Рішення

від 18.01.2023 по справі 902/1206/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" січня 2023 р. Cправа № 902/1206/22

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Прем`єр Альянс" (проспект Лобановського, 144, офіс 3-0, м. Київ, 03118)

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Тульчинм`ясо" (вул. Желюка, 22, м. Тульчин, Вінницька область, 23600)

про визнання права власності на транспортний засіб

за участю секретаря судового засідання Марущак А.О.,

представників сторін:

позивача Терзі О.С. згідно ордеру (в режимі відеоконференції);

відповідача не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Прем`єр Альянс" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тульчинм`ясо" про визнання за Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Прем`єр Альянс" права власності на транспортний засіб марки Mazda, модель 3, номер кузова/шасі НОМЕР_1 , рік випуску 2016, синього кольору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що виплативши відповідно до умов Договору КСКО № 03.0011884.0000 добровільного страхування наземного транспортного засобу (крім залізничного) від 04.06.2018, страхове відшкодування в сумі 517 479,60 грн, він набув згідно п. 7.2. Договору право власності на транспортний засіб.

З огляду на зміну ідентифікаційних номерів транспортного засобу, номеру кузова/шасі кустарним способом, перереєстрація останнього на Страховика, відповідно до умов Договору та Правил страхування в Сервісному центрі МВС, є неможливою.

Відтак, визнання право власності та вказаний транспортний засіб можливо лише в судовому порядку, шляхом пред`явлення позову.

Ухвалою суду від 25.11.2022 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/1206/22 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 22.12.2022.

12.12.2022 до суду надійшов відзив на позовну заяву № 144 від 06.12.2022 відповідача, за змістом якого останній повідомляє про повне визнання позову.

Ухвалою суду від 22.12.2022 підготовче засідання відкладено на 18.01.2022 та постановлено судове засідання провести в режимі відеоконференції забезпечивши участь представника позивача у розгляді справи в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

На визначену судом дату в судове засідання з`явився представник позивача в режимі відеоконференції.

Відповідач, повідомлений про дату, час та місце розгляду справи ухвалою суду від 22.12.2022, правом участі в засіданні суду не скористався.

При визнанні відповідачем позову суд цьому суд зважає на наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 191 цього Кодексу.

Згідно з ст. 191 Господарського процесуального кодексу України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши у підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 18.01.2023 відзив відповідача про визнання позову за підписом виконавчого директора Кудельської Н.З., яка в силу закону та установчих документів, не обмежена у повноваженнях на визнання позову, і визнання нею позову відповідає фактичним обставинам справи, які підтверджуються наявними у справі доказами, не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, тому визнання позову підлягає прийняттю господарським судом.

Враховуючи те, що норми Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати представник позивача не з`явився, з огляду на що в судовому засіданні 18.01.2023 судом підписано вступну та резолютивну частину рішення без її проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно визначення статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про страхування" добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. В силу пункту 6 частини 4 наведеної статті одним із видів добровільного страхування є страхування наземного транспорту.

Як встановлено судом за матеріалами справи, 04.06.2018 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Саламандра-Україна», яке змінило найменування на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Прем`єр Альянс» (Страховик за Договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тульчинм`ясо» (Страхувальник за Договором, відповідач у справі) укладено Договір КАСКО № 03.0011884.0000 добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) (надалі Договір), предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом Mazda 3, д.н.з. НОМЕР_2 , номер кузова/шасі НОМЕР_1 .

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором страхування, який підпадає під правове регулювання параграфу 2 глави 35 Господарського кодексу України, глави 67 Цивільного кодексу України та Закону України "Про страхування".

Як передбачено статтею 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Аналогічні визначення поняття "договір страхування" містяться в статті 354 Господарського кодексу України та статті 979 Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень статті 981 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 18 Закону України "Про страхування" договір страхування укладається в письмовій формі, а також може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).

За визначенням статті 8 Закону України "Про страхування" страховим ризиком є певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до умов Договору, страховим випадком, серед іншого, є викрадення Авто (незаконне заволодіння транспортним засобом).

За наявними матеріалами справи, 19.06.2018 за адресою: м. Київ, вул. Урлівська, 20-А мало місце протиправне вилучення транспортного засобу Мазда 3, д.н.з. НОМЕР_2 , номер кузова/шасі НОМЕР_1 у власника чи користувача всупереч їх волі (незаконне заволодіння).

19.06.2018 до Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві подано заяву про вчинення кримінального правопорушення - протиправне вилучення транспортного засобу Мазда 3, д.н.з. НОМЕР_2 , номер кузова/шасі НОМЕР_1 у власника чи користувача всупереч їх волі (незаконне заволодіння).

19.08.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені вищевказані відомості за № 12018100020005528.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 988 Цивільного кодексу України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

За змістом пункту 3 частини 1 статті 20 Закону України "Про страхування" до обов`язків страховика, зокрема, належить при настанні страхового випадку у передбачений договором строк виплата страхового відшкодування, яке частиною 16 статті 9 даного Закону визначено як страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Згідно з частиною 1 статті 25 Закону України "Про страхування" виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акту (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Аналогічні приписи містяться в частинах 1, 2 статті 990 Цивільного кодексу України, згідно яких страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката); страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

В силу п. 7.1 Договору, Клієнт має право отримати страхове відшкодування в разі настання страхового випадку в порядку та з дотриманням умов цього Договору.

Відповідно до п. 3.4 Договору, для отримання страхового відшкодування Клієнт подає Страховику заяву про страхове відшкодування.

22.06.2018 ТОВ «Тульчинм`ясо» подало до ПрАТ «СК «Саламандра-Україна» заяву про страхове відшкодування.

Згідно п. 4.3 Договору та п. 12.7 Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) від 20.11.2008, розмір страхового відшкодування визначається Компанією за випадком викрадення Авто виходячи з ринкової вартості Авто на дату настання страхового випадку.

Відповідно до Звіту № 102/07-18 від 24.07.2018, ринкова вартість транспортного засобу Мазда 3, д.н.з. НОМЕР_2 , номер кузова/шасі НОМЕР_1 станом на 19.06.2018 складає 576 284,10 грн.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Відповідно до умов Договору, франшиза за випадком викрадення Авто складає 10 % від страхової суми.

29.07.2018 було затверджено Страховий акт № 0019025.06.18/аванс.

04.09.2018 було затверджено Страховий акт № 0019025.06.18/доплата.

Страхове відшкодування в загальному розмірі 517 479,60 грн. виплачено на користь ТОВ «Тульчинм`ясо» в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 338 від 17.08.2018, платіжним дорученням № 1640 від 14.09.2018, платіжним дорученням № 559 від 17.09.2018 та платіжним дорученням № 790 від 02.10.2018, засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується виконання Страховиком умов Договору, а саме виплати страхового відшкодування в розмірі 517 479,60 грн. у зв`язку із настанням страхового випадку.

Відповідно до п. 14.17 Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) від 20.11.2008, у разі фактичної загибелі або викрадення транспортного засобу Страхувальник зобов`язаний передати Страховику, на його вимогу, прав власності на транспортний засіб, всі документи на нього і повні комплекти оригінальних (заводських) ключів разом з заводськими дублікатами ключів і пультів управління, карток та інших активних та пасивних активаторів до транспортного засобу і до всіх засобів проти викрадення.

Аналогічні положення визначено Сторонами в п. 7.2. Договору та погоджено, що Клієнт зобов`язаний, в разі виплати страхового відшкодування за випадком викрадення Авто, передати Компанії право власності на Авто та комплект ключів до нього за власний рахунок Клієнта.

Частинами 1 та 2 статті 334 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 34 Закону України "Про дорожній рух", державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків. Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.

Відповідно до частини 2 та 3 статті 34 Закону України "Про дорожній рух", державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення. Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.

Частиною 11 статті 34 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів. У разі наявності обтяжень реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів здійснюється за наявності згоди обтяжувача (обтяжувачів), справжність підпису (підписів) якого (яких) засвідчено нотаріусом.

Єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків встановлюється "Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів", що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388 (далі Порядок №1388).

Цей Порядок є обов`язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов`язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень.

Пунктом 3 Порядку №1388 передбачено, що державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС) з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції транспортних засобів установленим вимогам правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.

Відповідно до постанови слідчого СВ Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції І.Семенюка від 14.10.2021, ідентифікаційні номери транспортного засобу Мазда 3, д.н.з. НОМЕР_2 , номер кузова/шасі НОМЕР_1 були змінені кустарним способом на 3МBN1U70SM197321. Крім того, номер кузова на автомобілі знищено механічним способом з подальшим кустарним нанесенням номера НОМЕР_3 .

Наведені обставини унеможливлюють перереєстрацію транспортного засобу на Страховика відповідно до умов Договору та Правил страхування в Сервісному центрі МВС.

За змістом статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та мирно володіти своїм майном; право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Із зазначеними положеннями також кореспондуються частини 1 та 2 статті 319, частина 1 статті 321 Цивільного кодексу України, відповідно до яких власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону; право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Системний аналіз положень статей 316, 317, 328, 346 Цивільного кодексу України дозволяє зробити висновок про те, що правом власності є право особи володіти, користуватись та розпоряджатись річчю (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. При цьому, на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Крім того, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (пункт 1 частини 2 цієї статті).

Статтею 392 Цивільного кодексу України визначено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. При цьому, вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 Цивільного кодексу України, слід враховувати, що за змістом зазначеної норми права судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його.

Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності в судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно.

Таким чином, оскільки факт набуття права власності на транспортний засіб за позивачем підтверджується матеріалами справи, при цьому перешкодою для реєстрації транспортного засобу за позивачем є зміна ідентифікаційних номерів транспортного засобу, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання за позивачем права власності на цей транспортний засіб.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи із оцінки наявних у справі доказів на предмет їх належності, допустимості, достовірності, достатності, а також із дослідження кожного із них окремо та у сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об`єктивного з`ясування обставин справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 8 644,26 грн за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 226, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Прем`єр Альянс" (проспект В. Лобановського, 144, офіс 3-О, м. Київ, 03118; код ЄДРПОУ 13934129) право власності на транспортний засіб марки Mazda, модель 3, номер кузова/шасі НОМЕР_1 , рік випуску 2016, синього кольору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тульчинм`ясо" (вул. Желюка, 22, м. Тульчин, Вінницька область, 23600; код ЄДРПОУ 33125301) на користь Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Прем`єр Альянс" (проспект В. Лобановського, 144, офіс 3-О, м. Київ, 03118; код ЄДРПОУ 13934129) 8 644 грн. 26 коп. - витрат на сплату судового збору.

Примірник рішення направити учасникам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, а також на відомі суду електронні адреси: позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідача - info@tulchinmeat.com.ua.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено та підписано 23.01.2023

Суддя Василь МАТВІЙЧУК

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (проспект Лобановського, 144, офіс 3-0, м. Київ, 03118)

3 - відповідачу (вул. Желюка, 22, м. Тульчин, Вінницька область, 23600)