Постанова

від 30.11.2022 по справі 910/14949/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2022 р. Справа№ 910/14949/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Шапрана В.В.

Андрієнка В.В.

за участю секретаря судового засідання Зорі В.С.

за участю представників сторін згідно з протоколом судового засідання

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех-Імпульс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2021

у справі № 910/14949/21 (суддя - Паламар П.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех-Імпульс"

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" Запорізької області

про зміну договору,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

8 травня 2020 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тех-Імпульс" м. Києва та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" м. Києва в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" Запорізької області укладено договір поставки № 20/05/86, згідно з умовами якого позивач зобов`язався поставити відповідачу штамп для вирубки днища КТРОф-0,2 кр.1101.047 СБ та штамп для формовки КТРОф-0,2 кр.1104.032 СБ загальною вартістю 2166000 грн., а останній - прийняти та оплатити вартість указаної продукції на умовах контракту.

Відповідно до п. 5.1. договору строк поставки продукції був встановлений до 30 вересня 2020 р. Додатковою угодою № 2 від 28 жовтня 2020 р. сторони подовжили граничний строк поставки продукції до 15 грудня 2020 р.

Однак і в узгоджений строк зобов`язання з поставки продукції не виконані.

29 липня 2021 р. позивач звернувся до відповідача з пропозицією внести зміни до договору поставки № 20/05/86 від 8 травня 2020 р. в частині продовження строку поставки продукції до 1 квітня 2020 р., склавши додатку угоду № 4 до цього договору та надіславши відповідачу її примірники.

Вимоги про внесення змін до договору обґрунтовані позивачем наявністю форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), які були спричинені запровадженням на території України карантину на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 р. "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", а саме: зупинкою виробництва у виробника продукції - Товариства з обмеженою відповідальністю "Зазоснастка", оскільки у того погіршилася епідеміологічна ситуація на підприємстві. '

Відповідач у ві`дзиві на позовну заяву зазначив, що з ініціативи позивача двічі продовжувався строк поставки продукції за договором, останній раз до 15.12.2020, проте і в указаний строк постачальний продукцію не поставив і продовжує ухилятися від виконання зобов`язань за договором. Продовження строку виконання зобов`язання повинно відбуватися до спливу установленого договором строку, тоді як на час чергового звернення позивача з листом № 1512-001 від 15 грудня 2020 р. строк поставки продукції сплив, що унеможливлює його продовження.

Крім того, у зв`язку з тривалим простроченням поставки продукції заявник повідомив позивача у березні 2021 р. про розірвання договору поставки № 20/05/86 від 8 травня 2020 р.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2021 у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех-Імпульс" м. Києва відмовлено, з огляду на те, що договір поставки був укладений після запровадженням на території України карантинних заходів, вплив яких на відносини сторони повинні були передбачити. Наданий до матеріалів справи висновок Торгово-промислової палати України про істотну зміну обставин № 1795/1.2 від 6 липня 2021 р. сам по собі не є підставою, що має враховуватись договірними сторонами для зміни існуючих між ними зобов`язань.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про відсутність істотної зміни обставин, з огляду на те, що висновком ТПП України від 06.07.2021 № 1795/1.2 підтверджено наявність форс мажорних обставин з грудня 2020 по березень 2021, що призвели до неможливості своєчасного виконання постачальником зобов`язань за договором поставки, і такий висновок є підставою для зміни зобов`язання між сторонами в силу положень статті 652 ЦК України

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" Запорізької області не погоджується з вдоводами, викладеними в апеляційній скарзі, вважає, що висновком ТПП від 06.07.2021 № 1795/1.2 підтверджуються обставини непереборної сили (форс мажорні обставин), які можуть враховуватись лише для звільнення від відповідальності боржника за невиконання зобов`язань на період їх дії, а не обставин, передбачених законом для зміни договору.

Обставини справи, встановлені судом першої та апеляційної інстанцій у даній справ

Здійснивши перевірку застосування судом першої інстанцій норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, оцінивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення без задоволення цієї скарги з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, а саме: особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України непереборною силою є надзвичайні і невідворотні обставини, за умов настання яких виконання договірних зобов`язань є неможливим.

На відміну від форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які роблять неможливим виконання зобов`язання в принципі, істотна зміна обставин є оціночною категорією, яка полягає у розвитку договірного зобов`язання таким чином, що виконання такого зобов`язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов`язання.

Подібна позиція щодо суті істотної зміни обставин була викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/15484/17.

Стаття 652 ЦК містить приписи для ситуацій, коли сторона об`єктивно може виконати зобов`язання, проте внаслідок зміни обставин таке виконання втрачає для неї сенс, або кінцевий результат буде не тим, на який вона розраховувала на початку. В цьому разі виникає потреба зміни умов зобов`язання (договору) до змінених суттєвим чином обставин.

За змістом статті 652 ЦК передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відповідно до ч.2 ст. 652 ЦК, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених ч.4 цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК, ч. 2 ст. 218 ГК та ст. 14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об`єктивно унеможливлюють виконання особою зобов`язань за умовами договору, обов`язків, передбачених законодавством.

Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести.

Втім, ці норми, які регулють настання форс мажорних обставин (ст.617 ЦК Украни, ст. 218 ГК України), та підстави для зміни або розірвання договору ( ст. 652 ЦК України) не можуть бути застосовані одночасно до спірних правовідносин.

Подібна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду від 12.07.2021 у справі № 912/3323/20.

Суд першої інстанції правильно вказав, що закон пов`язує можливість зміни або розірвання договору одночасно з наявністю істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, та з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК, при істотній зміні обставин, з яких сторони виходили, укладаючи договір.

Договір поставки № 20/05/86 укладено 8 травня 2020 під час запровадження карантину і сторони договору повинні врахувати цю обставину при його укладенні.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що запровадження карантину на території України не є істотною обставиною для виконання сторонами договору, укладеного під час карантину.

Суб`єкти господарювання укладають договори на різних, погоджених ними умовах і здійснюють господарську діяльність на власний ризик.

Суд звертає увагу, що однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Отже, здійснюючи господарську діяльність особа приймає як сприятливі наслідки такої господарської діяльності, так і несприятливі, а тому, укладаючи договір після введення карантину повинен був здійснювати власний комерційний розрахунок з урахуванням цієї обставини і оцінити можливості виконання ним зобовязання.

Прорахунки субєктів господарювання своїх реальних можливостей відносяться до комерційного ризику.

У пункті 6.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17 викладена позиція, що здійснюючи підприємницьку діяльність особа (у даному випадку, позивач) має усвідомлювати, що така діяльність пов`язана з власним ризиком, заснованим на власному комерційному розрахунку наслідків здійснення відповідних дій, ризиків настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення чи утримання від таких дій.

Щодо Висновку ТПП України від 06.07.2021 № 1795/1.2, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні " обов`язковими для застосування на всій території України є методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень;

- водночас названий Закон не містить положень щодо наявності у торгово-промислової палати повноважень з видачі висновків на підтвердження істотної зміни обставин, якими сторони керувалися під час укладення договорів.

Відповідний правовий висновок Верховного Суду викладено в постановах від 03.09.2020 у справі № 910/15637/19, від 10.09.2020 у справі № 910/13436/19.

Отже, апелянт встановивши обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини, передбачені ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні"), правові наслідки яких, визначені ст. 617 ЦК України, помилково ототожнив вказані обставини з істотною зміною обставин у розумінні положень ст. 652 ЦК України.

Викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними.

Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, дав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи, обставини, які мають значення по справі, судом установлені вірно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено.

Відповідно до ст. 276 ГПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин справи апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувану ухвалу - слід залишити без змін.

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех-Імпульс"залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2021 у справі № 910/14949/21 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/14949/21 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України

Повний текст постанови складено 20.01.2023

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді В.В. Шапран

В.В. Андрієнко