Постанова

від 19.01.2023 по справі 826/7442/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2023 року

м. Київ

справа № 826/7442/17

провадження № К/9901/5293/19 , К/9901/3947/19, К/9901/5459/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Мороз Л.Л., Стрелець Т.Г., розглянувши у порядку письмового провадження в касаційному порядку справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛТЕКС.» до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку України, Міністерства фінансів України, Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк», уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк «ПриватБанк» Соловйової Наталії Анатоліївни, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк «ПриватБанк» Шевченка Андрія Миколайовича, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк «ПриватБанк» Славкіної Марини Анатоліївни про визнання протиправними та скасування рішень і наказів, визнання нечинними договорів, за касаційними скаргами Національного банку України, Міністерства фінансів України, Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у складі колегії суддів: Аблова Є.В., Літвінової А.В., Мазур А.С. від 27 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Бужак Н.П., Костюк Л.О., Мельничука В.П. від 22 січня 2019 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ТОВ «ВЕЛТЕКС.» звернулось до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку України, Міністерства фінансів України, ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк», ПАТ «Укргазбанк», уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» Соловйової Н.А., уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» Шевченка А.М., уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» Славкіної М.А. про визнання протиправними та скасування рішень і наказів, визнання нечинними договорів, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань визначення пов`язаних із банком осіб і перевірки операцій банків із такими особами Національного банку України від 13 грудня 2016 року № 105 в частині визнання позивача пов`язаною з ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» особою;

- визнати протиправним та скасувати наказ уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» Соловйової Н.А. від 20 грудня 2016 року № 22 «Про заборону видаткових операцій з рахунків пов`язаних осіб» в частині, що стосується позивача щодо заборони будь-яких видаткових операцій - безготівкових та готівкових у ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» та блокування рахунків позивача;

- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про погодження умов придбання акцій додаткової емісії неплатоспроможності банку ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» від 20 грудня 2016 року № 2887 в частині, що стосується прав та інтересів позивача;

- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про здійснення розрахунково-касового обслуговування під час тимчасової адміністрації у ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» від 20 грудня 2016 року № 2891 в частині, що стосується прав та інтересів позивача;

- визнати нечинним з моменту укладення договір про придбання акцій від 20 грудня 2016 року та акт приймання-передавання за договором про придбання акцій від 20 грудня 2016 року, що укладені між ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк», від імені якого діяв Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» Славкіна М.А. та позивачем, від імені якого діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» Шевченко А.М.;

- визнати нечинним з моменту укладення договір купівлі-продажу акцій банку від 21 грудня 2016 року № БВ-744/16/13010-05/131 та акт виконання зобов`язань до договору купівлі-продажу акцій банку від 21 грудня 2016 року № БВ-744/16/13010-05/131, що укладені між Державою в особі Міністерства фінансів України та усіма особами, які станом на 21 грудня 2016 року були власниками простих іменних акцій ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк», від імені яких діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» Шевченко А.М в інтересах та за рахунок якої діяло ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк» в частині, що стосується прав та інтересів позивача;

- визнати протиправним та скасувати наказ уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» Соловйової Н.А. «Про перерахування коштів пов`язаних осіб» від 21 грудня 2016 року № 44 в частині, що стосується прав та інтересів позивача;

- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про погодження умов продажу неплатоспроможного банку ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» від 20 грудня 2016 року № 2893 в частині, що стосується прав та інтересів позивача.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2022 року, позовні вимоги ТОВ «ВЕЛТЕКС.» було задоволено.

3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що статус позивача як пов`язаної з банком особи не доведений. Позивач був лише клієнтом банку та не міг впливати на управління чи діяльність ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк». Водночас усі наступні рішення Фонду та уповноважених осіб Фонду, як і відповідні договори, ґрунтувались саме на обставині пов`язаності позивача з ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк». Під час розгляду і вирішення справи було встановлено відсутність правових підстав для прийняття рішення від 13 грудня 2016 року № 105 у частині визнання позивача пов`язаним з ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» особою, що стало визначальним для висновку про визнання його протиправним і скасування.

4. Задовольняючи решту позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що ці вимоги мають похідний характер, оскільки всі оскаржувані рішення Фонду та Національного банку України, а також укладені за участю Фонду та уповноважених осіб Фонду договори об`єднані спільною підставою - визначення позивачів пов`язаними з ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» особами відповідно до рішення Комісії від 13 грудня 2016 року № 105.

5. При цьому в частині позовних вимог, які стосувалася визнання нечинними договорів про придбання акцій та актів приймання-передачі до них, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що суд адміністративної юрисдикції має на це повноваження в розглядуваному випадку, оскільки згадані договори мають характер адміністративних - їх укладено поза волею позивачів, за участю суб`єктів владних повноважень на виконання владних функцій, визначених статтею 41-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тут і далі у редакції до 23 травня 2020 року). Крім цього, суди зауважили, що обмін прав вимоги позивачів до ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» на акції додаткової емісії здійснено з порушенням правил статті 41-1 зазначеного Закону, оскільки такий обмін вчинено відносно обтяжених вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Національний банк України, ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» звернулись із касаційними скаргами, у яких просять скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ «ВЕЛТЕКС.» у задоволенні позовних вимог до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк», ПАТ «Укргазбанк», уповноважених осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» Соловйової Н.А., Шевченка А.М., Славкіної М.А.; закрити провадження у справі щодо позовних вимог про:

- визнання протиправним та скасування наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» Соловйової Н.А. від 20 грудня 2016 року № 22 «Про заборону видаткових операцій з рахунків пов`язаних осіб» в частині, що стосується позивача щодо заборони будь-яких видаткових операцій - безготівкових та готівкових у ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» та блокування рахунків позивача;

- визнання протиправним та скасування рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про погодження умов придбання акцій додаткової емісії неплатоспроможності банку ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» від 20 грудня 2016 року № 2887 в частині, що стосується прав та інтересів позивача;

- визнання протиправним та скасування рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про здійснення розрахунково-касового обслуговування під час тимчасової адміністрації у ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» від 20 грудня 2016 року № 2891 в частині, що стосується прав та інтересів позивача;

- визнання нечинним з моменту укладення договору про придбання акцій від 20 грудня 2016 року та акта приймання-передавання за договором про придбання акцій від 20 грудня 2016 року, що укладені між ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк», від імені якого діяв Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» Славкіна М.А. та позивачем, від імені якого діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» Шевченко А.М.;

- визнання нечинним з моменту укладення договір купівлі-продажу акцій банку від 21 грудня 2016 року № БВ-744/16/13010-05/131 та акта виконання зобов`язань до договору купівлі-продажу акцій банку від 21 грудня 2016 року № БВ-744/16/13010-05/131, що укладені між Державою в особі Міністерства фінансів України та усіма особами, які станом на 21 грудня 2016 року були власниками простих іменних акцій ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк», від імені яких діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» Шевченко А.М в інтересах та за рахунок якої діяло ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк» в частині, що стосується прав та інтересів позивача;

- визнання протиправним та скасування наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» Соловйової Н.А. «Про перерахування коштів пов`язаних осіб»" від 21 грудня 2016 року № 44 в частині, що стосується прав та інтересів позивача;

- визнання протиправним та скасування рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про погодження умов продажу неплатоспроможного банку ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» від 20 грудня 2016 року № 2893 в частині, що стосується прав та інтересів позивача.

7. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Міністерство фінансів України звернулось із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ «ВЕЛТЕКС.» у задоволенні позовних вимог до Міністерства фінансів України про визнання нечинним з моменту укладення договору купівлі-продажу акцій банку від 21 грудня 2016 року № БВ-744/16/13010-05/131 та акта виконання зобов`язань до договору купівлі-продажу акцій банку від 21 грудня 2016 року № БВ-744/16/13010-05/131, що укладені між Державою в особі Міністерства фінансів України та усіма особами, які станом на 21 грудня 2016 року були власниками простих іменних акцій ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк», від імені яких діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» Шевченко А.М в інтересах та за рахунок якої діяло ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк» в частині, що стосується прав та інтересів позивача.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Судами попередніх інстанцій установлено, що від 26 жовтня 2011 року між ТОВ «ВЕЛТЕКС.» (клієнт) та ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» (банк) укладено договір банківського рахунку № WWCKVV-TO, відповідно до Розділу 1 якого банк відкриває клієнту поточний (поточні) рахунок (рахунки) у національній та іноземній валюті, картковий (карткові) та інші рахунки зі спеціальним режимом використання та здійснює їх розрахункове та касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України, умов цього Договору та згідно з умовами Регламенту/Правил на комплексне банківське обслуговування.

9. Згідно з пунктом 2.1.7 договору від 26 жовтня 2011 року № WWCKVV-TO, укладеного між ТОВ «ВЕЛТЕКС» та ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк», ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» зобов`язується забезпечити збереження коштів позивача.

10. Станом на 21 грудня 2016 року на поточному рахунку, відкритому ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» позивачу, № НОМЕР_1 рахувався залишок грошових коштів в розмірі 11949,67 грн, який був списаний 21 грудня 2016 року, що підтверджується банківською випискою від 21 грудня 2016 року.

11. 03 червня 2014 року між позивачем та ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» укладений договір № 272392 про розміщення грошових коштів на поточному депозитному рахунку. Даний договір, з урахуванням додаткових угод №№ 1-5 набирає чинності від дня його підписання та діє до 02 червня 2016 року.

12. Відповідно до Розділу 1 вказаного договору, його предметом є внесення позивачем та прийняття ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» тимчасово вільних грошових коштів, далі вкладу, у сумі та на строк, що зазначені у додатковій угоді до цього договору, з обов`язками виплачувати позивачу суму вкладу та проценти на умовах та в порядку, що встановлених договором.

13. Станом на 21 грудня 2016 року на картковому рахунку, відкритому ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» позивачу, № НОМЕР_2 рахувався залишок грошових коштів в розмірі 2510,41 грн, який був списаний 21 грудня 2016 року, що підтверджується банківською випискою від 21 грудня 2016 року.

14. Також ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» були нараховані відсотки за договором вкладу № 272392 від 03 червня 2014 року. Станом на 21 грудня 2016 року їх залишок на рахунку № НОМЕР_3 становив 1662,68 грн, який був списаний 21 грудня 2016 року, що підтверджується банківською випискою від 21 грудня 2016 року.

15. 23 вересня 2013 року між позивачем та Комерційний банк «ПриватБанк» укладений договір № 4-СБ-В про залучення коштів на умовах субординованого боргу, згідно якого ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» приймає від позивача грошові кошти на умовах субординованого боргу і зобов`язується виплатити позивачу таку суму та проценти на неї на умовах в порядку, встановленими договором.

16. Відповідно до пункту 1.3 договору № 4-СБ-В, розмір субординованого боргу складає 297420000,00 грн на строк п`ять років по 31 жовтня 2018 року включно.

17. На виконання вказаного договору 03 жовтня 2013 року кошти в сумі 297420000,00 грн були перераховані на рахунок ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк», що підтверджується випискою по рахунку ТОВ «ВЕЛТЕКС.» № НОМЕР_1 за 03 жовтня 2013 року.

18. Позивач направив ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» платіжні доручення № 2009 на суму 2510,41 грн та № 2010 на суму 11949,67 грн, на виконання яких останній мав перерахувати кошти, розміщені на депозитному рахунку відповідно до договору № 272392 від 03 червня 2014 року на поточний рахунок позивача, відкритий в ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк».

19. Проте, ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» направило позивачу повідомлення від 18 січня 2017 року про повернення платіжних доручень № 2009 та № 2010, оскільки суми в платіжних дорученнях перевищують залишок коштів на рахунках позивача.

20. ТОВ «ВЕЛТЕКС.» звернулось до Комерційний банк «ПриватБанк» листом від 26 січня 2017 року № 4, у якому просило перерахувати нараховані відсотки за грудень 2016 року з рахунку № НОМЕР_3 в сумі 1661,79 грн, згідно депозитного договору № 272392 від 03 червня 2014 року на розрахунковий рахунок, відкритий в ПАТ «Кредит Дніпро».

21. На вказаний лист ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» надав відповідь листом від 21 лютого 2017 року № 20.1.0.0.0/7-20170127/1729, яким повідомив про неможливість виконання вимог про перерахування коштів, оскільки у період дії тимчасової адміністрації у ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» з рахунків позивача були списані грошові кошти, а самі рахунки заблоковані та станом на 21 грудня 2016 року кошти на рахунках позивача відсутні, відсотки на них не нараховуються.

22. Листом від 08 лютого 2017 року № 6 ТОВ «ВЕЛТЕКС.» звернулось до ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк», у якому просило перерахувати нараховані відсотки за грудень 2016 року з рахунку № НОМЕР_4 в сумі 1243313,12 грн, згідно договору про залучення коштів на умовах субординованого боргу № 4-СБ-В від 23 вересня 2013 року на розрахунковий рахунок відкритий в ПАТ «Кредит Дніпро».

23. На вказаний лист ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» надав відповідь листом від 21 лютого 2017 року № 20.1.0.0.0/7-20170209/7576, яким повідомив про неможливість виконання вимог про перерахування коштів, оскільки у період дії тимчасової адміністрації у ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» відповідачем Фондом гарантування вкладів фізичних осіб з рахунків позивача були списані грошові кошти, а самі рахунки заблоковані та станом на 21 грудня 2016 року кошти на рахунках позивача відсутні, відсотки на них не нараховуються.

24. 25 січня 2017 року ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» меморіальним ордером № Н0125ЬООТЕ на поточний рахунок № НОМЕР_1 повернув надлишково списані кошти згідно листа від 24 січня 2017 року № 40-30/17БП (6533982) в розмірі 634,99 грн.

25. Згідно з рішенням Комісії з питань визначення пов`язаних із банками осіб і перевірки операцій банків з такими особами НБУ від 13 грудня 2016 року № 105 «Про визначення осіб пов`язаними з ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк», відповідно до статей 7, 55 Закону України «Про Національний банк України», статей 52, 66, 67 та 69 Закону України «Про банки і банківську діяльність» розділу І, пункту 6 та розділу IV, пункту 181 постанови Правління Національного банку України від 31 липня 2015 року № 506 «Про затвердження Положення про Комісію з питань визначення пов`язаних із банками осіб і перевірки операцій банків з такими особами», Положення про визначення пов`язаних із банком осіб, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 12 травня 2015 року № 315, та за результатами розгляду пропозиції, підготовленої Управлінням моніторингу пов`язаних з банками осіб на підставі інформації та підтвердних документів, що були отримані Національним банком України від ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» під час проведення інспекційних перевірок, що зафіксовано протоколом засідання Комісії визначення пов`язаних із банками осіб і перевірки операцій банків з такими особами від 12 грудня 2016 року, вирішено визначити пов`язаними з ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» осіб згідно переліку, серед яких позивачу встановлено ознаку пов`язаної особи з банком № 529 (витяг рішення наявний в матеріалах справи).

26. 20 грудня 2016 року наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Соловйової Н.А. «Про заборону видаткових операцій з рахунків пов`язаних осіб» № 22 заборонено з 20 грудня 2016 року здійснювати у ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» будь-які видаткові операції - безготівкові та готівкові, з рахунків пов`язаних осіб банку та клієнтів банку, визначених у переліку (Додатки 1, 2, 3, 4), та доручено забезпечити блокування рахунків пов`язаних осіб банку та клієнтів банку зазначених у переліку.

27. 20 грудня 2016 року рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2887 «Про погодження умов придбання акцій додаткової емісії неплатоспроможного банку ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» були погоджені умови договорів про придбання акцій додаткової емісії від імені пов`язаних осіб неплатоспроможного ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк», доручено уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Шевченку А.М. укласти договори про придбання акцій додаткової емісії від імені набувачів - пов`язаних осіб неплатоспроможного ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк», уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Славкіній М.А. доручено укласти договори про придбання акцій додаткової емісії від імені емітента - ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк», уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Соловйовій Н.А. доручено забезпечити списання з рахунків пов`язаних з банком осіб грошових коштів після виконання зазначених вище договорів, погоджені умови договорів про придбання акцій додаткової емісії від імені пов`язаних осіб неплатоспроможного ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк».

28. 20 грудня 2016 року рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2891 «Про здійснення розрахунково-касового обслуговування під час тимчасової адміністрації у ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» були заборонені операції ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» з пов`язаними особами.

29. 20 грудня 2016 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Славкіною М.А. від імені ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» та уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Шевченко А.М. від імені позивача, як пов`язаної особи ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк», укладений Договір про придбання акцій № 16/2016.

30. Згідно вказаного договору, уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Шевченком А.М. здійснене придбання акцій додаткової емісії ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» в обмін на грошові вимоги позивача до ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк», зокрема, встановлено, що позивач відступає банку права вимоги в загальній сумі 298678800,00 грн.

31. Згідно підписаного акту приймання-передавання за договором про придбання акцій № 16/2016, визначено, що набувач TOB «ВЕЛТЕКС.» підтверджує припинення належних прав вимоги за грошовими зобов`язаннями ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» перед набувачем.

32. 21 грудня 2016 року наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Соловйової Н.А. «Про перерахування коштів пов`язаних осіб» № 44 керівникам структурних департаментів ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» доручено в термін до 19:00 21 грудня 2016 року провести операцій з розблокування рахунків, розторгнення договорів та перерахування коштів пов`язаних осіб на транзитні рахунки ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк». Згідно витягу з додатку № 1 до наказу № 44 від 21 грудня 2016 року розторгнення договорів та перерахування коштів здійснювалось в тому числі стосовно ТОВ «ВЕЛТЕКС.».

33. 21 грудня 2016 року наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Соловйової Н.А. «Про закриття операційного дня» № 54 надлишкові кошти клієнтів, що перевищують суму перерахування на поповнення статутного капіталу поверненні на клієнтські рахунки.

34. 20 грудня 2016 року рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2893 «Про погодження умов продажу неплатоспроможного банку ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» були погодженні умови договору продажу неплатоспроможного банку ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» Міністерству фінансів України.

35. 21 грудня 2016 року згідно договору № БВ-744/16/13010-05/131 купівлі-продажу акцій банку 100% акцій ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» продано Міністерству фінансів України за ціною продажу в 1 (одну) гривню 00 коп.

36. Уважаючи вищезазначені рішення та договори в частині, що стосується його прав та оспорюваних інтересів, протиправними, оскільки вони прийняті у зв`язку з безпідставним визначенням його в якості пов`язаної особи з ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» та порушенням порядку виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави, ТОВ «ВЕЛТЕКС.» звернулось до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

37. Касаційні скарги Національного банку України та ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» обґрунтовані помилковістю висновків судів попередніх інстанцій з приводу відсутності правових підстав для визнання позивача пов`язаним з ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» особами.

38. Скаржники наполягають на тому, що ці обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи належними та допустимими доказами, яким суди не надали належної правової оцінки, водночас зроблені ними висновки ґрунтуються на неправильному тлумаченні правових норм, якими врегульовано критерії та процедуру визначення пов`язаності особи з банком, а також положень, які стосуються можливості обміну на акції додаткової емісії необтяжених грошових зобов`язань банку при розрахунку мінімальної потреби у капіталі неплатоспроможного банку.

39. Обґрунтовуючи свої доводи стосовно необхідності закриття провадження в адміністративній справі щодо позовних вимог про визнання протиправними і скасування в частині, що стосується позивачів: наказів уповноваженої особи Фонду від 20 та 21 грудня 2016 року відповідно № 22 та 44, рішень виконавчої дирекції Фонду від 20 грудня 2016 року № 2887, 2891 та 2893, скаржники зазначили, що у цьому випадку уповноважена особа Фонду не є суб`єктом владних повноважень, адже виконувані нею повноваження стосуються управління банком, який виведено з ринку відповідно до рішення Національного банку України. На переконання скаржників, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку.

40. Не пов`язані з вирішенням публічно-правового спору й вимоги позивачів щодо визнання нечинними з моменту укладення договорів про придбання акцій від 20 грудня 2016 року № 16/2016, та актів приймання-передачі за цими договорами, а також договору купівлі-продажу акцій банку від 21 грудня 2016 року № БВ-744/16/13010-05/131 та акта виконання зобов`язань до зазначеного договору.

41. Водночас висновки судів попередніх інстанцій про те, що ці договори є адміністративними, відповідач вважає помилковими, оскільки суб`єкти владних повноважень не є у них сторонами.

42. Касаційна скарга Міністерства фінансів України обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій не було враховано, що у разі визнання нечинним договору купівлі-продажу акцій банку від 21 грудня 2016 року № БВ-744/16/13010-05/131, що укладений між Державою в особі Міністерства фінансів України та особами, які були власниками простих іменних акцій ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» будуть порушені права Міністерства фінансів України насамперед як акціонера ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк». Також визнання нечинним договору купівлі-продажу акцій банку від 21 грудня 2016 року № БВ-744/16/13010-05/131, призведе до значних економічних загроз та відсутності можливості забезпечити виконання усіх зобов`язань перед клієнтами банку як фізичними, так і юридичними особами, зі збереженням валюти вкладів та інших умов укладених договорів.

43. ТОВ «ВЕЛТЕКС.» подало відзиви на касаційні скаргами Національного банку України, Міністерства фінансів України, ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року, у яких просить залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

44. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав відзив на касаційні скаргами Національного банку України, Міністерства фінансів України, ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року, у якому просить задовольнити касаційні скарги.

45. Національним банком України заявлено клопотання про закриття провадження у справі № 826/7442/17.

46. Клопотання про закриття провадження у справі обґрунтовано тим, що на розгляді Окружного адміністративного суду м. Києва перебував тотожний цій справі спір (справа № 826/20221/16).

47. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 травня 2017 року у справі № 826/20221/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року, адміністративний позов було задоволено.

48. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2020 року у справі № 826/20221/16 касаційні скарги Національного банку України, ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» та Міністерства фінансів України було частково задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року скасовано, а провадження в справі № 826/20221/16 закрито.

49. Спір у справі № 826/20221/16 та у справі № 826/7442/17 за своєю суттю та змістом позовних вимог є аналогічними (однорідними).

50. Закриваючи провадження у справі № 826/20221/16 щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Комісії від 13 грудня 2016 року № 105 у частині визнання позивача пов`язаною з ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» особою; визнання протиправним та скасування наказів уповноваженої особи Фонду від 20 грудня 2016 року № 22, від 21 грудня 2016 року № 44; визнання протиправним та скасувати рішень виконавчої дирекції Фонду від 20 грудня 2016 року № 2887, від 20 грудня 2016 року № 2891 та від 20 грудня 2016 року № 2893 в частині, що стосується прав та інтересів позивача, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, спір у цій частині не підлягає судовому розгляду в суді жодної юрисдикції.

51. Щодо позовних вимог про визнання нечинним з моменту укладення договору про придбання акцій від 20 грудня 2016 року та акта приймання-передавання за договором про придбання акцій від 20 грудня 2016 року, та договору купівлі-продажу акцій банку від 21 грудня 2016 року № БВ-744/16/13010-05/131 та акта виконання зобов`язань до договору купівлі-продажу акцій банку від 21 грудня 2016 року № БВ-744/16/13010-05/131, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що ці вимоги підлягають розгляду судом цивільної юрисдикції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

52. Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Комісії від 13 грудня 2016 року № 105 у частині визнання позивача пов`язаними з ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» особою.

53. За загальним правилом, встановленим статтею 79 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банк або інші особи, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку України, мають право оскаржити в суді в установленому законодавством порядку рішення, дії або бездіяльність Національного банку України чи його посадових осіб.

54. Окремий випадок, який кореспондується з наведеною правовою нормою, передбачений частиною четвертою статтею 52 цього ж Закону, за якою особа, визначена рішенням Національного банку України пов`язаною з банком особою, чи такий банк можуть оскаржити в установленому законом порядку рішення Національного банку України про визначення особи пов`язаною з банком особою, а в разі притягнення такої особи до передбаченої законом відповідальності - оспорити підстави рішення Національного банку України про її визначення пов`язаною з банком особою.

55. Відповідно до частини першої статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» для цілей цього Закону пов`язаними з банком особами є:

1) контролери банку;

2) особи, які мають істотну участь у банку, та особи, через яких ці особи здійснюють опосередковане володіння істотною участю у банку;

3) керівники банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів банку;

4) споріднені та афілійовані особи банку, у тому числі учасники банківської групи;

5) особи, які мають істотну участь у споріднених та афілійованих особах банку;

6) керівники юридичних осіб та керівники банків, які є спорідненими та афілійованими особами банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів цих осіб;

7) асоційовані особи фізичних осіб, зазначених у пунктах 1- 6 цієї частини;

8) юридичні особи, в яких фізичні особи, зазначені в цій частині, є керівниками або власниками істотної участі;

9) будь-яка особа, через яку проводиться операція в інтересах осіб, зазначених у цій частині, та на яку здійснюють вплив під час проведення такої операції особи, зазначені в цій частині, через трудові, цивільні та інші відносини.

56. Пунктом 1 глави 1 розділу II Положення про визначення пов`язаних із банком осіб, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 12 травня 2015 року № 315 (далі - Положення № 315), встановлено, що особа є пов`язаною з банком із моменту виникнення підстав для визначення такої особи пов`язаною з банком відповідно до вимог статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

57. Відповідно до частини другої статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк зобов`язаний подавати Національному банку України інформацію про пов`язаних із банком осіб у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.

58. Банк самостійно виявляє пов`язаних з банком осіб, формує і подає до Національного банку України перелік таких осіб щомісяця. У цьому переліку визначається дата, станом на яку особа визнана такою, що є пов`язаною з банком. Такий перелік є динамічним, він постійно оновлюється на підставі зміни інформації щодо особи, визначеної пов`язаною з банком. Якщо пов`язану з банком особу визначено такою на підставі рішення Комісії і перевірки операцій банків з такими особами, то за відсутності заперечень банку відповідна особа має бути включена банком до наступного щомісячного переліку пов`язаних з банком осіб.

59. Таким чином, рішення Комісії має обмежений термін дії - воно використовується для включення банком особи в наступний щомісячний перелік пов`язаних з банком осіб (це рішення по суті є адресованою банку вказівкою Національного банку України доповнити відповідний перелік, зробленою за наслідками здійснення банківського нагляду).

60. Норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо пов`язаних з банком осіб підлягають застосуванню, якщо особи підпадають під визначення частини першої статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», незалежно від того, чи був такий статус цих осіб підтверджений рішенням Національного банку України чи виявлений банком самостійно.

61. Суд звертає увагу на те, що у зв`язку зі зміною складу акціонерів ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» колишні акціонери не є акціонерами цього банку з дня переходу права власності на акції від колишніх акціонерів до держави як інвестора. З того ж дня особи, які були пов`язані з ПАТ «КБ «Приватбанк» через свої зв`язки з колишніми акціонерами, втратили статус пов`язаних з цим банком осіб.

62. При цьому рішення Комісії від 13 грудня 2016 року № 105 у частині визнання позивача пов`язаною з ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» особою було прийняте до того, як склад акціонерів цього банку змінився.

63. Отже, на час ухвалення судових рішень зазначене рішення Комісії вичерпало свою дію щодо всіх позивачів незалежно від того, чи була до них застосована процедура обміну їх вимог до банку на акції банку.

64. Водночас позивач не позбавлений права посилатися на неправомірність прийняття таких рішень у частині, що стосується його прав, як на підставу позову з позовними вимогами, які можуть бути предметом судового розгляду.

65. Поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в широкому значенні, тобто як поняття, що стосується спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

66. Отже, провадження у справі в частині зазначених вимог слід закрити, оскільки спір у цій частині не підлягає судовому розгляду в суді жодної юрисдикції.

Щодо визнання протиправними та скасування в частині, що стосується позивача:

- наказу уповноваженої особи Фонду Соловйової Н. А. від 20 грудня 2016 року № 22 «Про заборону видаткових операцій з рахунків пов`язаних осіб»;

- рішення виконавчої дирекції Фонду від 20 грудня 2016 року № 2887 «Про погодження умов придбання акцій додаткової емісії неплатоспроможності банку ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк»;

- рішення виконавчої дирекції Фонду від 20 грудня 2016 року № 2891 «Про здійснення розрахунково-касового обслуговування під час тимчасової адміністрації у ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк»;

- рішення виконавчої дирекції Фонду від 20 грудня 2016 року № 2893 «Про погодження умов продажу неплатоспроможного банку ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк»;

- наказу уповноваженої особи Фонду Соловйової Н. А. від 21 грудня 2016 року № 44 «Про перерахування коштів пов`язаних осіб».

67. Суд звертає увагу на те, що рішення про погодження умов придбання акцій додаткової емісії неплатоспроможного банку та рішення про погодження умов продажу неплатоспроможного банку не створюють для позивачів правових наслідків, оскільки такі наслідки можуть виникнути лише в разі укладення відповідних договорів.

68. Що ж до наказу про заборону видаткових операцій з рахунків пов`язаних з банком осіб, рішення про здійснення розрахунково-касового обслуговування під час тимчасової адміністрації, наказу про перерахування коштів пов`язаних осіб, то ці рішення є обов`язковими лише для працівників банку, тобто є внутрішніми документами банку.

69. Разом із цим якщо у справі, учасником якої є Фонд та/або його уповноважена особа, суд установить, що оскаржуваний позивачем акт є внутрішнім документом банку, який не створює жодних обов`язків для третіх осіб (у тому числі й контрагентів банку) і не спричиняє порушення будь-яких прав, сфера його застосування обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку, то з огляду на правову природу такого акта він не може бути предметом судового розгляду. Зазначена правова позиція наведена Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 11 квітня, 16 травня 2018 року у справах № 910/12294/16, 910/24198/16, 910/17448/16 відповідно та інших. Висновки у цих справах стосувалися оскарження рішень/повідомлень уповноважених осіб Фонду щодо визнання правочинів нікчемними.

70. До того ж позивач не позбавлений права посилатися на неправомірність прийняття таких рішень у частині, що стосується його прав, як на підставу позову з позовними вимогами, які можуть бути предметом судового розгляду.

71. Таким чином, ураховуючи наведені вище висновки, Суду вважає, що провадження в справі в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування в частині, що стосується позивача, наказу уповноваженої особи Фонду про заборону видаткових операцій з рахунків пов`язаних з банком осіб, рішення виконавчої дирекції Фонду про погодження умов придбання акцій додаткової емісії неплатоспроможного банку, рішення виконавчої дирекції Фонду про здійснення розрахунково-касового обслуговування під час тимчасової адміністрації у банку, рішення виконавчої дирекції Фонду про погодження умов продажу неплатоспроможного банку, наказу уповноваженої особи Фонду про перерахування коштів пов`язаних з банком осіб не направлене на поновлення (і не здатне поновити) прав позивача незалежно від юрисдикції суду.

72. Поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в широкому значенні, тобто як поняття, що стосується спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

73. Отже, провадження у справі в частині зазначених вимог слід закрити, оскільки спір у цій частині не підлягає судовому розгляду в суді жодної юрисдикції.

74. Щодо позовних вимог про визнання нечинними з моменту укладення:

- договору про придбання акцій та акту приймання-передачі за цим договором;

- договору купівлі-продажу акцій банку та акта виконання зобов`язань за цим договором.

75. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що договір про придбання акцій, а також акт приймання-передачі до цього договору (як невід`ємна частина договору) є адміністративним договором, оскільки фактично він укладений за участю суб`єктів владних повноважень (угоду з обох сторін підписано уповноваженими особами Фонду) на виконання владних функцій, визначених статтею 41-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а тому наділений відповідними ознаками адміністративного договору.

76. Суд не погоджується з такими висновками виходячи з таких міркувань.

77. Відповідно до пункту 14 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції до 15 грудня 2017 року адміністративний договір - це дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов`язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб`єкта владних повноважень, який є однією зі сторін угоди.

78. Водночас сторонами договору про придбання акцій та акта приймання-передачі за цим договором є позивач та ПАТ «Комерційний банк «ПриватБанк». Держава в особі суб`єкта владних повноважень стороною цих договорів не є.

79. Отже, договір про придбання акцій та акт приймання-передачі за цим договором не є адміністративним договором, оскільки він не відповідає наведеному вище визначенню адміністративного договору.

80. За загальним правилом, адміністративний договір, як і будь-який інший договір, укладається за вільного волевиявлення сторін, яке формується самими сторонами або призначеними ними представниками. Лише у випадках, встановлених законом, допускається укладення адміністративного або цивільно-правового договору від імені сторони через представника, який виконує представницькі повноваження за відсутності сторони або всупереч її волі.

81. Спірний договір про придбання акцій спрямований на обмін вимог позивача на акції ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк», тобто за правовою природою є договором міни. Зазначений правочин є цивільно-правовими договором, спрямованим на передання сторонами одна одній певного майна. У цій справі таким майном є права вимоги позивача до ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» та акції останнього. Правове регулювання міни встановлене статтями 715, 716 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

82. Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

83. Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

84. Отже, за загальним правилом саме власнику належить правомочність вчинення правочинів, спрямованих на розпорядженням його майном.

85. Від імені власника правочин може бути вчинений представником.

86. Відповідно до частини третьої статті 237 ЦК України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

87. У представництві розрізняють внутрішні і зовнішні правовідносини.

88. Внутрішні правовідносини виникають між представником і особою, яку представник представляє. Так, діючи від імені особи, яку він представляє, представник повинен діяти добросовісно та розумно (пункт 6 статті 3 ЦК України). Якщо між особою та її представником відсутні договірні правовідносини щодо представництва, то в разі порушення представником обов`язків діяти добросовісно та розумно, особа, яку представляє представник, вправі вимагати від нього відшкодування шкоди за правилами глави 82 ЦК України. Якщо представник діє на виконання договору доручення, між представником і особою, яку він представляє, виникають договірні правовідносини. Водночас особа, щодо якої представник вчиняє правочин від імені того, кого він представляє, не є учасником внутрішніх правовідносин.

89. Зовнішні правовідносини виникають між особою, яку представник представляє, та особою, щодо якої вчиняється правочин.

90. Відповідно до статті 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

91. Отже, представник не є ані стороною правочину, який він вчинив від імені особи, яку він представляє, ані учасником зовнішніх правовідносин.

92. Тому участь в укладенні договору уповноваженої особи Фонду як представника позивача та юридичної особи - ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» не змінює цивільно-правової природи договору міни.

93. Крім того, оцінюючи характер правовідносин у справах за участю Фонду та його уповноважених осіб, Велика Палата Верховного Суду сформулювала у своїх постановах висновки, які в цілому можна узагальнити так.

94. Фонд виконує владно-управлінську функцію у відносинах, що випливають з організації виплати гарантованої державою суми відшкодування за вкладом, що не перевищує 200 000 грн (якщо адміністративна рада Фонду згідно з пунктом 17 частини першої статті 9 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не прийняла рішення про збільшення граничної суми такого відшкодування). Правовідносини стосовно отримання вкладником гарантованого державою відшкодування за рахунок коштів Фонду в межах граничної суми мають управлінський характер і складаються між Фондом та вкладником без участі банку-боржника. Відповідно й спір, який випливає із цих правовідносин, є публічно-правовим. До публічно-правових віднесено й спори стосовно формування переліку вкладників, які мають право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та затвердження реєстру вкладників для здійснення гарантованих виплат, адже у таких відносинах Фонд виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, уповноважена особа Фонду в цьому випадку виконує від імені Фонду делеговані ним повноваження щодо гарантування вкладів фізичних осіб (така позиція викладена у постановах від 18 квітня 2018 року у справі № 813/921/16, від 23 травня 2018 року у справі № 820/3770/16, від 06 червня 2018 року у справах № П/811/3526/15, 813/6392/15, 818/377/16, 804/15159/15, 815/863/16, від 14 листопада 2018 року у справі № 127/25132/17, від 28 листопада 2018 року у справі № 592/13020/17, від 23 січня 2019 року у справі № 639/5960/17 тощо).

95. Водночас спори, які виникають з правовідносин, що не охоплюються зазначеною державною гарантією і випливають з укладеного між банком і фізичною особою договору, де уповноважена особа та Фонд діють як представники сторони договірних відносин, а виконувані Фондом функції більшою мірою стосуються забезпечення відновлення платоспроможності банку або підготовки його до ліквідації, що законом доручено здійснювати лише Фонду, наприклад, про включення кредиторських вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів, не є публічно-правовими та не належить до юрисдикції адміністративних судів (така правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 826/7532/16, від 23 травня 2018 року у справі № 811/568/16 та інших).

96. У справі, яка переглядається, участь Фонду та його уповноважених осіб обумовлена виконанням функцій виведення банку з ринку за участю держави. Специфіка характеру цих правовідносин полягає в тому, що метою участі держави визначено потребу забезпечення стабільності фінансової системи і захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників (постанова Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2016 року № 961 «Деякі питання забезпечення стабільності фінансової системи»), що свідчить про обумовленість цієї участі суспільним, публічним інтересом.

97. Водночас наявність суспільного, публічного інтересу не означає, що спір є публічно-правовим, оскільки регулювання, спрямоване на задоволення публічного інтересу, може бути як публічно-правовим, так і приватноправовим, відповідно і спірні правовідносини залежно від їх характеру можуть бути як публічно-правовими, так і приватноправовими, зокрема господарськими або цивільними.

98. Аналіз правових норм, що визначають функції Фонду у процедурі виведення банку з ринку за участю держави, дають підстави вважати, що вони зводяться до встановлення контролю над банком замість його статутних органів, виконання представницьких функцій шляхом вчинення дій від імені банку та інших осіб, забезпечення передачі контролю новому акціонеру - державі як інвестору, єдиному члену вищого органу управління банком, а не контролюючому суб`єкту. Такі відносини є приватноправовими.

99. Отже, суди попередніх інстанцій при розгляді справи через неправильне застосування норм матеріального права зробили помилкові висновки про те, що договір про придбання акцій та акт приймання-передачі за цим договором є адміністративним договором та що розгляд позовних вимог про оскарження таких правочинів належить здійснювати в порядку адміністративного судочинства.

100. Договір купівлі-продажу акцій також не є адміністративним договором з причин, зазначених вище.

101. Спірний договір спрямований на продаж належних, зокрема, позивачам акцій ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» державі і особі уповноваженого органу, тобто за правовою природою є договором купівлі-продажу. Зазначений договір є цивільно-правовим договором, спрямованим на передання права власності на акції. Правове регулювання купівлі-продажу встановлене главою 54 ЦК України. Покупець за цим договором - держава в особі Міністерства фінансів України діє як інвестор, а не як суб`єкт владних повноважень. Участь у цьому договорі держави як сторони договору - покупця не змінює цивільно-правової природи договору купівлі-продажу.

102. Отже, відносини позивача з банком щодо купівлі-продажу акцій банку та облік прав власності на них є корпоративними.

103. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду в аналогічних правовідносинах у постанові від 15 червня 2020 року у справі № 826/20221/16.

104. Згідно з пунктами 4, 5 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду з цим позовом), господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, правами та обов`язками учасників (засновників, акціонерів, членів) такої особи, крім трудових спорів; справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери.

105. Отже, враховуючи суть спірних правовідносин і їх суб`єктний склад, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку про непоширення на цей спір предметної юрисдикції адміністративних судів і необхідність його вирішення в порядку господарського судочинства.

106. Зважаючи на те, що відносини позивача з банком щодо купівлі-продажу акцій банку та облік прав власності на них є корпоративними, а тому цей спір належить розглядати в порядку господарського судочинства.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

107. За правилами частини першої статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

108. Згідно із пунктом 1 частини першої статті 238 статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

109. Враховуючи наведені вище правові норми, колегія суддів вважає, що рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного від 22 січня 2019 року слід скасувати, а провадження у справі - закрити

Керуючись статтями 238, 341, 345, 349, 354, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання Національного банку України про закриття провадження у справі задовольнити.

Касаційні скарги Національного банку України, Міністерства фінансів України, Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного від 22 січня 2019 року скасувати.

Провадження у справі № 826/7442/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛТЕКС.» до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку України, Міністерства фінансів України, Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк», уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк «ПриватБанк» Соловйової Наталії Анатоліївни, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк «ПриватБанк» Шевченка Андрія Миколайовича, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк «ПриватБанк» Славкіної Марини Анатоліївни про визнання протиправними та скасування рішень і наказів, визнання нечинними договорів закрити.

Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «ВЕЛТЕКС.», що розгляд частини позовних вимог цієї справи віднесено до компетенції суду господарської юрисдикції.

Роз`яснити позивачу право на звернення протягом 10 днів з дня отримання ним цієї постанови до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді Л.Л. Мороз

Т.Г. Стрелець