Рішення

від 23.01.2023 по справі 711/6242/22

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/6242/22

Провадження № 2-о/711/383/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2023 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді: Скляренко В.М.

при секретарі: Копаєвій Є.В.

за участі:

заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, треті особи: Катеринопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ), ПАТ «Черкаський шовковий комбінат», про встановлення факту, що має юридичне значення, -

в с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просила встановити факт, що свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , видане Катеринопільським відділом ЗАГС Черкаської області 24.07.1982р. на ім`я ОСОБА_2 , трудова книжка серії НОМЕР_2 , видана Черкаським шовковим комбінатом 01.08.1979р. на ім`я « ОСОБА_2 », та паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області 17.07.1999р. на ім`я ОСОБА_1 , належать одній і тій самій особі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: село Топилівка Чигиринського району Черкаської області, РНОКПП НОМЕР_4 .

В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що у належних їй свідоцтві про шлюб, паспорті та трудовій книжці маються розбіжності в написанні її прізвища російською та українською мовами, внаслідок чого на теперішній час вона не має можливості оформити пенсію, оскільки відповідач заперечує факт належності їй трудової книжки серії НОМЕР_2 .

Відповідачем письмового відзиву не надано, проте в наданій суду письмовій заяві відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06.12.2022р. відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

05.01.2023р. від представника ГУ ПФУ в Черкаській області Мирошниченко Л.В., яка діє на підставі довіреності від 23.02.2022р., через систему «електронний суд» на адресу суду надійшли заперечення проти заявлених позовних вимог. В обґрунтування заперечень представник відповідача посилається на наступні обставини: наявність між сторонами спору щодо трудового стажу позивача, який має вирішуватись в порядку позовного провадження; наявність у позивачки можливості змінити документи у позасудовий спосіб; неефективність обраного позивачкою способу захисту, оскільки він не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об`єкту порушеного права.

12.01.2023р. до суду надійшли заперечення Катеринопільського ВДРАЦС у Звенигородському районі Черкаської області, за підписом начальника такої установи Шовкової Ю., в яких викладено позицію про необхідність відмовити повністю в задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю. Заперечення обґрунтовані тим, що позивачка не позбавлена можливості внести зміни у записи в трудовій книжці у позасудовий спосіб. Додатково в запереченнях третя особа посилається на не зазначення позивачкою обґрунтування мети і потреби встановлення факту належності їй свідоцтва про шлюб.

В судове засідання представники відповідача та третіх осіб не з`явилися. Натомість представники ГУ ПФУ в Черкаській області та Катеринопільського ВДРАЦС у Звенигородському районі Черкаської області у надісланих на адресу суду запереченнях додатково клопотали про проведення розгляду справи без їх участі. Представник ПАТ «Черкаський шовковий комбінат» про причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

В судовому засіданні позивачка пояснила, що трудова книжка, свідоцтво про шлюб та паспорт видавались їй в різний час, коли були різні вимоги щодо мови, якими заповнюються відповідні документи, внаслідок чого трудова книжка заповнена російською мовою, свідоцтво про шлюб українською, паспорт містить записи російською та українською мовами, проте у цих трьох документах написання її прізвища має розбіжності як в україномовному так і в російськомовному варіанті, внаслідок чого на теперішній час вона позбавлена можливості оформити пенсію. Просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, оскільки вона не має можливості здійснити заміну відповідних документів із приведенням вказаних в них записах її прізвища до одного значення.

Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши надані учасниками справи докази, судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Позивачка, ОСОБА_1 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Топилівка Чигиринського району Черкаської області, документована паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 , виданим 17.07.1999р. Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області. В цьому ж паспорті зазначене російськомовне написання повного імені позивачки як « ОСОБА_2 ». На сторінці 10 паспорту міститься штамп з інформацією про наявність шлюбу позивачки з ОСОБА_3 , що був зареєстрований 24.07.1982р. у відділі ЗАЦС Катеринопільського райвиконкому.

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , яке складене українською мовою, 24.07.1982р. у Катеринопільському відділі ЗАГС Черкаської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №38. Після укладення шлюбу дружині присвоєне прізвище « ОСОБА_6 ». Також на свідоцтві міститься штамп, що воно стало підставою для видачі 11.11.1982р. Соснівським РВВС м. Черкаси Черкаської області паспорту серії НОМЕР_5 .

Згідно запису акта про укладення шлюбу №38 від 24.07.1982р., наданого Катеринопільським ВДРАЦС у Звенигородському районі Черкаської області, який складений українською мовою, шлюб був укладений між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У пункті 7 запису акта про укладення шлюбу №38 від 24.07.1982р. зазначено, що дружина на момент укладення шлюбу працює узлов`язом на Черкаському шовковому комбінаті. Після реєстрації шлюбу видано свідоцтво серії НОМЕР_1 .

Трудова книжка серії НОМЕР_2 була вперше заповнена 01.08.1979р. відділом кадрів Черкаського шовкового комбінату російською мовою із зазначенням повного імені працівника « ОСОБА_5 » та дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 . Перші дванадцять записів трудової книжки складені російською мовою (період часу з 30.07.1979р. по 03.10.1994р.). На першій сторінці трудової книжки міститься виправлення прізвища « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_6 » із позначкою російською мовою «изменила фамилию на ОСОБА_6 , свидетельство о браке НОМЕР_1 от 24.07.82». Вірність виправлень засвідчена печаткою підприємства. Згідно записів №2, 3 такої трудової книжки працівник в період часу з 07.01.1980р. по 31.03.1986р. працював на Черкаському шовковому комбінаті за професією узлов`яза 3 розряду.

На теперішній час чоловік позивачки документований паспортом громадянина України, виданим 27.08.2020р., із зазначенням прізвища в україномовному написанні « ОСОБА_9 ».

Згідно експертного висновку №056/978-а від 22.07.2021р., складеного експертом Українського бюро лінгвістичних експертиз на запит ОСОБА_3 , під впливом російської орфоепії та орфографії в українських документальних записах прізвищ трапляються випадки сплутування літер и/і в основах, внаслідок чого ідентифікація таких орфографічно відмінних записів прізвищ у документах однієї особи або членів однієї родини ґрунтується на їх співвіднесенні з типовими девіаціями. Розбіжності між українськими документальними записами прізвища (українські записи прізвища « ОСОБА_6 » та « ОСОБА_9 », а також російськомовні записи « ОСОБА_10 » та « ОСОБА_6 ») виникли внаслідок відхилення від орфографічних норм при його міжмовних перетвореннях під впливом російської орфоепії.

30.05.2022р. позивачка звернулась до ГУ ПФУ в Черкаській області з заявою про призначення пенсії за віком. Проте листом відповідача від 23.06.2022р. позивачку повідомлено про те, що до її страхового стажу не зарахований весь період роботи, зазначений у трудовій книжці серії НОМЕР_2 , оскільки титульний лист трудової книжки заповнено з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників зазначене прізвище не відповідає свідоцтву про шлюб ( ОСОБА_11 ), внаслідок чого відповідачем прийняте рішення відмовити позивачці у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю страхового стажу.

За таких обставин позивачка має перешкоди для підтвердження факту наявності у неї страхового стажу та права на отримання пенсії, внаслідок чого вона звернулась до суду з даним позовом.

Таким чином, між сторонами існує спір щодо правильності зазначення імені позивачки у юридичних документах, який регулюється нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК).

Надаючи оцінку аргументам сторін в контексті обставин спірних правовідносин суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспоренні права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Відповідно до ст. 294 ЦК фізична особа має право на ім`я. Фізична особа має право на транскрибований запис її прізвища та імені відповідно до своєї національної традиції. У разі перекручення імені фізичної особи воно має бути виправлене. Якщо перекручення імені було здійснене у документі, такий документ підлягає заміні. Якщо перекручення імені здійснене у засобі масової інформації, воно має бути виправлене у тому ж засобі масової інформації.

Судом встановлено, що документи, які є предметом судового розгляду, були складені різними установами, в різний час і різними мовами (російською, українською).

Натомість варто зауважити, що основним документом, який ідентифікує фізичну особу, є паспортний документ, а також документи, що видаються органами державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно ч. 3 ст. 315 ЦПК України справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об`єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають. За змістом цієї норми закону слід виснувати, що наведені факти встановлюють відповідні органи самостійно на підставі аналізу тих фактичних даних, які свідчать про пов`язаність особи і факту, який має відповідне юридичне значення для неї. Визначена законом заборона встановлення таких фактів обумовлена тим, що відповідні державні органи завжди мають змогу самостійно змінити певні дані про особу і лише у випадку відмови вчинення таких дій або їх неналежне вчинення, особа набуває право вимагати від таких державних органів вчинення певних дій в примусовому порядку з використанням судового способу захисту. Зазначене також обумовлюється тим, що ідентифікуючі особу документи не повинні допускати двозначне тлумачення, оскільки в такому випадку вони втрачають свою суть і основне значення.

З огляду на зазначене заявлені вимоги про встановлення факту належності позивачці свідоцтва про шлюб та паспорту не відповідають критеріям ефективності обраного способу захисту, а тому не можуть бути задоволені судом.

Разом з тим, цивільні правовідносини в Україні ґрунтуються, зокрема, на засадах розумності (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК). В даному випадку паспорт отриманий позивачкою 17.07.1999р. і на підставі цього документу протягом життя відбувалась її ідентифікація, в тому числі і реєстрація як платника податків з присвоєнням ідентифікаційного номеру та облік у єдиних державних реєстрах. За таких обставин зміна паспортного документу задля відповідності вказаних у ньому значень написання прізвища іншим, раніше виданим документам (свідоцтво про шлюб та трудова книжка), не сприятиме виправленню складнощів юридичної ідентифікації позивачки, а лише поглибить проблематику такої ситуації, оскільки це юридично унеможливить підтвердження родинного зв`язку позивачки з членами її сім`ї (чоловік та діти), а також зумовить оспорюваність відомостей про позивачку у державних реєстрах.

Натомість, фактично написання прізвища позивачки в паспорті та трудовій книжці не має розбіжностей у російськомовному варіанті. Оспорюваність відповідачем факту належності трудової книжки позивачці фактично зумовлена розбіжностями в україномовному написанні прізвища позивачки у свідоцтві про шлюб та паспорті, що у свою чергу ставить під сумнів належність трудової книжки позивачці.

При цьому суд бере до уваги, що заповнення трудової книжки відділом кадрів ПАТ «Черкаський шовковий комбінат» відбувалось у період з 01.08.1979р. (дата оформлення трудової книжки) по 31.03.1986р. (дата звільнення з ПАТ «Черкаський шовковий комбінат»), тобто в період часу коли позивачка була документована паспортом радянського зразка, а облік кадрових документів здійснювався російською мовою. Отже внесення змін до трудової книжки ПАТ «Черкаський шовковий комбінат» на підставі паспортного документу позивачки, що виданий їй 17.07.1999р., є неможливим.

Таким чином, фактично є порушення права позивачки на отримання пенсії через неоднакове написання в різних документах її прізвища.

Як вбачається з матеріалів справи на першій сторінці трудової книжки прізвище працівника зазначене російською мовою як « ОСОБА_8 » та « ОСОБА_6 ». Зміна прізвища з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_6 » здійснена на підставі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 24.07.1982р. Написання прізвища позивачки в російськомовному варіанті у паспорті громадянина України значиться як « ОСОБА_6 », тобто співпадає з тим, що зазначене у трудовій книжці. До того ж у всіх цих трьох документах співпадають відомості про дату народження, а також співпадають значення місця роботи та дошлюбного прізвища в актовому записі про шлюб та трудовій книжці.

Системний логічний аналіз змісту трудової книжки серії НОМЕР_2 , свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 24.07.1982р., актового запису про шлюб №38 від 24.07.1982р., паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 17.07.1999р. Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області, свідчить, що всі ці документи стосуються однієї і тієї ж особи, якою є позивачка, а розбіжності в написанні прізвища через букви и/і зумовлені помилковою транслітерацією його написання в російськомовному та україномовному варіантах.

При цьому, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини і громадянина, суд оцінює докази згідно з критерієм доведеності «поза розумним сумнівом», оскільки «таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів» (справа «Бочаров протиУкраїни» рішення від 17 березня 2011 року, заява № 21037/05, §45; «Федорченко та Лозенко проти України», рішення від 20 вересня 2012 року, заява № 387/03, §53).

Тож суд вважає доведеним існування та правомірність факту належності позивачці трудової книжки серії НОМЕР_2 , а тому з метою усунення перешкод у реалізації нею свого права на підтвердження трудового стажу суд доходить висновку про можливість задоволення вимог в цій частині.

Таким чином, належність позивачці трудової книжки перед судом доведена і у суду не виникає ніяких сумнівів з приводу правомірності зазначених вимог, а задоволення таких вимог сприятиме підтриманню публічного порядку в суспільстві та усуненню оспорюваності законних прав та інтересів позивачки, а відтак позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить з того, що такі витрати складаються з судового збору, який сплачений позивачкою за однією вимогою немайнового характеру в розмірі 992,40 грн. За загальним правилом за наслідками розгляду судом вимог про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документу судові витрати не відшкодовуються (ч. 7 ст. 294 ЦПК України). Натомість такий порядок визначений законом у випадку розгляду відповідних вимог в порядку окремого провадження. Разом з тим, згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною дев`ятою статті 141 ЦПК України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

За змістом ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а позивачкою сплачений судовий збір в мінімальному розмірі за однією вимогою немайнового характеру, а також ту обставину, що спір виник внаслідок розбіжностей у написанні прізвища позивачки в документах, в чому відсутня вина відповідача, то суд доходить висновку про відсутність підстав для відшкодування позивачці понесених судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 11-13, 81, 83, 89, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, треті особи: Катеринопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ), ПАТ «Черкаський шовковий комбінат», про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити частково.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) трудової книжки НОМЕР_2 , виданої 01.08.1979 року Черкаським шовковим комбінатом на ім`я « ОСОБА_2 », ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складений 23 січня 2023 року.

Головуючий: В.М. Скляренко