо необґрунтованості суми судових витрат (вх №60), в якій визнає обґрунтованою суму витрат відповідача на надання правової допомоги в розмірі 1875,00 грн, фактично заявивши про зменшення зазначених витрат, а в іншій частині - просить відмовити в задоволенні заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення.

У судовому засіданні 11.01.2023 установлено:

Позивач та відповідачі в судове засідання не прибули, про місце, дату та час розгляду заяви були повідомлені належним чином, що згідно з ч. 4 ст. 244 ГПК України не є перешкодою для розгляду заяви відповідача за їх відсутності .

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України фіксувався судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання пояснень своєї позиції у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду заяви відповідача за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до статті 233 ГПК України додаткове рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України в судовому засіданні підписано вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Розглянувши подану заяву представника відповідача, надані документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується зазначена заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення такої заяви, господарський суд установив:

У судовому засіданні 10.01.2022 при розгляді справи по суті до судових дебатів представником відповідача в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України оголошено про надання протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду доказів розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, які сторона має сплатити у зв`язку з розглядом справи.

10.01.2022 судом, за участі представників сторін, проголошено вступну та резолютивну частини рішення у даній справі, повний текст якого складено та підписано 20.01.2022.

14.01.2022 відповідач подав заяву про ухвалення додаткового рішення (вх № 158 від 17.01.2022 електронною поштою та вх №349/22 від 17.01.2022 засобами поштового зв`язку), відповідно до якої відповідач просить суд ухвалити додаткове рішення у справі №920/958/21 та стягнути з позивача 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частиною 8 статті 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно із ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Враховуючи зазначені норми, заява представника відповідача подана в межах встановленого строку на її подання відповідно до ч. 4 ст. 116 ГПК України та відсутні підстави для залишення заяви без розгляду згідно з абз. 3 ч. 8 ст.129 ГПК України.

У зв`язку з викладеним, наявні правові підстави для розгляду по суті заяви представника відповідача про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове судове рішення є похідним від первісного судового рішення та є його невід`ємною складовою.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За приписами частини третьої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Положеннями частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Таким чином, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі та визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Частиною третьою статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Договір про надання правової допомоги від 01.12.2020 (далі договір) підписаний між ПАТ «Лебединське хлібоприймальне підприємство» (далі клієнт, відповідач) та адвокатом Гарасюта І.О. (далі адвокат, представник відповідача).

Відповідно до п. 1.1. договору клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Пунктом 2.1.3. договору визначено, що адвокат, на підставі звернення клієнта, приймає на себе зобов`язання з надання наступної юридичної допомоги: представляє у встановленому порядку інтереси клієнта в господарських судах, судах загальної юрисдикції, адміністративних судах, під час розгляду правових спорів, а також в усіх відповідних підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності, перед всіма фізичними та юридичними особами, в тому числі, але не обмежуючись, в банківських установах та фінансових закладах, Державній виконавчій службі України (її відділах), у відповідних органах Міністерства внутрішніх справ України, в органах державної реєстрації прав та структурних підрозділах територіальних органів Мін`юсту, що забезпечують реалізацію повноважень щодо державної реєстрації прав на нерухоме майно, перед державними реєстраторами, перед будь-якими суб`єктами державної реєстрації прав, в Департаментах (Центрах) надання адміністративних послуг, будь-яких сервісних центрах, у місцевих радах, виконавчих та розпорядчих органах, державних адміністраціях, сільських радах, органах архітектури, органах житлово-комунального господарства, земельного відділу, землевпорядних органах, в Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру та будь-яких інших органах, що здійснюють ведення Держгеокадастру, в правоохоронних органах, в Державній фіскальній службі України та її територіальних органах, в органах Державної міграційної служби України, органах прокуратури, національної поліції, служби безпеки України, органах нотаріату, та інших, не обумовлених установах та службах.

Згідно з п. 4.1. договору юридичну допомогу, що надається адвокатом, клієнт оплачує в гривнях, із розрахунку 500 гривень на одну годину роботи.

Відповідно до п. 4.2. договору оплата заданим договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання клієнтом рахунку.

Пунктом 4.3. договору визначено, що при розрахунку вартості юридичної допомоги, вказаної в п. 4.1. даного договору враховується час, витрачений адвокатом. Адвокат надає юридичну допомогу, передбачену умовами даного договору, клієнту в робочий час. Під робочим часом у цьому випадку розуміється, час: з 9-00 годин до 18-00 годин у робочі дні, визначені згідно чинного трудового законодавства України. У разі надання адвокатом юридичної допомоги, на вимогу клієнта, в неробочий час, адвокат має право на оплату такої юридичної допомоги на підставі окремого рахунку, за тарифами, узгодженими сторонами договору.

Відповідно до п. 4.4. договору за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатом юридичної допомоги і її вартість. Акт надсилається клієнту адвокатом факсимільним зв`язком, поштовим зв`язком або електронною поштою . На письмову вимогу клієнта, адвокат може надавати Акти про надання юридичної допомоги, в яких буде вказано перелік наданої юридичної допомоги із ідентифікацією.

Даний договір укладений на строк до 31.12.2021р. та набирає чинності з моменту його підписання. Після закінчення строку дії договору, якщо сторони продовжують виконувати його умови, договір вважається поновлений на невизначений термін. При цьому кожна сторона має право його розірвати, попередивши про це іншу сторону за два місяці (пункти 7.1. та 7.3. договору).

14.01.2022 між клієнтом та адвокатом підписано акт №14/01-1 виконання робіт (наданих послуг) за договором про надання правової допомоги (далі - акт виконаних робіт №14/01-1 від 14.01.2022).

Відповідно до п. 1 акту №14/01-1 від 14.01.2022 адвокат надав, а клієнт прийняв роботу (послуги), відповідно до переліку:

1)попереднє опрацювання матеріалів справи №920/958/21, 3 год, 1500,00 грн;

2)формування правової позиції, збір доказів, необхідних для вирішення справи №920/958/21, 5 годин, 2500,00 грн;

3)складання відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 у справі №920/958/21, 8 год, 4000,00 грн;

4)складання інших процесуальних документів (заяви, клопотання) у справі №920/958/21, 2 години, 1000,00 грн;

5)участь у судовому засіданні 23.11.2021 у справі №920/958/21, 0,5 годин, 250,00 грн;

6)участь у судовому засіданні 10.01.2022 у справі №920/958/21, 1,5 годин, 750,00 грн.

Кількість годин витраченого часу адвокатом визначена в 20 годин, загальна вартість наданих послуг склала 10000,00 грн.

Відповідно до видаткового касового ордеру від 14.01.2022 клієнт на підставі «договору про надання правової допомоги від 01.12.20» видав адвокату 10000,00 грн.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

За змістом ч. 4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.5, 6 ст.126 ГПК України).

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

Отже, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача відповідно до положень ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, у вже згаданому рішенні Європейського суду з прав людини у справі «East/West Alliance Limited» проти України» суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Обсяг наданих послуг адвоката, кількість витраченого часу та вартість таких робіт за договором про надання правової допомоги визначені відповідачем та адвокатом в акті №14/01-1 від 14.01.2022 сумі 10000,00 грн.

03.01.2023 позивачем подана заява щодо необґрунтованості суми судових витрат відповідача, в якій позивач наголосив на обґрунтованості витрат відповідача на послуги адвоката в сумі 1875,00 грн, в іншому просив відмовити.

Матеріалами справи підтверджено, що договір укладений між відповідачем та адвокатом 01.12.2020, тобто раніше ніж 02.09.2021, коли позивач звернувся з позовом у даній справі. Договір включає в себе не тільки представництво відповідача у справі №920/958/21. З наданої копії видаткового касового ордеру від 14 січня 2022 року на суму 10000,00 грн вбачається, що відповідач здійснив адвокату виплату на підставі договору про надання правової допомоги від 01.12.2020. При цьому, в ордері не вказано, за які саме юридичні послуги здійснена оплата, не наведено ніяких відомостей, котрі б підтвердили, що ці послуги пов`язані з представленням інтересів ПАТ «Лебединське ХПП» в судовій справі № 920/958/21, так як немає посилань ні на номер справи, ні на акт виконаних робіт від 14 січня 2022 року.

Щодо акту №14/01-1 від 14.01.2022 слід зауважити наступне.

Пунктом п.4.4. договору передбачено, що в акті вказується обсяг наданої адвокатом юридичної допомоги і її вартість. Відповідно до поданого відповідачем акту №14/01-1 від 14.01.2022 адвокат надав послуги загальною вартістю 10000,00 грн.

Разом з тим, суд зауважує, що адвокатом до акту №14/01-1 від 14.01.2022 внесені види робіт, які дублюються та/або включаються одне в інше, а обсяг витраченого часу на виконання цих робіт завищений, а саме: дії по попередньому опрацюванню матеріалів, формуванню правової позиції входять до складення відзиву на позовну заяву.

Включення до акту №14/01-1 від 14.01.2022 дій по збору доказів, необхідних для вирішення справи є недоведеним, адже в матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують збір доказів адвокатом (адвокатські запити, тощо).

Включення до акту №14/01-1 від 14.01.2022 дій по складанню інших процесуальних документів (заяви, клопотання) також є необґрунтованим, оскільки подання адвокатом клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції або заяви про ухвалення додаткового рішення не можуть бути розцінені як додаткове обґрунтування позиції відповідача у справі, а розцінюється лише як реалізація процесуальних прав сторони в судовому процесі. Інших заяв та клопотань від представника відповідача матеріали справи не містять.

Щодо участі адвоката в судових засіданнях, в акті №14/01-1 від 14.01.2022 адвокатом визначено судове засідання 23.01.2021 - 0,5 годин, судове засідання 10.01.2022 1,5 годин.

В той час як, відповідно до протоколу судового засідання від 23.11.2021 судове засідання було проведене з 11:52 год по 12:03 год, тобто тривало 11 хвилин. Згідно з протоколом судового засідання від 10.01.2022, судове засідання було проведене з 14:16 год до 15:29 год (вихід суду до нарадчої кімнати) та з 15:43 год (повернення суду з нарадчої кімнати) до 15:46 год., тобто судове засідання тривало 1 год 16 хв. Загальна тривалість двох судових засідань склала 1 год 27 хв, що для зручності обрахунку вартості наданих послуг адвокатом округлено судом до 1 год 30 хв.

Зазначене свідчить, що адвокатом завищений час участі у судових засіданнях у справі №920/958/21.

Враховуючи викладене, суд погоджується з позицією позивача та вважає, що відображена в наданих відповідачем доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), що зазначені в акті №14/01-1 від 14.01.2022 не відповідає критерію розумності та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт.

Суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаною адвокатом роботою (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаними роботами, а також заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката не відповідає критеріям розумності, співрозмірності та справедливості.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими включення адвокатом до акту №14/01-1 від 14.01.2022 дій по складанню відзиву на позовну заяву у справі №920/958/21 з витрачанням 6 годин (3000,00 грн.) замість 8 годин (4000,00 грн.) та участь адвоката у двох судових засіданнях з витрачанням загального часу у 1,5 години, що разом складає 7,5 годин на загальну суму 3750,00 грн. З урахуванням пропорційності задоволення позовних вимог (позивачем заявлено у позові дві вимоги, а судовим рішенням задоволено одну вимогу (50%)) 1875,00 грн. (3750,00 грн. х 50%) витрати відповідача на надання правової допомоги є законними та обґрунтованими.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Представником відповідача доведено ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог щодо відшкодування витрат на правову допомогу в частині стягнення з позивача 1875,00 грн, в іншому суд відмовляє за необґрунтованістю та недоведеністю, у зв`язку з чим суд частково задовольняє заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення (вх № 158 від 17.01.2022 електронною поштою та вх №349/22 від 17.01.2022 засобами поштового зв`язку) у справі №920/958/21 та відшкодовує відповідачу за рахунок позивача 1875,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Лебединське хлібоприймальне підприємство (42200, Сумська область, м. Лебедин, вул. Залізнична, буд. 46; код за ЄДРПОУ 00955986) 1875,00 грн (одна тисяча вісімсот сімдесят п`ять грн 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

2.Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення може бути оскаржене.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повне додаткове рішення складено 20.01.2023

СуддяВ.Л. Котельницька