Рішення

від 23.01.2023 по справі 910/11726/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.01.2023Справа № 910/11726/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронне агентство "Гранд безпека" (Київська обл., Бориспільський р-н, село Перегуди)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд забудова" (м. Київ)

про стягнення 182.637,44 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронне агентство "Гранд безпека" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд забудова" про стягнення 182.637,44 грн, з яких: 150.000,00 грн заборгованості за договором про надання послуг з охорони об`єктів та збереження майна й матеріальних цінностей від 18.06.20. № 18/06-2020, 32.637,44 грн інфляційних втрат та 4.176,17 грн 3 % річних за прострочення оплат за цим договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.22. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Копія зазначеної ухвали про відкриття провадження у справі була отримана відповідачем 16.11.22., що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У встановлений судом строк письмового відзиву на позов відповідачем не подано, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надано.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

При цьому з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням воєнного стану на території України), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

18.06.20. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Охоронне агентство "Гранд безпека" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбуд забудова" (Замовник) був укладений договір про надання послуг з охорони об`єктів та збереження майна й матеріальних цінностей №18/06-2020 (далі - Договір), за умовами п. 1.2. якого Замовник доручає за грошову винагороду, а Виконавець приймає на себе обов`язок з охорони території, шляхом забезпечення її цілісності й збереження майна Замовника, кількістю постів охорони, визначеною Дислокацією Об`єкту (додаток №1), який здано під охорону в установленому порядку.

Згідно з п. 51. Договору вартість наданих Виконавцем послуг з охорони об`єкту, майна і особистої безпеки фізичних осіб на об`єкті за календарний місяць визначається згідно з додатком №2 до даного Договору.

Відповідно до п. 5.2. Договору вартість послуг за цим Договором може бути змінена у зв`язку з інфляцією, про що Виконавець зо 30 календарних днів до проведення розрахунків попереджає Замовника. Відповідна зміна оформлюється згідно з п. 9.3. цього Договору.

За умовами п. 5.3., 5.4. Договору Акт виконаних робіт за місяць підписується сторонами щомісячно і по закінченню терміну дії Договору. Акт виконаних робіт надається Виконавцем Замовнику першого числа наступного місяця за попередній місяць, у якому були надані послуги. Замовник протягом 5 днів з моменту отримання акту підписує його та повертає Виконавцю. В разі існування претензій до виконаних робіт, Замовник у 5-денний термін надає Виконавцю обґрунтовану претензію. Якщо Замовник не повертає підписаний Акт в зазначений термін та не надає обґрунтованої претензії, такий акт вважається підписаним автоматично. При отриманні обґрунтованої претензії Виконавець та Замовник у розумні строки зобов`язані врегулювати предмет такої претензії.

Оплаті здійснюється 1 раз на місяць згідно з підписаним актом виконаних робіт (п. 5.5. Договору).

Пунктами 10.1. - 10.3. Договору передбачено, що він вступає в силу 18.06.20. та діє до 31.12.20. якщо жодна із сторін за 10 календарних днів до закінчення Договору не повідомила про його розірвання, Договір пролонгується автоматично до наміру однієї із сторін його розірвати. Договір може бути розірваним достроково з попередженням однією із сторін за 15 календарних днів.

Пунктом 5.7. Договору встановлено, що в разі несплати Замовником коштів у визначені цим Договором терміни більш ніж 5 календарних днів, Договір може бути розірвано Виконавцем в односторонньому порядку без повідомлення Замовника.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Частиною першою статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами частини 2 цієї статті визначено, що положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з червня 2020 року по листопад 2021 року позивач надав, а відповідач прийняв послуги за Договором на загальну суму 695.166,67 грн, що підтверджується відповідними актами наданих послуг, підписаними та скріпленими печатками обох сторін.

У зазначений період відповідачем було оплачено надані позивачем послуги на суму 510.166,67 грн, несплаченими залишаються послуги на суму 150.000,00 грн.

29.07.22. позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату заборгованості, яка відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Дослідивши зібрані в матеріалах докази, суд дійшов висновку про те, що належними і допустимими доказами підтверджується наявність заборгованості відповідача за Договором у розмірі 150.000,00 грн.

У зв`язку з порушення відповідачем зобов`язань з оплати наданих послуг за Договором в обумовлені ним строки, позивачем також нараховано та пред`явлено до стягнення 32.637,44 грн інфляційних втрат та 4.176,17 грн 3 % річних.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки сум інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив їх правильність та арифметичну вірність, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 32.637,44 грн інфляційних втрат та 4.176,17 грн 3 % річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та не спростованими належним чином в установленому законом порядку відповідачем, а відтак підлягають задоволенню повному обсязі.

Позивачем до стягнення з відповідача заявлені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7.000,00 грн на підставі: Договору про надання правової допомоги №599 від 19.07.22., укладеного з Адвокатським бюро "Романа Сацика", додатку №1 від 19.07.22. до цього договору, акту про надані послуги № 1 від 12.10.22., детального опису робіт (наданих послуг) та платіжного доручення №154 від 27.10.22. на суму 5.000,00 грн.

Положеннями ст. 123 ГПК України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини 1-4 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126).

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи фактичні обставини даної справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, суд вважає розмір заявлених позивачем витрат на правову допомогу в сумі 7.000,00 грн співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом фактично наданих адвокатом послуг (виконаних робіт), предметом позову та значенням справи для сторони. Відтак зазначені витрати покладаються на відповідача.

Відповідно до ст. 129 ГПК України понесені позивачем витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд забудова" (01033, місто Київ, вулиця Шота Руставелі, будинок 33-Б, нежиле приміщення 27; ідентифікаційний код 40015929) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронне агентство "Гранд безпека" (08311, Київська обл., Бориспільський р-н, село Перегуди, вулиця Центральна, будинок 56; ідентифікаційний код 42770104) 150.000 (сто п`ятдесят тисяч) грн 00 коп. заборгованості, 32.637 (тридцять дві тисячі шістсот тридцять сім) грн 44 коп. інфляційних втрат, 4.176 (чотири тисячі сто сімдесят шість) грн 17 коп. 3 % річних, 7.000 (сім тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 2.739 (дві тисячі сімсот тридцять дев`ять) грн 56 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко