Постанова

від 17.01.2023 по справі 912/849/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2023 року м. Дніпро Справа № 912/849/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Коваль Л.А.

при секретарі судового засідання: Радіновському Р.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Сєвєрянін"

на рішення Господарського суду Кіровоградської області (суддя Тимошевська В.В.) від 08.07.2022р. у справі № 912/849/21

за позовом виконувача обов`язків керівника Знам`янської окружної прокуратури (вул. Братів Лисенків, 5, м. Знам`янка, Кіровоградська область) в інтересах держави в особі:

1. Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (вул. Академіка Корольова, 26, м. Кропивницький, 25030)

2. Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (вул. Центральна, 24, с. Суботці Кропивницького району Кіровоградської області, 27444)

до відповідача Селянського (фермерського) господарства "Сєвєрянін" (вул. Центральна, 54, с. Мошорине Кропивницького району Кіровоградської області, 27453)

про визнання недійсною додаткової угоди, скасування державної реєстрації та зобов`язання повернути земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

Виконувач обов`язків керівника Знам`янської місцевої прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (далі - ГУ Держгеокадастру, позивач 1) та Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (далі - Суботцівська сільська рада, позивач 2) звернувся до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Селянського (фермерського) господарства "Сєвєрянін" (далі - СФГ "Севєрянін", відповідач) про наступне:

- визнати недійсною додаткову угоду від 26.06.2018 укладену між ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області та Селянським (фермерським) господарством "Сєвєрянін" про поновлення договору оренди землі від 07.10.2009 загальною площею 23 га, з кадастровим номером 3522284200:02:000:9059, яка знаходиться на території Мошоринської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області;

- визнати недійсною додаткову угоду, що укладена за рішенням суду від 18.11.2020, що набрало законної сили 16.12.2020 року між Мошоринською сільською радою та Селянським (фермерським) господарством "Сєвєрянін" про внесення змін до договору оренди землі від 07.10.2009 загальною площею 23 га, з кадастровим номером 3522284200:02:000:9059, яка знаходиться на території Мошоринської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області;

- зобов`язати Селянське (фермерське) господарство "Сєвєрянін" (ідентифікаційний код 31960218, вул. Центральна, 54, с. Мошорине, Кропивницький район, Кіровоградська область) повернути шляхом складання акту приймання-передачі в комунальну власність Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області земельну ділянку загальною площею 23 га з кадастровим номером 3522284200:02:000:9059, яка знаходиться на території Мошоринської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 21.04.2021 замінено Знам`янську місцеву прокуратуру її правонаступником - Знам`янською окружною прокуратурою.

18.01.2022 та 03.02.2022 на адресу Господарського суду Кіровоградської області надійшла заява Прокурора про зміну предмета позову, відповідно до якої Прокурор просив:

- скасувати державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки кадастровий номер 3522284200:02:000:9059, площею 23 га, що здійснена виконавчим комітетом Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, на підставі додаткової угоди про поновлення договору оренди землі б/н від 26.06.2018, укладеної між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та СФГ "Сєвєрянін", про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис: 16987804, припинивши речове право - право оренди земельної ділянки кадастровий номер 3522284200:02:000:9059, площею 23 га;

- зобов`язати Селянське (фермерське) господарство "Сєвєрянін" повернути в комунальну власність Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області земельну ділянку загальною площею 23 га з кадастровим номером 3522284200:02:000:9059, яка знаходиться на території Мошоринської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області шляхом складання акту приймання - передачі.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 08.07.2022р. у справі № 912/849/21:

- позовні вимоги задоволено частково;

- скасовано державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки кадастровий номер 3522284200:02:000:9059, площею 23 га, що здійснена на підставі додаткової угоди про поновлення договору оренди землі б/н від 26.06.2018 між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та Селянським (фермерським) господарством "Сєвєрянін", про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис: 16987804, припинивши речове право - право оренди земельної ділянки кадастровий номер 3522284200:02:000:9059, площею 23 га.;

- зобов`язано Селянське (фермерське) господарство "Сєвєрянін" (код ЄДРПОУ 31960218, вул. Центральна, 54, с. Мошорине, Кропивницький район, Кіровоградська область) повернути в комунальну власність Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (ідентифікаційний код 04365106, вул. Центральна, 24, с. Суботці Кропивницького району Кіровоградської області, 27444) земельну ділянку загальною площею 23 га з кадастровим номером 3522284200:02:000:9059, яка знаходиться на території Мошоринської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області шляхом складання акту приймання - передачі;

- у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсною додаткової угоди, що укладена за рішенням суду від 18.11.2020 у справі № 912/2810/20, відмовлено;

- стягнуто з Селянського (фермерського) господарства "Сєвєрянін" (код ЄДРПОУ 31960218, вул. Центральна, 54, с. Мошорине, Кропивницький район, Кіровоградська область) на користь прокуратури Кіровоградської області (реквізити отримувача: 25006, м. Кропивницький, вул. Верхня Пермська, 4, код ЄДРПОУ 02910025, р/р UА848201720343100001000004600 в банку - Державна Казначейська служба України, м. Київ МФО 820172) 4 540,00 грн. судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Селянське (фермерське) господарство "Сєвєрянін", в якій посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 08.07.2022р. у справі № 912/849/21 в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує наступне:

- позивачем при поданні заяви про зміну предмету позову змінювався одночасно предмет і підстави позову, що є грубим порушенням норм процесуального права;

- у керівника Знам`янської місцевої прокуратури відсутні повноваження для пред`явлення позову, оскільки захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор, яким не було дотримано ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» при пред`явленні позову;

- ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області 29.10.2018 року зверталось до ГТУ юстиції у Кіровоградській області зі скаргою на рішення про державну реєстрацію змін до іншого речового права (копія скарги - в матеріалах справи). Наказом Міністерства юстиції України від 21.12.2018 року № 4719/7 відмовлено в задоволенні скарги ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 29.10.2018 року у зв`язку з тим, що скарга не містить обставин, якими скаржник обгрунтовує свої вимоги (копія - в матеріалах справи). Вищезазначене підтверджує той факт, що відповідний суб`єкт владних повноважень здійснював самостійно захист інтересів держави (ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області - позивача), а отже враховуючи норми чинного Закону України Про прокуратуру у прокурора відсутні підстави для звернення до суду з позовом;

- фактично суд прийшов до висновків, що додаткова угода від 26.06.2018 має бути визнана неукладеною, в зв`язку з тим, що відповідачем не дотримано положень ч. 1 -5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", водночас при укладенні оспорюваної Додаткової угоди сторони не керувались і не мали керуватись положеннями ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", адже сторони правочину вносили зміни в діючий договір оренди землі, керуючись статтями 15, 122 Земельного кодексу України та ст. 30 Закону України Про оренду землі, які не передбачають спеціальної процедури звернення до органу з листом-повідомленням та доданим проектом угоди;

- в даній справі в задоволенні всіх клопотань відповідача у справі судом відмовлено, і майже всі клопотання розглянуті протокольними ухвалами без належних обгрунтувань підстав відмови суду в задоволенні письмових клопотань. Відтак судом при розгляді клопотань порушено норми процесуального права.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.11.2022р. поновлено Селянському (фермерському) господарству "Сєвєрянін" строк подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 08.07.2022р. у справі № 912/849/21, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства "Сєвєрянін" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 08.07.2022р. у справі № 912/849/21, зупинено дію рішення Господарського суду Кіровоградської області від 08.07.2022р. у справі № 912/849/21, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 12.12.2022р.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2022р. розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 17.01.2023р.

Заступник керівника Знам`янської місцевої прокуратури у відзиві на апеляційну скаргу проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, прийнятим у відповідності до фактичних обставин справи та з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а апеляційну скаргу апелянта безпідставною, посилаючись при цьому на доведення матеріалами справи неукладення ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 07.10.2009р. та відсутність у відповідача правових підстав для використання спірної земельної ділянки.

У судовому засіданні представник Дніпропетровської обласної прокуратури підтримав доводи Знам`янської місцевої прокуратури та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Суботцівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області надіслала до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким також просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Відповідач (апелянт) та інши учасники справи наданим їм правом участі у судовому засіданні не скористалися та не забезпечили явку в судове засідання своїх повноважних представників, про час та місце судового засідання були повідомлені апеляційним судом належним чином, що підтверджується відповідними матеріалами справи.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання апеляційним судом не визнавалася обов`язковою, а неявка представників відповідача та інших учасників справи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті у відсутності представників останніх.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника прокуратури, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 07.10.2009 між Знам`янською районною державною адміністрацією (орендодавець) та СФГ "Сєвєрянін" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення за кадастровим номером 3522284200:02:000:9059, загальною площею 23 га, у тому числі 23 га рілля, яка знаходиться на території Мошоринської сільської ради (том І а.с. 51-58).

Договір укладено строком на 10 років та передбачено переважне право орендаря на поновлення договору на новий строк (пункт 8 договору).

Договір оренди землі зареєстровано у Знам`янському міськрайонному відділі КРФ ДП "Центр ДЗК" від 07.10.2009 за №040937100033.

12.11.2019 ГУ Держгеокадастру звернулось до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області з повідомленням щодо виявлення ознак можливого злочину, в якому зазначено про те, що при здійснені моніторингу діючих договорів оренди землі було виявлено факт поновлення договорів, укладених між Знам`янською районною державною адміністрацією та СФГ "Сєвєрянін", при тому, що ГУ Держгеокадастру не укладало додаткових угод про поновлення договорів (том І а.с. 33). У повідомленні зазначено про можливий факт підроблення додаткових угод про поновлення договорів оренди.

До вказаного повідомлення додано копію доповідної записки начальника Відділу договірної роботи юридичного управління ГУ Держгеокадастру від 07.11.2019, копію наказу ГУ Держгеокадастру від 26.06.2018 № 11-4087/14-18/СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність", Інформацію з Державного реєстру речових прав (том І а.с. 34-39).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав станом на 07.11.2019 за СФГ "Сєвєрянін" зареєстровано право оренди на земельну ділянку кадастровий номер 3522284200:02:000:9059 зі строком дії до 07.10.2026 на підставі додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 26.06.2018 та наказу ГУ Держгеокаадстру від 26.06.2018 № 11-4087/14-18-СГ.

16.11.2019 у Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження 12019120160002094 за повідомленням ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області (том І а.с. 40).

В ході досудового розслідування у СФГ "Сєвєрянін" було вилучено оригінал додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 07.10.2009, що датована 26.06.2018, за змістом якої СФГ "Сєвєрянін" продовжено строк дії договору оренди землі до 07.10.2026 року (том І а.с. 71). Згідно реквізитів, вказана додаткова угода підписана в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області Рибаком І.Ф.

За інформацією ГУ Держгеокадастру, наданій органам поліції, у період з 18.06.2018 по 02.07.2018 на в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області Рибака І.Ф. покладено виконання обов`язків начальника на період відпустки Зінченка І.І. (наказ ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 12.06.2018 №216-к). Станом на 26.06.2018 в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області мав повноваження на прийняття наказів про поновлення договорів оренди землі та укладання додаткових угод до договорів оренди землі та мав право підпису. (том І а.с. 44-48).

Відповідно до протоколу допиту свідка від 17.12.2019 у кримінальному провадженні ОСОБА_1 пояснено, що підписи на додаткових угодах від 26.06.2018 не його (том І а.с. 72).

У протоколі допиту свідка ОСОБА_2 , голови СФГ "Сєвєрянін" від 16.12.2019 останнім зазначено про звернення у квітні-травні 2018 року до ГУ Держгеокадастру із заявою про поновлення договорів оренди землі та про отримання трьох екземплярів додаткових угод про поновлення договору, які вже мали відбитки печатки ГУ Держгеокадастру (том І а.с. 68-70).

За висновком експерта Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 174/175/278/20-27 від 02.04.2020 підпис від імені Рибака І.Ф. в додатковій угоді від 26.06.2018 про поновлення договору оренди землі на земельну ділянку із кадастровим номером 3522284200:02:000:9059 загальною площею 23 га виконаний не самим ОСОБА_1 , а іншою особою (том І а.с. 73-79).

Знам`янська місцева прокуратура звернулась до ГУ Держгеокадастру із запитом від 17.08.2020 про надання документів щодо всіх укладених додаткових угод, у тому числі щодо земельної ділянки за кадастровим номером 3522284200:02:000:9059, та про надання відомостей про вжиття заходів з метою визнання недійсними додаткових угод і повернення СФГ "Сєвєрянін" земельних ділянок та про наявність заперечень щодо подання відповідних позовів прокурором (том І а.с. 62-63).

В листі від 21.08.2020 ГУ Держгеокадастру повідомлено прокуратуру про те, що СФГ "Сєвєрянін" у встановлений строк за поновленням договору оренди земельної ділянки площею 23,0000 га не зверталось, Управління листом від 15.10.2019 повідомило СФГ "Сєвєрянін" про припинення договору оренди землі, наказ, на підставі якого внесено до реєстру запис про поновлення договору, не стосується питанню поновлення договору, про факт можливої підробки документів повідомлено поліцію, ГУ Держгеокадастру не заперечує з приводу подання прокуратурою позовів (том І а.с. 64-65).

До вказаної відповіді додано: лист-повідомлення ГУ Держгеокадастру від 15.10.2019, адресований СФГ "Сєвєрянін" про заперечення в поновленні договору оренди землі та про підписання акта повернення земельної ділянки; наказ ГУ Держгеокадастру від 26.06.2018 № 11-4087/14-18-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" (том І а.с. 66, 67).

На запит прокуратури від 11.08.2020 Знам`янською ДПІ повідомлено про відсутність за період 2018-2020 роки випадків несвоєчасної сплати СФГ "Сєвєрянін" орендної плати, у тому числі, за земельну ділянку кадастровим номером 3522284200:02:000:9059 та надано копії податкових декларацій (том І а.с. 80-85).

Згідно рішення Господарського суду Кіровоградської області від 18.11.2020 у справі № 912/2810/20 за позовом СФГ "Сєвєрянін" до Мошоринської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області визнано укладеною додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 07.10.2009, зареєстрованого від 07.10.2009 за №040937100033 (том І а.с. 86-91).

Листом від 05.01.2021 прокуратура повідомила Суботцівську сільську раду про кримінальне провадження за фактом підроблення додаткових угод до договорів оренди землі та витребувала інформацію і поставила питання щодо правової позиції стосовно підроблення додаткових угод до договорів оренди, незаконного користування СФГ "Сєвєрянін" земельними ділянками та про вжиття заходів щодо повернення земельних ділянок у комунальну власність (том І а.с. 42).

20.01.2021 прокуратура звернулась до Суботцівської сільської ради з листом, в якому роз`яснено про право сільської ради самостійно подати позов з метою захисту інтересів держави у спірних правовідносинах та запитано щодо наявності заперечень сільської ради на подання позову прокурором (том І а.с. 93).

З аналогічним за змістом листом прокуратура звернулась до ГУ Держгеокадастру (том І а.с. 99).

В листі від 27.01.2021 Суботцівською сільською радою повідомлено прокуратуру про те, що на даний час триває процедура реорганізації шляхом приєднання до Суботцівської сільської ради, у тому числі, Мошоринської сільської ради; вказано, що рішенням сільської ради від 04.06.2020 було відмовлено СФГ "Сєвєрянін" в поновленні договорів оренди землі, у тому числі за кадастровим номером 3522284200:02:000:9059, викладено прохання звернутись прокурора з позовом про повернення земельної ділянки (том І а.с. 94-98).

19.01.2021 та 21.01.2021 прокуратурою направлено ГУ Держгеокадастру та Суботцівській сільській раді повідомлення в порядку п. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" (том І а.с. 100-103).

На запит прокуратури від 22.02.2021 ГУ Держгеокадастру надано інформацію з відповідними документами про передачу земельних ділянок, у тому числі за кадастровим номером 3522284200:02:000:9059, у комунальну власність (том І а.с. 104-111).

Вищенаведені обставини і сталі підставою для пред`явлення Знам`янською місцевою прокуратурою даного позову у господарському суді.

Задовольняючи позовні вимоги прокуратури місцевий господарський суд виходив з того, що додаткова угода від 26.06.2018 між Головним управлінням Держгеокадастру та СФГ "Сєвєрянін" про поновлення договору оренди землі від 26.06.2018 не підписувалася зі сторони Головного управління Держгеокадастру, а тому договір оренди землі є припиненим з 07.10.2019, що є підставою для скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки кадастровий номер 3522284200:02:000:9059 та повернення її законому власнику, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Так, за ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Земельний кодекс України передбачає, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом (ч.ч. 1, 8, 9 ст. 93).

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125).

Законом України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13).

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону (ч. 2 ст. 16 Закону).

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права. (ч. 1 ст. 19 Закону).

Договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено (ч. 1 ст. 31 Закону).

У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця (ч. 1 ст. 34).

Поновлення договорів оренди землі здійснюється в порядку, передбаченому статтею 126-1 Земельного кодексу України (ст. 32-2 Закону).

Відповідно до абзацу четвертого розділу ІХ Перехідних положень Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України № 340-IX від 05.12.2019, який набрав чинності з 15.07.2020), правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Положеннями ст. 33 Закону України "Про оренду землі", які діяли станом на дату укладення договору оренди землі від 07.10.2009, визначались наступні умови поновлення договору оренди землі:

"Після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.".

Поряд з цим, на дату, яка відповідає даті додаткової угоди від 26.06.2018 та даті реєстрації змін до іншого речового права 08.10.2018, діяли положення ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції Закону України від 17.02.2011 N 3038-VI, якими передбачалось наступне:

"По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку." (ч.ч. 1-8).

Згідно ч.ч. 1, 2, 4 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Частиною 3 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно вимог ч. ч.1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України).

За правилами Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. (ч.ч. 1-4 ст. 13).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 14).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 236).

Як встановлено матеріалами справи, СФГ "Сєвєрянін" набуто право оренди на земельну ділянку за кадастровим номером 3522284200:02:000:9059 на підставі договору оренди землі від 07.10.2009.

Строк дії вказаного договору до 07.10.2019, а отже на дату реєстрації іншого речового права щодо строку дії оренди до 07.10.2026 на підставі додаткової угоди від 26.06.2018, строк дії основного договору ще не закінчився.

Наведене надає підстави для висновку про можливість реалізації переважного права на поновлення договору оренди землі в порядку ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції Закону України від 17.02.2011 N 3038-VI.

У відповідності до змін, внесених до земельного законодавства України, та з утворенням територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №5, повноваження по розпорядженню землями сільськогосподарського призначення державної форми власності було передано органам Держгеокадастру.

Відповідно до ст. 770 Цивільного кодексу України, у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.

Отже, на дату реєстрації іншого речового права орендодавцем землі, що отримана СФГ "Сєвєрянін" в оренду за договором, було ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Матеріали справи містять копії листів-звернень СФГ "Сєвєрянін" до ГУ Держгокадастру, які надано відповідачем до справи згідно клопотання від 23.02.2022 (том ІІ а.с. 78-92), серед яких лист від 21.02.2018 про внесення змін до договору, у тому числі, в частині строку його дії (продовжити на 7-10 років).

Поряд з цим, в матеріалах справи відсутні докази прийняття ГУ Держгеокадастру рішення про поновлення договору в порядку ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції Закону України від 17.02.2011 N 3038-VI.

Наказ ГУ Держгеокадастру від 26.06.2018 № 11-4087/14-18-СГ, на підставі якого внесено зміни до запису про інше речове право та копія якого долучена до матеріалів справи, за своїм змістом стосується затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та надання у власність земельної ділянки площею 2,0000 га громадянину ОСОБА_3 (том І а.с. 67).

Згідно висновку експерта Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №174/175/278/20-27 від 02.04.2020 підпис від імені ОСОБА_1 (в.о. начальника управління ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області) в додатковій угоді від 26.06.2018 про поновлення договору оренди землі на земельну ділянку із кадастровим номером 3522284200:02:000:9059 загальною площею 23 га виконаний не самим ОСОБА_1 , а іншою особою.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відтак, експертиза, проведена у кримінальному провадженні за постановою слідчого, є судовою, і її висновки повинні оцінюватися господарським судом у сукупності з іншими доказами на загальних підставах відповідно до вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.

Вказана експертиза проведена за постановою слідчого (том ІІ а.с. 47-51), експерт попереджений про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України, висновок експерта містить інформацію щодо предмета доказування у даній справі (підписання додаткової угоди), документи досліджувались в оригіналі, при досліджені використано вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки підписів і почерку ОСОБА_1 .

За вказаних обставин суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про доведення обставин не підписання в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області додаткової угоди від 26.06.2018 про поновлення договору оренди землі від 07.10.2009.

Виходячи з положень ст. 207 Цивільного кодексу України, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

За правилами ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно, у разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено. Велика Палата Верховного Суду у пункті 7.21 постанови від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц звернула увагу на те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

У випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Наявність підпису свідчить про волевиявлення сторін договору і саме волевиявлення є важливим чинником, без якого неможливо вчинення правочину, а підписання договору невстановленою особою не підтверджує його укладення.

Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними, зокрема, у постанові Верховного Суду від 15.09.2020 р. у справі № 902/784/17.

З підстав викладеного додаткова угода від 26.06.2018 про поновлення договору оренди землі від 07.10.2009 є неукладеною.

Наведений висновок відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 01.06.2022 у справі № 912/642/20 з подібних правовідносин.

За вимогами ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката та інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Відповідно до абзаців 1, 2 ч. 1 ст. 26 вказаного Закону, за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав. Відомості про речові права на земельну ділянку, похідні від права власності, що припиняються після завершення строку дії відповідного договору, містяться в Державному реєстрі прав з дня державної реєстрації набуття речового права до дня закінчення строку дії договору, що обраховується відповідно до Цивільного кодексу України. Після закінчення строку дії договору державна реєстрація речового права припиняється за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав.

Як встановлено судом, державна реєстрація речового права СФГ "Сєвєрянін" - права оренди земельної ділянки за кадастровим номером 3522284200:02:000:9059 зі строком дії до 07.10.2026 на підставі додаткової угод про поновлення договору оренди землі від 26.06.2018 здійснена за відсутності укладеної додаткової угоди.

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 02.07.2019 у справі N 48/340, відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи.

Отже, як вірно вказано судом першої інстанції, скасування державної реєстрації речового права, яке неправомірно зареєстровано за іншою особою, є ефективним способом відновлення порушеного права на землю.

Спір про скасування рішення та/або запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно за іншою особою є цивільно-правовим та залежно від суб`єктного складу має бути вирішений за правилами цивільного або господарського судочинства. Відповідний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного суду від 04.12.2019 по справі №823/588/16.

За вимогами ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

З підстав викладеного, позовні вимоги Прокурора про скасування державної реєстрації іншого речового права - права оренди земельної ділянки кадастровий номер 3522284200:02:000:9059, площею 23 га, що здійснена на підставі додаткової угоди про поновлення договору оренди землі б/н від 26.06.2018 між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та СФГ "Сєвєрянін", про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис: 16987804, припинивши речове право - право оренди земельної ділянки кадастровий номер 3522284200:02:000:9059, площею 23 га, є обґрунтованими та вірно задоволенні місцевим господарським судом.

Отже, матеріалами справи підтверджується відсутність факту поновлення договору оренди землі від 07.10.2009 в порядку ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції Закону України від 17.02.2011 N 3038-VI.

Також, з буквального тлумачення положень ч. 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції станом на 07.10.2009 слідує, що у зазначеному вище випадку договір "підлягає" поновленню.

Тобто, вказаними нормами законодавства не передбачалось автоматичного поновлення договорів оренди землі, а реалізація права на поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін можлива лише за наявності рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Наведена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20.11.2012 у справі №44/69. Вказаної позиції дотримується Верховний Суд в постановах від 24.01.2019 у справі № 904/869/18, від 29.03.2019 у справі № 910/1335/17.

Між тим, в матеріалах справи відсутні докази наявності рішення відповідного органу про поновлення договору оренди землі від 07.10.2009.

За вказаних обставин суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що договір оренди землі від 07.10.2009 є припиненим внаслідок закінчення строку його дії, а тому земельна ділянка підлягає поверненню орендодавцю згідно ст. 34 Закону України "Про оренду землі".

Матеріалами справи також підтверджується, що земельну ділянку з кадастровим номером 3522284200:02:000:9059 передано ГУ Держгеокадастру згідно акта від 09.12.2020 приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність Суботцівської сільської ради.

Отже, земельна ділянка за кадастровим номером 3522284200:02:000:9059 підлягає поверненню саме Суботцівській сільській раді, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в частині зобов`язання СФГ "Сєвєрянін" повернути земельну ділянку Суботцівській сільській раді.

При цьому, колегія суддів апеляційного суду відхиляє доводи відповідача щодо відсутності підстав для представництва інтересів держави Прокурором, у даному випадку.

Так, згідно п. 3 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (абз. 1, 2 ч.4 ст.23 цього ж Закону).

"Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор, серед іншого, звертається до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави в позовній, чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

При цьому, як визначено в рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999, інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

За ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Як встановлено матеріалами справи, земельна ділянка з кадастровим номером 3522284200:02:000:9059 передана ГУ Держгеокадастру згідно акта від 09.12.2020 приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність Суботцівської сільської ради.

Отже, вказана земельна ділянка перебуває у комунальній власності розпорядником якої є Суботцівська сільська рада.

За вказаних обставин, Прокурором правомірно визначено позивачем за поданим позовом Суботцівську сільську раду.

Окрім того, відповідно до статті 188 Земельного кодексу України, державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Згідно зі статтею 187 Земельного кодексу України, контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

У статті 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" також встановлено, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Відповідно до пункту 1 Положення про державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 (далі Положення) центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).

Основними завданнями Держгеокадастру є: реалізація державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах; за проведенням землеустрою; виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою; дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Держгеокадастр в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів Мінагрополітики видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

Враховуючи викладене, органи Держгеокадастру можуть виконувати, зокрема, дві абсолютно різні функції, а саме:

- функції розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності від імені власника, яким є держава Україна, з усіма повноваженнями власника на захист права власності;

- функції органу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.11.2018 у справі № 920/1/18, від 05.02.2019 у справі № 910/7813/18.

Поряд із цим, відповідно до пункту 7 вказаного Положення Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 № 333, ГУ Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру і їй підпорядковане. Відповідно до пункту 3 цього положення завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Також, слід зазначити, що станом на 26.06.2018, тобто на дату підроблення додаткової угоди до договору оренди землі, а також станом на 18.11.2020 на момент ухвалення Господарським судом рішення у справі № 912/2810/20, яким визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 07.10.2009, розпорядником спірної земельної ділянки було ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, яке і має бути одним із позивачів в даній справі.

Таким чином, Прокурором також правомірно визначено позивачем у даній справі Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Крім цього, правовідносини, що пов`язані з очевидним порушенням встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження землями сільськогосподарського призначення із порушенням встановленого порядку надання земель в оренду, становлять суспільний, публічний інтерес.

Відповідно до правової позиції, наведеної у постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі № 915/20/18, за якою "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації. Таким чином інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади, а також захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке, зокрема направлене на виконання функцій держави на конкретній території. Інтереси держави у сфері захисту земельних правовідносин полягають у забезпеченні правомірного обігу майнових прав на земельні ділянки, додержання законодавчого порядку їх відчуження, а також у визнанні та захисту законних форм землекористування.

Матеріалами справи підтверджується, що Прокурор неодноразово звертався до Суботцівської сільської ради та до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з повідомленням про порушення інтересів держави у зв`язку з наявністю підробки підпису на додатковій угоді, а також надіслав вказаним позивачам повідомлення в порядку п. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Однак, зазначеними органами не вжито жодних заходів позовного характеру по відновленню інтересів держави у сфері землекористування, відтак у Прокурора були усі, передбачені чинним законодавством України підстави для звернення з позовом у даній справі в особі визначених позивачів.

Не знайшли свого підтвердження і доводи відповідача щодо здійснення позивачем при подачі заяви про зміну предмету позову зміни одночасно предмету і підстави позову.

Так, відповідно до частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондує із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Щодо досліджуваної справи, як було вказано вище, додаткова угода про поновлення договору оренди землі б/н від 26.06.2018, укладена між Головним управліннямДержгеокадастру у Кіровоградській області та СФГ Сєвєрянін є не вчиненою (неукдаденою).

Відтак, ефективним способом захисту порушеного права є застосування інструменту, передбаченого, ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме: скасування державної реєстрації права оренди спірної земельної ділянки та повернення цієї земельної ділянки законому власнику.

При цьому, первісні підстави позову у даній справі та обставини, якими обгрунтовуються позовні вимоги залишилися незмінними. Позовні вимоги були доповнені новими обставинами, на яких грунтуються вимоги про неукладеність додаткової угоди від 26.06.2018 та обгрунтування необхідності скасування державної реєстрації речового права оренди щодо спірної земельної ділянки та повернення цієї земельної ділянки власнику.

Отже, за заявою Прокурора у справі № 912/849/21 було здійснено зміну предмету позову, при цьому, первісні основні підстави позову Прокурор залишив незмінними та доповнив їх новими обставинами і вимогами, що є безпосередньо пов`язаними з основними підставами позову та є похідними від основної позовної вимоги.

Приписи ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України надають особі право самостійно визначити спосіб захисту для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право, в тому числі, і шляхом обрання самостійно предмету позову для реалізації такого права на захист.

Таким чином, Прокурор використав своє право щодо можливості зміни предмета спору, шляхом подачі відповідної заяви, і на власний розсуд визначив предмет спору.

З огляду на викладене, колегія суддів встановила, що позивач у заяві про зміну предмету позову матеріально-правових підстав позову не змінив, а доповнив позов новими обставинами при збереження первісних обставин, що не може свідчити про зміну підстав позову.

Не вбачає колегія суддів і порушень судом норм процесуального права під час розгляду справи, зокрема внаслідок відмови у задоволенні клопотань відповідача, які вирішувалися усними ухвалами, що передбачено процесуальним законом.

До того-ж, в силу ч. 2 ст. 277 ГПК України, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи, чого, у даному випадку, апеляційним судом не встановлено.

З урахуванням усього вищенаведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, оскаржуване рішення відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Кіровоградської області у даній справі від 08.07.2022р. відсутні.

Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 6 810,00грн. слід покласти на останнього.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Сєвєрянін" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 08.07.2022р. у справі № 912/849/21 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 08.07.2022р. у справі № 912/849/21 залишити без змін.

Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на Селянське (фермерське) господарство "Сєвєрянін".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана 23.01.2023 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя Л.А. Коваль