Рішення

від 17.01.2023 по справі 759/9953/22

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/9953/22

пр. № 2/759/805/23

17 січня 2023 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: П`ятничук І.В.,

за участі секретаря: Марус А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління капітального будівництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: Перша київська державна нотаріальна контора про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 18.08.2022 року звернувся до суду з позовом до Головного управління капітального будівництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: Перша київська державна нотаріальна контора про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії, яким просить визнати накладений арешт ГУ капітального будівництва виконавчого органу КМДА відповідно до листів № 046-201 від 06.03.1997 року та № 027-179 від 06.02.1995 року незаконними у зв`язку із відсутністю необхідності в накладенні такого арешту; зобов`язати Першу київську державну нотаріальну контору зняти арешт з нерухомого майна, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_1 а саме: житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , про що внести відповідний запис до державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна про що видати відповідний витяг.

Позов мотивує тим, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом виданого державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори являється власником житлового будинку а також прибудов та споруд що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

В лютому 2022 року з відповіді Першої київської державної нотаріальної контори, йому стало відомо, що 11 березня 1997 року Першою Київською державною нотаріальною конторою на підставі листа №046-201 від 06.03.1997 року Головного управління капітального будівництва Київської міської державної адміністрації на будинок АДРЕСА_3 було накладено арешт, реєстраційний номер обтяження: 1418397 (Архівний номер: 1615829КІЕV1, Архівна дата: 11.03.1997, Дата виникнення: 11.03.1997, № реєстру: 8841-22, коментарій вх. 934).

Зазначив, що з вказаної відповіді також було та встановлено, що 26.02.1995 року на підставі листа № 027-179 від 06.02.1995 року Головного управління капітального будівництва Київської міської державної адміністрації на будинок АДРЕСА_3 було накладено арешт, реєстраційний номер обтяження: 1418879 (Архівний номер: 1615826КІЕV1, Архівна дата: 17.10.1996, Дата виникнення: 26.02.1995, № реєстру: 1776-23).

Таким чином, в результаті накладення арешту на будинок АДРЕСА_1 , порушуються права позивача, щодо вільного володіння, користування та розпорядження майном, адже за наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна арешту за 1995 та 1997 роки він позбавлений можливості вчинити будь-які дії чи правочини щодо вказаного нерухомого майна.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 22 серпня 2022 року було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, подали до суду заяву, якою позовні вимоги підтримують, простять задовольнити та розгляд справи провести за їх відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, 14.12.2022 року направив до суду відзив, яким просить відмовити в задоволенні позову та розгляд справи провести за відсутності їхнього представника.

Третя особа в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляд справи повідомлялась належним чином.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 з надвірними прибудовами на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом виданого 21.08.1997 року Першою київською державною нотаріальною конторою (а.с. 14-15).

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 07.02.2022 року, 11 березня 1997 року Першою Київською державною нотаріальною конторою на підставі листа №046-201 від 06.03.1997 року Головного управління капітального будівництва Київської міської державної адміністрації на будинок АДРЕСА_3 було накладено арешт, реєстраційний номер обтяження: 1418397 (Архівний номер: 1615829КІЕV1, Архівна дата: 11.03.1997, Дата виникнення: 11.03.1997, № реєстру: 8841-22, коментарій вх. 934) (а.с. 20-21).

Крім того, з вказано вище реєстру вбачається, що 26.02.1995 року на підставі листа № 027-179 від 06.02.1995 року Головного управління капітального будівництва Київської міської державної адміністрації на будинок АДРЕСА_3 було накладено арешт, реєстраційний номер обтяження: 1418879 (Архівний номер: 1615826КІЕV1, Архівна дата: 17.10.1996, Дата виникнення: 26.02.1995, № реєстру: 1776-23).

Правонаступником Головного управління капітального будівництва Київської міської державної адміністрації на сьогодні є Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Листом від 21.01.2022 року Першою Київською державною нотаріальною конторою позивачу було повідомлено про неможливість зняття арешту з приватного будинку АДРЕСА_1 та рекомендовано звернутись до суду (а.с. 16).

Відповідно до ст. 19 ч.2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод». Високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

В силу ст.13 розділу І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

У справі Delcourt v. Belgium суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

У справі Bellet у. France суд зазначив, що статгя 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Як свідчить позиція суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Згідно статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч.1 і 5 ст. 41 Конституції України: кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Згідно зі ст. ст. 55, 124 Конституції України таст. З ЦПК України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, і будь-яка заінтересована особа має право в порядку, визначеному законом, звернутися до суду про захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 328 ЦК України чітко прописує, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

На сьогодні позивач має намір розпорядитися належним йому майном, проте через наявність арештів позбавлений можливості це зробити. Таким чином, арешт накладений на майно порушує право власності позивача.

Оскільки в зв`язку з накладенням арешту на майно, що належить позивачу, останній не має можливості вчиняти будь-які дії зі своїм майном, а тому позовні вимоги в частині скасування арешту з житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , підлягає задоволенню.

В частині позовних вимог про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії, яким просить визнати накладений арешт ГУ капітального будівництва виконавчого органу КМДА відповідно до листів № 046-201 від 06.03.1997 року та № 027-179 від 06.02.1995 року незаконними у зв`язку із відсутністю необхідності в накладенні такого арешту, суд вважає за необхідне відмовити в зв`язку з їх необґрунтованістю.

А тому позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України, ст.ст.6, ч. 13 ст. 7, 8-13, 18, 19,77-79, 89, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління капітального будівництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: Перша київська державна нотаріальна контора про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений 11 березня 1997 року Першою Київською державною нотаріальною конторою на підставі листа №046-201 від 06.03.1997 року Головного управління капітального будівництва Київської міської державної адміністрації на будинок АДРЕСА_4 , що на праві власності належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), реєстраційний номер обтяження: 1418397 (Архівний номер: 1615829КІЕV1, Архівна дата: 11.03.1997, Дата виникнення: 11.03.1997, № реєстру: 8841-22).

Скасувати арешт, накладений 26.02.1995 року на підставі листа № 027-179 від 06.02.1995 року Головного управління капітального будівництва Київської міської державної адміністрації на будинок АДРЕСА_4 , що на праві власності належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) реєстраційний номер обтяження: 1418879 (Архівний номер: 1615826КІЕV1, Архівна дата: 17.10.1996, Дата виникнення: 26.02.1995, № реєстру: 1776-23).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: І.В. П`ятничук