Рішення

від 09.01.2023 по справі 495/8141/22

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

Справа № 495/8141/22

Номер провадження 2/495/219/2023

09 січня 2023 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

у складі головуючого судді Боярського О.О.,

за участю секретаря судового засідання Саханова О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білгород-Дністровський Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся 17 жовтня 2022 року до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно.

Стислий виклад позицій позивача.

Свої позовні вимоги позивач ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати, ОСОБА_7 . Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 1,6566 га, кадастровий номер 5125081600:01:001:0036, що розташована за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, Дивізійська сільська рада (за межами населених пунктів), та надана для ведення особистого селянського господарства. Однак, звернувшись до нотаріальної контори, позивач отримав відмову через те, що у нього відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.

Процесуальні дії.

Ухвалою суду від 19.10.2022 року зазначену вище позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою суду від 08.11.2022 року було відкрито провадження по даній справі.

Ухвалою суду від 12.12.2022 року було задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Ухвалою суду від 12.12. 2022 року було закрито підготовче провадження по справі, справу призначено до судового розгляду по суті.

У судовезасідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, проте надав на адресу суду заяву, згідно якої просив розглядати справу за його відсутності, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, проте надав на адресу суду заяву, згідно якої просив розглядати справу за його відсутності, не заперечує проти задоволення позовних вимог позивача.

В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з`явився, проте надав на адресу суду заяву, згідно якої просив розглядати справу за його відсутності, не заперечує проти задоволення позовних вимог позивача.

В судове засідання відповідачка ОСОБА_4 не з`явилась, проте надала на адресу суду заяву, згідно якої просила розглядати справу за її відсутності, не заперечує проти задоволення позовних вимог позивача.

В судове засідання відповідачка ОСОБА_5 не з`явилась, проте надала на адресу суду заяву, згідно якої просила розглядати справу за її відсутності, не заперечує проти задоволення позовних вимог позивача.

В судове засідання відповідач ОСОБА_6 не з`явився, проте надав на адресу суду заяву, згідно якої просив розглядати справу за його відсутності, не заперечує проти задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини встановлені судом.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що заявлені вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що спадкодавець ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 09 листопада 2021 року Татарбунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №449.

За життя спадкодавцю ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , належала земельна ділянка площею 1,6466 гектарів, кадастровий номер: 5125081600:01:001:1566, яка розташована: Одеська область, Татарбунарський район, Дивізійська сільська рада (за межами населених пунктів), цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №285861, виданого 06.06.2011 року на підставі розпорядження Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області від 24.03.2009 року №103/а-2009.

Згідно Звіту №221031-001 про експертну грошову оцінку земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 1,6466 гектарів, кадастровий номер: 5125081600:01:001:1566, яка розташована: Одеська область, Татарбунарський район, Дивізійська сільська рада (за межами населених пунктів), вартість зазначеної вище земельної ділянки складає 49375,00 грн. (без урахування ПДВ).

Згідно повідомлення Другої Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори Одеської області №884/01-16 від 27.12.2022 року, спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 не заводилась.

Відповідно до Довідки про проживання №1377 від 08.11.2021 року, виданою Дивізійською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області, гр. ОСОБА_7 , 1977 року народження, з 2007 року по день смерті, що послідувала ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкала за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі з позивачем ОСОБА_1 ..

Інші спадкоємці після смерті спадкодавця ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 : ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , не заперечують проти задоволення позовних вимог позивача.

Згідно повідомлення Другої Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори Одеської області №642/01-16 від 07.10.2022 року, позивачу ОСОБА_1 було рекомендовано звернутися до суду за захистом своїх законних прав та інтересів, у зв`язку з неможливістю оформлення спадщини у нотаріальному порядку через відсутність правовстановлюючих документів.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з частиною першою статті 4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтями 15,16ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.1216ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або законом.

Відповідно дост. 1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст.1220,1221,1223ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

За змістом ст. 1296 ЦК України, оформлення спадщини здійснюється шляхом видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину.

Згідно пункту 10 постанови Пленуму ВСУ №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», та відповідно достатті 1225 ЦКправо власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

У відповідності до п.23Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У зв`язку з чим суд приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту шляхом задоволення позову.

У відповідності до п.23Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

28 травня 2020 року Верховний Суд України в своїй постанові по справі №910/7164/19 виклав наступну правову позицію з приводу захисту цивільних прав.

Згідно зістаттею 55 Конституції Україниправа і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За змістомстатті 15 ЦК Україниправо кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначеностаттею 16 цього Кодексу.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини першоїстатті 16 ЦК України.

Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннямистатті 20 Господарського кодексу України(далі -ГК України), встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 зі справи №912/1856/16, від 14.05.2019 зі справи №910/11511/18.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так,у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людинизазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі засоби правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей55,124 Конституції Українита статті 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Оцінка Суду.

Дослідивши наявні у справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до переконання про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно підлягають задово ленню.

Керуючись ст.ст.4,5,10,12,13,19,49,200,206,247,258,259,263,264,265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , право власності на земельну ділянку площею 1,6466 га, кадастровий номер: 5125081600:01:001:1566, яка розташована: Одеська область, Татарбунарський район, Дивізійська сільська рада (за межами населених пунктів), цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.О. Боярський