Постанова

від 20.01.2023 по справі 460/8998/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2023 року

м. Київ

справа №460/8998/20

провадження № К/990/34937/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Берназюка Я.О., Кравчука В.М.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Громадської організації "Екоклуб"

на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року (головуючий суддя Качмар В.Я., Большакова О.О., Затолочний В.С.)

у справі №460/8998/20

за позовом Громадської організації "Екоклуб"

до Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кроноспан Рівне" та Товариство з обмеженою відповідальністю "АБМК"

про скасування висновку.

І. РУХ СПРАВИ

1. У грудні 2020 року Громадська організація "Екоклуб" звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кроноспан Рівне" та Товариство з обмеженою відповідальністю "АБМК", у якому (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) просила визнати протиправним та скасувати Висновок з оцінки впливу на довкілля щодо планової діяльності Товариства з обмеженою діяльністю "Технопривід Інвест Груп" з реконструкції промислового комплексу будівель і споруд під підприємство деревообробної промисловості в с.Городок Рівненського району Рівненської області, опублікований у Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля 20 лютого 2020 року.

2. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 01 липня 2022 року позов задоволено повністю.

3. Додатковим рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 22 липня 2022 року стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації на користь Громадської організації "Екоклуб" судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу, в розмірі 30180,00 гривень.

4. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01 липня 2022 року та додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 липня 2022 року скасовано та прийнято постанову, якою у задоволенні позову відмовлено, у стягненні судових витрат на професійну правничу допомогу також відмовлено.

5. Не погодившись із вказаним судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Громадська організація "Екоклуб" звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, натомість, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

6. Від Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю "Кроноспан Рівне", Товариства з обмеженою відповідальністю "АБМК" надійшли відзиви на касаційну скаргу, в яких вони просять суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 19 серпня 2019 року за реєстраційним номером 20198144297 на веб-сайті Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля було оприлюднено повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля.

8. Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля також було опубліковано в двох друкованих засобах масової інформації «Вісті Рівненщини» від 16 серпня 2019 року № 31 (2131) та «Слово і час» від 16 серпня 2019 року № 32 (9527), а також розміщено на офіційному веб-сайті Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації.

9. Громадське обговорення повідомлення про плановану діяльність щодо обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля тривало 20 робочих днів: з 19 серпня по 16 вересня 2019 року.

10. З дня офіційного оприлюднення повідомлення про планову діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопривід Інвест Груп» протягом 20 робочих днів зауваження і пропозиції від громадськості до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, до Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської області не надходили, і вказана обставина визнається усіма учасниками.

11. Звіт з оцінки впливу на довкілля (за текстом також - Звіт з ОВД) Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопривід Інвест Груп» «Реконструкція промислового комплексу будівель і споруд під підприємство деревообробної промисловості за адресою: Рівненська область, Рівненський район с. Городок вул. Барона Штейнгеля, 4а» (реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля планової діяльності №20198144297) був розроблений Товариством з обмеженою відповідальністю «АБМК».

12. Звіт з ОВД та оголошення про початок громадського обговорення Звіту з ОВД було оприлюднено на веб-сайті Єдиного реєстру з ОВД 06 грудня 2019 року. Тривалість громадського обговорення Звіту з ОВД - 25 робочих днів з 06 грудня 2019 року по 15 січня 2020 року.

13. Звіт з ОВД був наданий на розгляд громадськості і розміщувався: в приміщенні Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації; у приміщенні Городоцької сільської ради, у приміщенні суб`єкта господарювання-замовника планованої діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопривід Інвест Груп».

14. Оголошення про початок громадського обговорення Звіту з ОВД опубліковано в друкованих засобах масової інформації «Вісті Рівненщини» від 06 грудня 2019 року №47 (2147) та «Слово і час» від 05 грудня 2019 року №48 (9543). В оголошеннях було зазначено дату перших громадських слухань - 20 грудня 2019 року о 12:00 годині.

15. 20 грудня 2019 року в с.Городок Рівненського району в приміщенні будинку культури по вул. Першотравнева, 2 було проведено громадське обговорення Звіту з ОВД.

16. Відповідно до журналу реєстрації учасників, на громадських слуханнях 20 грудня 2019 року були присутні 139 представників громадськості.

17. За змістом протоколу від 20 грудня 2019 року громадські слухання було оголошено завершеними і про перерву, чи про їх продовження не оголошувалось.

18. У газетах «Вісті Рівненщини» від 20 грудня 2019 року №49 (2149) та «Слово і час» від 19 грудня 2019 року №50 (9545) знову були опубліковано оголошення про початок громадського обговорення Звіту з ОВД. В таких оголошеннях окрім дати перших громадських слухань - 20 грудня 2019 року о 12:00 годині було вже зазначено і дату других громадських слухань - 23 грудня 2019 року о 12:00 год.

19. Відповідно до протоколу, на громадських слуханнях 23 грудня 2019 року були присутні лише 59 представників громадськості, і Громадська організація «Екоклуб» участі не брала.

20. Під час громадського обговорення Звіту з ОВД до Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації надійшло 147 зауважень та пропозицій, які суб`єктом владних повноважень було узагальнено у Звіт про громадське обговорення планованої діяльності з реконструкції промислового комплексу будівель і споруд під підприємство деревообробної промисловості в с.Городок Рівненського району.

21. До Звіту з ОВД надійшли зауваження та пропозиції від громадськості, а саме від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; координатора ГО «Об`єднання добровольців» ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; Громадської організації «Екоклуб»; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; жителів м.Рівне через приймальню Громадської організації «Екоклуб»; громадян: ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; керівника ініціативної групи протидії будівництву заводу «Кроноспан» в с.Городок ОСОБА_12 ; громадської організації «Український національний конгрес»; ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 Копії письмових зауважень Громадської організації «Екоклуб» з додатками долучені до матеріалів справи, як і інших персональних і колективних письмових зауважень.

22. За даними Звіту з ОВД було враховано 65 зауважень і пропозицій, частково враховано - 23 та відхилено - 59.

23. 14 січня 2020 року (передостанній день процедури громадських слухань) Товариство з обмеженою відповідальністю «Технопривід Інвест Груп» направило Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації прохання врахувати при розгляді Звіту з ОВД коригування, викладені в додатках до Звіту з ОВД та Додатковий матеріал до Звіту з ОВД.

24. 19 лютого 2020 року за №31-20198144297/1 Департаментом екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації був наданий Висновок з оцінки впливу на довкілля щодо планової діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопривід Інвест Груп», яке в подальшому перейменовано у Товариство з обмеженою відповідальністю «Кроноспан Рівне», з реконструкції промислового комплексу будівель і споруд під підприємство деревообробної промисловості в с.Городок Рівненського району, Рівненської області, по вулиці Б.Штейнгеля, 4а та який офіційно опублікований в Єдиному реєстрі з ОВД 20 лютого 2020 року.

25. Громадська організація «Екоклуб» оскаржила вказаний висновок до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

26. Суд першої інстанції, задовольняючи позов, керувався тим, що оспорюваний Висновок з ОВД видано Департаментом з певними порушеннями процедури та без належного врахування результатів участі громадськості у відповідній процедурі, не відповідає визначеним частиною 2 статті 2 КАС України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а відтак підлягає скасуванню.

27. На думку суду першої інстанції відповідачем було порушено вимоги пункту 2 статті 6 Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (далі - Орхуська конвенція), за яким зацікавлена громадськість адекватно та своєчасно одержує інформацію про час і місце будь-якого запланованого громадського слухання. На користь порушення статті 6 Орхуської конвенції суд зазначив, зокрема, те, що 15 січня 2020 року, в останній день проведення громадського обговорення Звіту з ОВД на веб-сайті Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля було опубліковано Додаткові матеріали до Звіту з ОВД, а по факту ще один розділ Звіту з ОВД, який має назву «Заходи по запобіганню надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру», договір про надання послуг рідких побутових відходів та Розрахунок розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі для заказника «Вишнева гора», всього матеріали на 50-ти сторінках, з якою громадськість фактично не мала можливості своєчасно ознайомитись.

28. Щодо зауважень Звіту з ОВД суд першої інстанції сформував такі висновки:

- критерії неканцерогенного ризику по усіх трьох забруднюючих речовинах більше 1, тобто ймовірність розвитку шкідливих ефектів внаслідок забруднення цими речовинами є неприйнятною;

- відповідачем не наведено у висновку з ОВД жодної інформації чи висновків з приводу неканцерогенних ефектів;

- розрахунок сумації проведено без врахування можливості одночасної роботи всіх джерел викидів і при цьому у таблиці 1.5.2.6 наведені дані максимальної концентрації забруднюючих речовин, які по групах сумації 5, 33, 37 становлять на межі санітарно-захисної зони 0,890, 0,997 та 0,998 часток гранично-допустимих концентрацій, тобто критично наближені до 1, тобто не може розглядатися як досить прийнятні. Також не спростовано зауваження з приводу того, що у Звіті з ОВД не наведено розрахунків усіх груп сумації розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі;

- у Звіті з ОВД проведено розрахунок розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі лише по тих речовинах, які виділяються при роботі обладнання запланованої діяльності Товариства і не взято до уваги інших, в той час як в даному районі розташовані ще два діючих заводи, які також мають джерела забруднення: Рівне-Азот та Завод надміцних залізобетонних конструкцій;

- Звіт з ОВД містить неповну і недостовірну оцінку можливого впливу на довкілля планованої діяльності, зумовленого, зокрема викидами та скидами забруднюючих речовин та іншими факторами впливу, а також не розкриває усі ризики для здоров`я людей.

29. Задовольняючи частково заяву позивача про стягнення судових витрат на правову допомогу, суд першої інстанції керувався тим, що розмір заявлених витрат є завищеним, та не в повній мірі відповідає критеріям розсудливості та адекватності, тому присудив до задоволення половину від заявлених позивачем витрат.

30. Суд апеляційної інстанції з такими висновками не погодився і, відмовляючи у позові, керувався тим, що громадські слухання відбулися без порушень процедури їх проведення. Так, про громадські слухання, які відбулися 20 грудня 2019 року, повідомлено більш як за 10 днів, громадські слухання 23 грудня 2019 року не були повторними, про проведення громадських слухань 23 грудня 2019 року повідомлялося головуючим на слуханнях 20 грудня 2019 року у зв`язку із наявністю великої кількості учасників та питань та для того, щоб надати всі роз`яснення по питаннях, які учасники не зможуть озвучити в цей день.

31. Восьмий апеляційний адміністративний суд вказав, що право на подання додаткової інформації передбачене пунктом 7 Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля» затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 року №1026 (далі - Порядок №1026) і жодних законодавчих обмежень для цього не встановлено.

32. Щодо перелічених в рішенні суду зауважень громадської до Звіту з ОВД, які на переконання суду залишені без ґрунтованого аналізу та належної уваги, то апеляційний суд зазначив, що сам же суд першої інстанції лише констатував факт наявності певних зауважень громадськості щодо окремих екологічних показників, що зазначені у Звіті з ОВД, проте належно не обґрунтував підстав часткового врахування чи відхилення таких. Такі зауваження були лише перелічені, але не проаналізовані судом першої інстанції із зазначенням того, чому такі зауваження мали бути обов`язкового враховані при підготовці Висновку з ОВД. Відхилення зауважень не означає, що такі не було опрацьовано чи перевірено, а є свідченням того, що такі зауваження не знайшли свого підтвердження.

33. Суд апеляційної інстанції врахував, що для отримання фактичного стану атмосферного повітря в районі розташування планованої діяльності були проведені лабораторні дослідження ДУ. За результатами фактичних вимірювань, по всіх забруднюючих речовинах в с. Городок, в районі розташування планованої діяльності, перевищення гранично допустимих концентрацій відсутні, до того ж, фактичні вимірювання показали значно нижче фонове забруднення території, аніж прийняте до уваги в Звіті з ОВД.

34. Апеляційний суд зауважив, що висновки суду першої інстанції щодо того, що при розрахунках концентрації забруднюючих речовин були взяті неправильні вихідні дані ґрунтуються лише на доводах сторони позивача і судом першої інстанції жодним чином не спростовано тих доводів, які наведені Департаментом і третіми особами в частині того, що згідно з проведеними лабораторними дослідженнями території, на якій планується здійснення планової діяльності, перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин відсутнє.

35. На думку колегії суддів, суд не може в межах своєї компетенції оцінювати правильність чи неправильність відповідних розрахунків розсіювання забруднюючих речовин в атмосферне повітря чи рівня концентрації забруднюючих речовин, оскільки не має для цього спеціальних знань та відповідної кваліфікації. Такі показники можуть оцінюватися судом лише шляхом порівняння та правової оцінки поданих учасниками справи письмових доказів, проте позивачем жодних письмових доказів, розрахунків, висновків, що могли свідчити про порушення методик розрахунків екологічних та технологічних показників не надано. Сукупно, у відповідності до частини 3 статті 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» при підготовці Висновку з ОВД відповідачем було розглянуто та взято до уваги всі отримані документи в ході проведення оцінки впливу на довкілля: Звіт з ОВД, звіт про громадські обговорення, протоколи, іншу додаткову інформацію, що надавалась для повного та всебічного дослідження всіх питань, що входили до предмету розгляду.

36. Висновки, апеляційного суду також підтримані у справі №460/6239/20, у якій фізична особа зверталася до Департаменту із позовом про визнання протиправним та скасування розглядуваного у цій справі Висновку з ОВД.

37. Зважаючи на наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції про задоволення позову, апеляційний суд вважав безпідставним прийняття додаткового рішення про стягнення на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВІВ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

38. Заявник, обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, зазначає, що суд апеляційної інстанції під час вирішення спору не врахував висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 12 липня 2021 року у справі №766/12142/16-а щодо недопустимості, наданих висновку судової Інженерно-екологічної експертизи та звітів спеціалістів. Також підставою касаційного оскарження вказано неправильне застосування частини 2 статті 6 Орхуської конвенції, частин 1-3 статті 4, частини 2 статті 8 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, оскільки громадськість не була повідомлена про проведення громадських слухань у порядку, передбаченому чинним законодавством.

39. Громадська організація «Екоклуб» вважає, що проведення 23 грудня 2019 року громадських слухань було за відсутності інформації про місце, дату і час проведення цих слухань в оголошенні про початок громадського обговорення, на сайті відповідача та Єдиного реєстру оцінки впливу, є грубим порушенням процедури здійснення оцінки впливу на довкілля в частині порядку проведення громадського обговорення, яке позбавило зацікавлену громадськість взяти участь у громадському обговоренні звіту з оцінки впливу на довкілля.

40. Позивач, не заперечуючи право подання додаткової інформації суб`єктом господарювання, вважає, що вимоги законодавства при її поданні були порушені з огляду на дві обставини:

- оприлюдненням великого об`єму інформації в останній день громадського обговорення, чим було позбавлено Громадську організацію «Екоклуб» та іншу зацікавлену громадськість можливості ознайомитися з цією інформацією, а тим більше взяти участь в її обговоренні та подати будь-які зауваження та/або пропозиції;

- подання додаткової інформації не може бути способом усунення недоліків звіту, а саме відсутності у звіті передбаченої законом інформації, оскільки вона має бути спрямована на доповнення вже існуючої, наведеної у звіті інформації.

41. Скаржник стверджує, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано частини 1, 5 статті 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», оскільки визначення екологічних умов планованої діяльності можливе лише за умови встановлення допустимості планованої діяльності.

42. У касаційній скарзі зазначено, що Восьмим апеляційним адміністративним судом не було спростовано встановлений судом першої інстанції факт відсутності у висновку власної оцінки відповідачем ризику розвитку неканцерогенних ефектів.

Положення пункту 6.5 ОНД-86, на які посилався апеляційний суд у своїй постанові, якраз і визначають порядок розрахунку забруднення повітря речовинами, які мають ефект сумації негативного впливу, з врахуванням фонових концентрацій забруднюючих речовин, які мають такі властивості. Такі розрахунки були проведені авторами звіту у таблиці 1.5.2.6 «Дані розрахунку розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі з урахуванням фонових концентрацій» (сторінка 168 звіту), однак без врахування груп сумації з сірководнем.

43. Також позивач посилається на те, що відповідачем видано висновок про допустимість планованої діяльності за наявності даних про невідповідність реальним фонових концентрацій забруднюючих речовин в р. Усті, які наведені у Звіті з ОВД, а також суттєве завищення середньомісячної мінімальної витрати води 95 % забезпеченості у р. Устя для розрахунку гранично-допустимих скидів. Всупереч вимогам частини 2 статті 6 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» звіт з ОВД не містить опису реального опису впливу планованої діяльності на р. Устю, а тому висновок про допустимість планованої діяльності вважає незаконним.

44. Процесуальним порушенням скаржник вважає неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень частин 1, 5, 7 статті 78 КАС України, стверджує, що факти, встановлені судами попередніх інстанцій у справі №460/6239/20, для цієї справи не є преюдиційними.

45. Департамент екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації у відзиві на касаційну скаргу підтримує висновки суду апеляційної інстанції, а також зазначає, що процедуру проведення громадських слухань було повністю дотримано. Подання в останній день товариством додаткових матеріалів було правом товариства, натомість у Департаменту не було законних підстав для повернення або неврахування додаткових матеріалів. Оскаржуваний висновок з ОВД не ґрунтується виключно на такому матеріалі, а є аналізом в сукупності всіх поданих в Звіті з ОВД розрахунків та інформації, додаткового матеріалу, зауважень громадськості тощо. Відповідач, будучи присутнім на громадських слуханнях, безпосередньо заслуховував усі зауваження громадськості та пізніше їх опрацьовував при видачі Висновку з ОВД.

46. Відповідач наголошує, що екологічні показники до Звіту з ОВД не можуть бути предметом переоцінки в судовому процесі поза межами процедури з ОВД, яка вже відбулася та судовий процес не може підміняти таку процедуру та здійснювати власне застосування екологічних показників чи їх тлумачення, а тим більше на стадії касаційного перегляду судового рішення.

47. Товариство з обмеженою відповідальністю "Кроноспан Рівне" і Товариство з обмеженою відповідальністю "АБМК" також підтримують висновки суду апеляційної інстанції і звертають увагу суду касаційної інстанції, зокрема, на те, що доводи касаційної скарги є такими, що спрямовані на повторне дослідження доказів, а не на застосування правової норми, що не є належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження. Скаржник, фактично, вимагає від суду касаційної Інстанції визначити правильність застосування екологічних методик розрахунків та перевірити правильність таких розрахунків. У ході судового розгляду позивачем не надано доказів на підтвердження зазначених нібито порушень, а всі доводи зводилися до припущень та власного довільного тлумачення екологічних норм, методик та розрахунків.

48. Треті особи стверджують, що громадське слухання від 23 грудня 2019 року не можна вважати повторними, а отже до таких не застосовуються вимоги щодо строку повідомлення про такі, а відтак відсутнє порушення про нібито неналежне інформування громадськості. Норми про порядок повідомлення про додаткові слухання та участь уповноваженого територіального органу у такому процесі законом не визначена. Оскільки ні в Орхуській Конвенції, ані в Законі України "Про оцінку впливу на довкілля" чи в Порядку проведення громадських слухань не міститься (а) обов`язок проведення додаткових слухань чи (б) вимоги до порядку повідомлення чи проведення таких, за умови що такі не є повторними, - то Товариство не могло передбачити правильний спосіб проводити таке повідомлення чи, навпаки, передбачити, що добросовісна ініціатива з проведення таких слухань - може бути розцінена, як порушення процедури оцінки впливу на довкілля та стати підставою для скасування Висновку з ОВД.

49. Товариство з обмеженою відповідальністю «Кроноспан Рівне» звертає увагу Верховного Суду на те, що громадська організація не зазначає ані в позові, ані в касаційній скарзі зауважень по суті до такої Додаткової інформації, які б Скаржник вважав за доцільне подати на етапі громадських слухань чи до прийняття оскаржуваного Висновку, але нібито не мав можливості. Скаржник не ставить під сумнів таку інформацію та не має зауважень до такої. Єдиним зауваженням скаржника є прийняття цієї інформації до уваги Департаментом, однак без зазначення реальної суті порушеного права.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

50. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

51. Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

52. Орхуська конвенція ратифікована Законом України від 06 липня 1999 року № 832-ХІV, тому її положення відповідно до статті 9 Конституції України є нормами прямої дії, а положення національного законодавства про процедури і механізми судового захисту порушених екологічних прав та інтересів можуть їх конкретизувати.

53. Орхуська конвенція забезпечує доступ до правосуддя як на підставі власних положень, так і в порядку забезпечення дотримання національного природоохоронного законодавства.

54. Пунктом 3 статті 9 Орхуської конвенції на її Договірні Сторони покладається зобов`язання, зокрема, забезпечувати доступ громадськості до процедур оскарження дій та бездіяльності державних органів і приватних осіб, що порушують вимоги національного екологічного законодавства.

55. У вказаному пункті 9 Орхуської конвенції, визначено, що крім процедур перегляду, передбачених вище пунктами 1 і 2, і без їх порушення, кожна зі Сторін забезпечує представникам громадськості, коли вони відповідають передбаченим законодавством критеріям, якщо такі є, доступ до адміністративних або судових процедур для оскарження дій або бездіяльності приватних осіб і громадських органів, які порушують положення національного законодавства, що стосується навколишнього середовища.

56. Отже, положеннями Орхуської конвенції передбачено право оскарження порушень виключно «законодавства, що стосується навколишнього середовища». Критерієм віднесення положень норм чинного законодавства, до того, яке стосується навколишнього середовища, повинен бути результат, на досягнення якого ці норми спрямовані. Обрання саме такого способу тлумачення цього словосполучення обумовлюється метою Орхуської конвенції, якою є «сприяння захисту права кожної людини нинішнього і прийдешніх поколінь жити в навколишньому середовищі, сприятливому для її здоров`я та добробуту».

57. Тобто, метою зазначеної Конвенції є досягнення певного «екологічного» результату, у зв`язку з чим оскарження рішення, дії чи бездіяльності державних органів та інших осіб, у порядку, передбаченому пунктом 3 статті 9 Орхуської конвенції, відповідатиме меті зазначеної Конвенції лише у випадку оскарження порушення норми, яке призводить до негативного впливу на навколишнє природне середовища, або ж такого порушення, яке істотно знижує ефективність гарантій від негативного впливу на навколишнє природне середовище чи життя і здоров`я людини.

58. Аналогічна правова позиція щодо тлумачення вказаного пункту Орхуської конвенції викладена у постанові Верховного Суду від 15 травня 2020 року у справі № 420/2256/19.

59. Орхуська конвенція містить лише загальні положення щодо необхідності забезпечення певних вимог, в той час зобов`язує кожну сторону приймати відповідні законодавчі акти, в яких саме і регламентуються процедура досягнення положень Конвенції.

60. Правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України «Про оцінку впливу на довкілля».

61. Частинами 1 і 2 статті 4 вказаного Закону визначено, що у процесі оцінки впливу на довкілля забезпечується своєчасне, адекватне та ефективне інформування громадськості.

Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, інформація про висновок з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності (із зазначенням органу, номера та дати їх прийняття) оприлюднюються шляхом розміщення на офіційному веб-сайті в мережі Інтернет уповноваженого територіального органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - на офіційному веб-сайті уповноваженого центрального органу із зазначенням дати офіційного оприлюднення документа.

62. Згідно з пунктом 7 статті 5 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» протягом 20 робочих днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, громадськість може надати уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті, - уповноваженому центральному органу зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. У разі отримання зауважень і пропозицій громадськості відповідний уповноважений орган повідомляє про них суб`єкту господарювання у спосіб, відповідно до якого було подано повідомлення, та надає йому копії зауважень і пропозицій протягом трьох робочих днів з дня їх отримання.

63. За правилами статті 6 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» суб`єкт господарювання забезпечує підготовку звіту з оцінки впливу на довкілля і несе відповідальність за достовірність наведеної у звіті інформації згідно з законодавством.

64. Згідно з частиною 2 статті 7 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» громадськість має право подавати будь-які зауваження чи пропозиції, які, на її думку, стосуються планованої діяльності, без необхідності їх обґрунтування. Зауваження та пропозиції можуть подаватися в письмовій формі (у тому числі в електронному вигляді) та усно під час громадських слухань із занесенням до протоколу громадських слухань. Письмові зауваження і пропозиції подаються під час громадського обговорення протягом строків, визначених частиною 7 статті 5 цього Закону та частиною шостою цієї статті.

65. Частина 6 вказаної статті передбачає, що громадське обговорення планованої діяльності після подання звіту з оцінки впливу на довкілля починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля та надання громадськості доступу до звіту з оцінки впливу на довкілля для ознайомлення в порядку, визначеному статтею 4 цього Закону, і триває не менше 25 робочих днів і не більше 35 робочих днів. Усі пропозиції та зауваження громадськості, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду уповноваженим територіальним органом, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноваженим центральним органом. Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються.

66. У частині 2 статті 8 Закону визначено яку інформацію має містити оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля.

67. Положення частини 2 статті 12 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» визначають, що порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, безпідставне та необґрунтоване неврахування чи неналежне врахування результатів участі громадськості, інші порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля є підставами для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності в судовому порядку.

68. Спеціальним підзаконним нормативно-правовим актом, що регулює процедуру проведення громадських слухань є постанова Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 року № 989 "Про затвердження Порядку проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля" (далі - Порядок №989).

69. Відповідно до пунктів 9-11 Порядку №989 громадські слухання проводяться не раніше ніж через десять робочих днів з дня оприлюднення уповноваженим центральним органом або уповноваженим територіальним органом оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля.

До подання оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля суб`єкт господарювання може провести консультації з уповноваженим центральним органом або уповноваженим територіальним органом щодо місця та часу проведення громадських слухань з урахуванням можливості забезпечення присутності всіх потенційних учасників.

Громадські слухання вважаються такими, що не відбулися, якщо на такі слухання не з`явився:

1) їх організатор;

2) суб`єкт господарювання.

У разі визнання громадських слухань такими, що не відбулися у зв`язку з неявкою організатора громадських слухань, проводяться повторні громадські слухання. Опублікування оголошення про проведення повторних громадських слухань та проведення повторних громадських слухань здійснюється за рахунок організатора громадських слухань.

Проведення повторних громадських слухань відбувається не раніше ніж через п`ять робочих днів після офіційного оприлюднення оголошення про проведення повторних громадських слухань. Оприлюднення оголошення про проведення повторних громадських слухань відбувається у той самий спосіб, що і оприлюднення оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля. Зміст оголошення про проведення повторних громадських слухань включає всю інформацію, що наводилася в оголошенні про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, із зазначенням дати, часу і місця проведення повторних громадських слухань.

70. Розглядаючи звіт з оцінки впливу на довкілля та готуючи висновок з оцінки впливу на довкілля, уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган розглядає, повністю враховує, частково враховує або обґрунтовано відхиляє усі зауваження і пропозиції, отримані в ході громадських слухань та протягом усього строку громадського обговорення. Уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган складає таблицю із зазначенням інформації про повне врахування, часткове врахування або обґрунтоване відхилення отриманих під час громадського обговорення зауважень і пропозицій (пункт 26 цього Порядку).

71. Як встановлено судами, оскаржуваний Звіт з ОВД та оголошення про початок громадського обговорення Звіту з ОВД було оприлюднено на веб-сайті Реєстру з ОВД 06 грудня 2019 року. Звіт з ОВД був наданий на розгляд громадськості і розміщувався: в приміщенні Департаменту; Городоцької сільської ради. Оголошення про початок громадського обговорення Звіту з ОВД опубліковано в друкованих засобах масової інформації (газетах) «Вісті Рівненщини» та «Слово і час. Звіт з ОВД складається з 13 розділів.

72. Тривалість громадського обговорення Звіту з ОВД - 25 робочих днів з 06 грудня 2019 року по 15 січня 2020 року.

За період громадського обговорення Звіту з ОВД, проведено 2 громадських слухання, що відбулися 20 та 23 грудня 2019 року в с. Городок Рівненського району в приміщенні будинку культури по вул. Першотравнева, 2. Відповідно до протоколів, на громадських слуханнях 20 грудня 2019 року були присутні 139 представників громадськості, 23 грудня 2019 року були присутні 59 представників громадськості. За результатами громадських слухань складено відповідні Протоколи громадських слухань.

Протягом всього терміну громадського обговорення Звіту з ОВД до Департаменту надійшло 147 зауважень та пропозицій, з яких 65 враховано, 23 частково враховано, 59 відхилено з наведенням обґрунтувань.

Суд апеляційної інстанції додатково встановив, що згідно з існуючим у справі відеозаписом, представником Департаменту 20 грудня 2019 року чітко оголошено про те, що у зв`язку із наявністю великої кількості учасників та питань та для того, щоб надати всі роз`яснення по питаннях, які учасники не зможуть озвучити 20 грудня будуть проведені додаткові слухання на наступний робочий день 23 грудня 2019 року, щоб дати можливість розглянути всі питання.

73. За встановлених судами обставин правильним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що про перші громадські слухання було оголошено завчасно, відповідно до вимог чинного законодавства. Слухання, які відбулися 23 грудня 2019 року, не є повторними громадськими слуханнями в розумінні пунктів 10-11 Порядку №989, оскільки повторні громадські слухання проводяться у разі визнання громадських слухань такими, що не відбулися у зв`язку з неявкою організатора громадських слухань чи суб`єкта господарювання, чого в ході розгляду справи встановлено не було.

74. Слід врахувати, що оскільки в процесі громадського обговорення було отримано багато зауважень та Товариству з обмеженою відповідальністю «Технопривід Інвест Груп» повідомили про значну кількість бажаючих прийняти участь у таких слуханнях - Товариством прийнято рішення дати всім бажаючим можливість висловитися та запропонувало провести окрім основних - додаткові, непередбачені законом, слухання. Ці обставини стали відомі, фактично, напередодні офіційних слухань. Тобто про такі обставини не можливо було повідомити громадськість на етапі оголошення про початок громадського обговорення Звіту з ОВД, оскільки вони були не відомі та не передбачалися.

75. Слід погодитися з позицією третьої особи, висловленою у відзиві на касаційну скаргу про те, що проведення других додаткових слухань було не обов`язком, а виключно проявом добросовісної поведінки зі сторони Товариства, спрямованої на забезпечення повного інформування громадськості, оскільки обов`язкові вимоги закону Товариством було вже виконано. Тому посилання позивача на порушення частини 2 статті 8 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» не знайшли свого підтвердження.

76. Реалізація права громадськості на обговорення Звіту з ОВД здійснюється не виключно через громадські слухання, але й шляхом подання письмових зауважень громадськості і в даній процедурі таке право також було реалізовано повно, адекватно та у відповідності до Орхуської Конвенції.

77. З приводу тверджень позивача про порушення відповідачем норм законодавства та Орхуської Конвенції через те, що 15 січня 2020 року в останній день проведення громадського обговорення Звіту з ОВД на веб-сайті Реєстру було опубліковано додаткову інформацію, з якою громадськість не мала часу ознайомитись, Верховний Суд враховує таке.

78. Право суб`єкта господарювання на подачу додаткових матеріалів визначена пунктом 7 Порядку №1026, яким передбачено, що суб`єкт господарювання має право подати уповноваженому центральному органу або уповноваженому територіальному органу будь-яку іншу додаткову інформацію, необхідну для розгляду звіту з оцінки впливу на довкілля.

79. Суд апеляційної інстанції встановив, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Технопривід Інвест Груп» подано уточнюючу додаткову інформацію, яка не змінювала по суті редакцію Звіту з ОВД, оприлюднену 06 грудня 2019 року, а лише деталізувала, так би мовити роз`яснювала певні розділи Звіту з ОВД, які уже були оприлюднені громадськості, зокрема було детально зазначено ряд заходів при виникненні надзвичайних ситуацій, надано таблиці розрахунків, що виконані відповідно до методики ОНД-86 за допомогою програми «ЄОЛ Плюс» (версія 5.23), що реалізує «Методику розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин, що утримується у випадках підприємств», ОНД-86, хоча вказана інформація вже містилася в Звіті з ОВД в скороченій формі («Розрахунок розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі для заказника «Вишнева Гора» та «Розрахунок розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі для найближчих населених пунктів».

Також додатком до такої інформації додано зразок договору на вивезення сміття, в доповнення положень Звіту з ОВД про поводження з відходами.

80. Департамент екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації стверджує, що здійснив аналіз додатково наданої інформації та врахував її при видачі оскаржуваного Звіту з ОВД, як того вимагають положення Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

81. Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про порушення чинного законодавства у цій частині, оскільки суб`єкт господарювання має право на подання додаткових доказів, строки на реалізацію цього права прямо не установлені. При цьому, важливим є те, що громадська організація не зазначила зауважень по суті до такої додаткової інформації у ході розгляду справи в суді, не обґрунтувала того, що вказана додаткова інформація порушувала законодавство з оцінки впливу на довкілля або йшла всупереч висловленим позиціям громадськості, які висловлювалися на громадських слуханнях. Без обґрунтування порушень законодавства, Верховний Суд вважає, що вказане не є достатнім для скасування Висновку з ОВД.

82. Отже, у цій справі судам не надано беззаперечних доказів, що свідчать про порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля.

83. Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.

84. У частині 5 статті 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», крім іншого, визначено, що якщо з оцінки впливу на довкілля з розглянутих виправданих альтернативних варіантів виявляється екологічно обґрунтованим варіант, відмінний від запропонованого суб`єктом господарювання, за письмовою згодою із суб`єктом господарювання у висновку з оцінки впливу на довкілля зазначається погоджений варіант здійснення планованої діяльності.

85. Громадська організація «Екоклуб» вважає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано частини 1, 5 статті 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», оскільки визначення екологічних умов планованої діяльності можливе лише за умови встановлення допустимості планованої діяльності.

86. Верховний Суд відхиляє такі доводи з огляду на те, що наявність екологічних умов встановлює, фактично, додатковий рівень вимог до планової діяльності, і полягає в тому, що суб`єкт господарювання повинен дотримуватися не лише показників та норм викидів та впливу на довкілля, що визначені в Звіті з ОВД і які є плановими, але й законодавства та нормативів чинних на момент безпосереднього здійснення діяльності.

87. У частині 2 статті 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» вказується, що висновок з оцінки впливу на довкілля враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відмови у видачі рішення про провадження планованої діяльності.

88. Частиною 1 статті 11 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» передбачено, що звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля подаються суб`єктом господарювання для отримання рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про провадження планованої діяльності, яке є підставою для початку провадження цієї діяльності, встановлює (затверджує) параметри та умови провадження планованої діяльності і приймається у формі документа дозвільного характеру або іншого акта органу державної влади чи органу місцевого самоврядування у порядку, встановленому законодавством для відповідних рішень.

89. Під рішенням про провадження планованої діяльності розуміються дозвільні документи на здійснення діяльності, зокрема, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря тощо.

90. Процедура з оцінки впливу на довкілля є лише первинним етапом у здійсненні планованої діяльності. При цьому якщо під час провадження господарської діяльності, буде виявлено значний негативний вплив цій діяльності на життя та здоров`я населення чи довкілля, та якщо такий вплив не був оцінений під час здійснення оцінки впливу на довкілля та/або істотно змінює результати оцінки впливу цієї діяльності на довкілля, рішення про провадження такої планованої діяльності за рішенням суду піддягає скасуванню, а діяльність припиненню.

91. Щодо інших порушень екологічного законодавства, на які вказує позивач, Суд враховує таке.

92. Відповідач у цій справі діє відповідно до Положення про Департамент екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації від 18 жовтня 2018 року № 716. На Департамент покладено забезпечення реалізації державної політики у сферах охорони навколишнього природного середовища, раціонального використанню, відтворення та охорони природних ресурсів (земля, надра, поверхневі та підземні води, атмосферне повітря, ліси, тваринний і рослинний світ), поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), пестицидами та агрохімікатами, екологічної безпеки, заповідної справи, формування, збереження та використання екологічної мережі.

Одним із завдань Департаменту є реалізація повноважень у сфері оцінки впливу на довкілля відповідно до законодавства про оцінку впливу на довкілля, що здійснює Відділ оцінки впливу на довкілля управління оцінки впливу на довкілля, дозвільної діяльності та фінансового забезпечення департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації.

93. Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає: 1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону; 2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону; 3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації; 4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини; 5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.

94. Положення Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» у сукупності дають підстави вважати, що суб`єкту владних повноважень надано дискреційне повноваження на аналіз інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення.

95. В силу положень статті 2 КАС України і частини 2 статті 12 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», суди у цій справі повинні були перевірити чи прийнято оспорюваний Висновок на підставі, у межах повноважень та у передбачений законами спосіб, зокрема перевірити дотримання відповідачем встановленої Законом процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, включаючи громадські слухання, а також наявність чи відсутність інших порушень законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля. При цьому суди не можуть досліджувати розрахунки допустимих концентрацій по основних екологічних показниках, оскільки це є функцією відповідача та знаходиться поза правовою площиною.

96. Як встановлено судом апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кроноспан Рівне" було направлено Звіт з ОВД до ДУ та отримано науковий звіт з санітарно-епідеміологічної оцінки від 20 лютого 2020 року №24/438 щодо умов розташування та подальшої експлуатації запроектованого підприємства відповідно до висновків якого «Згідно з аналізом ризику розвитку несприятливих ефектів для здоров`я населення розрахункові рівні неканцерогенного і канцерогенного ризиків визначаються як прийнятні. Таким чином, показники забруднення атмосферного повітря, обумовлені запланованою діяльністю об`єкту, сумарно з фоном, на межі 300 м СЗЗ не перевищують нормативних показників (ГДК, що відповідає вимогам р. 8 АСП 173-96 та положенню її п. 5.4 стосовно не перевищення показників ГДК на зовнішній межі СЗЗ, зверненій до житлової забудови). Також, Звітом підтверджено відповідність планованої діяльності санітарному законодавству.

97. Суд апеляційної інстанції також оцінив висновок Товариства з обмеженою відповідальністю «Наукове підприємство «Експертний Центр» від 05 листопада 2020 року № 05-11/20-109 щодо викидів формальдегіду та висновок експерта Київського науково-дослідного Інституту судових експертиз (КНДІСЕ), за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи в адміністративній справі № 460/6239/20 від 20 листопада 2020 року № 31136/20-48, яким серед іншого встановлено, що планові викиди формальдегіду відповідають затвердженим нормативам гранично допустимого викиду забруднюючих речовин відповідно до наказу Міністерства від 27 червня 2006 року №309 «Про затвердження нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел».

98. Крім того, відповідно до звіту Екологічного аудитора Тараненко Л.В. про проведену оцінку Звіту з ОВД на предмет відповідності вимогам екологічного законодавства, висновком якого надано оцінка місця розташування об`єкта планової діяльності: оцінка відповідності впровадження технологій що відповідають найкращим технологіям; оцінка впливу при поводженні з відходами; оцінка впливу на земельні ресурси; оцінка впливу викидів забруднюючих речовин до атмосферного повітря; оцінка впливу на підземні води; оцінка впливу на поверхневі водні ресурси; оцінка впливу шумового забруднення; оцінка впливу вібраційного, світлового теплового та радіаційного забруднення; оцінка впливу на тваринний та рослинний світ, об`єкти природньо-заповідного фонду; оцінка ризиків впливу планованої діяльності. Відповідно до оціночно-узагальнюючої частини вказаного дослідження аудитора - «встановлена відповідність застосованих в Звіті методик та методів дослідження і здійснених на їх основі розрахунків», «за результатами розгляду наданої документації встановлена відповідність планованої діяльності вимогам екологічних нормативів та правильно визначена, як допустима».

99. Отже, позиція відповідача у цій справі підтверджена численними висновками профільних спеціалістів.

100. З приводу доводів касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції під час вирішення спору не врахував висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 12 липня 2021 року у справі №766/12142/16-а щодо недопустимості, наданих Товариством висновку судової Інженерно-екологічної експертизи та звітів спеціалістів, колегія суддів звертає увагу на те, що предметом спору у справі №766/12142/16-а була правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення порядку здійснення авторського нагляду на об`єкті будівництва (реконструкції), у вказаному судовому рішенні зроблено висновок, що наданий позивачем висновок експерта №01/2017 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи не стосувався предмету позову у справі №766/12142/16-а, тому суд апеляційної інстанції правомірно не врахував його під час вирішення справи.

Правовідносини у справі №766/12142/16-а та цій справі не є подібними, у наведеній позивачем судовій практиці експертний висновок відхилено через його невідповідність предмету спору. Натомість у справі №460/8998/20 експертні висновки були необхідними для правильного вирішення спору. Вказане не дозволяє аналогічно застосувати положення законодавства та, відповідно, правову позицію у справі №766/12142/16-а до вибору і застосування норм права у справі №460/8998/20.

101. Відповідно до підпункту в) пункту 3.1.4. «Інструкції про порядок розробки та затвердження граничнодопустимих скидів речовин у водні об`єкти із зворотними водами», що затверджена Міністерством 15 грудня 1994 року №116 (далі - Інструкція), для визначення розрахункових умов, за яких формуються найменші розрахункові величини асимілюючої спроможності річок басейну беруться витрати води на незарегульованих (необводнюваних) ділянках річок - розрахункові мінімальні середньомісячні по лімітуючих сезонах року 95%-ої забезпеченості з урахуванням впливу господарської діяльності.

102. На спростування доводів скаржника про невідповідність середньомісячної мінімальної витрати води 95% забезпеченості із публічно доступними даними, нездійснення аналізу фонових концентрацій забруднюючих речовин в р. Усті, які наведені у Звіті з ОВД шляхом порівняння із розбіжностями на підставі власних даних, суд апеляційної інстанції врахував ряд письмових доказів, зокрема, проект ГДС (гранично допустимих скидів) для можливості оцінки скиду дощових вод у р.Устя, моніторингові дані стану р. Устя, що відображені на сайті Департаменту за 2019 рік, матеріали досліджень Національного університету водного господарства та природокористування (концепції-відновлення водних екосистем малих і середніх річок), а також покази допитаних свідків. За результатом оцінки доказів апеляційний адміністративний суд виснував, що з досліджених доказів та встановлених обставин справи судом не встановлено жодних порушень екологічного законодавства, які б могли бути підставою для скасування оскаржуваного позивачем Висновку з ОВД.

103. Суд відхиляє інші доводи касаційної скарги, пов`язані з переоцінкою доказів, наданих судам попередніх інстанцій, оскільки скаржник фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції відповідно до частини 2 статті 341 КАС України.

104. Отже, апеляційний адміністративний суд, визнаючи право відповідача враховувати, частково враховувати або обґрунтовано відхиляти усі зауваження і пропозиції, вірно дійшов висновку про те, що під час розгляду Звіту з ОВД та підготовки Висновку з ОВД Департамент дотримався вимог Закону щодо процедури проведення громадських слухань; аналізуючи доводи позивача щодо наявності інших порушень законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля, дійшов висновку, що вони ґрунтуються лише на припущеннях.

105. Колегія суддів відхиляє посилання позивача на порушення судом апеляційної інстанції приписів статті 78 КАС України як необґрунтовані, оскільки спір у справі №460/6239/20 має той самий предмет спору, що і у цій справі, стосується тих самих правовідносин, що і у цій справі, різницею є тільки деякі з підстав позову, визначені фізичною особою у справі №460/6239/20.

106. Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною 4 статті 78 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Тобто, учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи.

Звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ.

Для спростування преюдиційних обставин учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами ст. 90 КАС України.

107. Восьмий апеляційний адміністративний суд під час апеляційного перегляду справи №460/8998/20 оцінив докази цієї справи у сукупності з обставинами, встановленими у справі №460/6239/20, та повно і всебічно обґрунтував своє рішення.

108. У зв`язку з цим посилання суду апеляційної інстанції на обставини, встановлені судовими рішеннями у справі №460/6239/20, які набрали законної сили на момент розгляду цієї справи не є процесуальним порушенням, як стверджує позивач.

109. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

110. З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції - без змін.

111. Оскільки Верховний Суд залишає без змін судове рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду, то відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Громадської організації "Екоклуб" залишити без задоволення, а постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року у справі №460/8998/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя В.М. Кравчук