Рішення

від 16.01.2023 по справі 910/9817/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.01.2023Справа № 910/9817/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний вепр" (54058, обл. Миколаївська, м. Миколаїв, вул. Лазурна, буд. 4-А, кв. 52, ідентифікаційний код 42991499)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Військсервіс-волонтер" (04116, м. Київ, вул. Маршала Рибалка, буд. 10/8, ідентифікаційний код 40887542)

про стягнення 965 668, 37 грн,

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції позивача

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Південний вепр" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Військсервіс-волонтер" про стягнення 965 668, 37 грн, з яких: 655 794, 52 грн - інфляційні втрати, 253 978, 93 грн - пені та 55 894, 92 грн - 3% річних, яка утворилася у зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань за договором поставки товару № 30/03-2 від 30.03.2021 в частині своєчасної оплати товару.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ним було поставлено відповідачу товар на суму 3 983 476, 07 грн.

В червні 2022 року ТОВ "Південний вепр" помилково звернувся до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з ТОВ "Військсервіс-волонтер" загальної суми заборгованості за договором, яка станом на момент звернення до суду складала 3 983 476,07 грн. (справа № 911/1037/22).

В подальшому, ТОВ "Військсервіс-волонтер" сплатило на користь ТОВ "Південний вепр" заборгованість в сумі 3 983 476,07 грн, у зв`язку з чим, позивач звернувся до суду із заявою про повернення позовної заяви і доданих до неї документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2022 позовну заяву ТОВ "Південний вепр" та додані до неї документи було повернуто позивачу.

В той час, позивач звертаючись до суду з даним позовом просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати, пеню та 3 % річних у періоди, які не були охоплені позовними вимогами у справі № 911/1037/22 до дати фактичної сплати заборгованості.

2. Стислий виклад позиції відповідача

У поданому відповідачем відзиві останній заперечує щодо задоволення позовних вимог, вказуючи, що позивачем не було надано відповідачу повний перелік документів для оплати поставленого товару, а саме: відповідні рахунки-фактури (в матеріалах справи відсутні їх копії та докази направлення рахунків відповідачу). Також, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази оплати відповідачем товару, згідно доданих до позовної заяви видаткових накладних. З банківської виписки неможливо встановити який саме товар оплачено відповідачем, згідно призначення платежу не можливо встановити дату поставки товару та суму призначену для його оплати, тому розрахунки штрафних санкцій лише за видатковими накладними здійснені позивачем на власний розсуд, без документального підтвердження.

Відтак, на переконання відповідача у позивача відсутні юридичні та фактичні підстави для стягнення з відповідача у судовому порядку штрафних санкцій за несвоєчасно оплачений товару отриманий у грудні 2021 року, січні-лютому 2022 року на загальну суму 3 983 476,07 грн.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2022 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний вепр" залишено без руху та встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Південний вепр" п`ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду: уточненої позовної заяви із зазначенням достовірної ціни позову; доказів сплати судового збору (оригінал платіжного доручення) в розмірі 14 485, 03 грн.

12.10.2022 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви із доданими до нього доказами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

22.11.2022 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач заперечує щодо задоволенні позовних вимог. також у поданому відзиві відповідача просить суд поновити строк на його подання.

Що стосується клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву, то суд вказує, що оскільки ухвалу про відкриття провадження у даній справі відповідачем було отримано 07.11.2022 згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення штрихкодовий ідентифікатор 0105493044407, в той час, як відзив було подано до суду 22.11.2022, то за таких обставин вказаний відзив було подано в межах п`ятнадцятиденного строку з дня її отримання. Відтак, вказане клопотання судом не розглядається.

12.12.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач повідомлявся про відкриття провадження у справі належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

30.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Південний вепр" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Військсервіс-волонтер" (далі - покупець) був уколений договір поставки товару № 30/03-2 за умовами якого постачальник зобов`язався протягом усього терміну дії даного договору поставляти та передавати у власність покупця товар, визначений у розділі 2 даного договору, а покупець зобов`язувався приймати та оплачувати товар на умовах даного договору.

Згідно п. 4.1. договору покупець оплачує поставлений постачальником товар шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом десяти банківських днів з дня підписання видаткової накладної. Тара, пакування, доставка (у випадку доставки товару на умовах DDP) входять до ціни Товару.

Пунктом 4.2. договору передбачає, що загальна вартість товару що передасться за цим договором складає суму всіх визначених у видаткових накладних вартостей партій товару.

Оплата товару проводиться виключно на підставі наданих постачальником, оформлених відповідно до законодавства, рахунку-фактури, видаткової накладної та товарно-транспортної накладної (у випадку доставки товару на умовах DDP), документів визначених у п. 2.3. даного договору та при умові реєстрації податкових накладних у єдиному реєстрі податкових накладних (п. 4.3. договору).

Відповідно до п. 4.4 договору, у разі поставки товару з документами, які оформлені з порушеннями вимог нормативних актів або умов даного договору, оплата за поставлений товар здійснюється лише після їх заміни.

За умовами п. 4.5. оплата є такою, що відбулася, з моменту надходження коштів на поточний рахунок постачальника в повному обсязі.

В п. 6.2. договору сторони погодили, що за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов`язань за даним договором винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані збитки у повному розмірі понад штрафні санкції.

За порушення зобов`язання щодо розрахунку за товар покупець сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми не виконаного зобов`язання за кожний день прострочення виконання (п. 6.6. договору).

Факт поставки сировини на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Військсервіс-волонтер" на загальну суму 3 983 476,07 грн підтверджується видатковими накладними: від 15.12.2021 №РН-0000180 на суму 264 529,38 грн, від 15.12.2021 №РН-0000181 на суму 189 254,63 грн, від 17.12.2021 №РН-0000182 на суму 14 566,55 грн, від 21.12.2021 №РН-0000183 на суму 246 848,64 грн, від 22.12.2021 №РН-0000184 на суму 68 706,13 грн, від 23.12.2021 №РН-0000185 на суму 134 975,23 грн, від 24.12.2021 №РН-0000186 на суму 136 101,52 грн, від 24.12.2021 №РН-0000187 на суму 50 473,39 грн, від 28.12.2021 №РН-0000188 на суму 450 966,30 грн, від 28.12.2021 №РН-0000189 на суму 478 524,68 грн, від 04.01.2022 №РН-0000001 на суму 588 745,80 грн, від 05.01.2022 №РН-0000002 на суму 200 969,92 грн, від 11.01.2022 №РН-0000003 на суму 110 739,76 грн, від 20.01.2022 №РН-0000004 на суму 53 077,04 грн, від 26.01.2022 №РН-0000005 на суму 22 909,18 грн, від 02.02.2022 №РН-0000006 на суму 343 592,54 грн, від 04.02.2022 №РН-0000007 на суму 228 789,30 грн, від 08.02.2022 №РН-0000008 на суму 21 786,22 грн, від 10.02.2022 №РН-0000009 на суму 85 705,46 грн, від 10.02.2022 №РН-0000010 на суму 292 695,82 грн, від 15.02.2022 №РН-0000011 на суму 147 121,03 грн, від 18.02.2022 №РН-0000012 на суму 50 236,92 грн.

Відтак, в обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати, 3% річних та пеню, які не були охопленні позовними вимогами у справі № 911/1037/22 до дати фактичної сплати заборгованості.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 30/03-2 від 30.03.2021, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою є договором поставки.

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства, які у свою чергу кореспондуються зі ст. 628 Цивільного кодексу України.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається зі змісту ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частинами 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як було встановлено судом вище, постачальником було здійснено поставку товару на загальну суму 3 983 476,07 грн згідно вказаних вище видаткових накладних

Означеного факту відповідачем не спростовується та не заперечується.

Водночас, необхідність звернення до суду із даним позовом виникла у зв`язку з порушенням відповідачем договірних зобов`язань, зокрема, порушенням строків оплати за поставлену позивачем сировину.

Частинами 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Так, суд відзначає, що звертаючись до суду, позивач у позовній заяві викладає зміст (предмет) і підставу позову.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача (відповідачів), стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, що тягнуть за собою певні правові наслідки. Поряд із цим, підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача (відповідачів). Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача (відповідачів) на захист проти позову.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Зазначене свідчить про те, що саме учасник судового процесу має займати активну позицію у висловленні та доведенні відповідними доказами своїх доводів та заперечень щодо суті спору.

Предмет доказування у кожній конкретній справі складає певну сукупність фактів, які мають матеріально-правове значення, встановлення яких необхідне для ухвалення судом законного та обґрунтованого рішення у справі.

Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад по справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права.

Підстави вимог і заперечень осіб, які беруть участь у справі конкретизують предмет доказування у справі, який може змінюватися в процесі її розгляду.

Таким чином, суд вказує, що з огляду на визначені позивачем позовні вимоги, до предмету доказування у даній справі входять обставини, які свідчать про неналежне виконання відповідачем зобов`язань обумовлених умовами договору, а саме, порушення строку оплати.

Означені обставини підлягають встановленню на підставі належних та допустимих у розумінні умов договору та норм процесуального законодавства доказів.

Однак, судом встановлено, що у підтвердження таких доводів позивачем не надано жодного первинного документу, щоб свідчив би про наявність заборгованості, або ж доказу, який би підтверджував твердження позивача щодо порушення відповідачем строків здійснення оплати.

Більш того, суд вказує, що про такі докази позивачем навіть не міститься згадки у позовній заяві, тільки лиш зазначається про те що Товариством з обмеженою відповідальністю "Військсервіс-волонтер" суму боргу в розмірі 3 983 476,07 грн було сплачено згодом, у зв`язку з чим, Товариство з обмеженою відповідальністю "Південний вепр" звернулося до суду із заявою про повернення позовної заяви і доданих до неї документів. Відповідно, ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2022 у справі № 911/1037/22 позовну заяву ТОВ "Південний вепр" та додані до неї документи було повернуто позивачу.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що у відповіді на відзив позивач зазначає, що зобов`язання щодо оплати боргу за поставлену сировину було виконано відповідачем в липні 2022 року, що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача, яка міститься в матеріалах справи.

Втім, суд вказує, що ані до позовної заяви в якості додатків не було додано такої банківської виписки з рахунку позивача в переліку додатків до позовної заяви такої банківської виписки також не міститься. Більш того, суд також вказує, що й в самій позовній заяві позивач також не посилається на такий доказ як банківська виписка.

Крім того, позивачем також й не вказувалось про неможливість подання такого доказу, такий доказ також й не був поданий в ході розгляду даної справи, зокрема, й станом на час винесення рішення.

З огляду на встановлені судом обставини, суд позбавлений можливості встановити період прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання та чи взагалі відбулось таке прострочення.

Згідно ч. 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Враховуючи встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення з відповідача 655 794, 52 грн - інфляційні втрати, 253 978, 93 грн - пені та 55 894, 92 грн - 3% річних, не доведено з посиланням на вірогідні засоби доказування виникнення прострочення виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки товару № 30/03-2 від 30.03.2021, у зв`язку з чим, суд не вбачає за можливе встановить з якого часу розпочався період прострочення виконання грошового зобов`язання, чи розпочався він взагалі та час до якого мають бути здійснені означені вище нарахування.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний вепр" (54058, обл. Миколаївська, м. Миколаїв, вул. Лазурна, буд. 4-А, кв. 52, ідентифікаційний код 42991499) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Військсервіс-волонтер" (04116, м. Київ, вул. Маршала Рибалка, буд. 10/8, ідентифікаційний код 40887542) про стягнення 965 668, 37 грн - відмовити.

2. Судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 16.01.2023 (після виходу з відпустки та відрядження)

Суддя Дмитро БАРАНОВ